ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
20 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 160/19256/22
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року (суддя Боженко Н.В.) в адміністративній справі за позовом Акціонерного товариства «Дніпроазот» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство «Дніпроазот» звернулось до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській, в якому позивач просив суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658), яка полягає в неприйнятті рішення за заявою Акціонерного товариства «Дніпроазот» №1667/01-6 від 30.09.2022 «Про відсутність можливості своєчасного виконання податкового обов`язку під час військового стану»;
зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) прийняти рішення щодо неможливості своєчасного виконання Акціонерним товариством «Дніпроазот» свого податкового обов`язку згідно заяви акціонерного товариства «Дніпроазот» від 30.09.2022 №1667/01-6 «Про відсутність можливості своєчасного виконання податкового обов`язку під час військового стану».
01 грудня 2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Дніпроазот» до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, в якій позивач просив суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків від 13 жовтня 2022 року №3/6/32-00-04-02-01-02 щодо можливості своєчасного виконання Акціонерним товариством «Дніпроазот» свого податкового обов`язку;
зобов`язати Східне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 43968079) прийняти рішення щодо неможливості своєчасного виконання Акціонерним товариством «Дніпроазот» свого податкового обов`язку згідно з заявою Акціонерного товариства «Дніпроазот» від 30.09.2022 №1667/01-6 «Про відсутність можливості своєчасного виконання податкового обов`язку під час військового стану».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2023 року позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо неприйняття рішення за заявою Акціонерного товариства «Дніпроазот» №1667/01-6 від 30 вересня 2022 року «Про відсутність можливості своєчасного виконання податкового обов`язку під час військового стану»; зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області розглянути заяву Акціонерного товариства «Дніпроазот» №1667/01-6 від 30 вересня 2022 року «Про відсутність можливості своєчасного виконання податкового обов`язку під час військового стану» та прийняти рішення за вказаною заявою. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишено без задоволення, апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Дніпроазот» залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 в адміністративній справі №160/19256/22 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року касаційну скаргу Акціонерного товариства «Дніпроазот» задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року в частині вирішення позовних вимог до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків скасовано, а справу №160/19256/22 у цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року залишено без змін.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 13 жовтня 2022 року №3/6/32-00-04-02-01-02 щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку, ухваленого щодо Акціонерного товариства «Дніпроазот».
Зобов`язано Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків повторно розглянути заяву Акціонерного товариства «Дніпроазот» про відсутність можливості виконання податкових обов`язків від 30 вересня 2022 року №1667/01-6, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій зазначено на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки усім доводам сторін у справі, зокрема право контролюючого органу прийняти попереднє рішення у разі недостатності документів. Однак, не прийняття попереднього рішення ніяким чином не вплинуло на права позивача. У контролюючого органу не виникало питань, щодо недостатності поданих платником податків документів на підтвердження неможливості виконання останнім свого податкового обов`язку. Більш того, перелік документів, які надав позивач до своєї заяви, на які посилається, є аналогічними тим документам, які були надані до суду, інших документів позивачем не надано. Разом з тим, для звільнення платника від виконання податкових обов`язків обставини неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку повинні бути реальними та об`єктивними, а не формальними. Платник податків повинен надати достатній перелік документів, які підтверджуються виникнення щодо нього обставин, які унеможливлюють ведення господарської діяльності та виконання податкових обов`язків. З огляду на викладене, AT «ДНІПРОАЗОТ» будучи обізнаним з діючим законодавством, проігнорував вимоги чинного законодавства та не надав документи, які б спростовували неможливість виконання свого податкового обов`язку.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Акціонерне товариство «Дніпроазот» є юридичною особою приватного права, код ЄДРПОУ: 05761620, дата державної реєстрації: 18.07.1996, Дата запису: 16.08.2004, Номер запису: 12231200000000073, КВЕД: 20.15 Виробництво добрив і азотних сполук (основний).
