Ухвала

від 22.11.2024 по справі 320/54838/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

22 листопада 2024 року м. Київ № 320/54838/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., розглянувши заяву Громадської організації "Місто-Сад" про забезпечення позову

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась громадська організація "Місто-Сад" із заявою про забезпечення позову, у якій просить суд:

- зупинити дію рішення Київському міської ради № 6524/6565 від 20.06.2023 «Про надання Київському комунальному об`єднанню зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування для обслуговування та експлуатації парку у пров. Киянівському, 13 - 21 у Шевченківському районі міста Києва» до до набрання законної сили рішенням у справі за позовом про скасування рішення Київської міської ради № 59/9867 від 19.09.2024 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 20.06.2023 № 6524/6565 "Про надання Київському комунальному об`єднанню зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування для обслуговування та експлуатації парку у пров. Киянівському, 13 - 21 у Шевченківському районі міста Києва" та рішення Київської міської ради № 6524/6565 від 20.06.2023 «Про надання Київському комунальному об`єднанню зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування для обслуговування та експлуатації парку у пров. Киянівському, 13 - 21 у Шевченківському районі міста Києва»;

- заборонити Київській міській раді розглядати та приймати рішення «Про надання Київському комунальному об`єднанню зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «КИЇВЗЕЛЕНБУД» земельної ділянки в постійне користування для обслуговування та експлуатації парку у пров. Киянівському, 13-21 у Шевченківському районі Києва (зміна цільового призначення)» до до набрання законної сили рішенням у справі за позовом про скасування рішення Київської міської ради № 59/9867 від 19.09.2024 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 20.06.2023 № 6524/6565 "Про надання Київському комунальному об`єднанню зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування для обслуговування та експлуатації парку у пров. Киянівському, 13 - 21 у Шевченківському районі міста Києва" та рішення Київської міської ради № 6524/6565 від 20.06.2023 «Про надання Київському комунальному об`єднанню зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування для обслуговування та експлуатації парку у пров. Киянівському, 13 - 21 у Шевченківському районі міста Києва»;

- заборонити Київській міській раді вчиняти дії щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо цільового призначення земельних ділянок: 8000000000:91:157:0004 (площею 4,0680 га), 8000000000:91:157:0005 (площею 0,8847 га), 8000000000:91:157:0006 (площею 0,6281 га) до набрання законної сили рішенням у справі за позовом про скасування рішення Київської міської ради № 59/9867 від 19.09.2024 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 20.06.2023 № 6524/6565 "Про надання Київському комунальному об`єднанню зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування для обслуговування та експлуатації парку у пров. Киянівському, 13 - 21 у Шевченківському районі міста Києва" та рішення Київської міської ради № 6524/6565 від 20.06.2023 «Про надання Київському комунальному об`єднанню зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування для обслуговування та експлуатації парку у пров. Киянівському, 13 - 21 у Шевченківському районі міста Києва»;

- заборонити Головному управлінню Держгеокадастру, всім його територіальним органам реєструвати зміни цільового призначення земельних ділянок: 8000000000:91:157:0004 (площею 4,0680 га), 8000000000:91:157:0005 (площею 0,8847 га), 8000000000:91:157:0006 (площею 0,6281 га) до до набрання законної сили рішенням у справі за позовом про скасування рішення Київської міської ради № 59/9867 від 19.09.2024 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 20.06.2023 № 6524/6565 "Про надання Київському комунальному об`єднанню зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування для обслуговування та експлуатації парку у пров. Киянівському, 13 - 21 у Шевченківському районі міста Києва" та рішення Київської міської ради № 6524/6565 від 20.06.2023 «Про надання Київському комунальному об`єднанню зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування для обслуговування та експлуатації парку у пров. Киянівському, 13 - 21 у Шевченківському районі міста Києва».

В обґрунтування заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник зазначив, що відповідно до відомостей Генерального плану міста Києва територія, на якій знаходяться земельні ділянки кадастровий номер 8000000000:91:157:0004 (площею 4,0680 га), 8000000000:91:157:0005 (площею 0,8847 га), 8000000000:91:157:0006 (площею 0,6281 га) входять до охоронної буферної зони І та ІІ категорії. Також, територія даних земельних ділянок розташована на території культурного шару «Міста Ярослава», який визнано об`єктом культурної спадщини національного значення, що підтверджується паспортом об`єкта культурної спадщини.

Зазначає, що обраний захід забезпечення позову здійснюється також згідно вимог ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам`яток, історико-культурних заповідників, історико- культурних заповідних територій та об`єктів всесвітньої спадщини визначаються зони охорони (охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару) і буферні зони. До визначення у встановленому порядку відповідно до частини першої цієї статті зон охорони межі зони охорони становлять: у межах населених пунктів - 100 метрів від межі території пам`ятки, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території.

На думку заявника, невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника. Крім того, вказує на очевидну протиправнівсть рішення Київської міської ради. Зазначає, що у разі не застосування заходів забезпечення позову наведеними способами існує високий ризик невиконання рішення суду щодо скасування рішення Київської міської ради, у випадку його задоволення.

Відповідно до приписів частини першої статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Відповідно частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахування наведеного положення Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд заяви громадської організації "Місто-Сад" про забезпечення позову до подання позовної заяви здійснюється без повідомлення сторін.

Розглядаючи заяву позивача про забезпечення позову по суті, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Зазначений перелік способів забезпечення позову є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Частиною 1 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Аналіз змісту зазначених норм свідчить про те, що обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

Забезпечення позову це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно з частиною другою статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно з частиною шостою статті 154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.

Таким чином, ухвала про забезпечення позову повинна бути судом вмотивована, а саме із зазначенням: 1) висновків про існування обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі; 2) в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача.

Під час розгляду заяви про забезпечення позову суд має із урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

У свою чергу, відповідно до вимог пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Дослідивши заяву про забезпечення позову та наведені в обґрунтування для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає з таких підстав.

У разі забезпечення цього позову шляхом вжиття заходів забезпечення позову, що полягає у зупиненні дії рішення Київському міської ради № 6524/6565 від 20.06.2023 «Про надання Київському комунальному об`єднанню зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування для обслуговування та експлуатації парку у пров. Киянівському, 13 - 21 у Шевченківському районі міста Києва» - до вирішення справи по суті, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин та не відповідає інституту забезпечення позову в адміністративному процесі.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

У свою чергу, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Метою забезпечення позову є невідкладне реагування суду задля запобіганню можливого порушення прав позивача та можливості виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Як встановлено судом, заявник не навів та не додав конкретних доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Також, до заяви не додано жодних (належних, допустимих та достатніх) доказів щодо фактичного існування або реальності настання негативних наслідків для позивача до набрання рішенням у справі законної сили, про які зазначено у заяві.

При цьому, посилання заявника на ту обставину, що невжиття судом заходів забезпечення позову призведе до ускладнення чи неможливості виконання рішення суду також не підтверджені належними доказами.

Верховний Суд у постанові від 11 лютого 2021 року по справі № 640/8742/20 вказав, що положеннями частини другої статті 150 КАС України передбачено забезпечення позову не у випадку наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а у випадку необхідності докладання значних зусиль та витрат для виконання рішення суду або в поновленні порушених прав, або якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (п.35).

Дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, суд дійшов висновку, про недоведеність заявником існування визначених у статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України обставин, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову зазначені позивачем.

Відтак, судом не встановлено наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 150, 151, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні заяви громадської організації "Місто-Сад" про забезпечення позову до подання позовної заяви відмовити.

2. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Панова Г. В.