Рішення

від 12.11.2024 по справі 160/24376/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 рокуСправа №160/24376/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/24376/24 за позовною заявою ОСОБА_1 (зареєстрована: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Центральна, 47, код ЄДРПОУ: 03192170) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради (далі - відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення №516 Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо відмови - виплати на допомогу внутрішньо переміщеним особам;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради відновити мені та моїм малолітнім дітям: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 фінансову допомогу як внутрішньо переміщеним особам та надати виплати за минулі невиплачені періоди з квітня місяця 2024 року по теперішній час.

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність відмови відповідача у наданні позивачу допомоги переміщеним особам на проживання. Позивач зазначає, що відповідач неналежним чином обчислює середньомісячний сукупний дохід на одного члена родини, оскільки безпідставно враховує бойові виплати її чоловіка під час відповідних розрахунків.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/24376/24 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/24376/24, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

30 вересня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від представника відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що позивач не надає довідку про безпосередню участь її чоловіка у бойових діях, при цьому надає до суду докази, які не надавались відповідачу. Окрім цього, наданий позивачем акт проживання є неналежним доказом. Розмір грошового забезпечення чоловіка враховано в повному розмірі, оскільки згідно наявних матеріалів він працює у відповідному органі поліції.

04 жовтня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначає, що доводи відповідача щодо неналежності акту про проживання є безпідставними та надуманими, щодо надання до суду доказів, які не надавались відповідачу зазначає, що до відповідача було надано ті документи, які ним вимагались. Довідку про безпосередню участь чоловіка у бойових діях надати не можливо, оскільки він проходить службу не у військовій частині, а у патрульній поліції.

08 листопада 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про долучення доказів, яке надійшло від представника відповідача в підсистемі «Електронний Суд».

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Згідно довідки від 12.12.2018 року №3494 позивач зареєстрована за адресою в м. Лиман Донецької області.

Відповідно до свідоцтв про народження позивач має двох малолітніх дітей, батьком яких є ОСОБА_4 , він є чоловіком позивача згідно свідоцтва про шлюб.

Відповідно до довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи позивач та двоє її дітей мають відповідний статус, проживають у м. Павлоград Дніпропетровської області з квітня 2022 року. Повідомленням від 12.04.2024 року №516 про відмову у наданні допомоги переміщеним особам на проживання позивачу надано таку відмову, в обґрунтування вказано: не відповідає вимогам п. 13.2.-13.4. Порядку, оскільки середньомісячний сукупний дохід на одного члена сім`ї перевищує чотири розміри прожиткового мінімуму (9444 грн) для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення.

У довідці про доходи від 30.05.2024 року №959, складеної Департаментом патрульної поліції щодо чоловіка позивача, наявні складові його грошового забезпечення помісячно за період з жовтня 2023 року по квітень 2024 року. Згідно цих відомостей нараховано в т.ч. «додаткову винагороди згідно постанови КМУ від 28.02.2022 №168».

04 червня 2024 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перегляд відповідного рішення з посиланням на підстави, що є підставами позову в цій справі.

Листом від 27.06.2024 року №1418/0/92-24 надано відповіді на два звернення позивача. Зазначено, що середньомісячний сукупний дохід родини позивача склав 17990,37 грн, з яких: 213304,48 грн - дохід чоловіка, 2580,00 грн - допомога при народженні дитини. Отже, відмова у призначенні позивачу допомоги відповідає законодавству.

В листі відповідача від 08.11.2024 року №1469/01 наведено розрахунки розміру середньомісячного сукупного доходу на одного члена родини позивача. Додатком до листа є джерело таких відомостей - інформація з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери.

Вважаючи протиправною відмову у призначенні допомоги, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року №332 затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - Порядок №332).

До спірних правовідносин Порядок №332 застосовується в редакції, що набрала чинності з 28.03.2024 року.

Згідно п. 1 Порядку №332 він визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога).

Допомога призначається для забезпечення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб із числа незахищених верств населення та стимулювання до працевлаштування внутрішньо переміщених осіб працездатного віку.

За п. 3 Порядку №332 з 1 листопада 2023 р. допомога призначається на шість місяців на сім`ю, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім`ї (далі - уповноважена особа) у такому розмірі:

для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;

для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога призначається на кожного члена сім`ї (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.

