Рішення

від 22.11.2024 по справі 120/6358/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 листопада 2024 р. Справа № 120/6358/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян Олени Грайровни про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян Олени Грайровни (відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що державним виконавцем Григорян О.Г. порушено вимоги ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", п. 4 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень". ОСОБА_1 вважає, що повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу є надуманим, проявом надмірного формалізму.

Ухвалою від 22.05.2024 відкрито провадження у справі та призначено останню до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, з урахуванням особливостей, визначених ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Крім того, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

28.05.2024, у встановлений судом строк, на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить у задоволенні вимог позову відмовити повністю. В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача зіслався, зокрема на те, що 07.05.2024 державним виконавцем відділу, керуючись п. 6 частини четвертої статті 4 Закону, винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання та повернуто вказаний вище виконавчий документ без прийняття до виконання, яке направлено на адресу стягувача разом з оригіналом виконавчого документу супровідним листом від 07.05.2024.

Зазначає, що виконавчий документ не відповідав вимогам встановленим ст. 4 Закону, оскільки відповідно до даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб. фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повна назва юридичної особи із кодом ЄДРПОУ 43770299 - Департамент охорони здоров`я та реабілітації Вінницької обласної державної адміністрації, однак у пред`явленому виконавчому документі назва боржника зазначена - Департамент охорони здоров`я та реабілітації Вінницької області. Враховуючи всі вищенаведені обставини у державного виконавця відсутні правові підстави для відкриття виконавчого провадження з виконання вказаного вище виконавчого документу та не винесення повідомлення державного виконавця відділу про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняттядовиконання.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п. 10 ч. 1 ст. 4, ч.4 ст.229 КАС України.

Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18.04.2024 у справі №120/1574/24 визнано протиправною бездіяльність Департаменту охорони здоров`я та реабілітації Вінницької обласної військової адміністрації щодо ненадання відповіді на запит ОСОБА_1 від 25.01.2024. Зобов`язано Департамент охорони здоров`я та реабілітації Вінницької обласної військової адміністрації надати відповідь на запит ОСОБА_1 від 25.01.2024 в частині перенаправлення з Виконавчого комітету Вінницької міської ради, з урахуванням висновків суду.

На виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.04.2024 у справі №120/1574/24, 18.04.2024 видано виконавчий лист, що був поданий для примусового виконання.

23.04.2024 засобами поштового зв`язку, ОСОБА_1 звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України із заявою про примусове виконання виконавчого листа № 120/1574/24.

Однак, 07.05.2024 повідомленням старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Оленою Григорян виконавчий документ повернуто позивачеві без прийняття до виконання, у зв`язку з невідповідністю виконавчого документу вимогам ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Вважаючи дії відповідача протиправними та такими, що суперечать вимогам законодавства, а також перешкоджають у виконанні рішення суду, що набрало законної сили, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України № 1404-VIII від 02.06.2016 р. «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до ст.1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частина 1 ст. 5 зазначеного Закону передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

За правилами ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

При надходженні виконавчого документа державний виконавець зобов`язаний перевірити наявність в ньому всіх обов`язкових реквізитів, визначених ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Зокрема, у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Згідно з ч. 4 ст. 4 цього Закону виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо, зокрема, виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону (п.6).

Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затв. наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 р. (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), визначено, що виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.

Згідно з п.4 розділу ІІІ зазначеної Інструкції виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа.

Відповідно до п.5 розділу ІІІ цієї Інструкції у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Матеріали справи свідчать, що із заявою про прийняття виконавчого листа до виконання разом із оригіналом виконавчого листа №120/1574/24, позивач звернувся 29.04.2024, що підтверджується даними про вручення рекомендованого листа №0600913171141, а оспорюване повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання датоване 07.05.2024.

Враховуючи викладене, суд вважає, що бездіяльність відповідача, що проявляється у не виконанні вимог ч.4 ст.4 Закону №1404-VIII, а саме вирішення питання про повернення виконавчого документу стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання у строк понад три робочих дні з дня його пред`явлення підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Таким чином, підлягає задоволенню позовна вимога щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача, що виявилася у не надсиланні стягувачу документів, не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення, оскільки згідно даних про вручення рекомендованого листа №0600918734047 повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 07.05.2024 надіслано лише 10.05.2024, тобто з пропуском встановленого законом строку.

Як слідує з матеріалів справи, боржником згідно виконавчого листа № 120/1574/24, є Департамент охорони здоров`я та реабілітації Вінницької області, при цьому в резолютивній частині рішення суду назва боржника - Департамент охорони здоров`я та реабілітації Вінницької обласної військової адміністрації, яка відповідає даним ЄДРПОУ 43770299.

Стосовно допущеної у виконавчому документі неточності щодо найменування боржника, суд вважає, що така неточність, не перешкоджає ідентифікації боржника.

Суд наголошує на тому, що за змістом ч. 4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого листа допускається лише у випадках, коли він не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, що унеможливлює точне і правильне виконання судового рішення.

При цьому суд зазначає, що державний виконавець повинен здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність (ч. 2 ст. 4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»), повинен дотримуватися принципів верховенства права, законності, справедливості, неупередженості, обов`язковості виконання рішень та об`єктивності (ч.1 ст. 4 вказаного Закону).

Закріплені у ст.4 цього Закону засади діяльності, зокрема, державного виконавця вимагають діяти добросовісно, що, окрім іншого, вимагає від нього більш вдумливого і ретельно виваженого підходу до виконання своїх професійних обов`язків.

Процесуальне законодавство застосовує такі терміни як «судочинство» та «судовий процес», які за своїм змістом є ширшими ніж судове провадження, оскільки означають увесь комплекс процесуальних дій, прав та обов`язків учасників при здійснення правосуддя та принципів правосуддя (судочинство) та судовий розгляд (судовий процес).

Виконання судових рішень є завершальною стадією судового процесу. Саме такий принцип застосовує Європейський суд з прав людини у своїй сталій практиці, зазначаючи, що виконання судових рішень є невід`ємною частиною судового процесу, оскільки без цієї стадії судового процесу сам факт прийняття будь якого рішення суду втрачає сенс. Саме на цій стадії судового процесу завершується відновлення порушених прав особи.

Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до правосуддя, яке захищається ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 8 ч.2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Враховуючи зазначені положення законодавства суд вважає, що повернення виконавчого документа стягувачу (позивачу) в розглядуваному випадку прийнято непропорційно, та в цілому призведе до порушення права, визначеного Конституцією України, на доступ до правосуддя.

Оцінюючи в сукупності наведене, суд приходить до належить визнати протиправним та скасувати повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 07.05.2024 та зобов`язати відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України розглянути повторно заяву про примусове виконання рішення суду №120/1574/24.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За приписами частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій і докази, надані стороною позивача, суд приходить до переконання про задоволення позовних вимог.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору та ним не понесено витрат, пов`язаних з розглядом справи, тому судові витрати у даній справі не розподіляються.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 287, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян Олени Грайровни щодо несвоєчасного надсилання повідомлення про повернення виконавчого листа №120/1574/24 стягувачу без прийняття до виконання.

Визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян Олени Грайровни щодо не надсилання стягувачу документів, не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 07.05.2024.

Зобов`язати відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України розглянути повторно заяву ОСОБА_1 про примусове виконання рішення суду №120/1574/24.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

За змістом положень абз. 2 ч. 1 ст. 295 КАС України якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач 1: Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622)

Відповідач 2: старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян Олени Грайровни (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13)

СуддяВільчинський Олександр Ванадійович