Ухвала

від 12.11.2024 по справі 160/29834/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 листопада 2024 рокуСправа № 160/29834/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до відповідача 1- Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2 Виконавчого комітету П`ятихатської міської ради, відповідача 3 - П`ятихатської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

08 листопада 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача 1 - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2 Виконавчого комітету П`ятихатської міської ради, відповідача 3 - П`ятихатської міської ради, в якій позивач просить:

- зобов`язати Виконавчий комітет П`ятихатської міської ради знищити всю інформацію про ОСОБА_1 і його РНОКПП починаючи від 14-11-2006 по 08-11-2024;

- зобов`язати П`ятихатську міську раду знищити всю інформацію про ОСОБА_1 і його РНОКПП починаючи від 14-11-2006 по 08-11-2024;

- зобов`язати ГУ ДПС у Дніпропетровській області знищити всю інформацію про ОСОБА_1 і його РНОКПП починаючи від 14-11-2006 по 08-11-2024;

- визнати Податкову вимогу № 0022436-1309-0436 від 29 липня 2024 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області - недійсною;

- визнати Рішення №0022436-1309-0436 від 29 липня 2024 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області - недійсним;

- визнати договір оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1224510100:01:008:0012 між Виконавчим комітетом П`ятихатської міської ради та ОСОБА_1 № б/н від 23-10-2008, зареєстрований у Жовтоводському відділенні Дніпропетровської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру за № 040813803352 від 18-12-2008 таким, що порушує публічний порядок шляхом порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина ОСОБА_1 ;

- встановити, що договір оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1224510100:01:008:0012 між Виконавчим комітетом П`ятихатської міської ради та ОСОБА_1 № б/н від 23-10-2008, зареєстрований у Жовтоводському відділенні Дніпропетровської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру за № 040813803352 від 18-12-2008, є нікчемним по ч. 2 ст.258 ЦКУ;

- визнати договір оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1224510100:01:020:0025 між П`ятихатською міською радою та ОСОБА_1 № б/н від 15-04-2010, зареєстрований у Жовтоводському відділенні Дніпропетровської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру за № 041013800940 від 15-07-2010, таким, що порушує публічний порядок шляхом порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина ОСОБА_1 ;

- встановити, що договір оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1224510100:01:020:0025 між П`ятихатською міською радою та ОСОБА_1 № б/н від 15-04-2010, зареєстрований у Жовтоводському відділенні Дніпропетровської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру за №041013800940 від 15-07-2010, є нікчемним по ч. 2 ст. 258 ЦКУ

- визнати додаткову угоду від 16-02-2012 до договору оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1224510100:01:008:0012 між Виконавчим комітетом П`ятихатської міської ради та ОСОБА_1 № б/н від 23- 10-2008, зареєстрованому у Жовтоводському відділенні Дніпропетровської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру за №040813803352 від 18-12-2008, такою, що порушує публічний порядок шляхом порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина ОСОБА_1 ;

- встановити, що додаткова угода від 16-02-2012 до договору оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1224510100:01:008:0012 між Виконавчим комітетом П`ятихатської міської ради та ОСОБА_1 № б/н від 23-10-2008, зареєстрованому у Жовтоводському відділенні Дніпропетровської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру за № 040813803352 від 18-12-2008, є нікчемною по ч. 2 ст. 258 ЦКУ;

- визнати додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки б/н від 02-07-2015 за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1224510100:01:020:0025 між П`ятихатською міською радою та ОСОБА_1 № б/н від 15- 04-2010, зареєстрованому у Жовтоводському відділенні Дніпропетровської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру за № 041013800940 від 15-07-2010, такою, що порушує публічний порядок шляхом порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина ОСОБА_1 ;

- встановити, що додаткова угода до договору оренди земельної ділянки б/н від 02-07-2015 за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1224510100:01:020:0025 між П`ятихатською міською радою та ОСОБА_1 № б/н від 15-04-2010, зареєстрованому у Жовтоводському відділенні Дніпропетровської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру за № 041013800940 від 15-07-2010, є нікчемною по ч. 2 ст. 258 ЦКУ;

- визнати додаткову угоду від 30-01-2024 до договору оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 1224510100:01:008:0012 між Виконавчим комітетом П`ятихатської міської ради та ОСОБА_1 № б/н від 23-10-2008, зареєстрованому у Жовтоводському відділенні Дніпропетровської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру за №040813803352 від 18-12-2008, таким, що порушує публічний порядок шляхом порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина ОСОБА_1 ;

- встановити, що додаткова угода від 30-01-2024 до договору оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 1224510100:01:008:0012 між Виконавчим комітетом П`ятихатської міської ради та ОСОБА_1 № б/н від 23-10-2008, зареєстрованому у Жовтоводському відділенні Дніпропетровської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру за №040813803352 від 18-12-2008, є нікчемною по ч. 2 ст. 258 ЦКУ;

- визнати додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки б/н від 29-07-2020 за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1224510100:01:020:0025 між П`ятихатською міською радою та ОСОБА_1 № б/н від 15- зареєстрованому у Жовтоводському відділенні Дніпропетровської регіональної філії Центру державного земельного кадастру за № 041013800940 від 15-07-2010, такою, що порушує публічний порядок шляхом порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина ОСОБА_1 ;

- встановити, що додаткова угода до договору оренди земельної ділянки б/н від 29-07-2020 за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1:1-510100:01:020:0025 між П`ятихатською міською радою та ОСОБА_1 № б/н від 15-04-2010, зареєстрованому у Жовтоводському відділенні Дніпропетровської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру за № 041013800940 від 15-07-2010, є нікчемною по ч. 2 ст. 258 ЦКУ;

- стягнути з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 5 305 918, 5 гривень на відшкодування моральної шкоди;

- стягнути з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 821 гривня 20 коп. на відшкодування матеріальної шкоди;

- стягнути з Виконавчого комітету П`ятихатської міської ради за рахунок коштів Місцевого бюджету на користь ОСОБА_1 4 244 734,8 гривні на відшкодування моральної шкоди;

- стягнути з П`ятихатської міської ради за рахунок коштів Місцевого бюджету на користь ОСОБА_1 1 061 183,7 гривні на відшкодування моральної шкоди;

- стягнути з П`ятихатської міської ради за рахунок коштів Місцевого бюджету на користь ОСОБА_1 691 гривня 20 коп. на відшкодування матеріальної шкоди;

- стягнути з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 на відшкодування витрат на проведення почеркознавчої експертизи в розмірі, встановленому експертною установою, попередньо 20 000 гривень;

- скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1224510100:01:008:0012 між Виконавчим комітетом П`ятихатської міської ради та ОСОБА_1 № б/н від 23-10-2008, зареєстрованого у Жовтоводському відділенні Дніпропетровської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру за №040813803352 від 18-12-2008;

- скасувати державну реєстрацію додаткової угоди від 16-02-2012 до договору оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1224510100:01:008:0012 між Виконавчим комітетом П`ятихатської міської ради та ОСОБА_1 № б/н від 23-10-2008, зареєстрованого у Жовтоводському відділенні Дніпропетровської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру за №040813803352 від 18-12-2008;

- скасувати державну реєстрацію додаткової угоди від 30-01-2024 до договору оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1224510100:01:008:0012 між Виконавчим комітетом П`ятихатської міської ради та ОСОБА_1 № б/н від 23-10-2008, зареєстрованого у Жовтоводському відділенні Дніпропетровської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру за № 040813803352 від 18-12-2008;

- скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1224510100:01:020:0025 між П`ятихатською міською радою та ОСОБА_1 № б/н від 15-04-2010, зареєстрованого у Жовтоводському відділенні Дніпропетровської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру за № 041013800940 від 15-07-2010;

- скасувати державну реєстрацію реєстрацію додаткової угоди б/н від 02-07-2015 до договору оренди за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1224515150:01:020:0025 між П`ятихатською міською радою та ОСОБА_1 № б/н від 15-04-2010, зареєстрованого у Жовтоводському відділенні Дніпропетровської регіональної філії Центру державного земельного кадастру за №041013800940 від 15-07-2010;

- скасувати державну реєстрацію додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки б/н, від 29-07-2020 за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1224510100:01:020:0025 між П`ятихатською міською радою та ОСОБА_1 № б/н від 15-04-2010, зареєстрованого у Жовтоводському відділенні Дніпропетровської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру за №041013800940 від 15-07-2010.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (ч. 2 ст. 171 КАС України).

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Частиною 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Тобто, в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У пункті 2 частини 1 статі 4 КАС України надано визначення, що «публічно-правовий спір» це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).

Нормативно-правовий акт це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування (п.18 ч.1 ст.4 КАС України).

Індивідуальний акт акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п.19 ч.1 ст.4 КАС України).

З аналізу наведених процесуальних норм вбачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників суб`єкт владних повноважень здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Відповідно до ч. 6 ст. 21 КАС України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Положенням цієї процесуальної норми кореспондують правила ч. 1 ст. 172 КАС України про те, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

За правилами ч. 4 ст. 172 КАС України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Так, з прохальної частини позову вбачається, що позивач звертаючись до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, просить зобов`язати ГУ ДПС у Дніпропетровській області:

- знищити всю інформацію про ОСОБА_1 і його РНОКПП починаючи від 14-11-2006 по 08-11-2024;

- визнати Податкову вимогу № 0022436-1309-0436 від 29 липня 2024 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області - недійсною;

- визнати Рішення №0022436-1309-0436 від 29 липня 2024 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області недійсним, що підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Крім того, звертаючись до Виконавчого комітету П`ятихатської міської ради та П`ятихатської міської ради, позивач просить: визнати договори оренди земельних ділянок та додаткових угод до цих договорів такими, що порушують публічний характер та нікчемними у розумінні ЦК України; відшкодування матеріальної та моральної шкоди; скасування державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок та додаткових угод до них, що підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, позивачем в позовній заяві об`єднано позовні вимоги до різних відповідачів, які належить розглядати в порядку різного судочинства, тобто порушено правила об`єднання позовних вимог.

Згідно з пунктом 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

З огляду на те, що позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, встановлені КАС України, за відсутністю підстав для застосування положень статті 172 КАС України, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву .

Суд зазначає, що повернення позовної заяви позивачеві свідчить не про допущення судом формалізму, а про вчинення дій, направлених на упорядкування процесуальних правовідносин. При цьому, така процесуальна дія не є порушенням права позивача на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.

Так, у пункті 35 рішення у справі «Плахтєєв та Плахтєєва проти України» від 12.03.2009 (Заява № 20347/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом (див. рішення у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства»(Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, серія A, N 18, сс. 17-18, пп. 35-36). Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання такого права стосовно неповнолітніх та психічно хворих осіб (див. рішення у справі «Стаббінґс та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom) від 22 жовтня 1996 року, Reports 1996-IV, с.1502-3, пп. 51-52; і у справі «Толстой Милославський проти Сполученого Королівства» (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13 липня 1995 року, серія A, N 316-B, сс. 80-81, пп. 62-67). Якщо доступ до суду обмежено внаслідок дії закону або фактично, Суд має з`ясувати, чи не порушило встановлене обмеження саму суть цього права і, зокрема, чи мало воно законну мету, і чи існувало відповідне пропорційне співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою (див. рішення у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, серія A, № 93, сс. 24-25, п. 57).

У пункті 31 рішення у справі «Наталія Михайленко проти України» від 30.05.2013 (Заява № 49069/11) Європейський суд з прав людини також зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (див. рішення від 28 травня 1985 року у справі Ешингдейн проти Сполученого Королівства (Ashingdane v. the United Kingdom), п. 57, Series A № 93). Встановлюючи такі правила, Договірна держава користується певною свободою розсуду.

Отже, передбачене статтею 169 КАС України право суду на повернення позовної заяви у випадку порушення правил об`єднання позовних вимог є законодавчо закріпленим процесуальним обмеженням, встановленим державою з метою регулювання процедурних питань з метою їх упорядкування, дотримання процесуальної економії та недопущення завантаження процесу ускладненими позовними заяви, вимоги яких мають розглядатися в окремих провадженнях.

Правовий висновок щодо необхідності повернення позовних заяв у випадку порушення правил об`єднання позовних вимог викладено Верховним Судом у постановах від 05.03.2019 у справі №917/1377/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 80470812), від 27.02.2019 у справі №922/2225/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 80308662), від 14.08.2018 у справі №910/3569/188 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 75896052).

Відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст. ст. 169, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача 1 - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2 Виконавчого комітету П`ятихатської міської ради, відповідача 3 - П`ятихатської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева