Рішення

від 22.11.2024 по справі 240/6039/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2024 року м. Житомир

справа № 240/6039/24

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд

у складі судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Май Прінт" до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Май Прінт" звернулося до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2023/001560 від 31.10.2023.

- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №UA101000/2023/000323/2 від 31.10.2023.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що як при первинному так і при подальшому поданні позивачем документів вони жодного разу не містили розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містили ознаки підробки, а навпаки містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а тому рішення відповідача є протиправним.

Вважаючи, що спірне рішення про коригування митної вартості товару та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є безпідставними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач - Житомирська митниця Державної митної служби України надіслала до суду відзив на позовну заяву від 26.04.2024 (за вх.№24103/24), у якому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару не базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України є складовою митної вартості.

Таким чином, контролюючим органом встановлено неподання документів, та розбіжності в поданих документах.

Крім вищезазначених недоліків в документах, наданих до митного оформлення, на вимогу митниці декларантом не були надані наступні документи:

- документи (договір, угоду, контракт), що підтверджували б юридичний зв`язок декларанта та перевізників (підрядників) чи ТОВ «Транслогістик-ЮА» та ТОВ «МАГ Транс», та про поставку товару, митна вартість якого визначається;

- рахунки №4516138 від 26.10.2023 та №4514647 від 19.10.2023, посилання на які наявні в платіжних інструкціях №534 від 30.10.2023 та №4514647 від 19.10.2023 відповідно;

- переклад на українську мову митної декларації країни відправлення.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 04.08.2021 між ТОВ "Май Прінт" ("Покупець") та Компанією Hunan Lianchuang Trading Co., Ltd - Китай ("Продавець") укладено Контракт №11/21 (далі - Договір, Контракт), за яким "Продавець" виробляє, продає і постачає, а "Покупець" приймає і оплачує товари (далі - Товар) на умовах, за найменуваннями, характеристиками, котрі вказані в Додатках до Контракту.

Товар за Договором, якщо інше не визначено Додатками, постачається на умовах FOB Ціндао, Китай (Інкотермс 2000). Відповідно до п.4.1. Договору Товар за даним Договором постачається нам умовах після сплати, що не позбавляє "Покупця" права внести передплату. "Продавець" виставляє "Покупцю" рахунок на оплату кожної партії Товару.

30.10.2023 ТОВ "Май Прінт" було заявлено до митного оформлення на Житомирській митниці Державної митної служби України отриманий від Компанії Hunan Lianchuang Trading Co., Ltd - Китай, за Контрактом від 04.08.2021 №11/21 та Додатком №22 до Контракту від 10.07.2023 Товар, відповідно до детального переліку Товару, зазначеного в рахунку-фактурі від 10.07.2023 №WJ233235, а саме посуд та прибори столові або кухонні з фаянсу та тонкої кераміки та посуд столовий (крім посуду для пиття) із скла механічного виготовлення - кружки заготовки для нанесення зображення (сублімації) із незміцненого скла механічного вироблення, неограновані і неоздоблені.

Митна вартість вказаного Товару була визначена позивачем за ціною господарської операції, визначеної у відповідності до Контракту від 04.08.2021 №11/21, на підставі рахунку-фактури (інвойсу) від 10.07.2023 №WJ233235, Додатку №22 до Контракту від 10.07.2023. До митної вартості також включені витрати на транспортування оцінюваного Товару до митної території України у відповідності до документу, що підтверджує вартість перевезення товару від 26.10.2023. Таким чином, ціна Товару за Договором 29728,2 доларів США. Витрати на транспортування оцінюваного Товару до митної території України - 213379,6 грн.

Митною декларацією №23UA101020041838U2 були розраховані митні платежі в загальному розмірі 346850,15 грн, в тому числі ввізне мито (код 020) -73020,42 грн та податок на додану вартість (код 028) - 273829,73 грн.

До митної декларації позивачем додано наступні документи: пакувальний лист б\н від 10.07.2023, рахунок-фактура (інвойс) від 10.07.2023 №WJ233235; коносамент SZYН23083261 від 24.08.2023, банківський платіжний документ, що стосується товару (платіжне доручення) №36JBKLN7 від 13.07.2023 та копія swift протоколу до нього, банківський платіжний документ, що стосується товару (платіжне доручення) №36JBKLN8 від 17.08.2023 та копія swift протоколу до нього. Документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 26.10.2023. Додаток №22 до Договору (Контракту) від 10.07.2023 року, Договір (Контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються №11/21 від 04.08.2021.

Надалі, відповідачем, відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України, позивачу (декларанту) надіслано повідомлення від 31.10.2023 про надання додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару.

У відповідь на повідомлення, уповноважена особа позивача вказала, що з консультацією ознайомлена та додатково надала: висновок про вартісні та якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; прайс-лист виробника товару, виписка з бухгалтерської документації.

За результатами вивчення поданих декларантом документів, відповідачем 31.10.2023 прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UА101000/2023/000323/2 та картку відмови у прийомі митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА101020/2023/001560.

В розділі 33 рішення про коригування митної вартості товарів зазначено наступне:

"Відповідно до даних комерційного рахунку (інвойсу) №WJ233235 від 10.07.2023 оплата за товар здійснюються наступним чином: 30% - депозит, залишок сплачується після отримання копії коносамента та після того, як товари будуть розміщені на борту морського судна, 30% від задекларованої фактурної вартості товару становить 8918,46 доларів США. Разом з тим до митного оформлення надано платіжне доручення №36 від 13.07.2023 на суму 8998,06 доларів США, що не становить 30% від фактурної вартості товару. Крім того, згідно із даними коносаменту №SZYH23083261 товар розміщено на борту судна 24.08.2023, отже оплата залишку за товар повинна відбутися після зазначеної дати. Однак, до митого оформлення надано платіжне доручення №38 від 17.08.2023, що свідчить про здійснення оплати за товар до узгодженої сторонами дати. Окрім зазначеного надані платіжні доручення не містять посилання на додаток до контракту/специфікацію та/або рахунок-фактуру (інвойс) за якими конкретна партія товару відвантажена покупця. Контракт №11/21 від 04.08.2021 укладено сторонами щодо невизначеної кількості та переліку товарів.

Враховуючи виявлені розбіжності та невідповідності платіжні документи №36 від 13.07.2023 та №38 від 17.08.2023 не можуть бути використані в якості належних та допустимих доказів фактично сплаченої ціни за товари. Відповідно до Національного стандарту №1 "3агальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2013 №1440, під час підготовки висновку оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела пов`язані із об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна та іншу істотну інформацію. Зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього.

Додатки до Висновку подані у неналежній якості (зображення нечітке, розмите) що унеможливлює з`ясування абсолютної URL-адреси сайтів, для перевірки відомостей, використаних експертом на підставі яких ним здійснено висновок по вартості шляхом переходу на відповідну сторінку сайту в мережі Інтернет. У додатково наданому прайс-листі від 10.07.2023 не зазначено про умови здійснення платежу за товар (передоплата, часткова оплата, відстрочення платежу), що може впливати на кінцеву ціну реалізації товарів.

Відповідно до гр. 20 МД поставка товару здійснюється на умовах FOB Qingdao (Циндао) (СN). Довідка про транспортні витрати від 26.10.2023 видана ТОВ «Транслогістик-ЮА» та містить інформацію про вартість транспортування оцінюваного товару з території Китаю до порту в Польщі, звідти - до митного кордону України.

Разом з тим, згідно із даними коносаменту SZYH23083261 перевізником товару морем с компанія ShehZheh YuHui International Freight Co. LTD. Згідно із СМR№ 410544 від 26.10.2023 транспортування товару по маршруту Польща-Україна здійснювало ТОВ «МАГ Транс», що означає, що перевезення товару здійснювала саме дана особа.

До митного оформлення не надано документи, які вказували б на юридичний зв`язок між ТОВ «Транслогістик-ЮА», ТОВ "МАГ Транс" та ShehZheh YuHui International Freight Co. LTD з приводу перевезення оцінюваного товару. За відсутності таких документів, довідка про транспортні витрати від 26.10.2023, видана ТОВ «Транслогістик- ЮА» не може бути використана як належний та допустимий доказ фактично понесених покупцем витрат на транспортування партії товару.

Крім того, Договір №43427227 про транспортно-експедиторське обслуговування від 01.04.2023, укладений між імпортером ТОВ «Транслогістик-ЮА» передбачає, ще під кожне перевезення сторони укладається окрема заявка, в якій зазначається найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення, місце завантаження та іншу необхідну інформацію, що стосується організації транспортно-експедиційного обслуговування. Такий документ до митної декларації не долучений. Додатково надана платіжна інструкція №524 від 19.10.2023 не підтверджує наявність правовідносин між імпортером та ТОВ «Транслогістик-ЮА» з приводу перевезення саме оцінюваної партії товарів. При цьому містить відомості про оплату рахунку №4514647 від 19.10.2023 зміст якого митниці невідомий, у зв`язку із тим, що даний документ не долучено до митної декларації.

Таким чином відомості про витрати на транспортування оцінюваних товарів не базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України є складовою митної вартості.

Враховуючи наведене вище, відомості про ціну продажу товару, викладені у копії митної декларації країни відправлення №432020230000060840 від 16.08.2023 не використані під час перевірки числових значень заявленої митної вартості у зв`язку із не наданням митному органу перекладу на українську мову даного документу. Згідно із ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів проведено консультацію в ході якої декларанту запропонована інформація щодо товарів, вартість яких використана для порівняння: Товар 1 - Метод 2а не може бути застосовані у зв"язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні товари. Митна вартість визначена за методом 2 б, яка ґрунтується на раніше визнаній митними органами вартості операції з подібними (аналогічним) товаром за МД №23UA101020033040U1 від 31.08.2023 - посуд та прибори столові або кухонні з фаянсу або тонкої кераміки - Керамічні кружки - заготовки для нанесення зображень (сублімації); кружка для сублімації 11 унцій, кольорова всередині та кольорова ручка. 8,2*9,5 см - 23580 шт.; кружка для сублімації 6 унцій, 7х7 см, біла - 720 шт.; кружка для сублімації 11 унцій, що змінює колір, 8,2х9,5 см біла всередині напівглянсова - 7200 шт.; кружка для сублімації 11 унцій, що змінює колір. 8,2х9,5 см. біла всередині, матова -6300 шт; кружка для сублімації з блискітками 11 унцій 8.2*9.5 см, матова біла всередині -13104 шт. кружка для сублімації з блискітками 11 унцій, 5.2*9,5 см. з ручкою у формі серця матова, біла всередині - 1440 шт; кружка для сублімації 11 унцій, що змінює колір. 8.2*9,5 см кольорова всередині, матова - 4850 шт,; кружка для сублімації 11 унцій 8.2*9 5 см, повністю кольорова з білим полем для зображень - 720 шт; кружка для сублімацій 17 унцій конічна, біла - 720 шт; кружка для сублімацій 11 унцій 8,2*9,5 см, з ручкою у формі серця біла - 576 шт; кружка для сублімації 11 унцій, що змінює колір, 8.2*9,5 см. з полем для нанесення зображень, матова - 720 шт; кружка для сублімації 17 унцій, що змінює колір, чорна зовні, матова - 480 шт. Виробник: HUNAN LIANCHUANG TRADING CO/ LTD, Країна виробництва СN. Торгова марка: МуРrint., умови поставки FОВ Циндао, вага нетто - 19550 кг - 2.075 доларів США за кілограм.

Товар 2 - Методи 2а і 26 не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом із врахуванням обмежень, передбачених ч.3 ст.64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару за МД №23UA101020025560U2 від 11.07.2023. Торгова марка: МуРrint., умови поставки FОВ Циндао вага нетто - 1764 кг-2,С1 доларів США за кілограм з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 1 МК України визначено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 МК Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання МК Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до положень пунктів 23 та 24 частини першої статті 4 МК України митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За приписами частини першої статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначено як вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 2 параграфу (a) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b), оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Частиною 1 ст.51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм вказаного Кодексу.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст 53 МК України).

Згідно ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).

Відповідно до частин 3, 4 ст. 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно частин 5, 6 ст. 57 МК України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 МК України, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 МК України. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 МК України (ч. 8 ст. 57 МК України).

Позивачем митна вартість товару була визначена за ціною договору - 29728,20 доларів США та витрати на транспортування оцінюваного Товару до митної території України - 213379,60 грн.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Матеріали справи свідчать, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів слугувало те, що документи, подані для митного оформлення містять розбіжності, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а також відомості що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Слід зазначити, що проформа-інвойс (іншими словами рахунок-проформа, англ. Proforma Invoice, франц. Facture Proforma , нім. Proforma-Rechnung, італ. Fattura proforma) у міжнародній комерційній практиці документ, виписаний до того, як стає відомою повна інформація про товари; містить відомості про ціну товару, але не є розрахунковим документом (не виконує головної функції рахунку як платіжного документа), бо він не містить вимоги про сплату зазначеної в ньому суми; може бути виписаний на ще не відвантажений товар, щоб повідомити покупця про основні характеристики товару).

Інвойс (англ. invoice), рахунок (англ. bill), рахунок-фактура (нім. Rechnung) чи накладна (рос. накладная) у міжнародній комерційній практиці документ, що надається продавцем покупцеві та містить перелік товарів і послуг, їхню кількість та суму коштів, яку покупець має за них сплатити.

Щодо доводів відповідача про надання позивачем платіжних доручень, які не містять жодних посилань на додаток до контракту/специфікацію та/або рахунок-фактуру (інвойс), за якими конкретна партія товару відвантажена покупцю, суд зазначає наступне.

В рішенні про коригування митної вартості товару митним органом зазначено, що у Додатку №22 від 10.07.2023, долученому до Контракту №11/21 від 04.08.2021 та наданому митному органу при митному оформленні товару, умов оплати та поставки не передбачено, тому взято до уваги дані рахунку-фактури (комерційного інвойсу) №WJ233235 від 10.07.2023, де на арк.2 передбачено, що оплата за товар здійснюється наступним чином: 30% - депозит, залишок сплачується після отримання копії коносамента та після того, як товари будуть розміщені на борту морського судна. У зв`язку з тим, що інших умов оплати та поставки товару, крім інвойсу, в жодному документі не передбачено, відповідачем враховано умови, зазначені в рахунку-фактурі №WJ233235 від 10.07.2023.

При цьому 30% від задекларованої фактурної вартості товару становить 8918,46 доларів США. Разом з тим, до митного оформлення надано платіжне доручення №36 від 13.07.2023 на суму 8998,06 доларів США, що не становить 30% від фактурної вартості товару.

Однак, суд враховує те, що згідно п.6 Контракту №11/21 від 04.08.2021 та згідно даних графи 20 поданої до митного оформлення митної декларації умови поставки товару за правилами Інкотермс 2000 - FOB (франко борт - поставка товару здійснюється до порту відвантаження товару).

Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010), введених в дію Міжнародною торговою палатою, за умовами терміну FOB (Free On Board (... named port of shipment) Франко борт (... назва порту відвантаження) визначено, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміну FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту.

Тобто, ризик втрати чи пошкодження товару на пряму не пов`язано зі страхуванням такого товару, а лише означає, що з моменту завантаження товару на борт судна в порту відвантаження у випадку втрати чи пошкодження товару покупець не може пред`являти претензії до постачальника.

В свою чергу, ст. 531 Цивільного кодексу України передбачено, що право боржника виконати свій обов`язок достроково та принцип свободи договору.

В даному випадку "Покупець" здійснив передплату у розмірі 30,026 відсотків, що фактично лише на 0.26 відсотка перевищує встановлений сторонами мінімальний поріг у 30 відсотків, та не є порушення ні умов договору, ні положень законодавства.

Договірними умовами між Сторонами встановлено, що товар поставляється на умовах післясплати, що у свою чергу не позбавляє "Покупця" права здійснювати передоплату. Те саме стосується і розмірів передплати, в даному випадку визначені сторонами в рахунку - 30 відсотків передплати є встановленим мінімумом, що має перерахувати "Покупець" на рахунок "Продавця", в той же час ні договором, ні іншими документами не заборонено здійснювати передплату у більшому розмірі.

Позивач пояснив, що оплата за товар здійснена до дати коносаменту, тобто до 24.08.2023, оскільки договором не заборонено здійснювати оплату раніше дати коносаменту, і враховуючи довготривалі відносини між сторонами (кількість поставок між сторонами), "Покупець" - позивач здійснив оплату, коли розумів, що товар вже буде поставлений на борт - 17.08.2023.

Суд вказує, що митний орган, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови чи терміни оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови чи терміни оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

При цьому суд враховує, що в платіжних дорученнях міститься посилання на Контракт, а сума зазначена в платіжних дорученнях повністю відповідає сумі зазначеній в додатку до контракту та рахунку фактурі. Отже, сума сплачена "Покупцем" "Продавцю" визначена у договорі, рахунку-фактурі, та платіжних-дорученнях повністю співпадає.

Щодо доводів відповідача про відсутність у прайс-листі від 10.07.2023 інформації про умови здійснення платежу за товар, суд зазначає.

На законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) прайс-листа, який може оформлюватись продавцем у довільній формі та на власний розсуд. Крім того, прайс-лист не є основним документом на підтвердження митної вартості товару, в зв`язку з чим будь-які сумніви в правильності його складання не повинні впливати на висновок митного органу про необхідність коригування митної вартості товару.

Щодо доводів митного органу про ненадання декларантом документів, що підтверджують витрати на транспортування оцінюваного товару, суд вказує наступне.

Довідка про транспортні витрати від 26.10.2023, видана ТОВ «Транслогістик-ЮА» та містить інформацію про вартість транспортування оцінюваного товару з території Китаю до порту в Польщі, звідти - до митного кордону України.

Разом з тим, згідно із даними коносаменту SZYH23083261 перевізником товару морем с компанія ShehZheh YuHui International Freight Co. LTD. Згідно із СМR№ 410544 від 26.10.2023 транспортування товару по маршруту Польща-Україна здійснювало ТОВ «МАГ Транс».

Відповідач вказує, що до митного оформлення не надано документи, які вказували б на юридичний зв`язок між ТОВ «Транслогістик-ЮА», ТОВ «МАГ Транс» та ShehZheh YuHui International Freight Co. LTD з приводу перевезення оцінюваного товару. За відсутності таких документів, довідка про транспортні витрати від 26.10.2023 видана ТОВ «Транслогістик-ЮА» не може бути використана як належний та допустимий доказ фактично понесених покупцем витрат на транспортування партії товару.

Суд вказує, що згідно зі ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Відповідно до п.10.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 №363 перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених Договорів із Замовниками згідно з заявками (додаток 1) або за разовими договорами (додаток 2).

Матеріали справи свідчать, що між позивача та ТОВ «Транслогістик-ЮА» укладено Договір про транспортно-експедиторське обслуговування №43427227 від 01.04.2023.

Пунктом 2.2.4 Договору про транспортно-експедиторське обслуговування №43427227 від 01.04.2023 визначено право Експедитора -ТОВ «Транслогістик-ЮА» залучати до виконання договору третіх осіб.

У відповідності до ст. 932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Тобто право на залучення підрядників перевізником передбачено безпосередньо законом України. обумовлене договорі між "Перевізником" - ТОВ «Транслогістик-ЮА» і позивачем.

Довідка про транспортні витрати від 23.01.2023 року містить інформацію про вартість перевезення товару у відповідності до ч.2 ст.53 МК України, в довідці також вказано юридичну особу, з якою у позивача укладено договір про перевезення вантажу та яка надає такі послуги позивачу.

У свою чергу законодавством не встановлені інші вимоги до довідки про транспортні витрати, в свою чергу законодавством і договором не заборонено перевізнику залучати субпідрядників для виконання договору перевезення вантажу.

Також необґрунтованими є доводи відповідача щодо обов"язковості укладення окремої заявки під кожне перевезення, оскільки в п.1.2 вищевказаного Договору про транспортно-експедиторське обслуговування визначено, що під кожне перевезення сторони можуть укласти окрему заявку.

Тобто сторонами обумовлено право сторін, а не обов`язок, на формування таких заявок.

У постанові від 31 травня 2019 року у справі №804/16553/14 Верховний Суд звернув увагу на те, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 07 липня 2023 року у справі №803/718/17.

З огляду на викладене, суд не приймає до уваги твердження відповідача про не підтвердження позивачем розміру витрат на транспортування товару.

Крім того, з приводу посилань митного органу, що додатково наданий позивачем експертний висновок №В-3213 від 23.10.2023 про проведення незалежної оцінки ринкової вартості посуду не може бути використаний як документ, що підтверджує митну вартість товару, оскільки додатки до висновку подані у неналежній якості, суд зазначає наступне.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів регулюються Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 № 2658-III (далі - Закон № 2658-III), зокрема статтею 13 цього Закону передбачено, що на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, передбачено процедуру рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) оцінювачем, який працює в органі державної влади, на запити органів державної влади або у зв`язку з виконанням своїх посадових обов`язків здійснюється в межах повноважень, визначених посадовими інструкціями. Якщо запитом органу державної влади передбачено надання висновку про вартість майна і підготовка зазначеного висновку вимагає проведення незалежної оцінки, органи державної влади забезпечують її проведення у порядку, встановленому цим Законом.

У рішенні про коригування митної вартості товарів митним органом описав свої зауваження до наданого декларантом висновку про проведення незалежної оцінки ринкової вартості посуду та зазначено, що результати даного звіту не можуть взяті до уваги при визначенні митної вартості товару.

Водночас статтею 13 Закон № 2658-III визначено механізм усунення сумнівів суб"єкта владних повноважень у результатах експертного дослідження, що враховується ними при прийнятті рішень.

Щодо доводів контролюючого органу про необхідність надання перекладу на українську мову декларацію країни відправлення, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч.1 ст. 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування.

Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Згідно з листом Державної митної служби України від 08.10.2010 р. № 11/2-10.16/11627-ЕП, адресованим Начальникам регіональних митниць (крім Регіональної інформаційної митниці), Начальникам митниць, з метою вирішення питання практичної реалізації Угоди про інформаційне забезпечення між Держмитслужбою та Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати, 02.08.2010 підписано протокол, яким передбачено, зокрема, що експортна митна декларація на товари походженням з КНР може використовуватися митними органами України як додаткова довідкова інформація за умови верифікації такої декларації та її перекладу на державну мову Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати.

Відтак, вимога органу доходів і зборів про надання перекладу документів українською мовою є правомірною лише у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей.

Вказані висновки відповідають правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 520/10709/18, від 31.03.2020 у справі №160/7049/19, від 25.11.2020 у справі № 640/4941/19.

При цьому, додатком до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань обкладення ввізним митом товарів та інших предметів, що ввозяться на митну територію України» затверджено перелік країн, з якими Україною укладено торговельно-економічні угоди з надання режиму найбільшого сприяння або національного режиму, серед яких зазначено Китай.

Тому, суд вважає, що позивач не мав обов`язку надавати під час здійснення митного оформлення переклад відповідних накладних, складених китайською мовою.

Крім того, суд зазначає, що витребуванню митним органом підлягають лише ті документи, що дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може вважатися підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митну вартість товарів неможливо визначити шляхом застосування попереднього методу.

У постанові Верховного Суду від 05 березня 2020 року у справі №826/27412/15 викладені висновки відповідно до яких, митний орган може затребувати додаткові документи у разі наявності підозр у підробці поданих документів, відсутності документів, що підтверджують певні складові митної вартості (страхування товару, його транспортування тощо), якщо такі складові не включені у ціну, передбачену договором.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі №821/110/18 органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Перелік додаткових документів, які може затребувати митний орган від декларанта, визначено Законом (стаття 53 МК України), серед них, зокрема, договори (контракти) з третіми особами, пов`язаними з поставкою товарів (наприклад, з особами, в яких продавець купив товар, що поставляється), рахунки про здійснення платежів цим третім особам, рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, виписки з бухгалтерської документації тощо.

Не зважаючи на те, що вказаний перелік є великим, проте це не свідчить, що митний орган вправі за будь-яких обставин витребувати від імпортера всі ці документи. Митний орган може додатково витребувати лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості (постанова Верховного Суду України від 30 червня 2015 року, справа № 814/283/14).

У постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 813/1229/16 зазначено, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Загальний висновок проте, що митна вартість товару документально не підтверджена, є недостатнім для витребування у декларанта додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, без зазначення, при цьому, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, у чому полягає невідповідність даних або які розбіжності, наявні в поданих декларантом документах (аналогічну правову позицію Верховним Судом викладено у постановах від 27 лютого 2019 року у справі №814/1647/16, від 06 березня 2019 року у справі № 809/278/17, від 13 червня 2019 року у справі № 820/6315/15, від 21 січня 2020 року у справа № 813/2719/15).

Відповідно до постанови Верховного Суду від 17 липня 2019 року у справі №809/872/17 витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації, що також узгоджується з правовою позицією наведеної у постанові Верховного Суду від 10 червня 2020 року у справі №1.380.2019.004752.

Таким чином, з системного аналізу норм МК України, наведених вище правових позицій Верховного суду, суд дійшов висновку, що Житомирська митниця, приймаючи рішення про витребування додаткових документів без обґрунтування обставин, які викликають сумніви у правильності визначення митної вартості, діяла всупереч вимогам МК України та сталій судовій практиці, висловленій Верховним Судом.

На виконання повідомлення митного органу позивач надав копію експортної декларації, яка підтверджує заявлену митну вартість імпортованого товару.

Додатково суд зауважує, що з урахуванням положень частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товару. Натомість, якщо митниця стверджує, що були понесені додаткові витрати на транспортування/перевезення, то митниця повинна довести наявність цих фактів.

Матеріалами справи наявність зазначених вище обставин (страхування, інші витрати на транспортування/перевезення) не підтверджена.

Суд також враховує, що цінова інформація викладена у Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної фіскальної служби України (ЄАІС) не може бути обґрунтованою підставою для коригування показників митної вартості товару, зазначених в митній декларації позивача, оскільки автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, відтак такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар.

Саме такий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 19.03.2021 по справі № 820/5525/16.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, а відповідачем не підтверджено належними доводами та доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за другорядним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Ураховуючи все вище викладене, суд дійшов висновку про безпідставність прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність коригування митної вартості товарів згідно із оскаржуваним рішенням №UA101000/2023/000323/2 від 31.10.2023 та винесення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2023/001560, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

В силу приписів ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 6056,00 грн підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному обсязі.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Май Прінт" (вул. Басейна, буд.2, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10014, код ЄДРПОУ 43427227) до Житомирської митниці Державної митної служби України (вул.Перемоги,25, м.Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10003, код ЄДРПОУ 44005610) про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці Державної митної служби України №UA101000/2023/000323/2 від 31.10.2023 про коригування митної вартості товарів та картку відмови Житомирської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2023/001560.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Май Прінт" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 6056 (шість тисяч п"ятсят шість) грн 00 (нуль) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Горовенко

Повний текст складено: 22 листопада 2024 р.

22.11.24