Рішення

від 22.11.2024 по справі 600/3754/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/3754/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковина Кайрос» про стягнення коштів та накладення арешту на кошти,

У С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Чернівецькій області звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковина Кайрос» про стягнення коштів та накладення арешту на кошти.

Позивач просить суд:

- стягнути з рахунків у банках платника та за рахунок готівки Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковина Кайрос» в рахунок погашення податкового боргу в сумі 221844,93 грн, з яких 192838,83 грн до Державного бюджету та 29006,10 грн до місцевого бюджету;

- накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковина Кайрос», що знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу в розмірі 221844,93 грн.

В обґрунтування позовних вимог Головне управління ДПС у Чернівецькій області зазначає, що за відповідачем рахується заборгованість у зв`язку з несплатою податкових зобов`язань у сумі 221844,93 грн, яка виникла з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платка податку у вигляді заробітної плати, податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, військового збору та податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства. Вказано, що сума заборгованості на день подання позову є узгодженою, однак у добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Ухвалою суду від 27 серпня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено строки для подання до суду заяв по суті справи.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 27 серпня 2024 року, якою відкрито провадження у даній справі, була направлена відповідачу за адресою місцезнаходження юридичної особи згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_1 .

Однак конверт з ухвалою суду повернувся на адресу суду із зазначенням причини повернення «адресат відмовився».

Частиною одинадцятою статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, зокрема, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови адресата від одержання повістки особа, яка її доставляє, робить відповідну відмітку на повістці, засвідчує її власним підписом і негайно повертає до адміністративного суду. Особа, яка відмовилася одержати повістку, вважається такою, що її повідомлено про дату, час і місце судового засідання.

З огляду на викладені обставини та норми, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи, однак своїм правом подати, у встановлений судом строк, відзив на позовну заяву не скористався.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до наданих позивачем ідентифікаційних даних Товариство з обмеженою відповідальністю «Буковина Кайрос» (код ЄДРПОУ 42254759) зареєстроване як юридична особа і перебуває на обліку в податковому органі як платник податків за податковою адресою: Чернівецька область, Сторожинецький (Чернівецький) район, с. Банилів-Підгірний, вул. Головна, буд. 90/1.

Як вбачається з розрахунку податкового боргу за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 221844,93 грн, яка виникла у зв`язку з несплатою:

1) податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 67272,23 грн, який нараховано на підставі:

- донарахованих штрафних санкцій (за несвоєчасну сплату) згідно податкового повідомлення-рішення (форма «Ш») №000006087/Ж1024-13-04-07 від 28 серпня 2023 року;

- штрафних санкцій за актом перевірки (податкове повідомлення-рішення форма «ПС» №000008814/Ж10/24-13-04-07 від 25 грудня 2023 року);

- донарахованих штрафних санкцій за актом поточного року (податкове повідомлення-рішення форми «Н» №000001157/Ж10/24-13-04-07 від 12 лютого 2024 року);

2) податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника у вигляді заробітної плати на суму 136343,67 грн, який нараховано на підставі:

- штрафних санкцій за актом перевірки (податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №00000336/Ж10/24-13-24-07 від 18 січня 2024 року);

- штрафних санкцій за актом перевірки (податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №00000334/Ж10/24-13-24-07 від 18 січня 2024 року);

- донарахованої пені з ПДФО/військового збору за актом перевірки (податкове повідомлення-рішення форми «Д» №00000334/Ж10/24-13-24-07 від 18 січня 2024 року);

- донарахованого основного платежу за актом перевірки (податкове повідомлення-рішення форми «Д» №00000334/Ж10/24-13-24-07 від 18 січня 2024 року);

3) військового збору на суму 14489,68 грн, який нараховано на підставі:

- донарахованого основного платежу за актом перевірки (податкове повідомлення-рішення форми «Д» №00000335/Ж10/24-13-24-07 від 18 січня 2024 року);

- донарахованих штрафних санкцій за актом перевірки (податкове повідомлення-рішення форми «Д» №00000335/Ж10/24-13-24-07 від 18 січня 2024 року);

- донарахованої пені з ПДФО/військового збору;

4) податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства на суму 3739,35 грн, який нараховано на підставі:

- донарахованої штрафної санкції (за несвоєчасну сплату) (податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №000006806/Ж10/24-13-04-07 від 10 жовтня 2023 року);

- самостійно нарахованого платником податку за податковою декларацією з податку на прибуток підприємства №9384131292 від 23 лютого 2024 року.

Отже, за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 221844,93 грн (113279,10 грн основний платіж, 108007,50 грн штрафна санкція, 558,33 грн - пеня).

Оскільки відповідач у добровільному порядку суму податкового боргу не сплатив, Головне управління ДПС у Чернівецькій області звернулось до суду з цим позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

У відповідності до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Статтею 8 Податкового кодексу України визначено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Згідно зі статтею 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків належать: податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; екологічний податок; рентна плата; мито.

Статтею 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Згідно з підпунктами 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.4 статті 41 ПК України).

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 75.1 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктами 129.1.1-129.1.5 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається:

при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;

при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки заниження податковим агентом податкового зобов`язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом;

у випадку несвоєчасного повернення надміру/помилково сплачених платежів, а також несвоєчасного відшкодування сум податку на додану вартість - починаючи з першого дня, наступного за останнім днем граничного строку повернення таких коштів.

Згідно з пунктом 131.1 статті 131 ПК України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Підпунктом «е» пункту 176.1 статті 176 ПК України встановлено, що платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 54.3 статті 54 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України визначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У відповідності до вимог пункту 58.1 статті 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлено факти: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки; завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу; наявності помилок при визначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 221844,93 грн, яка утворилася у зв`язку з несплатою податку на додатну вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді зарплати, військового збору, податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області було направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 12 серпня 2019 року №48824-55, в якій вказано, що станом на 11 серпня 2019 року сума податкового боргу за ТОВ «Буковина Кайрос» становить 93871,00 грн.

Крім цього наявна у відповідача заборгованість утворилася на підставі несплачених сум податків згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, винесеними на підставі проведених документальних та камеральних перевірок.

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з абзацом другим пункту 42.5 статті 42 Податкового кодексу України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання (пункт 59.3 статті 59 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 59.4 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що контролюючим органом було виставлено відповідачу податкову вимогу та направлено податкові повідомлення-рішення, ухвалені за результатами проведених перевірок.

На момент утворення заборгованості податкова вимога не була відкликана, податкове зобов`язання є узгодженим.

Крім цього сторонами справи не надано суду доказів оскарження податкової вимоги та податкових повідомлень-рішень, на підставі яких позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення податкового боргу у розмірі 221844,93 грн.

Водночас суд зазначає, що у даній справі вимогами заявленого контролюючим органом позову є саме стягнення податкового боргу, тобто предметом доказування є обставини, що свідчать про наявність чи відсутність правових підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, у той час як питання правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, як і питання правильності визначення у них суми відповідного податкового зобов`язання не є предметом даного спору.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 19.02.2019 року справа №824/399/17-а (провадження №К/9901/53274/18).

Відповідно до пунктів 95.1-95.4 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Підпунктами 20.1.33, 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Зважаючи на те, що відповідачем сума податкового боргу станом на день звернення позивача з даним позовом добровільно не сплачена, доказів погашення наявного податкового боргу чи оскарження рішень податкового органу, на підставі яких наразі за відповідачем рахується податковий борг, до суду не подано, суд дійшов висновку, що податкова заборгованість позивача у сумі 221844,93 грн підлягає стягненню в судовому порядку.

При вирішенні цього спору судом також було взято до уваги і висновки Сьомого апеляційного адміністративного суду у постанові від 08 травня 2023 року у справі №600/2815/22-а з аналогічних правовідносин між тими самими сторонами.

Стосовно вимоги позивача про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу, суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Поряд з цим вказаною нормою врегульовано питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Разом з тим, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов`язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що з метою вжиття заходів щодо погашення податкового боргу позивачем вживалися заходи щодо виявлення майна відповідача, яке можливо використати як джерело податкового боргу.

Так, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 14 травня 2024 року №378351214 належне відповідачу нерухоме майно - відсутнє.

Разом з цим, з ідентифікаційних даних з ІС Податковий блок вбачається наявність у відповідача відкритих банківських рахунків.

Беручи до уваги наведене, з метою забезпечення виконання грошових зобов`язань на суму податкового боргу, суд дійшов висновку про наявність підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу в розмірі 221844,93 грн.

Пунктом 3 частини першої статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості на день розгляду справи відповідачем не надано. Доводів позову ним не спростовано.

Зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, а також виходячи з конституційного принципу обов`язковості сплати податків і зборів, суд вважає, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Чернівецькій області є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки під час розгляду даної справи не залучались свідки та не проводились експертизи, то відсутні підстави для стягнення з відповідача судових витрат.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Чернівецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковина Кайрос» про стягнення коштів та накладення арешту на кошти задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках платника та за рахунок готівки Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковина Кайрос» до бюджету податковий борг в сумі 221844 грн 93 коп.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковина Кайрос», що знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу в розмірі 221844 грн 93 коп.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 22 листопада 2024 року.

Повне найменування учасників справи: позивач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200-А, код ЄДРПОУ 44057187); відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Буковина Кайрос» (вул. Головна, 90/1, с. Банилів-Підгірний, Чернівецький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 42254759).

Суддя О.П. Лелюк