До складу сім`ї уповноваженої особи включаються (незалежно від наявності відомостей щодо включення їх до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб) чоловік, дружина, діти, прийомні діти, діти, які виховуються батьками-вихователями в дитячих будинках сімейного типу, усиновлені діти, діти, над якими встановлено опіку або піклування, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (зокрема у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим рівнем за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; діти з інвалідністю після досягнення ними 18-річного віку до визнання їх особами з інвалідністю з дитинства I та II групи; не перебувають в шлюбі повнолітні діти; визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв`язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім`єю і мають спільних дітей, та/або особи, які встановили у судовому порядку факт проживання однією сім`єю. Членом сім`ї може вважатися одинока особа, а також неповнолітня дитина, якщо така особа не входить до складу сім`ї.

Діти/особи віком до 23 років, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти після досягнення ними 18 років і не мають власних сімей, мають право звертатися за призначенням допомоги особисто, якщо вони мають фактичне місце проживання (перебування) інше, ніж в уповноваженої особи.

Склад сім`ї уповноваженої особи визначається на дату звернення за призначенням допомоги.

Відповідно до п. 5 Порядку №332 допомога призначається внутрішньо переміщеним особам:

які перемістилися (повторно перемістилися) з 1 січня 2022 р. з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (далі - перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації;

у яких житлове приміщення знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання) та інформація про яке внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Реєстр пошкодженого та знищеного майна) (за технічної можливості), або щодо якого подано документальне підтвердження органом місцевого самоврядування, а в разі його відсутності - обласною державною (військовою) адміністрацією факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації.

За п. 13-1 Порядку №332 виплата допомоги продовжується на другий шестимісячний період автоматично визначеним категоріям осіб. Іншим членам сім`ї виплата допомоги може бути продовжена на підставі подання заяви на призначення допомоги.

Згідно з п. 13-2 Порядку №332 для отримувачів допомоги, які не підпадають під дію пункту 13-1, та які перемістилися (повторно перемістилися) з 1 січня 2022 р. з територій, включених до переліку територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, допомога призначається на другий шестимісячний період на підставі подання заяви на осіб із складу членів сім`ї, якщо середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача в такій сім`ї протягом тримісячного періоду, за який враховуються доходи на момент продовження виплати допомоги, не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення допомоги.

Відповідно до п. 14 Порядку №332 період, за який враховуються доходи, становить один квартал, що передує місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням або продовженням виплати допомоги на другий шестимісячний період, або три місяці, що передують місяцю звернення за допомогою або продовженням виплати допомоги на другий шестимісячний період.

Обчислення середньомісячного сукупного доходу отримувача для призначення допомоги проводиться шляхом ділення на 3 загальної суми сукупного доходу осіб за період, за який враховуються доходи.

Середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу сім`ї на кількість членів сім`ї.

Під час обчислення середньомісячного сукупного доходу не враховується щорічна державна грошова допомога, яку отримує особа або один із членів її сім`ї, щодо якої встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.

Середньомісячний сукупний дохід сім`ї обчислюється відповідно до Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 61, ст. 1981).

Відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги" від 22.07.2020 року №632 (далі - Постанова №632) до середньомісячного сукупного доходу осіб, які беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, не враховуються отримані ними у період безпосередньої участі у зазначених заходах грошове забезпечення та інші виплати і види соціальної допомоги, передбачені законодавством для працівників правоохоронних органів, військовослужбовців і працівників Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, МВС, Національної поліції, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, інших військових формувань, утворених відповідно до закону.

Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.

Цей спір стосується порядку визначення середньомісячного сукупного доходу сім`ї у випадку, коли один з членів сім`ї отримує допомогу згідно постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року №168 (далі - Постанова №168).

Передусім суд вважає за необхідне звернути увагу на належність врахування доходу чоловіка позивача в цілому. З цього приводу позивач надавала акт проживання, а відповідач заперечував належність цього доказу.

Водночас, це питання однозначно для розуміння вирішено у п. 3 Порядку №332 - до складу сім`ї уповноваженої особи (в цій справі - позивача) входить чоловік.

Тобто, передбачено спеціальне правило, за якого наявний акт цивільного стану (шлюб) сам по собі прирівнюється до проживання однією сім`єю для цілей Порядку №332. Це повною мірою відповідає умовам та обставинам воєнного стану, оскільки останній зумовлює розділення членів сім`ї та зміну характеру їх взаємовідносин в порівнянні з приписами ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України (вимушений виїзд частини родини за кордон, мобілізація чоловіка та інші обставини зумовлюють вимушене припинення спільного проживання та побуту). Також таке правове регулювання є пропорційним, адже особи, які перестали визнавати себе сім`єю, мають можливість розлучитися і припинити вплив відповідного акту цивільного стану на їх права та обов`язки, в т.ч. для цілей Порядку №332.

Отже, дохід чоловіка позивача повинен враховуватись при обчисленні сукупного доходу сім`ї для цілей Порядку №332. Іншим аспектом справи є порядок такого врахування, адже позивач наполягала на тому, що частина грошового забезпечення чоловіка (додаткова винагорода згідно Постанови №168) не повинна бути врахована.

Сторони правомірно використовували положення п. 8 Постанови №632 для вирішення цього питання, ця норма права є релевантною та врегульовує спірні правовідносини.

Зміст такої норми зводиться до правила, за якого особа, яка бере (брала) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, має право на виключення під час визначення середньомісячного сукупного доходу таких осіб або за участю таких осіб грошового забезпечення, інших виплат і видів соціальної допомоги, отриманих ними у період такої безпосередньої участі у вказаних заходах.

Тобто, якщо безпосередня участь особи у таких заходах підтверджується, весь їх дохід за період такої безпосередньої участі виключається з розрахунку середньомісячного сукупного доходу.

Відповідно, якщо такий статус щодо чоловіка позивача підтверджується, весь його дохід за відповідних період безпосередньої участі у зазначених заходах не повинен враховуватись.

Як наслідок, визначальним питанням в цій справі є питання підтвердження факту того, що чоловік позивача бере або брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

В матеріалах справи в наявності довідка, згідно якої чоловік позивача отримував грошове забезпечення, до якого включено додаткову винагороду згідно Постанови №168, при цьому позивач зазначала, що довідку на підтвердження саме факту безпосередньої участі чоловіка у вказаних заходах надати не можливо через місце служби (орган Національної поліції), а не військова частина.

В першу чергу суд зауважує, що обставиною, з якою норма права п. 8 Постанова №332 пов`язує відповідну пільгу, не є отримання допомоги згідно Постанови №168 особою за відповідний період, натомість йдеться про безпосередній взаємозв`язок участі у відповідних заходах та наданні особі пільги. Тобто, самого лише отримання виплат згідно Постанови №168 недостатньо для висновку про безпосередню участь особи у відповідних заходах, така участь має бути підтверджена як така, тобто - як окрема обставина, в той час як отримання виплат за Постановою №168 може враховуватися як доказ при встановленні такої обставини.

Відповідне питання щодо поліцейських врегульовано Порядком та умовами виплати поліцейським додаткової винагороди, одноразової винагороди на період воєнного стану та особливості виплати винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28.11.2022 року №775 (далі - Порядок №775).

Пунктом 2 Порядку №775 визначено 5 категорій поліцейських, яким виплачується додаткова винагорода згідно Постанови №168, в т.ч. серед цих категорій є і ті поліцейські, «які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії» (пп. 4 п. 2). Водночас, інші чотири категорії поліцейських отримують додаткову винагороду згідно Постанови №168 без безпосередньої участі у бойових діях.

Суд зауважує, що позивач зазначала, що її чоловік отримує «бойові виплати».

Також п. 5 Порядку №775 передбачено, що документами, що підтверджують здійснення поліцейським, поліцейським із числа курсантів та здобувачів освіти повноважень поліції, повноважень поліції в місцях ударів, розмінування, виконання бойових (спеціальних) завдань, безпосередню участь у бойових діях або заходах, є:

- наказ (у тому числі наказ на виконання бойового розпорядження);

- доручення;

- стройова записка;

- рапорт поліцейського (доповідна записка) про безпосередню участь у бойових діях або заходах;

- акт перевірки об`єкта на наявність вибухонебезпечних предметів або акт знищення (знешкодження) вибухонебезпечних предметів або таких, що їх нагадують;

- звернення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про відселення людей із місць, небезпечних для проживання, плани проведення евакуації населення (обов`язкової евакуації окремих категорій населення), витяг з інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» про виконання завдань диспетчера (оперативного чергового) про реагування на повідомлення (заяви) осіб про необхідність евакуації людей унаслідок збройної агресії;

- графіки чергувань (розстановка нарядів поліції);

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;

- витяг з єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події з використанням інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» або журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події;

- акт уповноваженого органу або посадової особи про залучення поліцейських із числа здобувачів освіти, відряджених поліцейських до безпосереднього виконання повноважень поліції;

- інші документи, у яких містяться відомості про участь поліцейського в бойових діях або заходах в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;

- довідка (повідомлення) органів військового управління, штабів угруповань військ (сил) або штабів тактичних груп до пункту управління оперативно-стратегічного угрупування військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій, які здійснюють оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань, військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, відповідно до переліку, затвердженого Генеральним штабом Збройних Сил України.

