Ухвала

від 22.11.2024 по справі 953/10600/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/10600/24

н/п 2-н/953/2804/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2024 р.

Київський районний суд міста Харкова у складі судді Вітюка Р.В. розглянув заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "БЕСТУЖЕВСЬКІ САДИ" до ОСОБА_1 про видачу судового наказу,

ВСТАНОВИВ:

Суть питання, що вирішується

18.11.2024 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "БЕСТУЖЕВСЬКІ САДИ" (далі ОСББ) звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу, в якій заявник просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованості за період з 01.08.2024 по 31.08.2024 за оплату послуг з утримання будинків та споруд та прибудинкових територій, електропостачання, холодного водопостачання та водовідведення, теплопостачання у розмірі 44976,38 грн за адресою: АДРЕСА_1 та витрати по сплаті судового збору у розмірі 302,80 грн.

Заява обґрунтована таким:

- ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 . Указаний будинок перебуває на балансі та обслуговувані ОСББ;

- станом на 12.11.2024 у боржника наявна заборгованість за договором від 18.07.2018 №149 "Про надання комунальних послуг" за період з 01.08.2024 по 31.08.2024 в загальні сумі 44976,38 грн.

На підтвердження наведених обставин ОСББ надало не завірені копії вказаного договору, статуту об`єднання, розрахунок, договір купівлі-продажу, витяг з Державного реєстру речових прав на неруме майно про реєстрацію права власності.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Цивільне судочинство здійснюється, зокрема, у порядку наказного провадження (пункт 1 частини 2 статті 19 ЦПК України). Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо (частина третя статті 19 ЦПК України).

Порядок стягнення заборгованості в порядку наказного провадження урегульовано Розділом ІІ ЦПК України.

Характерними ознаками наказного провадження є: спрощена форма провадження, оскільки має місце "усічена" цивільно-правова форма (не в повній мірі поширюються принципи гласності, усності, змагальності); не може бути пред`явлено зустрічної вимоги; урізана модель стадійності цивільного процесу (відсутні попереднє судове засідання, розгляд справи по суті); судовий наказ видається за відсутності сторін; видача наказу здійснюється лише за вимогами щодо яких відсутній спір на підставі безспірних письмових доказів, поданих заявником.

При цьому наказне провадження є особливою формою цивільного судочинства, в межах якої суд позбавлений можливості додатково збирати докази та додатково з`ясовувати обставини правовідносин.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що однією із вимог, за якою може бути видано судовий наказ є стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

Кожна особамаєправо в порядку, встановленому ЦПК, звернутися досудузазахистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах (частина перша статті 4 ЦПК України).

Отже, системне тлумачення наведених норм права дає підстави для висновку, що із заявою про видачу судового наказу може звернутись особа, якій належить право вимоги стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, а також органи та особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги":

- житлово-комунальніпослуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (пункт 5);

- індивідуальний споживач фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6);

- колективний договір про надання комунальних послуг (далі - колективний договір) - договір про надання комунальних послуг, який укладається з виконавцем комунальних послуг за рішенням співвласників (на умовах, визначених у рішенні співвласників (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками (пункт 8);

- колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги (пункт 9);

- споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) індивідуальний або колективний споживач (пункт 13).

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга послуга з управління багатоквартирним будинком і комунальні послуги послуги постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавцями комунальних послуг, зокрема, є: послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація (пункт 3); послуг з централізованого водопостачання - суб`єкт господарювання,щопровадитьгосподарську діяльністьзцентралізованоговодопостачання (пункт 5); послуг з централізованого водовідведення - суб`єкт господарювання,щопровадитьгосподарську діяльністьзцентралізованоговодовідведення (пункт 6).

Отже, зі змісту наведених норм права вбачається, що надавачем комунальної послуги може бути суб`єкт господарювання, який провадить відповідну господарську діяльність.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками (частини четверта, сьома статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Згідно усталеною практикою Верховного Суду діяльність об`єднання співвласників багатоквартирного будинку спрямована на утримання та використання спільного майна співвласників, забезпечення і захисту їх прав та обов`язків. Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання (постанови Верховного Суду від 13.04.2023 у справі № 924/1225/21, від 18.07.2024 у справі № 914/2347/23).

Тобто, ОСББ відповідно до наведених норм права не може бути надавачем комунальних послуг, оскільки не є суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з надання відповідних послуг.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" законодавцем визначено, що споживачі поділені на індивідуальні та колективні.

Стаття 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" регламентує три види договорів, які можуть бути укладені для надання житлово-комунальних послуг, зокрема: індивідуальний, колективний та з колективним споживачем.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 14 вказаного Закону договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, укладається з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.

Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії).

Згідно з частиною четвертою статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" колективний договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем такої послуги особою, уповноваженою на це співвласниками, від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку. Такою уповноваженою особою може бути, зокрема, уповноважений орган управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

За наведеного правового регулювання вбачається, що споживачем комунальної послуги може бути, як індивідуально визначений (фізична або юридична особа), так і колективний (уповноважений орган управління об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників) споживач.

У другому випадку уповноважений орган управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку набуває статусу споживача.

Також, відповідно до частини четвертою статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" рішення співвласників (уповноваженого органу управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) про укладання колективного договору про надання комунальних послуг, прийняте у встановленому законом порядку, обов`язково має визначати умови укладання та виконання такого договору.

За наявності заборгованості за спожиті комунальні послуги виконавець звертається з претензією (позовом) до відповідного співвласника, який, за інформацією, що надана уповноваженою особою на письмовий запит виконавця, не виконав належним чином зобов`язання з оплати комунальних послуг.

У разі якщо на письмовий запит виконавця уповноважена особа не надає такої інформації протягом 10 календарних днів з дня отримання запиту, виконавець має право звернутися з претензією (позовом) про сплату фактичної заборгованості до такої уповноваженої особи. Уповноважена особа, яка сплатила виконавцю суму заборгованості, має право зворотної вимоги (регресу) до співвласника, який належним чином не виконав зобов`язання з оплати спожитих комунальних послуг, у розмірі виплаченої суми боргу.

Згідно з частиною шостою статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі укладення договору про надання комунальної послуги об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку як колективним споживачем такий договір укладається з виконавцем відповідної послуги об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку від власного імені. Умови укладення та виконання такого договору, а також відносини між колективним споживачем та індивідуальними споживачами регулюються статутом такого об`єднання та рішеннями його уповноважених органів управління.

За такої моделі договірних правовідносин об`єднання сплачує виконавцю комунальної послуги її вартість за рахунок перерахованих співвласником коштів. У разі, коли співвласник не сплачує за комунальні послуги виконавець набуває права діяти таким чином: звернутись з вимогою (позовом) до відповідного співвласника (за отриманою від уповноваженої особи об`єднання інформації щодо такої особи) або, якщо уповноважена особа не надала відповідної інформації щодо співвласника, який має заборгованість, звернутися з вимогою (позовом) про сплату заборгованості до уповноваженої особи об`єднання, після чого останнє набуває право регресної вимоги до співвласника, за якого було сплачено заборгованість.

Отже, з аналізу наведених норм права можна дійти висновку, що в уповноваженої особи об`єднання може виникнути право на стягнення із співвласника за якого сплачено заборгованість за отриману комунальну послугу, суму коштів, яку сплатило об`єднання (право регресної вимоги), а не право стягнення заборгованості за надану комунальну послугу, оскільки він таку не надає і не набуває права вимоги за нею, а лише сприяє співвласникам в отриманні відповідних послуг і може набути лише права регресу.

До того ж, ОСББ не зазначає і не надає жодних доказів на підтвердження факту сплати ним заборгованості за боржника за комунальні послуги надані виконавцем згідно з визначеним законом порядком (оплачена вимога виконавця, судове рішення про стягнення з об`єднання заборгованості, тощо), тобто обставин переходу до нього права регресної вимоги.

При цьому суд зазначає, що набуття права регресної вимоги ОСББ набуває права звернення у позовному провадженні, оскільки така є саме правом регресної вимоги, а не вимогою зі сплати комунальних платежів, передбаченою пунктом 3 частини першої статті 161 ЦПК України.

Суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу (пункт 3 частини першої статті 165 ЦПК України).

За таких обставин, суд зазначає, що вимоги заявника щодо стягнення заборгованості за оплату послуг з електропостачання, холодного водопостачання та водовідведення і послу з теплопостачання не є вимогами про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг в розумінні пункту 3 частини першої статті 161 ЦПК України, що є підставою для відмови у видачі наказу у відповідній частині на підставі пункту 3 частини першої статті 165 ЦПК України.

Стосовно вимог щодо стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків та споруд та прибудинкових територій, то суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини 3 статті 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Як було зазначено вище, житлова послуга це послуга з управління багатоквартирним будинком (пункт 1 частини першої статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Тобто функції з управління може виконувати управитель багатоквартирного будинку або саме об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за наявності відповідного рішення співвласників.

Водночас заявником не надано жодного рішення співвласників багатоквартирного будинку щодо виконання функції з управління багатоквартирним будинком самим ОСББ чи іншим управителем багатоквартирного будинку, визначення тарифів відповідних послуг, порядок їх оплати, тощо, у зв`язку з чим у суду відсутні достатні докази для висновку про надання відповідних послуг заявником та, відповідно, ухвалення судового рішення у наказному провадженні щодо стягнення заборгованості за надані послуги. Наданий статут ОСББ також не містить жодних відомостей щодо виконання функцій з управління багатоквартирним будинком. Судове рішення (різновидом якого є судовий наказ) не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд звертає увагу, що істотною умовою, як договору про надання комунальних послуг, так і договору надання послуг з управління багатоквартирним будинком є ціна послуг (пункт 5 частини третьої статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та пункт 5 частини 4 статті 11 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

Однак, у наданій заявником копії договору від 18.07.2018 № 149 відсутня така істотна умова, як ціна договору, що виключає можливість встановити наявність безспірної заборгованості. Тобто ОСББ не дотрималось обов`язку щодо надання безспірних письмових доказів на підтвердження своїх вимог.

Крім того, в наданому розрахунку заборгованості зазначена загальна заборгованість за комунальні послуги (утримання будинків та споруд та прибудинкових територій, електропостачання, холодного водопостачання та водовідведення, теплопостачання).

Водночас у суду відсутня можливість встановити, у якому розмірі у боржника наявна заборгованість за кожну з наданих послуг, яким чином вона нарахована, за якими тарифами тощо, оскільки наданий розрахунок не містить таких відомостей.

Також суд враховує, що заявник просить стягнути заборгованість за один місяць (з 01.08.2024 по 31.08.2024) у розмірі 44976,38 грн за надання комунальних послуг за квартиру, загальна площа якої складає 18,5 кв.м. (згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон вічуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта) без достатнього обгрунтування вартості таких послуг.

До того ж, ОСББ в порушення порядку подання письмових доказів, передбаченого частиною другою статті 95 ЦПК України, надало не завірені копії договору та інших доказів.

Наведене є окремою підставою для відмови у видачі наказу згідно з пунктом 1 частини першої статті 165 ЦПК України

Висновки за результатами розгляду заяви

Суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу; заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу (пункти 1, 3 частини першої статті 165 ЦПК України).

Отже, суд дійшов висновку, що ОСББ звернулось із заявою про видачу наказу за вимогами, які не відповідають пункту 3 частини першої статті 161 ЦПК України; надані заявником докази не підтверджуються факту безспірності заявлених вимог (не надано рішення співвласників ОСББ щодо виконавця житлових послуг, статутом не урегульована така процедура, копія договору не завірена належним чином і в ньому відсутні істотні умови), що є підставою для відмови у видачі наказу згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 165 ЦПК України.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків, а відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Тобто, заявник може звернутися із заявленими вимогами в загальному позовному провадженні у порядку, передбаченому законом.

Судові витрати

Відповідно до частини другої статті 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись статтями 163, 165, 166, 258, 260, 261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "БЕСТУЖЕВСЬКІ САДИ" до ОСОБА_1 про видачу судового наказу.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вказаних строків, або після перегляду в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя Роман ВІТЮК