Рішення

від 21.11.2024 по справі 120/1848/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 листопада 2024 р. Справа № 120/1848/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМЕНАНТ" до головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОМЕНАНТ" звернулося до суду з адміністративним позовом до головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги обґрунтовано прийняттям відповідачем протиправного рішення про застосування фінансових санкцій за здійснення господарської діяльності зі зберігання пального без наявності ліцензій. Зокрема, представник позивача наголошу, що підприємство займається оптовою торгівлею палива, що не зобов`язує суб`єкта господарювання отримувати окрему ліцензію для зберігання пального. Більше того вказує на те, що не є здійснення господарської операції фактично заблоковані залишки пального.

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву, у якому заперечив проти задоволення позову. Зокрема, зауважив, що з моменту анулювання ліцензії на оптову торгівлю палива, позивач втратив право на зберігання пального в місці оптової торгівлі пальним без ліцензії.

Окрім того, відповідачем було подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, що мотивоване тим, що віднесення даної справи до справ незначної складності у подальшому позбавить сторін можливості касаційного оскарження рішення за результатами розгляду даної справи.

З цього приводу суд зауважує, що відповідно до положень статей 12, 257 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з частинами 5, 6 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

З вищенаведеного слідує, що законодавчо не встановлено обов`язку прийняття рішення про призначення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін у разі наявності про це відповідного клопотання сторони.

Суд наголошує, що у поданому клопотанні не наведено жодних конкретних мотивів, обґрунтувань у чому полягає складність справи та необхідність проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін. Зміст клопотання не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з`ясування усіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін.

Окремо суд звертає увагу, що судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження) підлягають касаційному розгляду у випадках, встановлених пунктом 2 частиною 5 статті 328 КАС України, у такий спосіб спростовуючи доводи сторони відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні такого клопотання.

До суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній зауважує на безпідставності доводів відповідача. Серед іншого, зауважує на порушення контролюючи органом процедурних питань при прийнятті рішення про застосування фінансових санкцій.

Відповідачем подано відповідь на відзив, у яких останній дублює свою позицію відображену у відзиві.

Позивачем до суду подано додаткові пояснення, у яких останній вказує після анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, підприємство одразу було подано заяву про отримання нової ліцензії та безпосередньо було отримано таку.

Окрім того, позивачем до суду було подано додаткові пояснення, у яких він вказує на судову справу в аналогічній категорії спорів.

Ознайомившись з матеріалами справи, судом встановлено такі обставини.

ТОВ "ДОМЕНАНТ" як юридична особа перебуває на податковому обліку в головному управління ДПС у Вінницькій області. Основним видом діяльності позивача за КВЕД є: 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Головним управлінням ДПС у Вінницькій області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ДОМЕНАНТ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 року по 30.06.2023 року, з питань правильності нарахування обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2021 року по 30.06.2023 року відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

За результати перевірки контролюючим органом складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки від 16.10.2023 року № 17033/02-32-07-01/36532900, відповідно до якого встановлено, що згідно поданих ТОВ "ДОМЕНАНТ" довідок "Про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального" та наданих до перевірки оборотно - сальдових відомостей, у періоді з 26.05.2023 року по 31.05.2023 року на акцизному складі № 1008517, за адресою: Житомирська область, м. Житомир, вул. Корольова, 158 здійснювало зберігання пального без ліцензії на право зберігання пального.

На підставі вказаного висновку контролюючим органом винесено рішення від 17.11.2023 року № 17904/02-32-09-01/36532900 про застосування фінансових санкцій згідно ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" у вигляді штрафу в розмірі 500000 грн за здійснення господарської діяльності зі зберігання пального без наявності ліцензії.

Не погоджуючись з вказаним рішення, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначені Законом України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" ( далі Закон № 481/95-ВР).

Стаття 15 зазначеного Закону № 481/95-ВР визначає умови провадження діяльності з імпорту, експорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, пальним та зберігання пального.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 481/95-ВР, оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

За змістом ч. 8 ст. 15 Закону № 481/95-ВР, суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Частиною 32 ст. 15 Закону № 481/95-ВР встановлено, що ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії документів, перелік яких встановлений частиною тридцять восьмою цієї статті.

За приписами ч. 43 ст. 15 Закону №481/95-ВР, суб`єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб`єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження, а також фактичне місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального.

Суд наголошує, що ч. 17 цієї статті чітко визначено, що суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Відповідно до абз. 8 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання пального без наявності ліцензії 500000 гривень.

Тобто, зазначена норма Закону № 481/95-ВР чітко передбачає відповідальність за зберігання пального без наявної ліцензії. Водночас така санкція не може бути застосована у випадку, якщо місце зберігання пального є таким, яке за змістом статті 15 Закону №481/95-ВР звільняє суб`єкта господарювання від обов`язку отримувати відповідну ліцензію.

Принагідно, суд зазначає, що постановою КМУ від 02.06.2003 року № 790 затверджено порядок застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального".

Пунктом 2 цього Порядку передбачено, що фінансові санкції застосовуються за порушення, передбачені ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального".

Суд звертає увагу, що цим Порядком чітко визначено форму такого рішення.

Дійсно, пунктом 6 цього Порядку встановлено, що рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним (ДПС та її територіальні органи), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Держстату, Держпродспоживслужби відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.

Натомість, оскаржуване рішення стосується саме відсутності ліцензії.

Водночас, суд зазначає, що ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються саме місцевими управліннями Державної податкової служби України за місцем реєстрації підприємства.

Відтак, суд відхиляє доводи позивача щодо форми та суб`єкта прийняття оскаржуваного рішення.

Суд зауважує, що для оцінки наявності в діях суб`єкта господарювання складу правопорушення у вигляді здійснення діяльності зі зберігання пального без отримання відповідної ліцензії, з`ясуванню підлягають місце та спосіб його зберігання, мета придбання, технічні характеристики використаних для цього споруд (обладнання, ємностей), обсяги споживання, закупівлі та обставини використання пального. Ці обставини складають об`єктивну та суб`єктивну сторони правопорушення.

Суд наголошує, що сам по собі факт наявності "на балансі" у суб`єкта господарювання невикористаного пального не є достатньою обставиною для його кваліфікації як зберігання пального без отримання відповідної ліцензії.

Вказані висновки відповідають висновкам відображеним у постанові Верховного Суду від 31.05.2022 року у справі № 540/4291/20.

Так, судом враховано, що ТОВ "ДОМЕНАНТ" здійснювало діяльність за адресою: м. Житомир, вул. Корольова, 158 з оптової торгівлі пальним на підставі ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі № 990514201900084 від 01.07.2019 року з терміном дії до 01.07.2024 року (місце оптової торгівлі: м. Житомир, вул. Корольова, 158, уніфікований номер акцизного складу № 1008517, дата реєстрації акцизного складу 27.06.2019, на момент перевірки мав статус діючого).

Разом з тим, вказану ліцензію було анульовано 25.05.2023 року, у зв`язку із порушенням термінів звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання ліцензії.

Таким чином, внаслідок анулювання ліцензії на право оптової торгівлі пальним, в ємностях, що знаходяться в місці оптової торгівлі були фактично заблоковані залишки пального, які виникли внаслідок здійснення товариством господарської діяльності з оптової торгівлі пальним на підставі відповідної ліцензії.

Розвиваючи вказане, суд зауважує, що законодавством України не передбачений порядок дій суб`єкта господарювання у разі анулювання ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі пальним, та яких заходів треба вжити із залишками пального на акцизному складі.

Тобто, у контексті наведеного із залишками пального в цій ситуації не можна було вчинити будь-яких дій з їх переміщення в законний спосіб на зберігання до інших складів із ліцензією на зберігання пального, або реалізувати, оскільки в Єдиному реєстрі акцизних накладних неможливо було створити відповідні акцизні накладні, оскільки така функція, відповідно, блокується.

Більше того, суд зауважує, що товариство, у контексті підстав, що стали підставою для анулювання ліцензії, вжило єдиний можливий захід для термінового відновлення подальшої діяльності та реалізації залишків пального з акцизного складу № 1008517 на законних підставах, а саме: на наступний день після анулювання ліцензій, 26.05.2023 подано заяви до головного управління ДПС у Вінницькій області на отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі та на право роздрібної торгівлі пальним.

Так, у 01.06.2023 року позивачем отримано нові ліцензії на право оптової торгівлі пальним, зокрема, за наявності місць оптової торгівлі № 990514202300026.

Окрім того, суд вважає за доцільне вказати, що відповідачем не зазначено даних, які б засвідчили обставини дійсного зберігання позивачем придбаного пального без ліцензії, адже перевірка дотримання вимог Закону № 481/95-ВР здійснюється податковими органами шляхом проведення фактичних перевірок, оскільки необхідно встановити інформацію та дані щодо здійснення під час перевірки інвентаризації пального на зберіганні, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, відбір зразків пального, тощо.

Більше того, після отримання нової ліцензії, товариство відновило діяльність та продовжило оптову торгівлю пальним, в тому числі було реалізовано залишки пального, які були заблоковані з 25.05.2023 року в ємностях в місці оптової торгівлі пальним за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане відповідачем не заперечується.

Відтак, залишки пального в ємностях, що знаходились в місці оптової торгівлі в період з 25.05.2023 року по 31.05.2023 перебували на складі внаслідок форс-мажорних обставини, та виключно з метою їх подальшої реалізації після відновлення діяльності.

Суд висновує, що підстави вважати, що наявність на балансі товариства палива під час фактичної неможливості здійснення оптової торгівлі, підпадає під визначення "зберігання пального" у розумінні Закону " 481/95-ВР, відсутні.

З огляду на вказане, ТОВ "ДОМЕНАНТ" не мало обов`язку отримувати ліцензію для здійснення такої діяльності.

Окрім того, суд вважає за доречне зазначати, що у контексті наведених обставин, оскаржуваним рішенням про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 500000 грн, на нього було покладено індивідуальний та надмірний тягар, який порушив справедливий баланс, що мав бути дотриманий між вимогами державного інтересу з одного боку, та стимулювання підприємницької діяльності з іншого - з іншого.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення про застосування фінансових санкцій від 17.11.2023 року № 17904/02-32-09-01/36532900 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат зі сплати судового збору здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМЕНАНТ" (вул. Пилипа Орлика, буд.8/26, м. Козятин, Вінницька обл., Хмільницький р-н, код ЄДРПОУ 36532900) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 44069150) про визнання протиправним та скасування рішення, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення головного управління ДПС у Вінницькій області про застосування фінансових санкцій від 17.11.2023 року № 17904/02-32-09-01/36532900.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМЕНАНТ" понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 7500 грн за рахунок бюджетних асигнувань головного управління ДПС у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяАльчук Максим Петрович