Рішення

від 21.11.2024 по справі 580/9599/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року справа № 580/9599/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Янківської В.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області, Державної службу України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

30 вересня 2024 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративно-господарського штрафу №135100 від 17.09.2024.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що що не погоджується з накладенням на нього адміністративно господарського штрафу у розмірі 17000 грн. спірною постановою. Позивач зазначив, що згідно з протоколом від 29.03.2023 ідентифікаційний номер UA067 №002457, перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу марки MAN TGX н.з. НОМЕР_1 , датою перевірки зазначено - 29.03.2023. Підставою перевірки та адаптації -періодичність. Зважаючи, що періодичність повірки тахографа згідно з п.2.6. Інструкції № 385 становить 2 роки, вищевказаний протокол діє до 29.03.2025. Отже, станом на час перевірки (06.08.2024) ним виконано вимоги норми щодо забезпечення транспортного засобу діючим та повіреним тахографом у встановлені строки.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

До суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити в задоволені позову у повному обсязі. В обґрунтування правової позиції відповідач зазначає, що положеннями спеціального закону покладено на перевізника обов`язків з забезпечення, а водія пред`явлення для перевірки відповідних документів. Під час перевірки встановлено, таке порушення: «під час здійснення вантажних перевезень, на момент проведення перевірки відсутній протокол повірки та адаптації тахографу». Таким чином позивачем порушено вимоги п.3.3 наказу МТЗУ М385 від 24.06.2010, про що складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №020454 від 06.08.2024, на підставі якого прийнято оскаржувану постанову про накладення адміністративно-господарського штрафу №135100 від 17.09.2024.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 залучено до участі у справі в якості співвідповідача Державну службу України з безпеки на транспорті.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

За результатами здійснення 06.08.2024 рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом виявлено, що о 13 год. 01 хв. на а/д М-03 Київ-Харків-Довжанський км. 395+800 ФОП ОСОБА_1 за допомогою водія ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом марки MAN TGX н.з. НОМЕР_2 , здійснював перевезення вантажу.

Під час перевірки виявлено порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме під час здійснення вантажних перевезень, на момент проведення перевірки відсутній протокол повірки та адаптації тахографу.

Акт рейдової перевірки складався на місці перевірки в присутності водія.

Водій з актом ознайомився, про що свідчить його підпис. У спростування виявленого в ході рейдової перевірки порушення, водієм зазначив: «протокол повірки присутній у перевізника».

17.09.2024 відповідачем винесено спірну постанову №135100 про застосування адміністративно-господарського штрафу, передбаченого абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», в сумі 17000,00 грн.

Не погоджуючись з даною постановою позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові, суд дійшов таких висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт", зокрема, встановлено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 /надалі - Порядок №1567, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/.

Згідно з пунктом 2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до пунктів 12, 13, 14 Порядку №1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку (пункт 19 Порядку №1567).

Відповідно до пунктів 20, 21 Порядку №1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Матеріалами справи підтверджено, що 06.08.2024 рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом виявлено, що о 13 год. 01 хв. на а/д М-03 Київ-Харків-Довжанський км. 395+800 ФОП ОСОБА_1 за допомогою водія ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом марки MAN TGX н.з. НОМЕР_2 , здійснював перевезення вантажу. Під час перевірки виявлено порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме під час здійснення вантажних перевезень, на момент проведення перевірки відсутній протокол повірки та адаптації тахографу, про що складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №020454 від 06.08.2024.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон №2344-III), автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Саме до категорії інших документів відноситься у даному випадку відсутній протокол перевірки та адаптації тахографу.

Згідно з пунктом 4 Порядку №422 водій транспортного засобу зобов`язаний надати на час перевірки посадовій особі документи, на підставі яких здійснюється перевезення, виконувати вимоги посадової особи, передбачені Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, та розпочинати рух лише з дозволу посадової особи. Перевірка одного транспортного засобу проводиться протягом не більше однієї години.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено Порядком №1567.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно:

наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

оснащення таксі справним таксометром;

відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі);

виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Посадовими особами Відділу під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі встановлено порушення вимог статті 48 Закону №2344-III, а саме: відсутні у водія протокол перевірки, адаптації тахографа до транспортного засобу.

