Постанова

від 20.11.2024 по справі 160/31497/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 160/31497/23

Головуючий суддя І інстанції Кучма К.С.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А.,

за участю секретаря судового засідання Корсун Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційні скарги Громадської організації "Платформа Громадський Контроль", виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Комунального підприємства «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркт Сервіс Группе" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 року в адміністративній справі №160/31497/23 за позовом Громадської організації "Платформа Громадський Контроль" до виконавчого комітету Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю "Паркт Сервіс Группе" про визнання протиправним та нечинним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація "Платформа Громадський Контроль" звернулась до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю "Паркт Сервіс Группе", в якому просила:

- визнати протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 587 від 30.11.2016 року "Про затвердження Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, у м.Дніпрі", з урахуванням змін та доповнень у частині:

1.1. - Розділу І Переліку "Відведені майданчики";

1.2. - Майданчиків, які розташовані у центральній частині міста Розділу II Переліку "Спеціально обладнані майданчики".

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 року адміністративний позов Громадської організації "Платформа Громадський Контроль" було задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 587 від 30.11.2016 року «Про затвердження Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, у м.Дніпрі», з урахуванням змін та доповнень у частині:

1.1. - Розділу І Переліку «Відведені майданчики»;

1.2. - Майданчиків, які розташовані у центральній частині міста Розділу II Переліку «Спеціально обладнані майданчики».

В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Громадська організації "Платформа Громадський Контроль" не погодившись з рішенням суду першої інстанції звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати в частині позовних вимог, в задоволенні яких було відмовлено та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що дія оскаржуваного рішення є постійною та має триваючий характер, постійно змінює правила поведінки у часі, не обмежується разовим застосуванням, встановлює загальнообов`язкові правила поведінки для невизначеного кола споживачів та операторів з паркування, а тому останнє є нормативно-правовим актом.

Виконавчий комітет Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради та Товариство з обмеженою відповідальністю "Паркт Сервіс Группе" також не погодившись з рішенням суду першої інстанції звернулись з апеляційними скаргами, в яких посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просять рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних скарг апелянтами було зазначено, що спірне рішення було прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені чинним законодавством, що свідчить про відсутність підстав для його скасування. Вказано на те, що Громадська організація не наділена правом на звернення до суду в цьому спорі, тому як спірне рішення як акт індивідуальної дії повинно мати безпосередній вплив на її права, тоді як останнє лише затверджує перелік спеціальних земельних ділянок відведених для організації паркування, а основним мотивом оскарження було стягнення грошових коштів за паркування, що регулюється іншим рішенням. Акцентується також увага на тому, що спірне рішення, як акт індивідуальної дії, затвердивши місця для паркування вичерпав свою дію, а тому відсутній предмет спору та беручи до уваги, що за захистом порушених прав на адресу громадської організації звернулись фізичні особи, відповідно розгляд даної справи повинен відбуватися в порядку цивільного судочинства. Крім того зазначається, що питання паркування регулюють Правила, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 р. № 1342, якими не передбачено застосування ЗК України при прийнятті даних рішень, в тому числі щодо питань розроблення проекту відведення земельної ділянки під розташування на ній майданчика для паркування.

Також, як слідує з апеляційних скарг виконавчого комітету Дніпровської міської ради та Комунального підприємства «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради, останні обґрунтовують безпідставність заявлених позивачем позовних вимог посиланням, зокрема на пропуск позивачем строку звернення до суду, визначеного ч. 2 ст. 122 КАС України, оскільки спірне рішення є індивідуальним актом в розумінні п. 19 ч. 2 ст. 4 КАС України.

Представники позивача в судовому засіданні просили задовольнити вимоги його апеляційної скарги на підставах, що в ній зазначені, та скасувати рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог, в задоволенні яких було відмовлено та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. В задоволенні апеляційних скарг відповідача та третіх осіб просили відмовити.

Представники виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Комунального підприємства «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркт Сервіс Группе" в судовому засіданні заперечували відносно задоволення апеляційної скарги позивача та просили задовольнити їхні апеляційні скарги, скасувавши рішення суду першої інстанції з прийняттям нового про відмову в задоволенні позовних вимог.

У відзивах на апеляційні скарги учасники справи відобразили правові позиції, що викладені в апеляційних скаргах та були підтверджені представниками в судовому засіданні.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Громадської організації Платформа Громадський Контроль задоволенню не підлягає, а апеляційні скарги виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Комунального підприємства «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркт Сервіс Группе" підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як було встановлено судом першої інстанції, виконавчим комітетом Дніпровської міської ради 30.11.2016 року на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Податкового кодексу України, відповідно до листів департаменту транспорту та охорони навколишнього середовища Дніпропетровської міської ради від 05.10.2016 р. вх. № 8/3731 та від 07.11.2016 р. вх. № 8/4355, з метою забезпечення ефективного функціонування місць для паркування транспортних засобів у місті, підвищення дисципліни справляння збору за паркування та його надходження до бюджету міста, було прийнято рішення № 587 "Про затвердження Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, у м.Дніпрі".

В подальшому рішеннями виконавчого комітету Дніпровської міської ради вносились зміни та доповнення до Переліку, зокрема, рішеннями виконавчого комітету Дніпровської міської ради: від 18.07.2017 року № 519; від 19.09.2017 року № 707; від 10.10.2017 року №762; від 14.11.2017 року № 884; від 28.12.2017 року № 1046; від 20.02.2018 року № 175; від 24.04.2018 року № 324; від 27.07.2018 року № 779; від 18.09.2018 року № 961; від 23.10.2018 року № 1038; від 22.11.2018 року № 1142; від 18.12.2018 року № 1247; від 05.02.2019 року № 108; від 19.02.2019 року № 219; від 23.04.2019 року № 398; від 21.05.2019 року № 533; від 23.07.2019 року № 745; від 27.08.2019 року № 792; від 22.10.2019 року № 1027; від 17.12.2019 року № 1394; від 18.02.2020 року № 254; від 24.03.2020 року № 349; від 23.06.2020 року № 680; від 21.07.2020 року № 794; від 01.09.2020 року № 924; від 20.10.2020 року № 1106; від 26.01.2021 року № 53; від 23.02.2021 року № 186; від 20.04.2021 року №409; від 25.05.2021 року № 553; від 22.06.2021 року № 668; від 27.07.2021 року № 810; від 21.12.2021 року № 1393; від 25.01.2022 року № 132; від 22.02.2022 року № 345; від 11.10.2022 року № 872; від 22.12.2022 року № 1132; від 21.02.2023 року № 31-21/2; від 11.07.2023 року № 4-11/7; від 26.09.2023 року № 3-26/9; від 14.11.2023 року № 8-14/11; від 06.02.2024 року № 5-6/2.

05.05.2023 року рішенням Голови Правління Громадської організації "Платформа Громадський Контроль" № 5/05 створено внутрішнє структурно-координаційне утворення за напрямом діяльності Організації у сфері встановлення правил паркування транспортних засобів у м.Дніпрі, тарифів на платне паркування транспортних засобів у м.Дніпрі, та організації діяльності майданчиків для паркування у м.Дніпрі" з метою задоволення сучасних та перспективних економічних, соціальних та інших інтересів суспільства - Платформу Асоційованих членів "Захист прав у сфері паркування".

Відповідно до переліку структурно-координаційного утворення платформи асоційованих членів "Захист прав у сфері паркування" Громадської організації "Платформа Громадський Контроль", станом на 24.11.2023 року, з проханням про захист прав у сфері паркування, встановлення правил та тарифів на платне паркування транспортних засобів у м.Дніпрі та організації діяльності майданчиків для паркування у м.Дніпрі звернулося 28 членів Громадської організації, а саме: ОСОБА_1 - дата подання заяви про вступ у організацію 17.07.2023 р.; ОСОБА_2 - дата подання заяви про вступ у організацію 16.07.2023 р.; ОСОБА_3 - дата подання заяви про вступ у організацію 30.06.2023 р.; ОСОБА_4 - дата подання заяви про вступ у організацію 30.06.2023 р.; ОСОБА_5 - дата подання заяви про вступ у організацію 28.06.2023 р.; ОСОБА_6 - дата подання заяви про вступ у організацію 26.06.2023 р.; ОСОБА_7 - дата подання заяви про вступ у організацію 15.06.2023 р.; ОСОБА_8 - дата подання заяви про вступ у організацію 07.06.2023 р.; ОСОБА_9 - дата подання заяви про вступ у організацію 07.06.2023 р.; ОСОБА_10 - дата подання заяви про вступ у організацію 02.06.2023 р.; ОСОБА_11 - дата подання заяви про вступ у організацію 02.06.2023 р.; ОСОБА_12 - дата подання заяви про вступ у організацію 02.06.2023 р.; ОСОБА_13 - дата подання заяви про вступ у організацію 02.06.2023 р.; ОСОБА_14 - дата подання заяви про вступ у організацію 01.06.2023 р.; ОСОБА_15 - дата подання заяви про вступ у організацію 01.06.2023 р.; ОСОБА_16 - дата подання заяви про вступ у організацію 30.05.2023 р.; ОСОБА_17 - дата подання заяви про вступ у організацію 30.05.2023 р.; ОСОБА_18 - дата подання заяви про вступ у організацію 29.05.2023 р.; ОСОБА_19 - дата подання заяви про вступ у організацію 29.05.2023 р.; ОСОБА_20 - дата подання заяви про вступ у організацію 29.05.2023 р.; ОСОБА_21 - дата подання заяви про вступ у організацію 26.05.2023 р.; ОСОБА_22 - дата подання заяви про вступ у організацію 26.05.2023 р.; ОСОБА_23 - дата подання заяви про вступ у організацію 26.05.2023 р.; ОСОБА_24 - дата подання заяви про вступ у організацію 24.05.2023 р.; ОСОБА_25 - дата подання заяви про вступ у організацію 24.05.2023 р.; ОСОБА_26 - дата подання заяви про вступ у організацію 10.05.2023 р.; ОСОБА_27 - дата подання заяви про вступ у організацію 10.05.2023 р.; ОСОБА_28 - дата подання заяви про вступ у організацію 09.05.2023 р.

Протоколом засідання Правління Громадської організації "Платформа Громадський Контроль" № 12 від 24.11.2023 року членами правління вирішено звернутися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради №587 від 30.11.2016 року "Про затвердження Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, у м.Дніпрі" з метою захисту та відновлення порушених прав та законних інтересів членів організації Платформи Асоційованих членів (та невизначеного кола осіб) "Захист прав у сфері паркування" Громадської організації "Платформа Громадський Контроль" та дійсних членів Громадської організації "Платформа Громадський Контроль" за напрямом діяльності Організації у сфері встановлення правил паркування транспортних засобів у м.Дніпрі, тарифів на платне паркування транспортних засобів у м.Дніпрі, та організації діяльності майданчиків для паркування у м.Дніпрі, задоволення сучасних та перспективних економічних, соціальних та інших інтересів суспільства.

Отже, позивач вважаючи, що відповідачем в порушення вимог законодавства було затверджено Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, у м.Дніпрі, звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 587 від 30.11.2016 року з урахуванням змін та доповнень у частині: 1.1. - Розділу І Переліку "Відведені майданчики"; 1.2. - Майданчиків, які розташовані у центральній частині міста Розділу II Переліку "Спеціально обладнані майданчики".

Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Громадська організація наділена правом звернення до суду, а також, що оскаржуване рішення, не є нормативно-правовим актом, тому при розгляді даної справи у суду відсутні підстави для застосування норм ст.265 КАС України та визнання нечинним оскаржуваного рішення. Зауважено, що спірне рішення ухвалене із порушенням вимог чинного законодавства, а саме приписів Земельного кодексу України в частині не сформованості земельних ділянок під майданчики для паркування у встановленому порядку (відсутність проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, не присвоєння кадастрового номеру, відсутність факту державної реєстрації), а тому необхідним є визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 587 від 30.11.2016 року "Про затвердження Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, у м. Дніпрі", з урахуванням змін та доповнень у частині: 1.1. - Розділу І Переліку "Відведені майданчики"; 1.2. - Майданчиків, які розташовані у центральній частині міста Розділу II Переліку "Спеціально обладнані майданчики".

Також судом першої інстанції було зроблено висновок про не пропуск позивачем строку звернення до суду (ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2024 року).

Суд апеляційної інстанції при перегляді справи в апеляційному порядку виходить з наступного.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Не заперечуючи право Громадськоі організації Платформа Громадський Контроль на звернення до суду з даним позовом, належності розгляду даної справи за правилами адміністративного судочинства, колегія суддів, з урахуванням приписів ст. 171 (черговість з`ясування обставин при зверненні до суду), ч. 1 ст. 308 КАС України (доводів апеляційних скарг щодо пропуску строку звернення о суду) зобов`язана перевірити дотримання позивачем строку при зверненні до суду і, на противагу доводам позивача, не зв`язана правовими висновками суду першої інстанції з цього процесуального питання.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Приписами ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними підставами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Як свідчать встановлені обставини справи, предметом спірних правовідносин виступає правомірність рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 587 від 30.11.2016 року "Про затвердження Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, у м.Дніпрі", з урахуванням змін та доповнень у частині:

1.1. - Розділу І Переліку "Відведені майданчики";

1.2. - Майданчиків, які розташовані у центральній частині міста Розділу II Переліку "Спеціально обладнані майданчики".

Відповідно до змісту наведеного рішення, останнім затверджено перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у місті Дніпрі.

Так, за своєю видовою ознакою, суттю, конкретним змістом, правовою природою спірне рішення має ознаки акту, в основі якого лежить зафіксована у виді документа (акту) діяльність із застосування норми права стосовно конкретного природного об`єкта, фактично ідентифікованого об`єкта нерухомості, яким у цій справі є певна частина комунальної власності органу місцевого самоврядування (земельні ділянки з місцем розташування, кількістю, площею та режимом роботи), що має певне цільове призначення.

Отже, виходячи з правової природи спірного рішення відповідача, на переконання колегії суддів, останнє є індивідуальним актом в розумінні п. 19 ч. 2 ст.4 КАС України та відповідно для оскарження останнього застосовується шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч. 2 ст. 122 КАС України. Відповідно приписи ч. 3 ст. 264 КАС України до спірних правовідносин не застосовуються, а відповідно доводи позивача відносно того, що спірне рішення є нормативно-правовим актом та вимоги щодо строку звернення до суду не застосовуються, на переконання колегії суддів, є безпідставними.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові від 11.09.2019 року по справі № 520/12022/17, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

З матеріалів справи видно, що з адміністративним позовом позивач звернувся до суду 30.11.2023 року.

Аналізуючи спірне рішення в площині застосування строків звернення до суду, колегія суддів констатує, що з метою надання оцінки доводами апеляційних скарг учасників справи та встановлення наявності поважних причин пропуску строку на подання адміністративного позову або його не пропуску позивачем, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.11.2024 року було запропоновано Громадській організації "Платформа Громадський Контроль" (за наявності) навести поважні підстави пропуску, доводи щодо (не пропуску) строку звернення до суду з урахуванням обставин, що викладені в апеляційних скаргах виконавчого комітету Дніпровської міської ради та Комунального підприємства «Транспортна інфраструктура міста».

Зобов`язано виконавчий комітет Дніпровської міської ради надати до апеляційного суду докази оприлюднення рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 30.11.2016 року № 587 «Про затвердження Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організацій та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у м. Дніпрі» із зазначенням дати та способу такого оприлюднення, як то передбаченого ч. 11 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин та докази обізнаності позивача про спірне рішення при розгляді інших судових справ, що пов`язані з питаннями паркування в місті Дніпрі.

На виконання вимог наведеної ухвали, 20.11.2024 року позивачем були наданні пояснення, відповідно до яких останній вважає, що оскаржуване рішення відповідача є нормативно-правовим актом, а тому при його оскаржені строки не застосовуються. Вказано, що в будь-якому випадку позивачем не було пропущено строк звернення до суду, адже на момент подання позовної заяви, спірне рішення діяло у редакції рішення №8-14/11, що прийняте 14.11.2023. Вказано на відсутність доказів публікації спірного рішення. Зауважено, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2024 судом було вирішено відмовити у задоволенні клопотань відповідача та третьої особи, про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі №160/31497/23. В даній ухвалі суд зробив висновок, що позивач не пропустив шестимісячний строк звернення до суду з позовом, а отже клопотання відповідача та третьої особи є безпідставними.

Також, на виконання ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 14.11.2024 року відповідачем були надані витребувані судом пояснення та докази.

Відповідно до наведених пояснень, відповідач вважає, що позивачу достеменно було відомо про наявність оскаржуваного рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 30.11.2016 № 587 "Про затвердження Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у м. Дніпрі" щонайменше з 2020 року, надавши при цьому відомості щодо публікації спірного рішення, листування з головою Громадської організації, протокол робочої групи та копію позову по справі № 160/3064/22, до якого останній долучався.

Проаналізувавши наведені доводи учасників справи, надані докази та співставивши іх з матеріалами адміністративної справи, колегія суддів зазначає, що як слідує з адміністративного позову, позивач просив визнати протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 587 від 30.11.2016 року "Про затвердження Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, у м. Дніпрі", з урахуванням змін та доповнень у частині: 1.1. - Розділу І Переліку "Відведені майданчики"; 1.2. - Майданчиків, які розташовані у центральній частині міста Розділу II Переліку "Спеціально обладнані майданчики".

Так, з матеріалів справи видно, що до спірного рішення неодноразово вносились зміни відповідними рішеннями виконавчого комітету Дніпровської міської ради, а саме рішеннями: від 18.07.2017 року № 519; від 19.09.2017 року № 707; від 10.10.2017 року №762; від 14.11.2017 року № 884; від 28.12.2017 року № 1046; від 20.02.2018 року № 175; від 24.04.2018 року № 324; від 27.07.2018 року № 779; від 18.09.2018 року № 961; від 23.10.2018 року № 1038; від 22.11.2018 року № 1142; від 18.12.2018 року № 1247; від 05.02.2019 року № 108; від 19.02.2019 року № 219; від 23.04.2019 року № 398; від 21.05.2019 року № 533; від 23.07.2019 року № 745; від 27.08.2019 року № 792; від 22.10.2019 року № 1027; від 17.12.2019 року № 1394; від 18.02.2020 року № 254; від 24.03.2020 року № 349; від 23.06.2020 року № 680; від 21.07.2020 року № 794; від 01.09.2020 року № 924; від 20.10.2020 року № 1106; від 26.01.2021 року № 53; від 23.02.2021 року № 186; від 20.04.2021 року №409; від 25.05.2021 року № 553; від 22.06.2021 року № 668; від 27.07.2021 року № 810; від 21.12.2021 року № 1393; від 25.01.2022 року № 132; від 22.02.2022 року № 345; від 11.10.2022 року № 872; від 22.12.2022 року № 1132; від 21.02.2023 року № 31-21/2; від 11.07.2023 року № 4-11/7; від 26.09.2023 року № 3-26/9; від 14.11.2023 року № 8-14/11; від 06.02.2024 року № 5-6/2.

Отже, колегія суддів апеляційного суду акцентує, що вказані рішення, як основне, так і ті, якими в нього вносились певні зміни і викладалась нова редакція, є самостійними та окремими індивідуальними актами відповідача, а тому у разі незгоди позивача, в тому числі з їх змістом, останній мав оскаржити їх шляхом заявлення окремих позовних вимог щодо кожного. Натомість, позивачем було оскаржено лише рішення від 30.11.2016 року № 587 (зі змінами та доповненнями).

При цьому наведені рішення відповідача, якими змінювалось, доповнювалось та викладалось в новій редакції оскаржуване рішення, фактично не оскаржувались, з огляду на що, судом першої інстанції при задоволенні позовних вимог про скасування оскаржуваного рішення з урахуванням змін та доповнень були також скасовані рішення, які не були предметом судового розгляду, що є порушенням ч. 1 ст. 47 та ст. 180 КАС України в частині неналежного визначення предмету та підстав позовних вимог, тому як за порядком прийняття рішень органами місцевого самоврядування та їх правовою конструкцією рішення, якими внесені зміни в рівнозначний індивідуальний акт, не втрачають чинність, а отже останні є чинними та повинні виконуватись, з урахуванням приписів ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

В свою чергу, відповідно до ч. 5 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Відтак, з огляду на вказані обставини справи, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що предметом розгляду даної справи є спірне рішення № 587, як цілісний індивідуальний акт, що діє в редакції станом на 30.11.2016 року, а відповідно внесення змін, доповнень та викладення його в новій редакції, в противагу позиції позивача, не може бути визначальним при обчисленні строків звернення до суду та обраховуватись з дати їхнього прийняття (публікації).

Оцінюючи докази надані учасниками справи, в розумінні ст.ст. 72-78, 90 КАС України, слід зазначити наступне.

Відповідно до листа відділу забезпечення доступу до публічної інформації департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради від 19.11.2024 № 1/13-361 рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 30.11.2016 № 587 «Про затвердження Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у м. Дніпрі» було оприлюднено на офіційному веб-сайті Дніпровської міської ради 07.12.2016 року.

Копія наведеного листа разом з поясненнями відповідача були отримані позивачем в електронний кабінет в системі «Електронний суд» 19.11.2024 року та спростовані не були.

Крім того, слід констатувати, що зі змістом спірного рішення, в тому числі з урахуванням Закону України «Про доступ до публічної інформації» у позивача є та була можливість ознайомитися на офіційному веб-порталі Дніпровської міської ради в мережі інтернет (dniprorada.gov.ua).

Також, листом КП «Міськавтопарк» Дніпровської міської ради від 25.06.2020 року № 21/21-59, сформованого на запит ОСОБА_29 щодо кількості безкоштовних парко місць в центральній частині міста Дніпра, останнього, зокрема було повідомлено, що рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 30.11.2016 № 587, затверджено перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у м. Дніпрі.

На підтвердження факту отримання наведеного листа головою Громадської організації «Громадський контроль» Денисом Селіним, відповідачем була подана роздруківка про електронні відправлення, відповідно до якої наведена відповідь була доставлена останньому 25.06.2020 року.

Поряд з вказаним, факт отримання наведених листів головою Громадської організації «Громадський контроль» Денисом Селіним останнім в судовому засіданні 20.11.2024 року не заперечувався.

При цьому, посилання ОСОБА_29 на те, що наведену відповідь він отримував як фізична особа, а не голова ГО «Громадський контроль» є безпідставними, оскільки наведене не спростовує факту обізнаності останнього про факт існування оскаржуваного рішення.

Крім того, з матеріалів справи видно, що під час підготовки до прийняття рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 573 «Про затвердження тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів у м. Дніпрі» було проведено засідання робочої групи з питань розгляду пропозицій та зауважень до проекту регуляторного акту та аналізу регуляторного впливу щодо вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування, що оформлене протоколом від 31.05.2021, відповідно до якого ГО «Платформа Громадський Контроль» та ОСОБА_29 були надані пропозиції та зауваження до регуляторного акту. В свою чергу, робочою групою були надані відповіді, в яких, зокрема, зазначалося про наявність оскаржуваного рішення.

Також, у 2022 році позивач звертався до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до виконавчого комітету Дніпровської міської ради (справа № 160/3064/22) в якому просив:

- визнати протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 13.04.2021 року № 342 «Про деякі затвердження Порядку визначення коефіцієнтів для досягнення оптимального завантаження вулично-дорожньої мережі у місті Дніпрі»;

- визнати протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 20.04.2021 року № 410 «Про затвердження коефіцієнтів для досягнення оптимального завантаження вулично-дорожньої мережі у місті Дніпрі»;

- визнати протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 03.06.2021 року № 573 «Про затвердження тарифів на послуги з користуванням майданчиками для платного паркування транспортних засобів у м. Дніпрі».

Зі змісту копії наведеного адміністративного позову видно, що серед додатків до останнього, позивачем була додана копія протоколу засідання робочої групи з питань розгляду пропозицій та зауважень до проекту регуляторного акту та аналізу регуляторного впливу щодо вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів у м. Дніпрі від 31.05.2021 року, в якому неодноразово міститься посилання на спірне рішення від 30.11.2016 № 587.

Отже, з огляду на вказані обставини справи, надані докази та, навіть з точки зору стороннього спостерігача, враховуючи, в тому числі сферу діяльності Громадської організації, що пов`язана з питаннями паркування у місті Дніпрі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що позивач мав бути та був обізнаний про існування оскаржуваного рішення щонайменше з 25.06.2020 року.

Натомість, адміністративний позов був поданий останнім 30.11.2023 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, визначеного ч. 2 ст. 122 КАС України.

Оцінюючи пояснення позивача, надані на виконання ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 14.11.2024 року на предмет, в тому числі поважності пропуску строку звернення до суду, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що згідно із частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Так, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Ключовою є фраза "з поважних причин", а отже це і є предметом доказування при вирішенні питання щодо встановлення поважності причин для позивача, тобто якщо строк був пропущений з поважних причин, це повинно підтверджуватися незаперечними письмовими доказами.

Таким чином, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.

Вказані правові висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 05.11.2024 року по справі № 340/2456/23, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Слід зазначити, що фактично обґрунтування позивача зводяться щодо належності спірного рішення до нормативно-правого акту, внесення до нього змін та доповнень, викладення спірного рішення в редакції від 14.11.2023р.№ 8-14/11, неналежних доказів його публікації та вже вирішення цього питання ухвалою суду першої інстанції, заперечення на яку не наводились в апеляційних скаргах, а отже не пропуску такого строку, яким вже колегією суддів надана правова оцінка вище, натомість поважні підстави для його поновлення позивачем так і не зазначались, як і не встановленні останні судом апеляційної інстанції.

Відносно посилань позивача, викладених в заяві від 20.11.2024 року на те, що виконавчий комітет Дніпровської міської ради не направив на адресу Громадської організації (та інших учасників справи) за допомогою підсистеми Електронний суд клопотання про долучення документів на виконання ухвали суду, то колегія суддів апеляційного суду вважає їх необґрунтованим, оскільки відповідно до Квитанцій про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС, надані відповідачем пояснення та докази були доставлені до електронного кабінету позивача 19.11.2024 року о 17:08 та 19.11.2024 о 17:47. До того ж це не має правового значення, тому як позивачем щодо кожного доводу відповідача наведена власна правова позиція, що викладена у поданій заяві на адресу суду.

Таким чином, з огляду на тривалий пропуск позивачем строку звернення до суду (7 років), визначений ч. 2 ст. 122 КАС України, ненадання останнім належних доказів поважності причин його пропуску, а відповідно відсутності підстав для його поновлення, колегія суддів апеляційного суду вважає, що адміністративний позов був поданий позивачем поза межами строку, визначеного ч. 2 ст. 122 КАС України.

Отже, з огляду на наведені обставини, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Громадської організації "Платформа Громадський Контроль" підлягає залишенню без задоволення, а апеляційні скарги виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Комунального підприємства «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю Паркт Сервіс Группе підлягають частковому задоволенню, рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про залишення позовних вимог без розгляду.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 319 КАС України визначено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 315, ст. 317 ст. 319, КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Громадської організації "Платформа Громадський Контроль" залишити без задоволення.

Апеляційні скарги виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Комунального підприємства «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Паркт Сервіс Группе" задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 року в адміністративній справі №160/31497/23 скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Громадської організації "Платформа Громадський Контроль" залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення за наявності підстав, передбачених ст. 328 КАС України.

Головуючий - суддяС.М. Іванов

суддяВ.Є. Чередниченко

суддяВ.А. Шальєва