Постанова

від 22.11.2024 по справі 420/32848/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/32848/24

Перша інстанція: суддя Вовченко О.А.,

повний текст судового рішення

складено 24.10.2024, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді- Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі за заявою Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «СВ-АГРО-2015» про застосування умовного адміністративного арешту майна, -

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

До Одеського окружного адміністративного суду 22.10.2024 року надійшла заява, в якій Головне управління ДПС в Одеській області просить суд обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна ТОВ «СВ-АГРО-2015», код РНОКПП 39761786, згідно рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 22.10.2024 року.

В обґрунтування заяви зазначено, що відповідно до наказу №10540-п від 16.10.2024 року та направлень на перевірку, посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області 18.10.2024 року був здійсненний вихід з метою проведення фактичної перевірки ТОВ «СВ-АГРО-2015» (код 39761786) за адресою: 67432, Одеська область, Роздільнянський район, с. Кам`янка, вул. Центральна, буд. 32, з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Посадовими особами було пред`явлено службові посвідчення та надано копію наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 16.10.2024 року №10540-п та направлення на перевірку від 16.10.2024 року №20729, від 16.10.2024 року №20730, від 16.10.2024 року №20731, від 16.10.2024 року №20732 - ОСОБА_1 (код - НОМЕР_1 ), ознайомившись з відповідними документами було прийняте рішення про відмову посадовим особам Головного управління ДПС в Одеській області у допуску до проведення фактичної перевірки. ОСОБА_1 надав наступні пояснення, що директор / головний бухгалтер ТОВ «СВ-АГРО-2015», код за ЄДРПОУ 39761786, ОСОБА_2 станом на 18.10.2024 року не знаходиться в Україні, функціональні повноваження директора/головного бухгалтера нікому на підприємстві не передані, проте працівникам контролюючого органу розпорядження або наказ про відпустку, або відрядження директора / головного бухгалтера ОСОБА_2 не надано. Посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області складено 18.10.2024 року акт відмови від допуску до перевірки (зареєстровано у контролюючому органі за №6850/15-32-07-06-17). Даний акт був вручений для ознайомлення засновнику ОСОБА_1 , проте платник податків не виявляв бажання щодо ознайомлення з актом відмови від допуску до проведення фактичної перевірки про що складено акт відмови від отримання акту про відмову в допуску до проведення фактичної перевірки (зареєстровано у контролюючому органі від 18.10.2024 року №6851/15-32-07-06-17).

У заяві зазначено, що наказ Головного управління ДПС в Одеській області від 16.10.2024 року №10540-п був винесений повністю у відповідності до вимог пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України та містив підстави для призначення такої фактичної перевірки. Головним управлінням ДПС в Одеській області було додержано всіх законодавчо визначених підстав щодо проведення відповідної фактичної перевірки ТОВ «СВ-АГРО-2015». В свою чергу, 22.10.2024 року о 10 годині 50 хвилин, В.о. начальника Головного управління ДПС в Одеській області Миколою Бородюком було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «СВ-АГРО-2015» (код ЄДРПОУ 39761786).

Як стверджує Головне управління ДПС в Одеській області з огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що відповідачем відмовлено посадовим особам Головного управління ДПС в Одеській області у допуску до проведення фактичної перевірки підприємства, наявні всі правові підстави для застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Ухвалою судді від 22.10.2024 року прийнято до розгляду заяву Головного управління ДПС в Одеській області, відкрито провадження за заявою Головного управління ДПС в Одеській області, призначено судове засідання по справі на 15 год. 00 хв. 24.10.2024 року.

24.10.2024 року засобами електронної пошти за №ЕП/17580/24 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

24.10.2024 року засобами електронної пошти за №ЕП/17582/24 та через канцелярію суду за вх.№56777/24 від представника відповідача до суду надійшов уточнений відзив, в якому вказано, що ТОВ «СВ-АГРО-2015» категорично заперечує проти заявлених ГУ ДПС в Одеській області позовних вимог, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У відзиві вказано, що 18.10.2024 року посадовим особам ГУ ДПС в Одеській області, які прибули для проведення перевірки, засновником товариства ОСОБА_1 було повідомлено, що єдина посадова особа товариства - директор, яка, відповідно до законодавства, має право отримувати документи про проведення перевірки та розписуватись про їх отримання знаходиться у робочому відрядженні на підставі відповідного наказу від 15.10.2024 року. При цьому, зазначений наказ знаходиться у директора товариства, що об`єктивно виключає можливість його надання посадовим особам ГУ ДПС в Одеській області для ознайомлення в цей день 18.10.2024 року. Разом з тим, засновник товариства ОСОБА_1 пропонував посадовим особам ГУ ДПС в Одеській області, щоб він отримав документи про проведення перевірки, розписався в їх отриманні, допустив посадових осіб ГУ ДПС в Одеській області до проведення перевірки та вони почали її проведення. Втім, посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області було відмовлено ОСОБА_1 з посиланням на те, що засновник товариства не входить до переліку посадових осіб юридичної особи та не має повноважень представляти товариство у відносинах з контролюючим органом, отримувати та розписуватись про отримання документів про проведення перевірки, відповідно до ст.65 Господарського кодексу України. В подальшому, як вказано у відзиві, незважаючи на фактичну та об`єктивну відсутність 18.10.2024 року посадової особи товариства, уповноваженої на представництво платника податків, посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області протиправно було складено акт відмови від допуску до перевірки.

Як вказано у відзиві, фактичні обставини даної справи свідчать про те, що нездійснення посадовими особами контролюючого органу початку проведення перевірки обумовлене саме відсутністю станом на час проведення такої перевірки посадової особи, уповноваженої на представництво платника податків. Жодних дій, які б свідчити про відмову платника податку у допуску посадових осіб контролюючого органу ТОВ «СВ-АГРО-2015» не здійснювало, і у контролюючого органу відсутні будь-які докази, які б це спростовували. За таких обставин, на думку відповідача, очевидним є висновок про необґрунтованість рішення податкового органу про застосування умовного адміністративного арешту майна відповідача та відсутність підстав для задоволення позову.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні заяви Головного управління ДПС в Одеській області.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у задоволенні заяви Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «СВ-АГРО-2015» про застосування умовного адміністративного арешту майна відмовлено.

На вказане рішення суду Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року по справі №420/7601/24 та ухвалити нове, яким задовольнити позовну заяву. Апелянт вважає, що судом першої інстанції при вирішенні справи неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права, неповно з`ясовані судом обставини, що мають значення для справи, а тому, на думку апелянта, є всі підстави для скасування рішення.

Відповідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань товариство з обмеженою відповідальністю «СВ-АГРО-2015» (код ЄДРПОУ 39761786) зареєстрована як юридична особа 23.04.2015 року (Номер запису: 15441020000001193) та здійснює такі види діяльності за КВЕД: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 11.07 Виробництво безалкогольних напоїв; виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

З 01.06.2018 року ОСОБА_2 є керівником товариства з обмеженою відповідальністю «СВ-АГРО-2015».

Також з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо товариства з обмеженою відповідальністю «СВ-АГРО-2015» углядається, що ОСОБА_1 вказаний у переліку засновників (учасників) вказаної юридичної особи.

Колегією суддів встановлено, що Головним управлінням ДПС в Одеській області у відповідності до вимог пп.19-1.1.4 п.19-1.1 ст.19-1, пп.19-1.1.14 п.19-1.1 ст.19-1, ст.20, пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями) прийнято наказ від 16.10.2024 року №10540-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «СВ-АГРО-2015» (код ЄДРПОУ 39761786)», яким наказано провести фактичну перевірку ТОВ «СВ-АГРО-2015», податкова адреса: 67432, Одеська обл., Роздільнянський р-н, с.Кам`янка, вул.Центральна, буд.32, адреса господарських об`єктів: Одеська область, Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Центральна, буд. 32 з 16 жовтня 2024 року тривалістю 10 діб.

Відповідно до даного наказу вирішено перевірку провести за період діяльності з 17.10.2021 року по дату закінчення фактичної перевірки з метою здійснення контролю щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Як вказано у заяві, у відповідності до даного наказу та направлень на перевірку, посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області 18.10.2024 року був здійсненний вихід з метою проведення фактичної перевірки ТОВ «СВ-АГРО-2015» (код 39761786) за адресою: 67432, Одеська обл., Роздільнянський р-н, с.Кам`янка, вул. Центральна, буд. 32.

Посадовими особами було пред`явлено службові посвідчення та надано копію наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 16.10.2024 року №10540-п та направлення на перевірку від 16.10.2024 року №20729, від 16.10.2024 року №20730, від 16.10.2024 року №20731, від 16.10.2024 року №20732 - ОСОБА_1 , однак, як стверджує заявник, ознайомившись з відповідними документами було прийняте рішення про відмову посадовим особам Головного управління ДПС в Одеській області у допуску до проведення фактичної перевірки. ОСОБА_1 надав наступні пояснення, що директор/головний бухгалтер ТОВ «СВ-АГРО-2015», код за ЄДРПОУ 39761786, ОСОБА_2 станом на 18.10.2024 року не знаходиться в Україні, функціональні повноваження директора/головного бухгалтера нікому на підприємстві не передані, проте працівникам контролюючого органу розпорядження або наказ про відпустку, або відрядження директора/ головного бухгалтера ОСОБА_2 не надано.

Разом із заявою Головним управлінням ДПС в Одеській області надано до суду:

- акт про відмову в допуску до проведення фактичної перевірки від 18.10.2024 року №6850/15-32-07-06-17;

- акт про відмову від підпису в акті не допуску до фактичної перевірки від 18.10.2024 року №6851/15-32-07-06-17.

У вказаних актах зазначено, що відмовлено у допуску до проведення фактичної перевірки та у підписів акту засновником ТОВ «СВ-АГРО-2015».

22.10.2024 року о 10 год. 50 хв. в. о. начальника Головного управління ДПС в Одеській області Миколою Бородюком було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків товариства з обмеженою відповідальністю «СВ-АГРО-2015» (код ЄДРПОУ 39761786).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України.

Пунктом 94.1 ст.94 ПК України визначено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Положеннями п.п.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до п.94.4 ст.94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно приписів п.94.5 ст.94 ПК України арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов`язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Пунктом 94.10 ст.94 ПК України встановлено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.

Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Аналогічні положення закріплено в Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017р. №632, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 02.08.2017р. за №948/30816.

З аналізу вказаних норм слідує, що для вирішення питання, чи є підстави для підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, суд повинен встановити, за яких саме обставин відбувся недопуск таким платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки та, відповідно, чи були законні підстави для її проведення.

Згідно з вимогами п.п.20.1.4. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до вимог п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 80.5 ст.80 ПК України визначено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Пунктом 81.2 ст.81 ПК України встановлено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та/або у разі відмови отримати примірник цього акта чи надати письмові пояснення до нього, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує такий факт, та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня.

Відповідно до вимог п.81.3 ст.81 ПК України, під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов`язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу не мають права вимагати у платника податків отримувати витяг із відповідного реєстру про взяття такого платника податків на облік відповідно до вимог цього Кодексу.

Таким чином, платник податку та/або посадові (службові) особи платника податків (його представники або особи, які фактично проводять розрахункові операції) мають право не допускати посадових осіб контролюючого органу до перевірки у випадку непред`явлення або не надіслання визначених цим Кодексом, платнику податків документів, визначених абз.2-4 п.81.1 ст.81 ПК України, або у випадках оформлення документів, вказаних в абз.2-3 п.81.1 ст.81 ПК України, з порушенням вимог, встановлених цим пунктом.

Абзац 3 пп.81.1 ст.81 ПК України передбачає пред`явлення контролюючим органом наказу про проведення перевірки з чіткими вимогами до його оформлення.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.02.2023 року у справі №640/17091/21 зазначив, що під час розгляду заяв про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків адміністративний суд здійснює оцінку обґрунтованості рішення контролюючого органу щодо адміністративного арешту майна платника податків шляхом перевірки наявності підстав для прийняття відповідного рішення та правильності юридичної кваліфікації дій платника податків, які стали підставою для прийняття такого рішення.

ОБГРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН

Колегією суддів встановлено, що в актах від 18.10.2024 року №6850/15-32-07-06-17 та від 18.10.2024 року №6851/15-32-07-06-17 зазначено, що відмовлено у допуску до проведення фактичної перевірки та у підписі акту засновником ТОВ «СВ-АГРО-2015».

При цьому відповідно до ч.3 ст.65 Господарського кодексу України, для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) виконавчий орган (одноосібний чи колегіальний) підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді (у разі її утворення).

Керівник підприємства (одноосібний виконавчий орган), головний бухгалтер, голова та члени наглядової ради (у разі її утворення), голова та члени колегіального виконавчого органу підприємства є посадовими особами такого підприємства.

Статутом підприємства посадовими особами підприємства можуть бути визнані й інші особи. Посадові особи підприємства мають обов`язки перед підприємством, передбачені законом, зокрема щодо належного, добросовісного та ефективного управління підприємством (фідуціарні обов`язки).

Отже, засновник ТОВ «СВ-АГРО-2015» не є уповноваженим представником чи посадовою особою, у зв`язку з чим, доводи апеляційної скарги про недопуск ТОВ «СВ-АГРО-2015» до перевірки не підтверджено наявними в матеріалах справи доказами.

Колегія суддів зазначає, що арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується, зокрема, відмова платника податків від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (підпункт 94.2.3 пункту 94.2. статті 94 Податкового кодексу України).

Податковим органом не доведено, що відмову у допуску до перевірки ТОВ «СВ-АГРО-2015» було здійснено посадовою (службовою) особою платника податків (його представником або особою, яка фактично проводить розрахункові операції (абзац шостий пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України).

Отже, заявник не довів, що посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області були виконані передбачені статтею 81 Податкового кодексу України умови допуску до проведення фактичної перевірки, а саме: пред`явлення зазначеній у абзаці шостому пункту 81.1 цієї статті особі направлень на проведення перевірки та службових посвідчень, копії наказу про проведення перевірки.

Оскільки відмова від проведення фактичної перевірки як необхідна умова для застосування адміністративного арешту майна для забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом - відсутня, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про застосування адміністративного арешту.

За практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Звольськи та Звольська проти Республіки Чехії») держава користується широкою свободою розсуду як щодо вибору способу вжиття контрольних заходів, так і щодо встановлення того, чи виправдані наслідки таких заходів з огляду на загальний інтерес для досягнення мети закону.

Отже, застосування державою адміністративного арешту майна відбувається на підставі відповідної норми закону, перебуває в межах дотримання принципу справедливого балансу між приватним і суспільним інтересами, оскільки держава, стягуючи податки та збори, підтримує свій публічний фінансовий інтерес, застосовуючи до осіб такі обмеження, як адміністративний арешт майна, та накладає таке обмеження на особу з метою забезпечити виконання її податкового обов`язку для задоволення інтересів суспільства. При цьому застосування адміністративного арешту майна платника податків має відбуватися із суворим дотриманням вимог податкового законодавства України.

Враховуючи те, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи на стадії апеляційного провадження, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Оцінюючи викладене в сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до вимог ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Керуючись ст.ст. 272; 283; 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325; 328 КАС України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач О.В. ДжабуріяСудді К.В. Кравченко Н.В. Вербицька