Ухвала від 22.11.2024 по справі 494зп-24/160

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

22 листопада 2024 р.Справа №494зп-24/160

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рищенко А.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову (до подання позовної заяви),

УСТАНОВИВ:

20.11.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову (до подання позовної заяви).

В поданій заяві заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі його посадових осіб вчиняти будь які дії щодо призову ОСОБА_1 на військову служу по мобілізації, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі щодо оскарження дій (бездіяльності) щодо мобілізації та зобов`язання вчинити певні дії; заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі його посадових осіб вчиняти будь-які дії щодо переміщення до місць проходження військової служби, військової частини ОСОБА_1 з метою проходження військової служби в Збройних Силах України до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі щодо оскарження дій (бездіяльності) щодо мобілізації та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник вказує, що ОСОБА_1 працює у ПрАТ "Краматорський завод важкого верстатобудування". Відповідно до наказу Міністерства економіки України від 29.07.2024 №18667 "Про бронювання військовозобов`язаних за ПрАТ "КЗВВ", ТОВ "НВП "Атлон Авіа", ТОВ "Скрінтек", ТОВ "Твіст Роботікс Україна", ТОВ "Гексо Констракшн" працівники ПрАТ "Краматорський завод важкого верстатобудування" (далі - ПрАТ "КЗВВ"), зокрема, і ОСОБА_1 є заброньованими, у зв`язку з чим заявнику надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до 14.05.2025. Також, ОСОБА_1 отримав повідомлення від генерального директора ПрАТ "КЗВВ" про своє бронювання, оскільки працює у ПрАТ "КЗВВ" на посаді інженера-конструктора. Оскільки, ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 (Верхньодніпровськ) ПрАТ "КЗВВ" було направлено на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 (Верхньодніпровськ) лист №16/287 від 02.08.2024 "Щодо зарахування працівників ПрАТ "КЗВВ" на спеціальний облік" та відповідні докази, що підтверджують факт бронювання ОСОБА_1 . Водночас, наказом ІНФОРМАЦІЯ_3 від 15.11.2024 №643 було наказано призвати та направити для проходження служби під час мобілізації в особливий період, військовозобов`язаних відповідно до поіменних списків військовозобов`язаних за вихідними №№245/20650, 245/20651 від 15.11.2024, які призвані і відправлені в складі команди №А5006, зокрема, ОСОБА_1 . Зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до завершення мобілізаційної процедури відносно заявника, а тому судове рішення не поновить його порушені права.

Розглянувши заяву та додані до неї докази, судом встановлено, що ОСОБА_1 працює на посаді інженера-конструктора у ПрАТ "Краматорський завод важкого верстатобудування".

Відповідно до наказу Міністерства економіки України від 29.07.2024 №18667 "Про бронювання військовозобов`язаних за ПрАТ "КЗВВ", ТОВ "НВП "Атлон Авіа", ТОВ "Скрінтек", ТОВ "Твіст Роботікс Україна", ТОВ "Гексо Констракшн" працівники ПрАТ "Краматорський завод важкого верстатобудування" (ПрАТ "КЗВВ"), зокрема, і ОСОБА_1 є заброньованими, у зв`язку з чим заявнику надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до 14.05.2025.

Відповідно до Повідомлення про бронювання військовозобов`язаного, заявнику надано відстрочку строком до 14.05.2025.

Водночас, наказом ІНФОРМАЦІЯ_3 від 15.11.2024 №643 було наказано призвати та направити для проходження служби під час мобілізації в особливий період, військовозобов`язаних відповідно до поіменних списків військовозобов`язаних за вихідними №№245/20650, 245/20651 від 15.11.2024, які призвані і відправлені в складі команди № НОМЕР_1 , зокрема, ОСОБА_1 .

Суд вважає заяву про вжиття заходів забезпечення позову такою, що підлягає частковому задоволенню та вказує наступне.

За правилами частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

За змістом частин 2, 3 статті 154 КАС України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

З`ясувавши наявність доказів, долучених до заяви про забезпечення позову, встановивши їх достатність та взаємозв`язок для вирішення поданої заяви, суд розглядає таку заяву у вказаний частиною 1 статті 154 КАС України строк в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову (частина перша). Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Виходячи з аналізу вказаної норми, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

2) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

3) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень;

4) очевидність порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому, позов, згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України, може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Таким чином суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Крім того вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

В даному випадку, звернувшись до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник вказує, що дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову заявника на військову службу під час мобілізації є протиправними, за наявності права на відстрочку наданої заявнику наказом Міністерства економіки України від 29.07.2024 №18667; 2) невжиття заходів забезпечення позову призведе до неможливості виконання можливого рішення суду про задоволення позову, адже норми чинного законодавства щодо надання відстрочки від призову на військову службу поширюються лише на військовозобов`язаних та не поширюються на військовослужбовців.

Однак, при розгляді заяви про забезпечення, суд не може надавати оцінку правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень на які посилається заявник, оскільки виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об`єктивна оцінка оскаржуваному рішенню, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При цьому, судом враховано, що відповідно до частини 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці - особи, які проходять військову службу.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

З аналізу зазначених норм вбачається, що військовозобов`язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу - військовослужбовці. При цьому особа, яка має право на відстрочку і бажає скористатись цим правом, не повинна підлягати призову на військову службу під час мобілізації.

За своєю правовою природою мобілізація особи супроводжується, в тому числі, виданням відповідного наказу, який є актом індивідуальної дії, і по усталеній судовій практиці не підлягає оскарженню, оскільки є реалізованим.

В даному випадку, як слідує з поданих заявником доказів, ІНФОРМАЦІЯ_4 видав наказ від 15.11.2024 №643 "Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації", яким наказав призвати та направити для проходження служби під час мобілізації в особливий період, військовозобов`язаних відповідно до поіменних списків військовозобов`язаних за вихідними №№245/20650, 245/20651 від 15.11.2024, які призвані і відправлені в складі команди № НОМЕР_1 , зокрема, ОСОБА_1 .

Таким чином, суд дійшов висновку, що якщо заявника буде призвано на військову службу під час мобілізації в особливий період, він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, у разі встановлення наявності у нього такого права, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим.

Фактично, у разі задоволення позову в цій справі, не можливо буде виконати рішення суду, що виключає доцільність існування самого такого позову, оскільки в такому випадку суд не надасть ефективного захисту потенційно порушеному праву, що є неприпустимим.

В той же час, в разі відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 зможе невідкладно вчинити дії щодо мобілізації заявника.

З урахуванням викладеного, з огляду на вищезазначені приписи законодавства, суд доходить висновку, що заявником доведено умову застосування заходів забезпечення позову, а саме, доведено, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно з Рекомендацією NR (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Суд також наголошує, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Водночас, суд зауважує, що забезпечення мобілізації в Україні є надважливим завданням у воєнний час, однак, у даному випадку, мобілізація має становити баланс між приватним інтересом мобілізованого та публічним інтересом держави. Віднайти такий баланс можливо лише після розгляду справи по суті та прийняття судового рішення.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне частково задовольнити заяву представника заявника та забезпечити позов шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі його посадових осіб вчиняти дії, пов`язані із призовом ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, до моменту набрання законної сили рішенням суду.

При цьому, вжиття заходів забезпечення позову у такий спосіб, не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту, у разі задоволення цього позову. Водночас такий захід забезпечення позову відповідає положенням КАС України та не відноситься до переліку заборон щодо забезпечення позову, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів, а також виходячи із принципів справедливості та гуманізму, суд доходить висновку, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, у спосіб, зазначений судом.

Відповідно до частини восьмої статті 157 КАС України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини другої статті 153 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.

За приписами статті 156 КАС України, ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 156, 248, 256, 294 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову (до подання позовної заяви) - задовольнити частково.

Заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі його посадових осіб вчиняти дії, пов`язані із призовом ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, до моменту набрання законної сили рішенням суду.

В іншій частині заяви - відмовити.

Ухвала набирає чинності з 22.11.2024 і підлягає негайному виконанню на підставі частини першої статті 156 КАС України.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання до 22.11.2027 року (включно).

Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є ОСОБА_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Боржник: ІНФОРМАЦІЯ_5 ; адреса: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А. Ю. Рищенко