У свою чергу, абзацом 7 статтею 34 Закону №2344-III визначено, що автомобільний перевізник повинен забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.

Пунктом 20 Порядку №1567 зазначено, що виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Відповідно до абзацу 3 статтею 48 Закону №2344-III документами для здійснення внутрішніх перевезень є для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до пункту 6.3. Положення №340 водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Відповідно до пункту 3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 20.10.2010 за №946/18241 (далі - Інструкція), водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994 016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Отже, згідно з визначенням Положення тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на транспортному засобі для показу та реєстрації інформації про рух транспортного засобу. Іншим способом контролю водіїв є індивідуальна контрольна книжка, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування.

В свою чергу, Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010 (далі - Інструкція №385).

Відповідно до п. 1.4 Інструкції №385 контрольний пристрій (тахограф - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Згідно з положеннями п. 3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: - забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; - своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; - використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; - має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; - у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); - у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до пункту 2.5 Інструкції №385 повірку тахографів здійснюють повірочні лабораторії, які уповноважені на проведення повірки тахографів відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Пунктом 2.6 Інструкції №385 визначено, що ПСТ виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР періодично кожні два роки, а також у разі: - установлення або заміни тахографа; - ремонту тахографа; - зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу; - якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.

Відповідно до положень пункту 1.4 Інструкції №385 ПСТ - пункт сервісу тахографів, спеціально облаштовані виробничі ділянки для надання послуг щодо Установлення та технічного обслуговування тахографів суб`єктами господарювання (резидентами України), що виконують передбачені ЄУТР функції «майстерні або механіка» та внесені Мінінфраструктури, як компетентним органом з виконання ЄУТР до переліку уповновжених суб`єктів господарювання.

Пунктом 2.7 Інструкції №385 передбачено, що за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.

Бланк протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу роздруковується відповідальною особою ПСТ на папері формату А4 (210х297 мм) щільністю 100 г/кв.м або більше. Не допускається робити закреслення чи виправлення відомостей, які заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписано та поставлено печатку відповідальної особи ПСТ. У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляються прочерки.

ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних.

Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.

У відповідності до п. «а» ч. 1 ст. 10 Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (ратифікованої Україною у 2008 році) компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями.

Згідно ч. 3 ст. 10 даної Конвенції традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.

В той же час, ведення тахографу передбачене для деяких категорій транспорту, в тому числі вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тонн.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що водії, які здійснюють, зобов`язані мати при собі діючий та повірений тахограф. У разі, якщо транспортний засіб не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Зважаючи на викладене, то зазначений транспортний засіб повинен бути обладнаний діючим та повіреним тахографом.

Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Матеріалами справи підтверджується, що під час проведення перевірки встановлені порушення позивачем вимог Закону №2344-III.

Таким чином, положеннями спеціального закону покладено на перевізника обов`язок з забезпечення, а водія - пред`явлення саме на момент проведення перевірки.

Проте, долучені до матеріалів адміністративного позову документи не свідчать про пред`явлення всіх визначених вище документів на момент проведення перевірки та складання акта.

Відсутність необхідних документів (в даному випадку - протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу), визначений положеннями Закону № 2344-ІІІ та Порядку № 1567 на момент проведення рейдової перевірки, знайшло своє відображення в акті від 06.08.2024 №020454.

Під час проведення перевірки виявлено здійснення вантажних перевезень за відсутності саме на момент перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. Тобто вказаний документ був відсутній у водія під час здійснення перевезення пасажирів, так як це передбачено законодавством.

Фактичне існування протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу на день перевірки не являється належним виконанням суб`єктом господарювання (позивачем по справі) обов`язку, передбаченого статтею 39 Закону №2344-111, адже відповідальність відповідно до абзацу З частини 1 статті 60 цього ж Закону передбачено саме за відсутність документів, передбачених статтею 39, у водія на момент перевірки (під час здійснення перевезень пасажирів).

Суд враховує, що акт містить проставлений підпис водія на ознайомлення з обставинами порушення, а також підтвердження відсутності саме на момент перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що доводи та твердження позивача не свідчать про порушення Укртрансбезпекою законодавства про автомобільний транспорт, а оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу є правомірною та такою, що відповідає вимогам законодавства України, а відтак скасуванню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

У відповідності до положень ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат за наслідками розгляду даної справи, не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2-14, 138-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА