Постанова

від 21.11.2024 по справі 520/17003/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 р. Справа № 520/17003/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 (суддя: Мороко А.С., м. Харків) по справі № 520/17003/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Труд.Земля.Капітал"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ.» (далі по тексту позивач, ТОВ «АГРОФІРМА «Т.З.К.») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області від 21.03.2024 №6034 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП: 43983495) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ.» (вул. Сонячна, буд. 4, с. Веселе, Харківський р-н, Харківська обл., 62420, код ЄДРПОУ 34630924) з переліку ризикових платників податку.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 по справі № 520/17003/24 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ.» (вул. Сонячна, буд. 4,с. Веселе, Харківський р-н, Харківська обл.,62420, код ЄДРПОУ 34630924) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправним та скасовано Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області від 21.03.2024 року №6034 про відповідність Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ.» критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ.» (код ЄДРПОУ 34630924) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ.» (код ЄДРПОУ 34630924) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ43983495) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп..

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ.» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить суд: прийняти додаткове рішення суду по справі №520/17003/24, яким вирішити питання розподілу судових витрат, яким стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ ВП: 43983495, місцезнаходження: вулиця Григорія Сковороди, будинок 46, місто Харків, 61057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ.» (ідентифікаційний код юридичної особи 34630924, місцезнаходження: вулиця Сонячна, будинок 4, село Веселе, Харківський район, Харківська область, 62420) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000,00 грн. (тридцять п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 по справі № 520/17003/24 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ.» (вул. Сонячна, буд. 4,с. Веселе, Харківський р-н, Харківська обл.,62420, код ЄДРПОУ 34630924) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Прийнято додаткову постанову, якою стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ.» (код ЄДРПОУ 34630924) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень.

Відповідач не погодився з вказаним додатковим судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі № 520/17003/24 за позовом ТОВ АГРОФІРМА «ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ.», прийнявши по справі нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу у сумі 15000,00 грн. не підтверджений належними аргументами, які б доводили необхідність та неминучість понесення правничих витрат.

Позивач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить суд залишити апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області без задоволення, а додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 року у справі №520/17003/24 - без змін.

Справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, додаткове рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу відповідача належить задовольнити частково, з таких підстав.

Ухвалюючи додаткове рішення у справі, cуд першої інстанції, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі та стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача таких у розмірі 15000,00 грн..

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до статті 16 КАС України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною третьою статті 132 цього Кодексу, до витрат, пов`язаних із розглядом справи належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Отже, витрати на професійну правничу допомогу входять до складу судових витрат.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року 5076-VI (далі - Закон 5076-VI), договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону 5076-VI, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Частинами 1 та 2 статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною 1 статті 30 Закону № 5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року по справі 922/1964/21 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Відповідно до вимог ч.7 ст.139 КАС України, розмір виплат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС).

Склад та обсяг судових витрат визначено у частині третій статті 134 КАС, згідно з якою для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 КАС).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених н статті 134 КАС).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС).

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС).

Судом встановлено, що 10.06.2024 між адвокатом Шатовим С.О. та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ТРУД.ЗЕМЛЯ.КАПІТАЛ.» укладено договір про надання правової допомоги № 74.

Умовами додаткової угоди №1 від 10.06.2024 до договору про надання правової (правничої) допомоги №74 від 10.06.2024 сторони (Адвокат та Клієнт (позивач)) погодили фіксований розмір гонорару за представництво та захист інтересів Клієнта у суді першої інстанції Харківському окружному адміністративному суді.

Відповідно до пункту 3 додаткової угоди №1 від 10.06.2024, вартість послуг (гонорару) Адвоката за надання правової (правничої) допомоги під час підготовки до розгляду справи та під час розгляду справи судом першої інстанції складає 35 000,00 грн.

Оплата послуг здійснюється за актом приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги протягом 10-ти календарних днів з дня підписання відповідного акту, а також може здійснюватися у вигляді передплати або авансу, на підставі відповідного рахунку на оплату гонорару (п.п.4.1., 4.2. п.4 та п.5 додаткової угоди №1 від 10.06.2024 року).

З детального опису робіт (надання послуг), виконаних адвокатом Шатовим С.О., вбачається, що адвокатом надано наступний перелік послуг: попереднє опрацювання матеріалів, збір доказів, аналіз судової практики у релевантних справах, формування правової позиції та надання усної консультації, складання позовної заяви; опрацювання відзиву на позов, складання відповіді на відзив; складання заяви про ухвалення додаткового судового рішення.

На підтвердження обставин надання правової допомоги, представником позивача залучено акт № 2 від 29.08.2024 приймання-передачі наданої правової допомоги.

Таким чином, наданими до суду доказами підтверджується фактичне понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції в розмірі 35000,00 грн..

Відповідно до частини 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У постанові від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постанові від 04.02.2020 у справі № 280/1765/19 Верховний Суд зазначив, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

У п. 269 рішення Європейський суд з прав людини від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Відтак, враховуючи відсутність заперечень відповідача на заяву позивача про стягнення судових витрат, оцінивши обставини цієї справи та надані позивачем докази у їх сукупності, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу в цій справі до 15000 грн., з яким погоджується і колегія суддів.

Вказана сума, на переконання суду апеляційної інстанції, є цілком обґрунтованою, реальною та співмірною правовідносинам, які були досліджені у межах цієї справи.

При цьому, колегія суддів враховує, що ГУ ДПС у Харківській області, заперечуючи проти такого розміру відшкодування, в апеляційній скарзі неспівмірність вказаної суми витрат не довело та не обґрунтувало, обмежившись лише посиланням на те, що розмір витрат у сумі 15000 грн. не підтверджений належними аргументами, які б доводили необхідність та неминучість понесення правничих витрат.

Доводи відповідача про позбавлення останнього права на подання заперечень на заяву позивача, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат подана позивачем до суду першої інстанції 30.08.2024 через підсистему модуля ЄСІТС «Електронний Суд», а копія зазначеної заяви направлена відповідачу та отримана останнім 30.08.2024, що підтверджується квитанцією №1608485 про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету відповідача.

Посилання скаржника на те, що суд першої інстанції, всупереч передбаченому КАС України порядку розгляду заяви про стягнення судових витрат, ухвалив рішення за правилами письмового провадження без участі сторін, чим фактично позбавив відповідача на участь у судовому засіданні та надання своїх заперечень на заяву позивача, колегія суддів відхиляє, з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України, додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Матеріали справи свідчать, що розгляд справи № 520/17003/24 здійснювався в порядку спрощеного провадження без виклику учасників справи.

Зазначене свідчить, що заяву позивача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу суд першої інстанції розглянув з дотриманням порядку встановленого ч. 3 ст. 252 КАС України.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 по справі № 520/17003/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя С.П. Жигилій Судді В.Б. Русанова Т.С. Перцова