Отже, безпосередню участь чоловіка позивача у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, може бути підтверджено документально, в разі такого підтвердження його дохід дійсно мав би бути виключений при визначені середньомісячного сукупного доходу сім`ї.

Тобто, право на отримання додаткової винагороди згідно Постанови №168 мають 5 категорій поліцейських (згідно п. 2 Порядку №775 в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин), одна з цих категорій дійсно має додаткову пільгу у вигляді виключення усього грошового забезпечення поліцейського відповідної категорії при обчисленні середньомісячного сукупного доходу сім`ї, до складу якої входить такий поліцейський в розумінні положень Порядку №332).

Водночас, вищевикладене свідчить, що існує принаймні чотири категорії поліцейських, в складі грошового забезпечення яких існуватиме додаткова винагорода згідно Постанови №168, однак згаданої пільги вони не матимуть.

Отже, однозначної кореляції між отриманням поліцейським додаткової винагороди за Постановою №168 та правом на пільгу згідно п. 8 Постанови №332 немає, адже таку додаткову винагороду отримують і ті категорії поліцейських, які не відповідають положенням п. 8 Постанови №332.

Як наслідок, обставина безпосередньої участі поліцейського у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації має бути підтверджена окремо. Законодавством передбачено докази, якими ця обставина може бути підтверджена - документи згідно п. 5 Порядку №775.

Більш того, з урахуванням правового висновку, що міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22.11.2023 року у справі №520/690/23, перелік документів згідно п. 5 Порядку №775 не є вичерпним колом доказів на підтвердження безпосередньої участі у бойових діях.

Таким чином, позивач мала невичерпну кількість способів, в т.ч. шляхом отримання за місцем служби чоловіка відповідних документів, підтвердити поширення на її чоловіка положень п. 8 Постанови №332. Тим не менш, жоден доказ відповідності чоловіка позивача обставинам, які дають право на згадану пільгу, позивачем не надано ані відповідачу, ані до суду.

Окрім цього, розмір додаткової винагороди згідно Постанови №168, що отримано чоловіком позивача, свідчить про те, що він може отримувати таку винагороду за пп. 2 та 3 п. 2 Порядку №775.

Отже, позивачем не підтверджено відповідність її чоловіка умовам п. 8 Постанови №332.

Разом з цим суд наголошує на тому, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України). Принцип законності в Україні належить до переліку конституційних. Частина друга ст. 6, частина друга ст. 19, пункт 12 частини першої ст. 92 Конституції України передбачають, що органи державної влади та місцевого самоврядування діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією й законами України. Це означає, що виключно законом визначаються повноваження, організація та порядок діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування. Ці органи діють у відповідності до режиму, за яким їм дозволено тільки те, що передбачено законом.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.10.2024 року у справі №340/4709/23.

Правомірність оскаржуваних дій, рішень, бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд оцінює на момент їх вчинення.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23.07.2021 року у справі №826/17810/18.

Тобто, для висновку про протиправність дій відповідача та наявність підстав для задоволення позову необхідним є встановлення того, що відповідач саме станом на дату прийняття спірної відмови мав підстави для призначення позивачу допомоги, однак протиправно не призначив її.

Судом констатовано, що навіть в ході судового розгляду відсутні докази на підтвердження наявності правових підстав для призначення позивачу відповідної допомоги. Однак при цьому слід підкреслити, що довідка від 30.05.2024 року №959 відповідачу взагалі не надавалась та складена значно пізніше. Як наслідок, її зміст, який є єдиним доказом позивача на підтвердження позовних вимог, в будь-якому випадку не міг зумовити висновок про протиправність дій відповідача. Оцінка ж цьому доказу надана судом для забезпечення правової визначеності учасників спірних правовідносин та вирішення спору по суті, виконання завдання адміністративного судочинства.

Окремо суд зауважує, що зміст такої довідки свідчить, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї позивача (з урахуванням доходу чоловіка позивача, що є обов`язковим згідно п. 3 Порядку №332) свідчить про відсутність правових підстав для призначення позивачу відповідної допомоги. Про це ж свідчить і наданий відповідачем лист від 08.11.2024 року №1469/01.

Апелювання позивача до ситуації інших працівників не може мати юридичного значення для цього спору, оскільки правомірність рішень та діянь суб`єкта владних повноважень визначається в аспекті їх відповідності положенням законодавства, а не з огляду на аналогію, яка до того ж не підтверджені жодним чином. В цьому втілюється принцип законності, закріплений у ст. 19 Конституції України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність відмови відповідача у призначенні позивачу спірної допомоги, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Щодо розподілу судових витрат.

В зв`язку з відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювався.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко