Ухвала

від 22.11.2024 по справі 320/44058/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

22 листопада 2024 року № 320/44058/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в місті Києві заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквітанія-Люкс" до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Аквітанія-Люкс" із позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови, в якому суд просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №62172/ТД/ДПС/ФС-90 від 08.08.2024 про накладання та Товариство з обмеженою відповідальністю "Аквітанія-Люкс" штрафу у розмірі 1 120 000,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.09.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

21.11.2024 позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення адміністративного позову до набрання законної сили рішенням у справі №320/44058/24, шляхом:

- зупинення стягнення на підставі постанови Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №62172/ТД/ДПС/ФС-90 від 08.08.2024 про накладання та Товариство з обмеженою відповідальністю "Аквітанія-Люкс" штрафу у розмірі 1 120 000,00 грн.

В обґрунтування цієї заяви позивач зазначає, що пред`явлення оскаржуваної постанови до примусового виконання завдає суттєвої шкоди ТОВ "Аквітанія-Люкс" та істотно ускладнює його діяльність. Також позивач вказує, що примусове виконання постанови в межах виконавчого провадження №76560915 із застосуванням заходів забезпечувального характеру призвело до майже повної зупинки діяльності ТОВ "Аквітанія-Люкс".

Крім того, заява обґрунтована тим, що невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, оскільки дії відповідача щодо стягнення коштів позивача можуть призвести до неможливості здійснення господарської діяльності та до його неплатоспроможності.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахуванням вищенаведеного положення Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.

Вирішуючи питання про наявність обставин, що дають підстави для забезпечення позову, суд виходить з наступного.

У відповідності до норм статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Перелік видів забезпечення позову встановлено у частині першій статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» № 2 від 06.03.2008.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Враховуючи викладене, застосування таких заходів є виправданим лише у разі, якщо наявне достатньо обґрунтоване припущення суду, що їх невжиття може у подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Вказані обставини мають бути доведені позивачем.

У заяві про забезпечення позову позивач просить суд зупинити стягнення на підставі постанови про накладення штрафу Центральним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці №62172/ТД/ДПС/ФС-90 від 08.08.2024 року.

Як зазначено вище, постановою Центрального міжрегіонального управлінням Державної служби з питань праці про накладення штрафу № 62172/ТД/ДПС/ФС-90 від 08.08.2024 року на ТОВ "Аквітанія-Люкс" накладено штраф у розмірі 1120 000,00 грн. на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України.

Згідно з пунктом 9 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. № 509 (надалі - Порядок №509, у редакції, яка була чинна на момент прийняття спірної постанови) штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб`єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу.

Відповідно до пункту 11 Порядку №509 не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються - органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (Закон №1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону №1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Закону №1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Частиною першою статті 10 Закону №1404 передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Як убачається з матеріалів заяви, 14.11.2024 старшим державним виконавцем Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кедиком Богданом Ярославовичем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №76560915, якою постановлено відкрити виконавче провадження з виконання постанови Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу № 62172/ТД/ДПС/ФС-90 від 08.08.2024 року про стягнення з ТОВ "Аквітанія-Люкс" на користь держави штрафу у розмірі 1 120 000,00 грн.

Стягувачем за вказаною постановою є держава в особі Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань, а боржником - ТОВ "Аквітанія-Люкс".

Отже, відповідач вчинив дії щодо примусового виконання оскаржуваного рішення, що, на думку суду, свідчить про те, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Таким чином, беручи до уваги те, що існує очевидна небезпека стягнення з позивача штрафу у сумі 1 120 000,00 грн. на підставі спірної постанови, суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача та застосувати захід забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі спірної постанови, оскільки в даному випадку, саме такий вид забезпечення позову є обґрунтованим, співмірним із предметом позову та таким, що спрямований на захист прав, свобод та інтересів позивача до ухвалення рішення у даній справі.

При цьому, суд звертає увагу на те, що лише подання до суду позову про оскарження спірної постанови та відкриття провадження у справі не зупиняють дію оскаржуваної постанови та не є підставою для зупинення вчинення виконавчих дії, а тому у разі невжиття заходів забезпечення позову та, відповідно, відсутності у державного виконавця будь-яких перешкод для вчинення виконавчих дій, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача у вигляді примусового стягнення коштів, а для відновлення прав та інтересів позивача (у випадку задоволення позову та скасування спірної постанови) необхідно буде докласти значних зусиль.

Аналогічна правова позиція про необхідність вжиття заходів забезпечення позову у справах даної категорії викладена Верховним Судом у постанові від 10.10.2019 у справі №640/7046/19, а тому підлягає обов`язковому врахуванню у спірних правовідносинах відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 34 Закону №1404 виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа. При цьому, зупинення дії оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень не є, згідно з нормами Закону №1404, підставою для зупинення вчинення виконавчих дій.

Згідно з частинами першою та другою статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквітанія-Люкс" про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити.

2. Зупинити стягнення на підставі постанови Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №62172/ТД/ДПС/ФС-90 від 08.08.2024 про накладання та Товариство з обмеженою відповідальністю "Аквітанія-Люкс" штрафу у розмірі 1120000,00 грн.

3. Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Василенко Г.Ю.