25 лютого 2022 року посадовими особами позивача складено Акт про простій у структурних підрозділах, згідно якого в Україні з 24.02.2022 введено військовий стан у зв`язку з повномасштабною військовою агресією російської федерації проти України, в т.ч. із застосуванням різних видів озброєння. Внаслідок цієї агресії підприємство втратило можливість безпечно та належним чином забезпечувати власну виробничо-господарську діяльність необхідними ресурсами та матеріалами і перспектива такого відновлення найближчим часом не вбачається. Виробництво відповідних речовин є хімічним вибухонебезпечним виробництвом. Внаслідок вказаного у структурних підрозділах згідно додатку №1 до цього акту з 08:00 год 25.02.2022 мають місце цілозмінні простої. У вказаному переліку вказано керівництво позивача, бухгалтерію, бюро з діловодства, фінансовий відділ, юридичний відділ та ін.
Наказом позивача від 25.02.2022 №198 вищевказаний Акт затверджено, встановлено простій у визначених структурних підрозділах з 08:00 год 25.02.2022 та до усунення причин та умов, що викликали простій. Також вказано час простою працівникам відповідних структурних підрозділів оплачувати з розрахунку не менше 2/3 тарифної ставки встановленого їм розряду (окладу). Серед відповідних структурних підрозділів керівництво позивача, бухгалтерія, бюро з діловодства, фінансовий відділ, юридичний відділ
Листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 всім кого це стосується повідомлено, що цим листом засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022. Враховуючи вказане, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливих у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.07.2022 16.07.2022 зареєстровано кримінальне провадження №12022041780000336 з правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України в зв`язку з наступною фабулою: 15.07.2022 приблизно о 21:00 годин силами ППО ЗСУ над територією ПрАТ «Дніпроазот», розташованого за адресою м. Кам`янське, вул. Горобця, 1. збито крилату ракету, від падіння уламків якої отримав тілесні ушкодження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді оскольчастого поранення правової половини грудної клітини з пошкодженням правої легені, а також зазнали механічних пошкоджень декілька об`єктів підприємства.
30 вересня 2022 року позивач звернувся до відповідачів із заявою про відсутність можливості своєчасного виконання податкового обов`язку під час військового стану від 30.09.2022 №1667/01-6 (далі Заява). По тексту Заяви вказано, що вона подається згідно п. 69.1. підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження» від 29.07.2022 року №225 (далі Порядок №225).
В обґрунтування заяви позивач зазначав, що є виробником вибухонебезпечної продукції, однак через військові дії позивач втратив можливість безпечно здійснювати власну діяльність, 15.07.2022 над територією позивача збито крилату ракету, від падіння уламків якої отримав тілесні ушкодження працівник підприємства, а декілька об`єктів підприємства зазнали механічних пошкоджень. Наказом від 25.02.2022 №198 з 08:00 год. 25.02.2022 року оголошено простій у всіх структурних підрозділах підприємства, включаючи підрозділи, які уповноважені нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність. У зв`язку з цим у підприємства немає ані «фізичних», ані економічних можливостей виконувати своєчасно податкові зобов`язання з подання визначених видів податкової та фінансової звітності (з вересня 2022 року), зі сплати відповідних податків та зборів (з жовтня 2022 року) до відновлення такої можливості.
В якості підстави неможливості виконання податкових обов`язків визначено відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначати таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об`єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларування, відповідно до Податкового кодексу України, може бути пов`язана з такими обставинами. До Заяви додано копії наказу про простій від 25.02.2022, листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022, витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 14.10.2022 №55039/6/04-36-04-03-08 заяву позивача перенаправлено Східному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків як податковому органу, в якого позивач перебуває на податковому обліку.
13 жовтня 2022 року Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку №3/6/32-00-04-02-01-02 (далі рішення). У рішенні вказано, що вони прийнято щодо заяви вхідний № 4096/6, заява від 30.09.2022 №1667/01-6, зміст рішення: щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.
В якості підстави вказано: згідно з даними податкової та фінансової звітності, інформаційних баз контролюючих органів, підприємством з 24 лютого 2022 року по теперішній час до контролюючих органів подається податкова та фінансова звітність, яка підписана посадовими особами підприємства; згідно з Єдиним реєстром податкових накладних з 27 травня 2022 року по теперішній час складаються та реєструються податкові накладні/розрахунки коригування, підписані в установленому законом порядку; відсутній податковий борг зі сплати податків та зборів до державного та місцевого бюджету. Показники фінансової та податкової звітності свідчать, що позивач веде фінансово-господарську діяльність, яка без участі посадових осіб та фіксації такої діяльності у бухгалтерському обліку фактично не можлива (в т.ч. у вересні-жовтні 2022 року).
За розглядом наданої позивачем заяви та доданих до неї документів не встановлено причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили, що сталися в результаті збройної агресії російської федерації та безпосереднім впливом таких обставин саме на позивача в частині неможливості посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність.
Вважаючи, зокрема, рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним відносинам, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Так, згідно з положеннями статті 16 Податкового кодексу України (тут і далі - ПК України, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платників податків зобов`язано, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
У зв`язку з тим, що в Україні Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» оголошено воєнний стан, з метою забезпечення прав і обов`язків платників податків протягом цього періоду, Законом України від 03 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», який набрав чинності 07 березня 2022 року, доповнено Підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пунктом 69, згідно з яким установлено тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, здійснювати справляння податків і зборів з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті, який підлягає застосуванню у редакції на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - Порядок № 225), який набрав чинності 6 вересня 2022 року, відповідно до пункту 1 розділу ІІ якого до платників податків / податкових агентів, які не можуть виконувати податкові обов`язки, передбачені Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання платником такого обов`язку, передбачені цим Порядком.
Підставами неможливості виконання платниками податків-юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) є:
1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;
2) неможливість використати чи вивезти документи, комп`ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;
3) використання чи вивезення документів, комп`ютерного або іншого обладнання, пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я посадової особи платника податків або неможливе у зв`язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;
4) можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов`язків);
5) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об`єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов`язана з такими обставинами:
посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи;
юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи.
6) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження/знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації;
7) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.
Відповідно до пункту 3 розділу II Порядку № 225 до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.
У разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків-юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків-фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.
Заява має містити: повне найменування платника податків згідно з реєстраційними документами або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); податкову адресу платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається заява; дату подання заяви; чітке та стисле обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання платником податків податкових обов`язків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів; вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ); які саме податкові обов`язки не мав / не має можливості виконати платник податків; інформацію про податкові періоди, за які неможливо виконувати податкові обов`язки, або інформацію щодо обставин, пов`язаних з проведенням воєнних (бойових) дій, терористичними актами, диверсіями або іншими обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), спричиненими військовою агресією Російської Федерації, тимчасовою окупацією збройними формуваннями Російської Федерації; підписи платника податку-фізичної особи або посадових осіб платника податку, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
За наявності інших документів, інформації, що підтверджують неможливість своєчасно виконати свій податковий обов`язок, платники податків-юридичні особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, надають такі документи (копії документів).
Платники податків зобов`язані зберігати протягом строку давності, встановленого Кодексом, оригінали відповідних документів, що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку.
На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов`язані пред`явити оригінали документів, що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.
До переліку документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225, включено:
1. Акт, що засвідчує факт пожежі, складений відповідно до вимог пункту 7 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року № 2030.
2. Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у разі його знищення відповідно до Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року № 599).
3. Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, у разі викрадення основних засобів або руйнування/втрати майна.
4. Інші документи, складені відповідно до вимог підпунктів 14, 15 пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року №326.
5. Документ, що підтверджує відсутність коштів на банківських рахунках платника податків (виписка з рахунків клієнта банку на дату подання до банку розрахункового документа на сплату податків).
6. Копія наказу підприємства про призупинення роботи підприємства та його працівників або встановлення простою в роботі підприємства, викликане обставинами непереборної сили (із зазначенням дати початку і закінчення такого призупинення (за можливості)).
7. Документ або повідомлення оператора поштового зв`язку (вказується посилання на офіційну сторінку оператора, де розміщене таке повідомлення), що підтверджує призупинення функціонування оператора поштового зв`язку та/або об`єктів поштового зв`язку на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.
8. Документ або повідомлення банку (вказується посилання на офіційну сторінку банку, де розміщене таке повідомлення), що підтверджує призупинення роботи банку або його відокремлених підрозділів та/або платіжних систем у зв`язку із введенням воєнного стану.
9. Копії платіжних доручень (розрахункових та інших документів щодо ініціювання переказу коштів) або їх скріншот (знімок екрану) платника податків на сплату узгоджених сум грошових зобов`язань, податкового боргу, поданих до банку, що залишилися невиконаними, оскільки кошти не були зараховані до бюджету у зв`язку з відключенням банку від системи електронних платежів або порушенням у роботі системи авторизації банку. Надається разом із документом або повідомленням, зазначеним у пункті 8 цього Переліку.
10. Документ або повідомлення (вказується посилання на офіційну сторінку банку, де розміщено таке повідомлення), що підтверджує вимушене призупинення роботи головних управлінь Казначейства у зв`язку з введенням воєнного стану.
11. Повідомлення, що підтверджує аварійне (незаплановане) відключення постачання електроенергії в умовах воєнного стану, суб`єкта господарювання до сфери обслуговування якого належить таке підприємство, зокрема скріншот повідомлення в месенджер (Viber, Telegram тощо) і мобільних додатках.
12. Документ, що підтверджує вимушене відключення надання послуг глобальної мережі Інтернет, пов`язане з введенням воєнного стану, що унеможливило надання податкової звітності в електронній формі (інформаційне повідомлення інтернет-провайдера).
13. Документи, що свідчать про пошкодження, знищення, втрату майна, що знаходиться на балансі підприємства і є об`єктом оподаткування, єдиним джерелом для сплати податків або яке перебуває у податковій заставі (акт про надзвичайну подію, інвентаризаційний опис, протокол інвентаризаційної комісії, підписаний представником територіального органу ДСНС, згідно з якими відбувається відображення таких подій у бухгалтерському обліку та викладаються фактичні події, зазначаються понесені матеріальні втрати (перелік майна, його вартість); заява до правоохоронних органів; акт незалежного оцінювача; наявність страхового полісу, заява про страховий випадок тощо).
14. Документи, що свідчать про акти мародерства, грабежу, рейдерства, захоплення майна та примусове захоплення приміщення (копія заяви до територіального органу внутрішніх справ та документ, виданий відповідним правоохоронним органом щодо реєстрації кримінального провадження тощо).
15. Документи, що свідчать про подання заяви до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення та реєстрації кримінального провадження за результатами розгляду такої заяви.
16. Документи, що свідчать про пошкодження, втрату, знищення, зіпсуття документів бухгалтерського обліку або неможливості їх вивезення з територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації (інформація про подання до контролюючого органу повідомлення згідно пункту 44.5 статті 44 глави 1 розділу II Податкового кодексу України, повідомлення про неможливість вивезення первинних документів згідно пункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України).
17. Подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, програмними засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія).
Як передбачено у пункті 8 розділу ІІ Порядку № 225 платники податків подають до контролюючого органу заяву та документи в електронній формі шляхом надсилання через Електронний кабінет або у паперовій формі шляхом подання до контролюючого органу за місцем податкової адреси або будь-якого сервісного центру контролюючого органу, або надсилання поштою з повідомленням про вручення.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що вказаним податковим законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено чіткі вимоги до порядку подання та змісту таких заяв платників податків, зокрема, щодо зазначення обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання платником податків податкових обов`язків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів, вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ), а також які саме податкові обов`язки не мав / не має можливості виконати платник податків; інформацію про податкові періоди, за які неможливо виконувати податкові обов`язки.
Зазначене узгоджується з правовими висновками викладеними у постановах Верховного Суду від 4 жовтня 2023 року у справі № 160/19575/22, від 06 грудня 2023 року у справі № 280/6502/22.
30 вересня 2022 року позивач звернувся до відповідачів із заявою про відсутність можливості своєчасного виконання податкового обов`язку під час військового стану від 30.09.2022 №1667/01-6 (далі Заява). По тексту Заяви вказано, що вона подається згідно п. 69.1. підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження» від 29.07.2022 року №225 (далі Порядок №225).
В обґрунтування заяви позивач зазначав, що є виробником вибухонебезпечної продукції, однак через військові дії позивач втратив можливість безпечно здійснювати власну діяльність, 15.07.2022 над територією позивача збито крилату ракету, від падіння уламків якої отримав тілесні ушкодження працівник підприємства, а декілька об`єктів підприємства зазнали механічних пошкоджень. Наказом від 25.02.2022 №198 з 08:00 год. 25.02.2022 року оголошено простій у всіх структурних підрозділах підприємства, включаючи підрозділи, які уповноважені нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність. У зв`язку з цим у підприємства немає ані «фізичних», ані економічних можливостей виконувати своєчасно податкові зобов`язання з подання визначених видів податкової та фінансової звітності (з вересня 2022 року), зі сплати відповідних податків та зборів (з жовтня 2022 року) до відновлення такої можливості.
В якості підстави неможливості виконання податкових обов`язків визначено відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначати таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об`єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларування, відповідно до Податкового кодексу України, може бути пов`язана з такими обставинами. До Заяви додано копії наказу про простій від 25.02.2022, листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022, витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
13 жовтня 2022 року Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку №3/6/32-00-04-02-01-02 (далі рішення). У рішенні вказано, що вони прийнято щодо заяви вхідний № 4096/6, заява від 30.09.2022 №1667/01-6, зміст рішення: щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.
В якості підстави вказано: згідно з даними податкової та фінансової звітності, інформаційних баз контролюючих органів, підприємством з 24 лютого 2022 року по теперішній час до контролюючих органів подається податкова та фінансова звітність, яка підписана посадовими особами підприємства; згідно з Єдиним реєстром податкових накладних з 27 травня 2022 року по теперішній час складаються та реєструються податкові накладні/розрахунки коригування, підписані в установленому законом порядку; відсутній податковий борг зі сплати податків та зборів до державного та місцевого бюджету. Показники фінансової та податкової звітності свідчать, що позивач веде фінансово-господарську діяльність, яка без участі посадових осіб та фіксації такої діяльності у бухгалтерському обліку фактично не можлива (в т.ч. у вересні-жовтні 2022 року). За розглядом наданої позивачем заяви та доданих до неї документів не встановлено причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили, що сталися в результаті збройної агресії російської федерації та безпосереднім впливом таких обставин саме на позивача в частині неможливості посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність.
Положеннями Розділу ІІІ Порядку № 225 врегульовано процедуру розгляду документів платників податків щодо можливості чи неможливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок.
Згідно з положеннями пункту першого Розділу ІІІ Порядку № 225 заява платника податків у довільній формі та відповідні документи (копії документів) розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання, з можливістю продовження терміну розгляду з урахуванням строку, передбаченого для направлення попереднього рішення. Платники податків надають документ чи кілька документів (копію документа чи документів), інформацію, що можуть бути використані для підтвердження неможливості виконання ними своїх податкових обов`язків.
У разі недостатності документів (копій документів), що підтверджують неможливість виконання у платника податків податкових обов`язків, контролюючий орган направляє попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (далі - Попереднє рішення) за формою, що додається, з пропозицією щодо надання платником податку конкретних додаткових документів (копій документів) на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків.
Попереднє рішення має бути направлене платнику податків не пізніше 20 календарних днів з дня, наступного за днем отримання контролюючим органом заяви та відповідних документів (копії документів), інформації у порядку передбаченому пунктом 3 цього розділу.
Платник податку може подати до контролюючого органу додаткові документи (копії документів) обґрунтування / пояснення на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем отримання попереднього рішення.
Додаткові документи (копії документів) обґрунтування / пояснення розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання.
Якщо платник податку не надав додаткових документів (копій документів), обґрунтувань / пояснень на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання податкових обов`язків, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення на підставі попередньо поданої платником податків заяви, документів (копій документів) та інформації, що можуть бути використані для підтвердження можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податку своїх податкових обов`язків.
Контролюючий орган у разі потреби може звертатися до компетентних органів щодо додаткового підтвердження обставин, викладених у заяві платника податків та відповідних документах.
Обов`язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок покладається на контролюючий орган. Контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (далі - Рішення) за формою, що додається.
Рішення контролюючого органу може бути оскаржено відповідно до Кодексу в адміністративному чи судовому порядку. У разі прийняття контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов`язку, визначеного цим Порядком, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена Кодексом або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання / несвоєчасне виконання (пункт другий Розділу ІІІ Порядку № 225).
Відповідно до положень пункту третього Розділу ІІІ Порядку № 225, контролюючий орган направляє попереднє рішення та рішення платнику податків у порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.
Направлення попереднього рішення та рішення шляхом його надіслання до Електронного кабінету платника податків здійснюється з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до Електронного кабінету.
Попереднє рішення та рішення, надіслане контролюючим органом до Електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо воно сформовано з дотриманням вимог, встановлених розділом II Кодексу.
Таким чином, із аналізу вищенаведених приписів слідує, що за їх змістом визначена конкретна процедура подання відповідної заяви платником податків разом із доданими до неї документами, та зокрема, прийняття контролюючим органом попереднього рішення та в подальшому вмотивованого та обґрунтованого рішення щодо можливості чи не можливості своєчасного виконання платником свого податкового обов`язку.
При цьому, у разі визнання ж контролюючим органом недостатності поданих платником податків документів на підтвердження неможливості виконання платником податків обов`язків зумовлює обов`язок направлення контролюючим органом у порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу ІІ ПК України, попереднього рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку за формою згідно з додатком до Порядку №225 з пропозицією щодо надання платником податку конкретних додаткових документів (копій документів) на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових зобов`язань.
В матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачем за результатами розгляду заяви позивача від 30.09.2022 попереднього рішення з пропозицією щодо надання конкретних додаткових документів (або їх копій) для підтвердження підстави неможливості виконання податкових обов`язків, як того вимагає пункт 1 розділу III Порядку № 225.
Вказаний факт не заперечується самим відповідачем, який у апеляційній скарзі вказав, що законодавцем у цьому питанні надано можливість контролюючому органу діяти на власний розсуд у межах закону.
Колегія суддів вважає такі твердження відповідача помилковими, оскільки не прийняття відповідачем попереднього рішення з пропозицією подати додаткові документи, поставило платника податків у стан правової невизначеності, що позбавило його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про можливість своєчасного виконання платником податків своїх податкових зобов`язань.
Верховний Суд у постановах від 27.09.2023 справі № 160/19256/22 і від 23.07.2024 у справі № 160/4688/23 зазначив, що обставини прийняття контролюючим органом попереднього рішення мають значення для правильного вирішення цієї справи, адже згідно з пунктом 1 розділу III Порядку № 225 можливість подання достатніх документів для належного підтвердження платником податків неможливості виконання податкових обов`язків перебуває у взаємозалежності від направлення контролюючим органом протягом встановленого двадцятиденного строку попереднього рішення з пропозицією щодо надання платником податку конкретних додаткових документів (копій документів) на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання податкових обов`язків».
Отже, відповідачем не надано можливості позивачу скористатись своїм правом надати конкретні додаткові документи (копії документів) на підтвердження зазначеної у заяві підстави неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків.
Відповідачем порушено процедуру прийняття оскаржуваного рішення, оскільки ним не прийнято попереднього рішення, як того вимагає пункт 1 розділу III Порядку № 225.
Колегія суддів також наголошує, що оспорюване рішення відповідача не містить мотивування щодо наданих позивачем конкретних документів в обґрунтування поданої заяви, відповідачем не наведено причин відхилення документів позивача.
Крім того, згідно з пунктом 1 розділу III Порядку № 225 контролюючий орган у разі потреби може звертатися до компетентних органів щодо додаткового підтвердження обставин, викладених у заяві платника податків та відповідних документах. Обов`язок доведення можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок покладається на контролюючий орган.
Доказів звернення відповідача до компетентних органів щодо додаткового підтвердження обставин, викладених у заяві платника податків та відповідних документах до суду не надано.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen V. Finland), № 37801/97, від 01 липня 2003 року, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про протиправність і скасування рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 13 жовтня 2022 року №3/6/32-00-04-02-01-02 щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку, ухваленого щодо Акціонерного товариства «Дніпроазот».
Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У постанові від 24 вересня 2019 року у справі №819/1420/15 Верховний Суд зазначив, що право особи звернутися до суду з самостійно визначеними позовними вимогами узгоджується з обов`язком суду здійснити розгляд справи в межах таких вимог. Вихід за межі позову можливий у виняткових випадках, зокрема, коли повний та ефективний захист прав, свобод та інтересів неможливий у заявлений позивачем спосіб. Такий вихід за межі позовних вимог має бути пов`язаний із захистом саме тих прав, свобод та інтересів, щодо яких подана позовна заява.
Установлюючи правило, що суд розглядає адміністративну справу в межах позовних вимог, ця норма встановлює виняток у вигляді можливості у суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного та повного захисту прав, свобод, інтересів людини, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин (сторін чи третіх осіб), про захист яких вони просять, від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (постанови Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі № 826/6965/14, від 27 листопада 2018 року у справі № 807/997/16, від 15 липня 2019 року у справі № 804/14556/15, від 20 листопада 2019 року у справі № 826/9457/18, від 22 листопада 2019 року у справі № 815/4392/15, від 23 грудня 2019 року у справі № 815/3145/15, від 7 лютого 2020 року у справі № 826/11086/18, від 5 травня 2020 року у справі № 1340/4044/18, від 23 червня 2020 року у справі № 820/1545/16, від 6 серпня 2020 року у справі № 805/3147/16-а).
Таким чином, суд може та зобов`язаний в окремих випадках вийти за межі позовних вимог, якщо спосіб захисту, який обрав позивач, є недостатнім для захисту його прав, свобод і законних інтересів. Такий вихід за межі позовних вимог має бути пов`язаний із захистом саме тих прав, свобод та інтересів, щодо яких подана позовна заява. Вихід за межі позову можливий у виняткових випадках, зокрема, коли це необхідно для ефективного та повного захисту прав, свобод, інтересів людини, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин (сторін чи третіх осіб), про захист яких вони просять, від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, щодо
наявності підстава для зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Колегія суддів зазначає, що всі інші аргументи сторін досліджені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених висновків суду першої інстанції не спростовують.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддяТ.І. Ясенова
суддяО.В. Головко
суддяА.В. Суховаров
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2024 |
Оприлюднено | 25.11.2024 |
Номер документу | 123240229 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Ясенова Т.І.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Боженко Наталія Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Боженко Наталія Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Боженко Наталія Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Боженко Наталія Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Боженко Наталія Василівна
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Блажівська Н.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні