Постанова

від 22.11.2024 по справі 420/15365/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/15365/24

Перша інстанція: суддя Бутенко А.В.,

повний текст судового рішення

складено 12.08.2024, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кравченка К.В.,судді Джабурія О.В.,судді Вербицької Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євродім Опт» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2024 року ТОВ «ЄВРОДІМ ОПТ» (далі позивач) звернулось до суду з позовом до Одеської митниці (далі відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2023/000181/2 від 10.10.2023 року, прийняте Одеською митницею.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки з наданих документів безсумнівно і однозначно можна встановити вартість придбаного товару та відсутні будь-які суперечності та неповнота в наданих документах, які могли б вплинути на вартісні характеристики оцінюваного товару, а відповідач формально послався на ненадання повного переліку витребуваних документів, не зазначивши які саме обґрунтовані сумніви щодо вартості товару залишились не усунутими.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 року позов задоволено повністю.

Дану справу було розглянуто судом першої інстанції у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що 01.11.2021 року між фірмою «LANGFANG DI WIN FURNITURE CO., LTD» (Китай) (Продавець) та ТОВ «ЄВРОДІМ ОПТ» (Покупець) укладений Контракт №12 (далі - Контракт).

Згідно з п.1.1 Контракту, Продавець зобов`язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар на умовах та у порядку, визначеному цим Контрактом.

Відповідно до п.2.3 Контракту покупець оплачує кожну партію товару шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Продавця таким чином: аванс у розмірі 30% вартості партії товару сплачується до початку виробництва відповідної партії товару (п.2.3.1); решта у розмірі 70% вартості партії товару сплачується перед відвантаженням партії товару Покупцеві (п.2.3.2).

24.04.2024 року декларантом позивачем з метою здійснення митного оформлення поставленого товару за вказаним Контрактом №12 від 01.11.2021 року до Одеської митниці була подана митна декларація №24UA500110002605U9.

Для підтвердження митної вартості товару, позивачем надано митниці такі документи: Контракт №12 від 01.11.2021 року; Додаткова угода №1 до Контракту; Комерційний інвойс №DW-2282 від 20.01.2024 року; Платіжне доручення в іноземній валюті №16 від 15.11.2023 року; Платіжне доручення в іноземній валюті №5 від 25.03.2024 року; договір транспортного експедирування №1205-21 від 12.05.2021 року; Коносамент TMCNDCHK0802 від 16.04.2024 року; Коносамент TMCNDCHK0802 від 16.04.2024 року; Інформація про завантаження; Рахунок ТЕО 2404100001 від 10.04.2024 року; Лист про оплату 29.01.2024 року; Наряд №2104 від 18.04.2024 року; Довідка про транспортні витрати №10 від 10.04.2024 року; Висновок ДП «Держзовнішінформ» №3-2/159 від 16.04.2024 року.

ТОВ «ЄВРОДІМ ОПТ» митну вартість поставлених товарів визначило за основним методом, за ціною договору щодо товарів які імпортуються (вартість операції).

Одеська митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого по зазначеній митій декларації, встановила, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митні вартість товарів, а саме:

1) відповідно до п.2.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом МФУ від 30.05.2012 року №631, для виконання відповідних митних формальностей, з урахуванням положень ст.254 МК України, необхідно забезпечення декларантом перекладу документів українською мовою для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій. Правильність перекладу документів, що надаються Декларантом відповідно до статті 254 Кодексу, засвідчується шляхом вчинення напису "Перекладено вірно", проставленням особистого підпису особи, яка здійснила переклад, та печатки підприємства, співробітник якого зробив переклад. Декларанту було запропоновано надати переклади документів, що надані до митного оформлення згідно гр.44 ЕМД з урахуванням вимог ст.254 МК України;

2) Контракт не містить підпису уповноваженої особи компанії LANGFANG DI WIN FURNITURE CO., LTD., колір печатки компанії у контракті, відрізняється від кольору печатки, проставленої в інших документах, поданих до митного оформлення. Це може свідчити про не чинність такого Контракту;

3) Відповідно до п.2.3 Контракту оплата за товар здійснюється у вигляді передплати 30%, що становить 16852,50 дол. США до початку виготовлення товарів та 70% (39322,50 дол. США) після відвантаження товарів, що у сумі становить 56175,00 дол. США. У наданих до митного оформлення банківських документах зазначена передплата у розмірі 17280,00 дол. США, що не дорівнює 30% та 38895,00 дол. США, що не дорівнює 70%;

4) Відповідно до п.2.3.2 Контракту 70% вартості передплати за товар здійснюється перед відвантаженням. Згідно коносаменту від 29.01.2024 року №SZYH24010214 навантаження було здійснено 29.01.2024 року, а передплата була здійснена 25.03.2024 року.

На підставі зазначеного, відповідно до ч.3 ст.53 МК України було зобов`язано позивача протягом 10 днів надати додаткові документи, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

26.04.2024 року декларантом надіслано лист, в якому він повідомив, що подав всі необхідні документи для митного оформлення і додаткові надавати не буде.

26.04.2024 року Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів прийнято рішення №UA500110/2024/000047/1 про коригування заявленої позивачем митної вартості товару із застосуванням резервного методу.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого ч.2 ст.53 МК України. При цьому, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Ні в рішенні, ні у картці відмови не обґрунтовано, в чому полягали об`єктивні сумніви у митній вартості, заявленій позивачем, неточності у визначеній митній вартості.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Правовідносини щодо організації та здійснення митної справи в Україні, економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України врегульовані положеннями Митного кодексу України (далі - МК України).

Згідно ч.1ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 ст.54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З наведеного вбачається, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Як вказано вище, підставою прийняття оскаржуваного рішення стало: ненадання декларантом перекладу документів, що надані до митного оформлення згідно гр.44 ЕМД з урахуванням вимог ст.254 МК України; відсутність на Контракту підпису уповноваженої особи компанії LANGFANG DI WIN FURNITURE CO., LTD., колір печатки компанії у контракті, відрізняється від кольору печатки, проставленої в інших документах; сума передплати здійсненої декларантом перевищує суму передплати передбаченої Контрактом, тобто 30%; остаточний розрахунок з продавцем було здійснено після відвантаження товару, що суперечить умовам Контракту.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Тверджень відповідача про те, що декларантом не надано переклад документів, які надані до митного оформлення згідно гр.44 ЕМД з урахуванням вимог ст.254 МК України, колегія суддів вважає помилковими виходячи з наступного.

Відповідно до ст.254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

51 Правилом Процедури Генеральної асамблеї ООН, до якої входить Україна, передбачено, що «арабська, китайська, англійська, французька, російська та іспанська мови є офіційними та робочими мовами Генеральної Асамблеї, її комітетів та підкомітетів».

За таких обставин, зауваження митного органу про ненадання перекладу документів, які надані до митного оформлення згідно гр. 44 ЕМД є безпідставними, оскільки надані декларантом документи складені англійською мовою, тобто мовою міжнародного спілкування.

Щодо посилання митного органу на те, що Контракт не містить підпису уповноваженої особи компанії LANGFANG DI WIN FURNITURE CO., LTD., колір печатки компанії у контракті, відрізняється від кольору печатки, проставленої в інших документах, поданих до митного оформлення, колегія суддів вважає їх безпідставними, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що в п.12 «Підписи сторін» Контракту та в додатковій угоді №1 до Контракту наявні підписи директора компанії «LANGFANG DI WIN FURNITURE CO., LTD.» WU ERCHEN та директора ТОВ «ЄВРОДІМ ОПТ», з відповідними печатками вказаних компаній.

Тобто, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що наявність підпису уповноваженої особи компанії «LANGFANG DI WIN FURNITURE CO., LTD.» в Контракті є документально підтвердженою.

Доказів які б спростовували наведені обставини, відповідачем не надано.

Також колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що вказана обставина жодним чином не впливає на заявлену вартість товарів та не може бути покладено в обґрунтування рішення про коригування митної вартості.

Також одним з доводів митного органу в оскаржуваному рішенні було те, що відповідно до п.2.3 Контракту оплата за товар здійснюється у вигляді передплати 30%, що становить 16852,50 дол. США до початку виготовлення товарів та 70% (39322,50 дол. США) після відвантаження товарів, що у сумі становить 56175,00 дол. США. У наданих до митного оформлення банківських документах зазначена передплата у розмірі 17280,00 дол. США, що не дорівнює 30% та 38895,00 дол. США, що не дорівнює 70%, з цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Як вже було встановлено судом вище, відповідно до п.2.3 Контракту, Покупець оплачує кожну партію Товару шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Продавця на підставі Інвойсів Продавця таким чином:

2.3.1. Авансу розмірі 30% вартості партії Товару сплачується до початку виробництва відповідної партії Товару.

2.3.2. Решта у розмірі 70% вартості партії Товару сплачується перед відвантаженням партії Товару Покупцеві.

Відповідно до Додаткової угоди №1 до Контракту, пункт 2 Контракту доповнено підпунктом 2.6 у такій редакції:

« 2.6. Незалежно від того, що вказано у пункті 2.3 цього Контракту, Продавець за власним рішенням має право встановити інше відсоткове співвідношення авансової та балансової оплати вартості окремої партії Товару, ніж визначена у пункті 2.3 цього Контракту. У такому випадку Продавець зобов`язаний додатково повідомити Покупця про розмір оплат відповідним-листом.».

Відповідно до інвойсу №DW-2282 від 20.01.2024 року загальна вартість товару складає 56175,00 доларів США.

На виконання положень Контракту, позивачем було здійснено оплату за поставку вказаного товару, що підтверджується платіжним дорученням №16 від 15.11.2023 року та №5 від 25.03.2024 року на загальну суму 56175,00 доларів США.

Отже, надані позивачем платіжні документи підтверджують сплату за поставлену партію товару згідно з інвойсом.

Необхідно звернути увагу, що умови оплати товару є вільним вибором сторін договору як і умова встановлення передоплати, післяплати чи часткової оплати. Умови оплати за товар не впливають на митну вартість такого товару з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Ціна договору (вартість товару) визначається за принципом свободи договору, якщо інше не передбачено законом або договором.

Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, що викладені у постановах від 17.04.2018 року по справі №815/329/17 та від 26.11.2020 року по справі №540/2455/19.

Таким чином, факт оплати/не оплати позивачем отриманого товару не може впливати на його митну вартість, визначену на момент розмитнення товару.

Також в оскаржуваному рішенні відповідач зазначив, що відповідно до п.2.3.2 Контракту 70% вартості передплати за товар здійснюється перед відвантаженням. Згідно коносаменту від 29.01.2024 року №SZYH24010214 навантаження було здійснено 29.01.2024, а передплата була здійснена 25.03.2024 року, з цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 29.01.2024 року директором компанії LANGFANG DI WIN FURNITURE CO., LTD. було надіслано позивачу лист, згідно якого: «Для забезпечення належних умов при здійснення купівлі іноземної валюти та переказів за операціями з купівлі імпортних товарів, даним листом повідомляємо нашого Покупця ТОВ - «ЕВРОДІМ ОПТ», про важливість своєчасного здійснення розрахунку. Просимо провести розрахунок за виготовлений товар згідно зовнішньоекономічного Контракту №12 від 01.11.2021 р., п.2.6 умови оплати та терміни розрахунків, та здійснити остаточну оплату балансу у сумі 38895,00 дол. США згідно Проформи Інвойс №DW-2282 від 08.11.2023, після відвантаження товару протягом 60 календарних днів. Товар завантажено згідно коносаменту від 29.01.2024 №SZYH24010214.».

Таким чином, покупець зобов`язаний оплатити товар протягом 60 календарних днів з моменту відвантаження товару.

Тобто, такі обставини були обговоренні та узгодженні сторонами Контракту та не порушують його умови.

З огляду на матеріали справи суд встановив, що надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, відомостей щодо ціни, що була сплачена за цей товар.

Позивач для підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару подав до відповідача всі необхідні передбачені ст.53 МК України документи.

Також необхідно зазначити, що згідно з ч.3 ст.318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у ст.8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

Враховуючи все наведене, колегія суддів робить висновок, що відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.

Вищевказане свідчить, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

За встановлених судом обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та в повній мірі відповідають вимогам Митного кодексу України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не спростовані митним органом, а тому відповідачем безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими, а рішення про коригування митної вартості товарів №UA500110/2024/000047/1 від 26.04.2024 року є протиправним та належить до скасування.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Суддя-доповідач К.В. КравченкоСудді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька