Рішення

від 22.11.2024 по справі 160/11537/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2024 рокуСправа №160/11537/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН ДНІПРО» до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними та скасування карток відмови, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН ДНІПРО» до Рівненської митниці (далі відповідач), в якій позивач просить:

-визнати протиправними та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2024/000064; №UA204020/2024/000077;

-визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA204020/2024/000004/2 від 30.01.2024; №UA204020/2024/000005/2 від 02.02.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що до митного контролю та оформлення були подані митні декларації №24UA204020002884U6 та №24UA204020003408U0 з метою розмитнення партії товару (вантажних шин, що були у вжитку, придатні для подальшого використання чи відновлення), імпортованого за контрактом №DP-DC-2023 від 23.03.2023 з Dikabo GMBH (Німеччина). При поданні декларацій на підтвердження митної вартості декларантом надано всі необхідні документи відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України з визначенням митної вартості товарів за ціною договору. Однак, митним органом за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів не було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів та прийняті оспорювані рішення про коригування митної вартості товарі №UA204020/2024/000004/2 від 30.01.2024 та №UA204020/2024/000005/2 від 02.02.2024, а також складено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення№UA204020/2024/000064 та №UA204020/2024/000077. Позивач не погоджується із вказаними рішеннями та зазначає про те, що митну вартість товарів, пред`явлених до митного оформлення, було визначено відповідно до вимог статті 53 МК України та надано всі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості. Документи, подані ТОВ « 100 ШИН ДНІПРО», не містили розбіжностей, не мали ознак підробки, містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Підстав для витребування додаткових документів та для коригування заявленої митної вартості у відповідача не було. Сумніви відповідача у достовірності відомостей у комерційних документах та твердження щодо не включення складових митної вартості в повному обсязі не підтверджені жодними доказам та є безпідставними. За вказаних обставин, рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та підлягають скасуванню.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, у зв`язку із чим позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків шляхом подання до суду доказів сплати судового збору.

На виконання вимог ухвали суду позивачем усунено недоліки позову.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/11537/24; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. Позивачем були подані МД №24UA204020002884U6та МД №24UA204020003408U0 для митного оформлення товарів: «Шини пневматичні, гумові, що вже використовувались, для вантажних автомобілів, придатні для подальшого використання» згідно з інвойсом від 22.01.2024 № 32916 та інвойсом від 30.01.2024 №32943.При проведенні перевірки правильності розрахунку митної вартості товару, заявленої декларантом за основним методом визначення митної вартості, та відомостей, які містяться у наданих до митного оформлення документів, встановлено розбіжності. Для підтвердження витрат на транспортування до митного оформлення не надано документів, що підтверджують відомості про вартість перевезення у відповідності до положень Наказу №599. Також, наданий документ, що заявлений як «Прайс-лист» не може розглядатись як джерело цінової інформації щодо продажу товарів для широкого кола покупців в умовах вільної конкуренції, оскільки він містить інформацію лише щодо продажу товарів, які зазначені у інвойсах. Не може бути взято до уваги копію митної декларації країни відправлення, як документ, що підтверджує заявлену митну вартість оцінюваного товару, оскільки не містить всіх відомостей, визначених митним законодавством Європейського союзу, щодо вартості товару та статистичної вартості, а також відміток митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт. З метою підтвердження інформації щодо заявленої митної вартості декларанту було направлено електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи. За результатом проведеної процедури консультації з декларантом були прийняті оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у митному оформленні. До товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-r - резервний метод. Визначена митна вартість ґрунтується на раніше визначеній митній вартості товарів з подібним характеристиками. За таких обставин, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови є таким, що відповідають вимогам чинного законодавства, прийняті у спосіб та в межах повноважень, наданих митним органам законодавством, та є цілком обґрунтованими, про що свідчать дані графі 33 оскаржуваних рішень. За викладених обставин, оспорювані рішення є правомірними, посадові особи митниці при їх прийнятті діяли в межах наданих повноважень та в спосіб, передбачений чинним законодавством.

Відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою суду в задоволенні клопотання Рівненської митниці відмовлено.

Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН ДНІПРО» зареєстроване 27.02.2017, про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації юридичної особи за ідентифікаційним кодом 41177050; адреса місцезнаходження: 49015, м. Дніпро, вул. Журналістів, буд. 10Д; основний вид діяльності за КВЕД: 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

23.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН ДНІПРО», Україна (покупець) та компанією Dikabo GMBH (Німеччина) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №DP-DC-2023 від 23.03.2023, відповідно до умов якого (п.1.1.) продавець продає, а покупець купує товар шини для вантажних автомобілів, що були у використанні, придатні для подальшого використання чи відновлення (шляхом накладання нового протектора).

Кількість товару, що буде поставлятись згідно цього контракту в кожний календарний рік, зазначено у Додатку до цього контракту (п.1.3.).

Товар поставляється партіями. Асортимент, кількість, ціна за одиницю, загальна вартість партії товару визначається в інвойсі. Інвойс надається на кожну партію товару. Інвойс є невід`ємною частиною цього контракту (п.1.4., п. 1.5.).

Ціна на товар встановлено в Євро (п. 2.1.).

Відповідно до п.3.1.Контракту покупець оплачує придбані товари шляхом перерахування грошей на рахунок продавця. Оплата проводиться протягом 30 днів з дати отримання товару покупцем.

Товари, зазначені в інвойсі, повинні бути відвантажені покупцю протягом одного тижня після розміщення замовлення. Базовими умовами поставки за цим контрактом є умови, зазначені в інвойсі. Умови постачання повинні відповідати правилам «Інкотермс 2010».

Додатком від 23.03.2023 до контракту №DP-DC-2023 від 23.03.2023 сторонами погоджено кількість товару, що буде поставлятись згідно з контрактом в кожний календарний рік, зокрема: у 2024 році 10000 одиниць.

Інвойсом №32916 від 22.01.2024 сторонами контракту №DP-DC-2023 від 23.03.2023 погоджено поставку товарів на загальну суму 11403,00Єврона умовах FCASpelle; термін оплати протягом 30 днів від дати отримання товару покупцем; доставка не більше 90 днів.

Інвойсом №32943 від 30.01.2024 сторонами контракту №DP-DC-2023 від 23.03.2023 погоджено наступну поставку товарів на загальну суму 11214,00Євро на умовах FCASpelle; термін оплати протягом 30 днів від дати отримання товару покупцем; доставка не більше 90 днів.

29.01.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН ДНІПРО» до Рівненської митниці було подано електронну митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ № 24UA204020002884U6.

Так, згідно з МД № 24UA204020002884U6 її подано для здійснення митного оформлення наступного товару:

1.шини пневматичні, гумові, що вже використовувались, для вантажних автомобілів, придатні для подальшого використання розміри: 215/75R17.5, 225/75R17.5, 235/75R17.5, 245/70R17.5, 265/70R17.5, 265/70R17.5, 285/70R17.5, 285/70R19.5, 295/60R22.5, 295/80R22.5, 315/60R22.5, 315/70R22.5, 315/80R22.5, 385/55R22.5, 385/65R22.5, 435/50R19.5, 455/40R22.5, країна виробник: UE, TM: Goodyear, Michelin, Continental, Dunlop, Fulda, Bridgestone, Barum, Semperit, Uniroyal, Truckstar, BFGoodriCH, Firestone.

2.шини пневматичні, гумові, що вже використовувались, для вантажних автомобілів, придатні для подальшого використання розміри: 315/70R22.5, 385/65R22.5, країна виробник: СN, ТМ: Nankook.

3.шини пневматичні, гумові, що вже використовувались, для вантажних автомобілів, придатні для подальшого використання розміри: 10R22.5, 9R22.5, країна виробник: JP, ТМ: Bridgestone.

4. шини пневматичні, гумові, що вже використовувались, для вантажних автомобілів, придатні для подальшого використання розміри: 295/60R22.5, 295/80R22.5, 315/70R22.5, 385/55R22.5, країна виробник: KR, TM: Nankook.

5. шини пневматичні, гумові, що вже використовувались, для вантажних автомобілів, придатні для подальшого використання розміри: 10R22.5,країна виробник: TN, ТМ: Bridgestone.

6. шини пневматичні, гумові, що вже використовувались, для вантажних автомобілів, придатні для подальшого використання розміри: 11R22.5, 315/70R22.5, 315/80R22.5, 385/65R22.5, країна виробник: TR, ТМ: Goodyear, Pirelli, Debica, Fulda.

7. шини пневматичні, гумові, що вже використовувались, для вантажних автомобілів, придатні для подальшого використання розміри: 315/80R22.5, країна виробник: BR, ТМ: Pirelli.

У графі 22 МД №24UA204020002884U6 заявлена митна вартість товару визначена за ціною контракту в сумі 11403,00Євро; умови поставки FCA Spelle (гр.20).

За митною декларацією ІМ 40 ДЕ №24UA204020002884U6товар імпортований Товариству з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН ДНІПРО» від відправника/експортера компанії Dikabo GMBH (Німеччина) на підставі наступних товаросупровідних документів: пакувальний лист б/н від 22.01.2024; рахунок-фактура (iнвойс) №32916 від 22.01.2024; автотранспортна накладна №187814 від 22.01.2024; декларацiя про походження товару №32916 від 22.01.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №24/01-24 від 24.01.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 22.01.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №DP-DC-2023 від 23.03.2023, Додаток до контракту б/н від 23.03.2023, договір (контракт) про перевезення №14 від 16.01.2024; заява №13017/23 від 23.03.2023; копія митної декларації країни відправлення № 24DE535625103331B6 від22.01.2024.

При проведенні перевірки правильності розрахунку митної вартості товару, заявленої декларантом за основним методом визначення митної вартості, та відомостей, які містяться у наданих до митного оформлення документів, встановлено такі неточності, а саме:

1.До митного оформлення для підтвердження витрат на транспортування надано довідку про транспортні витрати від 24.01.2024 № 24/01-24. Але даний документ не може бути взятий до уваги, так як відсутній у переліку документів, що підтверджують відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, що затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №599(далі Наказ №599). Отже, для підтвердження витрат на транспортування до митного оформлення не надано документів, що підтверджують відомості про вартість перевезення у відповідності до положень Наказу №599.

2. Наданий документ, що заявлений як «Прайс-лист» від 22.01.2024 №б/н не може розглядатись, як джерело цінової інформації щодо продажу товарів для широкого кола покупців в умовах вільної конкуренції, оскільки він містить інформацію лише щодо продажу товарів, які зазначені у інвойсі від 24.01.2024 № 24/01-24, що наштовхує на спеціальну ціну для конкретного підприємства, а саме імпортера за поданим інвойсом.

3. Не може бути взято до уваги копію митної декларації країни відправлення від 22.01.2024 №24DE535625103331B6, як документ, що підтверджує заявлену митну вартість оцінюваного товару, оскільки не містить всіх відомостей, визначених митним законодавством Європейського союзу, щодо вартості товару та статистичної вартості, а також відміток митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт.

Враховуючи викладене та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості, в рамках проведення консультації з метою з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати за наявності такі додаткові документи:

1)висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

2) виписку з бухгалтерської документації продавця;

3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

4)копію митної декларації країни відправлення із зазначенням вартісних характеристик та з відмітками митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт;

5) документи в межах положень наказу МФУ від 24.05.2012 №599 щодо витрат на транспортування.

У відповідь на повідомлення митниці ТОВ « 100 ШИН ДНІПРО» листом від 29.01.2024 додатково надано цінову інформацію про митну вартість аналогічного (подібного) товару за МД №22UA204020029771U2 від 15.11.2022 та за МД №23UA204020003022U4 від 25.01.2023 та повідомлено, що будь-які інші документи подаватись не будуть, просить завершити митне оформлення.

Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять неточності, декларантом не подано документів згідно із переліком, не надано документів у спростування виявлених невідповідностей, митним органом зроблено висновок, що основний метод визначення митної вартості неможливо застосувати, тому застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ.

30.01.2024 Рівненською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2024/000004/2 та визначено ціну товарів із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - 2-г (резервний метод), в якому зазначено, що митна вартість товарів №1-7 визначено на підставі інформації щодо визнаної митними органами товарів з подібними характеристиками: для товару №1-6: МД від 23.01.2024 №UA100180/2024/000998 1,41дол.США; для товару №7: МД від 27.03.2023 № UA100180/2023/504532, МД від 23.01.2024 №UA100180/2024/000998 1,41дол. США.

У зв`язку із коригуванням митної вартості товарів за МД №24UA204020002884U6 митним органом оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA204020/2024/000064 та було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.

Товар випущений у вільний обіг під гарантійні зобов`язання.

02.02.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН ДНІПРО» до Рівненської митниці було подано електронну митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ № 24UA204020003408U0.

Так, згідно з МД №24UA204020003408U0 її подано для здійснення митного оформлення наступного товару:

1.шини пневматичні, гумові, що вже використовувались, для вантажних автомобілів, придатні для подальшого використання розміри: 215/75R17.5, 225/75R17.5, 235/75R17.5, 245/70R17.5, 265/70R17.5, 275/70R22.5, 285/70R17.5, 295/60R22.5, 295/80R22.5, 315/60R22.5, 315/80R22.5, 385/55R22.5, 385/65R22.5, 435/50R19.5, 455/40R22.5, 455/45R22.5, країна виробник: UE, TM: Bridgestone, Michelin, Dunlop, Continental, Goodyear, Semperit, BF Goodri CH, Firestone, Truckstar, Uniroyal, Nokian, Debica, Fulda, Matador.

2. шини пневматичні, гумові, що вже використовувались, для вантажних автомобілів, придатні для подальшого використання розміри: 215/75R17.5, 385/75R17.5, 245/70R19.5, 315/80R22.5,385/65R22.5, країна виробник: СN, ТМ: Nankook, Aeolus, Double, Coin.

3. шини пневматичні, гумові, що вже використовувались, для вантажних автомобілів, придатні для подальшого використання розміри: 385/65R22.5, країна виробник: EG, ТМ: Pirelli.

4. шини пневматичні, гумові, що вже використовувались, для вантажних автомобілів, придатні для подальшого використання розміри: 315/70R22.5, 385/55R22.5, 385/65R22.5, країна виробник: KR, TM: Nankook.

5.шини пневматичні, гумові, що вже використовувались, для вантажних автомобілів, придатні для подальшого використання розміри:385/555R22.5, 385/65R22.5, 445/45R19.5, країна виробник: GB, ТМ: Michelin, Continental.

6. шини пневматичні, гумові, що вже використовувались, для вантажних автомобілів, придатні для подальшого використання розміри:215/75R17.5, 225/75R17.5, 385/65R22.5, країна виробник: TR, ТМ: Goodyear, Pirelli, Bridgestone.

7. шини пневматичні, гумові, що вже використовувались, для вантажних автомобілів, придатні для подальшого використання розміри: 245/70R17.5, країна виробник: VN, ТМ: Sailun.

У графі 22 МД №24UA204020003408U0 заявлена митна вартість товару визначена за ціною контракту в сумі 11214,00Євро; умови поставки FCA Spelle (гр.20).

За митною декларацією ІМ 40 ДЕ №24UA204020003408U0 товар імпортований Товариству з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН ДНІПРО» від відправника/експортера компанії Dikabo GMBH (Німеччина) на підставі наступних товаросупровідних документів: пакувальний лист 32943 від 30.01.2024; рахунок-фактура (iнвойс) №32943 від 30.01.2024; автотранспортна накладна №085891 від 30.01.2024; декларація про походження товару №32943 від 30.01.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №12 від 30.01.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 30.01.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №DP-DC-2023 від 23.03.2023, Додаток до контракту б/н від 23.03.2023, договір (контракт) про перевезення №21 від 23.01.2024; заява №13017/23 від 23.03.2023; копія митної декларації країни відправлення № 24DE535625773964В9 від 30.01.2024.

При проведенні перевірки правильності розрахунку митної вартості товару, заявленої декларантом за основним методом визначення митної вартості, та відомостей, які містяться у наданих до митного оформлення документів, встановлено такі неточності, а саме:

1.До митного оформлення для підтвердження витрат на транспортування надано довідку про транспортні витрати від 30.01.2024 № 12. Але даний документ не може бути взятий до уваги, так як відсутній у переліку документів, що підтверджують відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, що затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №599 (далі Наказ №599). Отже, для підтвердження витрат на транспортування до митного оформлення не надано документів, що підтверджують відомості про вартість перевезення у відповідності до положень Наказу №599.

2. Наданий документ, що заявлений як «Прайс-лист» від 30.01.2024 №б/н не може розглядатись, як джерело цінової інформації щодо продажу товарів для широкого кола покупців в умовах вільної конкуренції, оскільки він містить інформацію лише щодо продажу товарів, які зазначені у інвойсі від 30.01.2024 № 32943, що наштовхує на спеціальну ціну для конкретного підприємства, а саме імпортера за поданим інвойсом.

3. Не може бути взято до уваги копію митної декларації країни відправлення від 30.01.2024 №24DE535625773964В9, як документ, що підтверджує заявлену митну вартість оцінюваного товару, оскільки не містить всіх відомостей, визначених митним законодавством Європейського союзу, щодо вартості товару та статистичної вартості, а також відміток митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт.

Враховуючи викладене та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості, в рамках проведення консультації з метою з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати за наявності такі додаткові документи:

1)висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

2) виписку з бухгалтерської документації продавця;

3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

4)копію митної декларації країни відправлення із зазначенням вартісних характеристик та з відмітками митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт;

5) документи в межах положень наказу МФУ від 24.05.2012 №599 щодо витрат на транспортування.

У відповідь на повідомлення митниці ТОВ « 100 ШИН ДНІПРО» листом від 02.02.2024 додатково надано цінову інформацію про митну вартість аналогічного (подібного) товару за МД №22UA204020029771U2 від 15.11.2022 та за МД №23UA204020003022U4 від 25.01.2023 та повідомлено, що будь-які інші документи подаватись не будуть, просить завершити митне оформлення.

Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять неточності, декларантом не подано документів згідно із переліком, не надано документів у спростування виявлених невідповідностей, митним органом зроблено висновок, що основний метод визначення митної вартості неможливо застосувати, тому застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ.

02.02.2024 Рівненською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2024/000005/2 та визначено ціну товарів із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - 2-г (резервний метод), в якому зазначено, що митна вартість товарів №1-7 визначено на підставі інформації щодо визнаної митними органами товарів з подібними характеристиками: для товару №1: МД від 29.01.2024 №24UA500500003048U7 1,22дол.США; для товару №2: МД від 23.01.2024 №24UA100180000998U2 1,41дол.США; для товару №3: МД від 21.11.2023 №23UA100230023961U0 1,41дол.США; для товару №4: МД від 08.11.2023 №23UA100180518105U0 1,41дол.США; для товару №5: МД від 18.12.2023 №23UA400040041535U4 1,41дол.США; для товару №6: МД від 23.11.2023 №23UA100180518692U0 1,41дол.США; для товару №7: МД від 08.11.2023 №23UA100180518105U0 1,41 дол. США.

У зв`язку із коригуванням митної вартості товарів за МД №24UA204020003408U0 митним органом оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA204020/2024/000077 та було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.

Товар випущений у вільний обіг під гарантійні зобов`язання.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів та картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина друга статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 року).

Згідно із частиною першою статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 Митного кодексу України).

Згідно з частинами першою, другою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частиною першою статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За змістом частини четвертої статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 Митного кодексу України).

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста статті 53 Митного кодексу України).

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до положень частини другої, третьої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Приписами частини першої статті 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно пунктом 1 частини четвертої статті 54 цього Кодексу митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до положень частин другої восьмої статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.03.2024 у справі №826/5959/17, від 21.11.2023 у справі №826/13190/17, від 09.11.2022 у справі №815/4395/16, від 27.06.2019 у справі №803/667/17.

Наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015 у справі №21-127а15, яке враховується судом відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

В ході судового розгляду встановлено, що відповідачем прийнято рішення №UA204020/2024/000004/2 про коригування митної вартості товарів за МД №24UA204020002884U6 від 29.01.2024 та рішення №№UA204020/2024/000005/2 про коригування митної вартості товарів за МД №24UA204020003408U0 від 02.02.2024, заявлених позивачем за ціною договору.

Підставою для здійснення коригування митної вартості в сторону збільшення ціни товару із застосуванням другорядного методу (резервного) визначення митної вартості стали висновки митного органу про те, що у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах виявлені невідповідності та розбіжності, а також не надано документів на вимогу митного органу та на їх спростування, про що зазначено у гр.33 рішень та у відзиві.

Однак, викладені у графі 33 вказаних рішень зауваження є безпідставними та їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для витребування додаткових документів.

Суд звертає увагу, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Разом з цим, відповідачем не доведено ані у рішеннях, що оскаржуються, ані у відзиві, що подані позивачем до митного оформлення документи на підтвердження вартості товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Посилання митного органу в обґрунтування підстав для витребування додаткових документів та наявності розбіжностей у поданих документах на те, що до митного оформлення для підтвердження витрат на транспортування товару надано довідку про транспортні витрати, однак даний документ не відсутній у переліку документів, що підтверджують відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів відповідно до правил заповнення декларації митної вартості, суд вважає цілком безпідставними з наступного.

Як встановлено матеріалами справи, поставки оцінюваного товару здійснювались на умовах FCA Spelle (Німеччина) у відповідності до Інкотермс-2010.

Суд зазначає, що відповідно до Інкотермс 2010 термін FCA (…namedplace) англ. FreeCarrier, або Франко перевізник (…назва місця) означає, що продавець здійснює передачу товару перевізнику або іншій особі, номінованій покупцем, у власних приміщеннях або у іншому обумовленому пункті.

Відповідно FCA від продавця вимагається виконання формальностей для вивезення, якщо такі застосовуються; це умови постачання, коли основну частину перевезення забезпечує покупець, при цьому, покупець самостійно обирає вид транспорту, сам організовує весь ланцюг доставки, укладає договори перевезення. Обов`язок продавця з постачання вважається виконаним, коли він постачає товар - після його митного оформлення у режимі експорту в обумовленому місті. Згідно з умов FCA покупець зобов`язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару від поіменованого місця постачання.

Всі витрати після доставки товару несе покупець. Продавець повинен сплатити всі витрати, пов`язані з наданням документа, що підтверджує доставку товару. Це виключає будь-які податки або мита, які повинні бути сплачені в країні експортера за експорт товарів, але включає будь-які податки або мита, що підлягають сплаті в країні імпортера (або покупця) за процедуру імпорту.

Продавець зобов`язаний оплатити всі витрати, пов`язані з доставкою товарів, які виникають або до навантаження товару на території експортера, або до моменту доставки товару у вказаний покупцем місце. Все мита сплачуються за експортну процедуру. Витрати на поставку FCA Інкотермс 2010, на надання документів покупцеві і всі витрати, пов`язані з процедурою експортного митного оформлення.

За вказаних обставин, витрати на перевезення товару за умовами поставки несе повністю покупець.

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Отже, документами на підтвердження витрат на транспортування можуть бути не лише транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження транспортних витрат до кордону України до митного оформлення були надані: договори про надання послуг перевезення вантажу у міжнародному сполученні, рахунки на оплату, довідки про транспортні витрати.

Надані документи надають можливість встановити розмір транспортних витрат, у тому числі витрат транспортування оцінюваного товару до кордону України, які є складовою митної вартості, узгоджуються між собою та розбіжностей не містять.

Суд зазначає, що Митним кодексом України не визначено вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи, а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Відповідні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 02.07.2020у справі № 803/916/17, від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14, від 07.05.2020 у справі №400/2922/18.

З огляду на викладене, посилання відповідача на ту обставину, що подані декларантом до митного оформлення документи, не підтверджують витрати на транспортування, як на підставу проведення коригування митної вартості товару, є абсолютно безпідставними та відхиляються судом.

Зауваження митного органу на те, що наданий документ, що заявлений як «Прайс-лист», не може розглядатись як джерело цінової інформації щодо продажу товарів для широкого кола покупців в умовах вільної конкуренції, оскільки він містить інформацію лише щодо продажу товарів, які зазначені у інвойсах, не приймаються судом.

Надані до митного оформлення прайс-листи видані компанією «Dikabo GMBH», який є продавцем за зовнішньоекономічним контрактом, укладеного із позивачем, та містять комерційну пропозицію постачальника необмеженому колу заінтересованих покупців.

Крім того, прайс-листи є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми прайс-листів, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 01.03.2023 у справі №420/18880/21, від 23.10.2020 у справі № 810/690/17.

Щодо доводів відповідача про те, що декларація країни відправлення не містить всіх відомостей, визначених законодавством Європейського Союзу, суд зазначає наступне.

Експортна митна декларація складається експортером відповідно до вимог законодавства чинного в країні експортера, а тому покупець товару не може відповідати за заповнення митної декларації країни відправлення, яка оформляється відповідно до законодавства країни відправлення та внесення до неї відповідної інформації.

Крім того, митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів. Копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у спірному випадку відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

За викладених обставин, у відповідача не було обґрунтованих підстав для витребування у позивача додаткових документів відповідно до положень частини третьої статті 53 Митного кодексу України, оскільки по суті вказані митним органом зауваження в оскаржуваному рішенні носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не свідчать про наявність розбіжностей, ознак підробки або відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, а відтак не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

Тож, з урахуванням наведених законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд вважає, що надані позивачем до митного оформлення документи повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч, невідповідностей або розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, подані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену позивачем митну вартість та її складові частини, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, достатність яких не спростована відповідачем, тому підстав для коригування заявленої митної вартості у відповідача не було.

Крім цього, у рішеннях про коригування митної вартості товарів відсутні порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом, відсутні пояснення щодо зроблених коригувань.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно із пунктом 2.1. Наказу Міністерства фінансів України 24.05.2012 № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Однак, як вбачається з рішень про коригування митної вартості, у них містяться лише посилання на раніше оформлені митні декларації та не проведено детальне дослідження цих митних декларацій з доданими документами.

Доводи відповідача у відзиві про обґрунтованість рішень про коригування не відповідають дійсності, оскільки в оспорюваних рішеннях зазначено лише дати раніше оформлених МД, їх реєстраційний номер та ціна, за яким здійснено митне оформлення. При цьому, не зазначено загальну кількість партії раніше оформленого товару, умови поставки, не наведені характеристики товару, що мають значення, оскільки ціна товару за контрактом встановлювалась, виходячи не з ваги товару, а з його характеристик, а ідентифікація раніше оформленого митницею товару на підставі лише відомостей про дату раніше оформленої ЕМД та її реєстраційного номеру з ціною товару неможлива.

Поряд з цим, обставина наявності в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа №815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа №815/3400/17.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominenv. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Враховуючи викладене, суд вважає, що рішення про коригування митної вартості товарі від 30.01.2024 №UA204020/2024/000004/2 та від 02.02.2024 №UA204020/2024/000005/2 прийняті відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідають критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Надаючи правову оцінку прийняттю відповідачем карток відмов у митному оформленні, які є предметом спору у цій справі, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Як зазначено у пунктів 8.1, 8.2 Розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого 30 травня 2012 року наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за №1360/21672, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

Як вбачається з матеріалів справи, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA204020/2024/000064 винесена у зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2024/000004/2. Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA204020/2024/000077 винесена у зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2024/000005/2.

Оскільки судом скасовані рішення про коригування митної вартості від 30.01.2024 №UA204020/2024/000004/2 та від 02.02.2024 №UA204020/2024/000005/2 через їх протиправність, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA204020/2024/000064 та №UA204020/2024/000077 також підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При цьому, відповідачем не доведено належними доказами правомірність своїх рішень у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на викладене, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 73-78, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН ДНІПРО» (код ЄДРПОУ 41177050, місцезнаходження: 49015, м. Дніпро, вул. Журналістів, буд. 10д) до Рівненської митниці (ЄДРПОУ 43958370, місцезнаходження: 33028, Рівненська обл., м.Рівне, вул.Соборна, буд.104) про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними та скасування карток відмови - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості Рівненської митниці (ЄДРПОУ 43958370, місцезнаходження: 33028, Рівненська обл., м.Рівне, вул.Соборна, буд.104) від 30.01.2024 №UA204020/2024/000004/2.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови Рівненської митниці (ЄДРПОУ 43958370, місцезнаходження: 33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Соборна, буд.104) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2024/000064.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості Рівненської митниці (ЄДРПОУ 43958370, місцезнаходження: 33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Соборна, буд.104) від 02.02.2024 №UA204020/2024/000005/2.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови Рівненської митниці (ЄДРПОУ 43958370, місцезнаходження: 33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Соборна, буд.104) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204020/2024/000077.

Стягнути з Рівненської митниці (ЄДРПОУ 43958370, місцезнаходження: 33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Соборна, буд.104) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН ДНІПРО» (код ЄДРПОУ 41177050, місцезнаходження: 49015, м. Дніпро, вул. Журналістів, буд. 10д) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 10827,36грн. (десять тисяч вісімсот двадцять сім гривень 36 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова