Постанова

від 06.11.2024 по справі 280/1280/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 листопада 2024 року м.Дніпросправа № 280/1280/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року у справі № 280/1280/24 (суддя Стельнікова Н.В., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в письмовому провадженні) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області (далі відповідач) щодо відмови видачі позивачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням абзацу 5 статті 7 Закону України Про державний бюджет України на 2024 рік;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області видати позивачу довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини 3 статті 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів та абзацу 4 статті 7 Закону України Про державний бюджет України на 2024 рік, який становить 3028 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 позовні вимоги позивача були задоволені у повному обсязі. Так, суд:

- визнав протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області щодо відмови видачі ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням абзацу 5 статті 7 Закону України Про державний бюджет України на 2024 рік;

- зобов`язав Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області видати ОСОБА_1 та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини 3 статті 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів та абзацу 4 статті 7 Закону України Про державний бюджет України на 2024 рік, який становить 3028, 00 грн.

Із рішенням суду першої інстанції не погодилися відповідач та третя особа у справі - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, ними були подані апеляційні скарги.

В своїй апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача повністю.

В обґрунтування доводів скарги відповідач зазначає, що позивачу відмовлено у видачі довідки, оскільки частина 3 статті 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначає лише кількість прожиткових мінімумів для працездатних осіб для встановлення розміру посадового окладу судді, але не встановлює розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який необхідний для обчислення посадового окладу судді. Звертає увагу, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як і розмір мінімальної заробітної плати щорічно встановлюється Законом України Про Державний бюджет України. Оскільки для обчислення посадового окладу судді Законом України Про Державний бюджет України на 2024 рік встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2 102 грн., Управління під час визначення базового посадового окладу судді мало застосовувати лише визначені законами для зазначеної мети розміри прожиткового мінімуму. Положення Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік в частині розрахунку посадового окладу судді, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн. неконституційними не визнавались та є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами владних повноважень.

ГУ ПФУ в Запорізькій області в своїй апеляційній скарзі також стверджує про порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача повністю.

Наполягає, що правові підстави для видачі позивачу довідки про суддівську винагороду, яка враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 із розрахунку прожиткового мінімуму на одну особу для працездатних осіб, який складає 3208,00 грн., відсутні. Суд не врахував, що саме Законом про Державний бюджет України встановлюються прожиткові мінімуми для різних категорій громадян.

Позивач подав письмові відзиви на апеляційні скарги відповідача та третьої особи. У відзивах зазначає, що погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає рішення у справі законним і обґрунтованим, а доводи апеляційних скарг безпідставними. Просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційні скарги відповідача та третьої особи - без задоволення.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скарги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є суддею у відставці та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, призначене відповідно до Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII), перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області.

Щомісячне довічне грошове утримання позивача обчислено на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 27.01.2022 № 08-02/150, виданої відповідачем.

Сторони не заперечують, що при обрахунку розміру суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання за вказаною довідкою, відповідачем взято за основу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2022 року, визначений статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2022 рік від 14 листопада 2019 року № 294-IX 2102 гривні.

05.01.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив видати йому та надіслати до ГУ ПФУ в Запорізькій області довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024, обчисливши розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді: з 01 січня 2024 року - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень.

Відповідач листом від 01.02.2024 №08-04/664 відмовив у задоволенні заяви, повідомив, що статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" для розрахунку базового посадового окладу судді затверджено окремий показник - прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 гривні, а тому у Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області відсутні підстави для надання довідки про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розрахованого на підставі прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн у 2024 році.

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв`язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2024 році, протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, вказав, що відповідно до статті 130 Конституції України, статей 135, 142 Закону №1402-VIII позивач має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням розміру базового посадового окладу судді місцевого суду, розрахованого із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого на 01 січня 2024 року складає 3 028,00 грн, а тому відповідач протиправно відмовив у видачі відповідної довідки про суддівську винагороду за відповідною посадою для перерахунку призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон № 1402-VIII).

Згідно з частиною 3 статті 142 Закону № 1402-VI, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2% грошового утримання судді.

Відповідно до частин 4, 5 статті 142 Закону № 1402-VI, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Отже, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці залежить від розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до статті 126 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.

Гарантії незалежності суддів зумовлені конституційно визначеною виключною функцією судів здійснювати правосуддя, що закріплена в частині 1 статті 124 Конституції України.

Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя. Окреслену правову позицію стосовно гарантій незалежності суддів було висловлено у низці рішень Конституційного Суду України, зокрема рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 01 грудня 2004 року № 19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013, а також від 04 грудня 2018 року № 11 -р/2018.

Згідно зі статтею 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Статтею 4 Закону №1402-VIII визначено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів.

Частиною 1 статті 135 Закону №1402-VIII передбачено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що розмір суддівської винагороди визначається лише на підставі норм Закону №1402-VIII.

Відповідно до частини 2 статті 135 Закону №1402-VIII, суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Згідно з частиною 3 статті 135 Закону №1402-VIII, базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу (частин 5 цієї статті).

Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України Про прожитковий мінімум від 15.07.1999 року № 966-XIV (далі - Закон № 966-XIV). Відповідно до статті 1 цього Закону, прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

У змісті наведеної норми Закону № 966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.

Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.

Водночас, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» (далі Закон № 3460-IX) встановлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень; працездатних осіб - 3028 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень; осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня.

Верховний Суд у постановах від 10 листопада 2021 року у справі №400/2031/21, від 30 листопада 2021 року у справі №360/503/21 сформував правовий висновок у правовідносинах щодо застосування положень статті 135 Закону № 1402-VIII та статті 7 Законів України Про Державний бюджет України на 2021 рік від 15 грудня 2020 року № 1082-IX (далі Закон №1082-ІХ) при обчисленні суддівської винагороди, які у подальшому були підтримані Верховним Судом у постановах від 02 червня 2023 року у справі № 400/4904/21, від 13 липня 2023 року у справі № 280/1233/22, від 24 липня 2023 року у справі № 280/9563/21, від 25 липня 2023 року у справі № 120/2006/22-а, від 26 липня 2023 року у справі № 240/2978/22, від 27 липня 2023 року у справі № 240/3795/22 тощо.

Згідно із позицією Верховного Суду у цій категорії спорів, Законом № 1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом № 1402-VIII. Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2021 року (2270,00 грн) на іншу розрахункову величину, яка Законом № 1402-VIII не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн), на підставі абзацу 5 статті 7 Закону № 1082-IX та Закону № 1982-IX, є неправомірною (постанови від 10 листопада 2021 року у справі № 400/2031/21, від 30 листопада 2021 року у справі № 360/503/21, від 02 червня 2023 року у справі № 400/4904/21, від 13 липня 2023 року у справі № 280/1233/22, від 24 липня 2023 року у справі № 280/9563/21, від 25 липня 2023 року у справі № 120/2006/22-а, від 26 липня 2023 року у справі № 240/2978/22, від 27 липня 2023 року у справі № 240/3795/22, від 20 листопада 2023 року у справі №120/709/22-а).

Практика Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах є сталою та послідовною, а висновки, наведені у цих справах, є релевантними до подібних правовідносин у період 2021 2024 роки з огляду на те, що Законами №1082-ІХ, № 1928-IX, № 2710-IX та №3460-IX запроваджено тотожне правове регулювання щодо встановлення такої величини як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 гривні.

З огляду на викладене, є вірними висновки суду першої інстанції, що відповідно до статті 130 Конституції України, статей 135, 142 Закону №1402-VIII позивач має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням розміру базового посадового окладу судді місцевого суду, розрахованого із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого на 01 січня 2024 року складає 3 028,00 грн, а тому відповідач протиправно відмовив у видачі довідки про суддівську винагороду за відповідною посадою для перерахунку призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1 Про затвердження Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 р. за № 200/14891, з урахуванням змін, внесених постановою правління Пенсійного фонду України 09 лютого 2023 року № 7-2, затверджено Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України (Порядок №3-1).

Відповідно до пунктів 1-6 розділу IV Порядку №3-1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України Про судоустрій і статус суддів, частини другої статті 27 Закону України Про Конституційний Суд України органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.

Про наявність підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання (зміну розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, винагороди працюючого судді Конституційного Суду України) Пенсійний фонд України повідомляється Конституційним Судом України, Верховним Судом, Вищим судом з питань інтелектуальної власності, Вищим антикорупційним судом - щодо суддів цих судів, Державною судовою адміністрацією України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів, судів, що перебувають в процесі ліквідації, у місячний строк з дня виникнення таких підстав.

Пенсійний фонд України протягом трьох робочих днів після отримання повідомлення інформує органи, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, про підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання та про необхідність підготовки списків одержувачів щомісячного довічного грошового утримання (далі - список).

Органи, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, протягом 5 робочих днів з дня надходження інформації Пенсійного фонду України складають списки за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку та подають їх відповідним судам, ліквідаційним комісіям, що здійснюють заходи із ліквідації відповідних судів, або територіальним органам Державної судової адміністрації України (далі - відповідні органи).

На підставі списків відповідні органи видають довідки про суддівську винагороду працюючого судді / довідки про винагороду працюючого судді Конституційного Суду України за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди / винагороди судді Конституційного Суду України, що враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, для кожного судді, зазначеного в списку.

Відповідні органи можуть звертатись до органів, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, із запитами щодо отримання додаткових відомостей, необхідних їм для видачі довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України.

Довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України надсилаються відповідними органами органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, який надав список, та судді у відставці (судді Конституційного Суду України), щодо якого видана довідка, у місячний строк з дня надходження списку.

Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.

Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці.

Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів та оформляється відповідно до вимог розділу III цього Порядку.

Пунктом 9 розділу IV Порядку №3-1 передбачено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.

Отже, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється за наявності підстав, передбачених статтею 142 Закону № 1402-VI, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, що може бути реалізовано двома шляхами:

(1) через централізований механізм повідомлень та інформувань Пенсійного фонду України відповідними органами (судами або Державною судовою адміністрацією України) у місячний строк з дня виникнення підстав для перерахунку;

(2) за зверненням судді у відставці.

При цьому, наведені вище положення Порядку №3-1 чітко визначають, що довідка про суддівську винагороду за відповідною посадою надсилається відповідними органами органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, та судді у відставці, щодо якого видана довідка.

З урахуванням викладеного, є правильним обраний судом спосіб захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання відповідача видати позивачу та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини 3 статті 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів та абзацу 4 статті 7 Закону України Про державний бюджет України на 2024 рік, який становить 3028, 00 грн.

Суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Доводи апеляційних скарг відповідача та третьої особи правильних висновків суду не спростовують, в задоволенні скарг слід відмовити.

З урахуванням вимог ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року у справі № 280/1280/24 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий - суддяН.П. Баранник

суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак