Рішення

від 22.11.2024 по справі 400/4068/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2024 р. № 400/4068/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, провизнання протиправним та скасування рішення №142850006611 від 28.02.2024, визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення №142850006611 від 28.02.2024, визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що йому протиправно не призначено пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідач-1 подав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові. Відповідач-1 зазначає, що в базі даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості про сплату страхових внесків за період роботи позивача в Комунальному підприємстві Первомайської міської ради «Первомайський міський водоканал» з 19.02.2008 до 31.12.2010, з 01.09.2011 до 25.07.2019 та в Комунальному підприємстві «Псрвомайськводоканал» Первомайської міської ради з 01.07.2022 до 31.10.2023, тому не було підстав для врахування цих періодів роботи при призначенні пенсії. У зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу у позивача йому було відмовлено у призначенні пенсії за віком на законних підставах.

Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, посилаючись на статтю 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, зазначає про несплату роботодавцями позивача внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за спірні періоди, тобто про відсутність підстав для зарахування цих періодів до страхового стажу позивача.

Відповіді на відзиви до суду не надходили.

У зв`язку з відсутністю заяв сторін про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін, суд, відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Безпосередньо, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

20.02.2024 позивач звернувся до відповідача-2 із заявою про призначення пенсії за віком.

Заяву розглянув відповідач-1 за принципом екстериторіальності.

Рішенням від 28.02.2024 № 142850006611 відповідач-1 відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком.

У рішенні від 28.02.2024 № 142850006611 зазначено, що страховий стаж позивача становить 17 років 4 місяців 14 днів.

Серед іншого в рішенні від 28.02.2024 № 142850006611 вказано, що до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 01.02.2008 до 28.02.2008, з 01.04.2008 до 31.12.2010, з 01.09.2011 до 31.07.2019, з 01.07.2022 до 31.10.2023 згідно із записами трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу є дані про нарахування заробітної плати, однак відсутня позначка про сплату страхових внесків.

21.03.2024 позивач звернувся до відповідача-2 із заявою, в якій просив зарахувати до його страхового стажу періоди роботи з 19.02.2008 до 25.07.2019, з 01.04.2022 до 31.10.2023, з 01.11.2023 та 31.03.2024.

Листом від 04.04.2024 відповідач-2 відмовив у зарахуванні до страхового стажу позивача періодів роботи з лютого 2008 до грудня 2010, з вересня 2011 до липня 2019 та з липня 2022 до жовтня 2023, у зв`язку з заборгованістю роботодавців зі сплати страхових внесків.

Ухвалюючи рішення по суті спору між сторонами, суд виходить з такого.

У трудовій книжці позивача містяться записи, які свідчать, що в спірні періоди позивач працював на Комунальному підприємстві Первомайської міської ради «Первомайський міський водоканал» за період з лютого 2008 року до грудня 2010 року, з вересня 2011 до липня 2019 та на Комунальному підприємстві Первомайської міської ради «Первомайськводоканал» за період з квітня липня 2022 року до жовтня 2023 року.

Зазначені періоди до страхового стажу позивача не зараховані.

Стаття 8 Закону № 1058-IV передбачає право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;

починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

Частина друга статті 24 Закону № 1058-IV передбачає, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з статтею 20 Закону № 1058-IV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до статті 106 Закону № 1058-IV, виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів.

Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За змістом вищезазначених норм, обов`язок зі сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Частина друга статті 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI) у сукупності з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI також покладає обов`язок своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на роботодавців.

Суд зазначає, що, фактично, внаслідок невиконання роботодавцями позивача обов`язку зі сплати внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та страхового стажу за час роботи на вказаних підприємствах, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату внесків для нарахування пенсії за період не є підставою для позбавлення позивача права на пенсію.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 01.11.2018 у справі № 199/1852/15-а та від 17.07.2019 у справі № 144/669/17.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частина п`ята статті 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII „Про судоустрій та статус суддів" передбачає, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Отже, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємствами-страхувальниками свого обов`язку щодо належної сплати внесків до Пенсійного фонду, а тому наявність відповідної заборгованості підприємств не може бути підставою для незарахування до страхового стажу позивача її періодів роботи в Комунальному підприємстві Первомайської міської ради «Первомайський міський водоканал» та в Комунальному підприємстві Первомайської міської ради „Первомайськводоканал».

В заяві від 21.03.2024 позивач просив відповідача-2 зарахувати до страхового стажу період роботи з 19.02.2008 до 25.07.2019, що включає в собі період роботи з 01.01.2011 до 31.08.2011.

Суд звертає увагу, що в рішенні відповідача-1 від 28.02.2024 № 142850006611 відсутня інформація, що період роботи з 01.01.2011 до 31.08.2011 не врахований до страхового стажу позивача, додатками до листа відповідача-2 підтверджується, що за цей період були сплачені страхові внески.

Тобто, під час розгляду заяви позивача про призначення йому пенсії за віком, відповідачем-1 було враховано роботи позивача з 01.01.2011 до 31.08.2011.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про наявність підстав для зарахування до страхового стажу позивача таких періодів трудової діяльності:

- в Комунальному підприємстві Первомайської міської ради «Первомайський міський водоканал» за період: з 19.02.2008 до 31.12.2010 та з 01.09.2011 до 25.07.2019;

- в Комунальному підприємстві Первомайської міської ради „Первомайськводоканал» за період з 01.04.2022 до 31.10.2023.

Вищенаведені періоди сукупно становлять, за підрахунками суду, 12 років 1 місяць 7 днів.

Оскаржуваним рішенням від 28.02.2024 № 142850006611 відповідач-1 відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком у зв`язку з недостатністю в позивача страхового стажу, оскільки, на його думку, з необхідних 31 років страхового стажу позивач має 17 років 04 місяців 14 днів.

Тобто, з позиції органів Пенсійного фонду, позивачу не вистачає 13 років 7 місяців 16 днів страхового стажу.

Як установив суд, до страхового стажу позивача належить зарахувати 12 років 1 місяць 7 днів.

За такого стаж роботи позивача становитиме менше 31 років, як того вимагає стаття 26 Закону № 1058-IV.

Проте, в рішенні відповідача-2 від 28.02.2024 № 142850006611 також зазначено, що до страхового стажу позивача не зараховано період проходження строкової військової служби в період з 25.04.1982 до 01.06.1984, відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки відсутня дата видача військового квитка.

Суд ці доводи відхилив. По-перше, копію військового квитка позивача відповідач-1 до відзиву не додав, тобто не довів обґрунтованість тверджень про недоліки цього документа. По-друге, період проходження позивачем військової служби вказаний у трудовій книжці позивача, і достовірність відповідних записів відповідачами не заперечена.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання всіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідач-1 не врахував, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 754/14898/15-а.

З урахуванням періоду проходження строкової служби з 25.04.1982 до 01.06.1984, періодів роботи з 19.02.2008 до 31.12.2010, з 01.09.2011 до 25.07.2019, з 01.04.2022 до 31.10.2023, до страхового стажу позивача, за підрахунками суду, слід зарахувати 14 років 3 місяці 1 день.

Тому, страховий стаж позивача становить більше 31 року, що дає йому право на призначення пенсії за віком.

Ураховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про протиправність рішення відповідача-1 та наявність підстав для його скасування.

За таких умов належним і ефективним способом захисту права позивача на пенсійне забезпечення є зобов`язання відповідача-2 призначити і виплатити позивачу пенсію за віком, оскільки інші способи не гарантують фактичного отримання позивачем пенсійної виплати.

За такого суд, на підставі частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає обґрунтованим і правомірним вийти за межі позовних вимог і зобов`язати відповідача-2 призначити та виплатити позивачу пенсію, оскільки саме відповідач-2 є органом Пенсійного фонду за місцем проживання позивача, до якого позивач звертався за призначенням пенсії. Відповідач-1 лише розглядав заяву про призначення пенсії за принципом екстериторіальності.

Заявлений позивачем спосіб захист права - зобов`язати відповідача-2 повторно розглянути заяву про призначення пенсії не дозволяє захистити право, оскільки відповідач-2 не розглядав заяву позивача про призначення пенсії. У зв`язку з цим у задоволенні цієї позовної вимоги належить відмовити.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. У разі звернення за пенсією після спливу трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку пенсія за віком призначається з дня звернення.

Суд установив наявність підстав для призначення позивачу пенсії за віком з дня подання заяви про призначення пенсії, а саме: з 20.02.2024.

Суд вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд користується повноваженнями, передбаченими частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: самостійно визначає формулювання резолютивної частини рішення суду, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.

Судові витрати у справі становить судовий збір, сплачений позивачем за звернення до адміністративного суду з позовною заявою в сумі 1 211,20 грн який на підставі частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, ідентифікаційний код: 13814885) Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код: 13844159) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 28.02.2024 № 142850006611.

3. Визнати протиправним відмову Головного управлiння Пенсiйного фонду України Миколаївській областi щодо зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи в Комунальному підприємстві Первомайської міської ради «Первомайський міський водоканал» з 19.02.2008 до 31.12.2010 та з 01.09.2011 до 25.07.2019, в Комунальному підприємстві Первомайської міської ради «Первомайськводоканал» за період з 01.04.2022 до 31.10.2023.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 перiоди роботи в Комунальному підприємстві Первомайської міської ради «Первомайський міський водоканал» з 19.02.2008 до 31.12.2010 та з 01.09.2011 до 25.07.2019, в Комунальному підприємстві Первомайської міської ради «Первомайськводоканал» за період з 01.04.2022 до 31.10.2023 та період проходження строкової служби з 25.04.1982 до 01.06.1984.

5. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити та виплатити з 20.02.2024 ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

6. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, ідентифікаційний код: 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) судові витрати в розмірі 1 211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду

Суддя В.В. Птичкіна