ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 140/3871/24 пров. № А/857/19401/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої суддіМатковської З.М.
суддів Гінди О.М.; Ніколіна В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року у справі №140/3871/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хайтнер Актив» до Державної податкової служби України про визнання дії та бездіяльності протиправними ( головуючий суддя першої інстанції Плахтій Н.Б., час ухвалення за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, місце ухвалення м. Луцьк, дата складання повного тексу судового рішення 26.06.2024 р.),
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Хайтнер Актив» (далі позивач, ТОВ «Хайтнер Актив») звернулося з позовом до Державної податкової служби України (далі відповідач, ДПС України) про визнання протиправними дій щодо неприйняття на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 23.02.2024 №31; зобов`язання прийняти податкову накладну від 23.02.2024 №31, яку було направлено 18.03.2024, датою її подання для подальшого здійснення процедур щодо її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами здійснення господарської діяльності з ТОВ «Омега Три» позивачем сформовано та направлено на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 23.02.2024 за №31. За результатами обробки, згідно з отриманою квитанцією від 18.03.2004 №1, документ не прийнято контролюючим органом та зазначено: документ не може бути прийнятий порушено вимоги статті 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» - відсутня інформація про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну (2677413759 ОСОБА_1 ). Зареєстровані підписи особи: - директор з 28.02.2024 по 18.03.2024 директор з 29.02.2024 по 28.02.2025.
Позивач вважає, що ДПС України протиправно не прийняла до реєстрації податкову накладну №31 від 23.02.2024, надіслану 18.03.2024 уповноваженою на це особою до Єдиного реєстру податкових накладних. При цьому зазначає, що відповідно до рішення одноосібного учасника ТОВ «Хайтнер Актив» від 22.02.2024 звільнено з посади директора товариства ОСОБА_2 та призначено нового директора ОСОБА_3 з 23.02.2024. Відомості про зміну керівника ТОВ «Хайтнер Актив» внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Також вказував, що на час формування та подання податкової накладної №31 від 23.02.2024 електронний цифровий підпис нового директора ТОВ «Хайтнер Актив» ОСОБА_3 був дійсним та зареєстрованим податковим органом з 29.02.2024, а тому останній мав відповідні повноваження на подання податкової накладної для реєстрації.
Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач звернувся із позовом до суду.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Державної податкової служби України щодо неприйняття для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №31 від 23.02.2024, яка подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Хайтнер Актив». Зобов`язано Державну податкову службу України прийняти податкову накладну №31 від 23.02.2024, яка подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Хайтнер Актив» 18.03.2024, датою її подання на реєстрацію для подальшого здійснення процедур щодо її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хайтнер Актив» понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3028,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також неповно з`ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що за інформацією, отриманою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 28.02.2024 ОСОБА_3 є керівником ТОВ «Хайтнер Актив». ТОВ «Хайтнер Актив» набуто статусу суб`єкта електронного документообігу 29.02.2024 відповідно до першого надісланого електронного документа. Податкова накладна надіслана на реєстрацію ТОВ «Хайтнер Актив» складена 23.02.2024, до набуття права підпису електронних документів ОСОБА_3 . За результатами перевірок, визначених пунктом 12 Порядку № 1246, по податковій накладній, що надійшла на реєстрацію до ЄРПН, сформовано та надіслано відповідну квитанцію, в якій зазначено причину неприйняття.
Апелянт звертає увагу суду, що у разі зміни керівника на підприємстві (автора, який набуває статусу СЕД шляхом приєднання до Договору та надає право підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису), електронний документ, який був створений на дату дії повноважень попереднього керівника, але не підписаний чинним КЕП, вважається не завершеним (створеним) згідно вимоги статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» якими зазначено, що накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Отже, новий керівник та відповідальні особи не можуть підписати такий документ, оскільки діють в рамках іншого Договору, дата набрання чинності якого відрізняється від дати створення електронного документу.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін ( у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів виходить з наступного.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, ТОВ «Хайтнер Актив» (код ЄДРПОУ 44712086) 18.08.2022 зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується випискою з ЄДРПОУ (а.с.10-11).
Видами господарської діяльності ТОВ «Хайтнер Актив» є виробництво олії та тваринних жирів (основний), оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, неспеціалізована оптова торгівля, тощо.
Позивач зареєстрований та здійснює свою діяльність за адресою: 43016, Волинська область, Луцький район, місто Луцьк, вулиця Хмельницького Богдана, будинок 47, офіс 201.
22.02.2024 згідно з рішенням учасника ТОВ «Хайтнер Актив» №22/02/2024, посвідченого приватним нотаріусом Первомайського районного територіального округу Миколаївської області Ткаченком Н.В., звільнено з посади директора товариства ОСОБА_2 за власним бажанням з 22.02.2024 та призначено на посаду директора товариства ОСОБА_3 з 23.02.2024 (а.с.13-14).
Згідно з даними виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.10-11) ОСОБА_3 значиться керівником ТОВ «Хайтнер Актив» з 23.02.2024.
Право на підписання електронних документів керівник ТОВ «Хайтнер Актив» ОСОБА_3 набув 29.02.2024, з дати подання до ДПС України повідомлення про набуття статусу суб`єкта електронного документообігу (а.с.16-17).
Також суд встановив, що 01.12.2023 між позивачем (постачальником) та ТОВ «Омега Три» (покупцем) укладено договір поставки № 23/1201, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити макуху соєву та/або олію соєву (а.с.19-24).
23.02.2024 сторонами договору підписано специфікацію №10 до договору (а.с.25), згідно з якою погоджено, що постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити макуху соєву у кількості 24 (+/- 10%) тон по ціні 20 500,00 грн за 1 тонну загальною вартістю 492 000,00 грн, в тому числі ПДВ.
Поставка макухи соєвої у кількості відповідно до специфікації №10 від 23.02.2024 в користь покупця (ТОВ «Омега Три») підтверджується копією видаткової накладної №52 від 23.02.2024 (а.с.26) та копією товарно-транспортної накладної №52 від 23.02.2024 (а.с.28).
18.03.2024 ТОВ «Хайтнер Актив», керуючись п.п.201.1, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, подало на реєстрацію через електронний кабінет платника податків податкову накладну №31 від 23.02.2024 на суму 492 204,90 гривень, в тому числі ПДВ (а.с.27).
18.03.2024 позивачем отримано квитанцію №1 (а.с.18), відповідно до якої доставлена до ДПС України податкова накладна №31 від 23.02.2024 не прийнята. Виявлені помилки: Документ не може бути прийнятий - порушено вимоги статті 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» - відсутня інформація про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну (2677413759 ОСОБА_4 ).
Не погоджуючись із діями ДПС України щодо відмови у прийнятті на реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що доводи контролюючого органу про наявність правових підстав для неприйняття на реєстрацію податкової накладної не знайшли свого підтвердження, тому суд дійшов висновку, що з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача позовні вимоги слід задовольнити повністю та зобов`язати відповідача прийняти спірну податкову накладну для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних датою її подання.
Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі за текстом -ПК України) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
В п.201.1 ст.201 ПК України видно, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно п.201.10. ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється відповідно до вимог ПК України та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. № 1246 (надалі - Порядок № 1246).
Податкові накладні приймаються до Єдиного реєстру податкових накладних у разі дотримання вимог п.192.1 ст.192, п.200-1.3, 200-1.9 ст.200-1 та п.201.1,201.10 і 201.16 ст.201 ПК України, а також з урахуванням Закону України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017р. № 557, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 3.08.2017р. № 959/30827 (зі змінами).
За правилами ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Положеннями п.2 Порядку № 1246 встановлено, зокрема, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
В п.20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015р. № 1307, усі податкові накладні скріплюються електронними цифровими підписами посадових осіб платника податку та електронним цифровим підписом (за наявності), що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця). Податкова накладна не скріплюється електронними цифровими підписами (печаткою) отримувача (покупця) товарів/послуг.
Накладання електронних цифрових підписів посадових осіб (печаток) платника податку здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
До Єдиного реєстру податкових накладних приймаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням:
- кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою;
- кваліфікованого електронного підпису постачальника (продавця), що є фізичною особою - підприємцем (п.10 Порядку №1246).
За результатами перевірок, визначених п.12 Порядку №1246, платнику податку формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі квитанція).
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та результат перевірки. Якщо у податковій накладній за результатами проведення перевірок, визначених п.12 Порядку №1246 (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної із зазначенням підстав та причин такого неприйняття.
Підставою для неприйняття податковим органом до реєстрації наданих позивачем податкових накладних є порушення вимог ст.6 Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» - відсутня інформація про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа використовується електронний підпис, накладанням якого завершується створення такого електронного документа.
З метою нормативно-правового врегулювання обміну електронними документами з контролюючими органами відповідно до вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису та згідно Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року, № 375 Наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року, № 557 (у редакції Наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року, № 261), затверджено Порядок № 557.
Автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов`язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).
Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).
Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня.
У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.
Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня.
Автоматизована перевірка електронного документа включає:
- перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги»;
- перевірку обов`язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку;
- перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);
- перевірку наявності обов`язкових реквізитів;
- перевірку права підпису електронного документа підписувачем.
Пунктом.8 розділу ІІ Порядку № 557 визначено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.
У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п.7 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.
Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.
Зважаючи на викладене, колегія суддів зазначає, що за вимогами Порядку № 1246 кваліфікований електронний підпис накладається лише під час реєстрації податкової накладної, а не при її складанні.
Відповідно до ст.64, 66 ПК України взяття на облік та внесення змін у дані про юридичних осіб як платників податків у контролюючих органах здійснюється лише на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру, отриманих згідно із Законом у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами ДПС.
Так, відповідно до вимог ч.1 ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15.06.2003р. № 755-IV із змінами (надалі -Закон № 775), Єдиний державний реєстр створений з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Згідно п.13 ч.2 ст.9 Закону № 755 в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані щодо наявності обмежень щодо представництва юридичної особи.
Разом з цим, ч.1 ст.10 Закону № 755, встановлено, що якщо документи, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені в нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використанні у спорі з третьою особою.
Як вбачається із матеріалів справи, станом на 18.03.2024 (дата направлення накладної №31 від 23.02.2024 на реєстрацію до ЄРПН) директором ТОВ «Хайтнер Актив» був ОСОБА_3 , оскільки 23.02.2024 до ЄДРПОУ внесено запис про реєстрацію новим керівником ТОВ «Хайтнер Актив» ОСОБА_3 і саме ним 23.02.2024 були складені та підписані первинні документи щодо поставки товару, в тому числі і податкову накладну №31 від 23.02.2024.
Таким чином, подача до реєстрації спірної податкової накладної мала місце після підтвердження в Єдиному державному реєстрі повноважень на здійснення юридично значимих дій від імені товариства новим керівником.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що момент виникнення обов`язку скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування не збігається в часі. Так, перший виникає за датою настання першої події відповідно до ст.187 ПК України, а другий - протягом часу, зазначеного в абз. 14 - 18 п.201.10 ст.201 ПК України, якими встановлено граничні строки для подання податкових накладних на реєстрацію.
Колегія суддів зазначає, що протягом проміжку часу між указаними подіями можуть відбуватися зміни як в структурі організації роботи платника податку, так і в особі, яка є керівником платника податку. Однак, такі зміни не можуть звільняти або позбавляти платника податку обов`язку та права зареєструвати податкову накладну у встановленому законом порядку.
Водночас суд апеляційної інстанції зауважує, що датою виникнення податкового зобов`язання є або дата відвантаження товарів (для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку) або дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, що в свою чергу зумовлює необхідність складення податкової накладної відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України за правилом «першої події».
Отже, податкова накладна, складена іншою датою, ніж дата виникнення «першої події» у розумінні ст.187 ПК України, є помилково складеною податковою накладною.
В п.201.1 ст. 201 ПК України встановлено, що саме на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін, що також визначено положеннями п.201.10 ст.201 ПК України. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Як видно з матеріалів справи, спірні податкові накладні направив позивач для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних у межах встановленого ПК України строку для реєстрації.
Крім того, колегія суддів зазначає, що у п.201.1. ст.201 ПК України закріплені обов`язкові реквізити, які мають бути зазначені в податковій накладній, до яких належать: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.
Тобто, податковим законодавством визначено перелік обов`язкових реквізитів, зазначивши які, платник податку вважає податкову накладну складеною. Водночас, серед вищенаведених реквізитів, відсутня вказівка на обов`язковість наявності в податковій накладній підпису уповноваженої особи: особи, яка склала податкову накладну.
Разом з тим, з положень ч.2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» видно, що електронний документ вважається створеним з моменту накладання електронного підпису його автором.
Однак, дату (час) накладення підпису можливо встановити безпосередньо з електронного документа, оскільки в електронному підписі та документі має бути використана кваліфікована електронна позначка часу. (ст.26 Закону України «Про електронні довірчі послуги»).
Таким чином, електронний документ уважається створеним з моменту (часу) накладання підпису автором документа (тобто стороною, що створила, цей документ) і цей факт фіксується в електронному підписі, як реквізит «Час підпису».
Вказане дає підстави для висновків, що створення електронного документа податкової накладної не є тотожним її оформленню платником податків на виконання вимог ст.201 ПК України.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач як платник податків здійснив усі необхідні та належні заходи з метою реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкової накладної. Ці обставини апелянт в ході судового розгляду цієї справи не спростував, як і не заперечив, що на час направлення податкових накладних для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (станом на 23.02.2024 та 18.03.2024) новий директор ТОВ «Хайтнер Актив» ОСОБА_3 мав чинний кваліфікований електронний підпис.
Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, ознак щодо порушення позивачем вимог законодавства щодо складення податкової накладної немає, відтак, є достатні підстави для прийняття рішення про реєстрацію такої.
Зважаючи на вищевикладене, а також те, що апелянт не надав доказів нечинності кваліфікованого електронного підпису директора ТОВ «Хайтнер Актив» ОСОБА_3 , а також того, що ДПС України у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для відмови у прийнятті до реєстрації спірних податкових накладним, складених позивачем, у ЄРПН, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач протиправно не прийняв податкові накладні
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року у справі №140/3871/24 без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя З. М. Матковська судді О. М. Гінда В. В. Ніколін
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2024 |
Оприлюднено | 25.11.2024 |
Номер документу | 123241353 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Матковська Зоряна Мирославівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Матковська Зоряна Мирославівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Матковська Зоряна Мирославівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Матковська Зоряна Мирославівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Матковська Зоряна Мирославівна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Плахтій Наталія Борисівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні