Ухвала

від 21.11.2024 по справі 380/16563/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

21 листопада 2024 р.справа № 380/16563/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про стягнення середнього заробітку,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України (далі відповідач), у якому просить:

- стягнути з відповідача на користь позивача 113 905,11 грн середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Ухвалою від 06.08.2024 позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 13.08.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд встановив, що 10.10.2024 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановив ухвалу про передачу справи № 440/6856/22 за позовом ОСОБА_1 до Полтавської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду.

Ухвала від 10.10.2024 мотивована тим, що під час касаційного перегляду встановлено наявність різної практики Верховного Суду з подібних правовідносин.

Так, у постановах від 29.01.2024 у справі № 560/9586/22, від 15.02.2024 у справі №420/11416/23, від 22.02.2024 у справі № 560/831/23, від 29.02.2024 у справі № 460/42448/22, від 30.11.2023 у справі № 380/19103/22, від 28.06.2023 у справі № 560/11489/22 Верховний Суд зауважив на тому, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц викладений щодо приписів статті 117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 № 2352-ІХ (далі - Закон № 2352-ІХ).

Наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду підхід щодо критеріїв/способів зменшення суми середнього заробітку, який підлягає стягненню у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, був побудований з урахуванням, зокрема, того, що оплаті середнім заробітком підлягав весь час затримки по день фактичного розрахунку, оскільки на той час стаття 117 КЗпП України не обмежувала період, за який може бути стягнений середній заробіток у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні.

Верховний Суд у вище означених постановах вказав, що застосовувати практику Верховного Суду, зокрема, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, до правовідносин, які регулюються статтею 117 КЗпП України в редакції Закону № 2352-ІХ, недоречно, адже вона була сформована за попереднього нормативного регулювання спірних правовідносин.

Разом із цим, у постанові від 20.06.2024 у справі № 120/10686/22 Верховний Суд зауважив, що фактично зміст частини першої статті 117 КЗпП України із набранням чинності Законом № 2352-ІХ не змінений, а лише доповнений формулюванням "але не більше як за шість місяців". Отже, обмеживши з 19.07.2022 шестимісячним строком час, за який роботодавець має виплатити працівникові середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, законодавець як і в попередній редакції норми частини першої статті 117 КЗпП України, не передбачав можливості зменшення його розміру. Протилежний підхід був сформований правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду з урахуванням її висновків про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності. У згаданих рішеннях суду касаційної інстанції критерій періоду затримки (прострочення) виплати такої заборгованості був лише одним з принаймні чотирьох інших. Разом з тим, такі критерії як: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум; причини тривалості невиплати заборгованості, ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; співмірність можливого розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні - фактично не скасовані та/або змінені, починаючи з 19.07.2022.

Викладене, за позицією Суду у справі № 120/10686/22, не дає підстави вважати неможливим, з огляду на приписи частини п`ятої статті 242 КАС України, застосування сформульованих Великою Палатою Верховного Суду правових позицій щодо застосування приписів статті 117 КЗпП України у редакції Закону № 2352-ІХ.

Вказані висновки Верховний Суд застосував у постановах від 26.06.2024 у справі №520/9192/22, від 29.08.2024 у справі № 200/3662/23.

З урахуванням різних підходів щодо застосування приписів статті 117 КЗпП України у редакції Закону № 2352-ІХ із застосуванням правових позицій Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів, з метою забезпечення єдності практики вирішення спорів у подібних правовідносинах, дійшла висновку про наявність підстав для передачі справи № 440/6856/22 (касаційне провадження № К/990/22912/23) на розгляд палати, до якої входить колегія, що розглядає цю справу - судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду.

На думку суду, оскільки з метою забезпечення єдності практики вирішення спорів у подібних правовідносинах Судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду здійснює перегляд судового рішення у справі № 440/6856/22, у справі у подібних правовідносинах, що і у цій справі (а саме у правовідносинах щодо застосування приписів статті 117 КЗпП України у редакції Закону № 2352-ІХ), то з метою запобігання ухваленню рішення суду у цій справі всупереч правовій позиції, що буде сформована вказаною палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №440/6856/22, провадження у цій справі необхідно зупинити до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у зазначеній справі, на підставі пункту 5 частини другої статті 236 КАС України.

Керуючись ст. ст. 236, 243, 248 КАС України, суд

у х в а л и в:

Зупинити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про стягнення середнього заробітку до набрання законної сили рішенням Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 440/6856/22.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

СуддяКисильова О.Й.