Ухвала

від 22.11.2024 по справі 500/2861/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

22 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 500/2861/24 пров. № А/857/25384/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Іщук Л. П.суддів -Обрізка І. М. Шинкар Т. І.

перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року у справі № 500/2861/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СОКІЛ-Ф» до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з порушеннями строків встановлених ч.1 ст.295 КАС України, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

18 листопада 2024 року на виконання вимог вказаної ухвали до суду подано заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, яка обґрунтована тим, що відповідач первинно подав апеляційну скаргу у межах строку, однак її було повернуто внаслідок невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, у зв`язку з несплатою судового збору. Зважаючи на отримання податковим органом коштів для сплати судового збору, така оплата проведена та повторно підготовлена апеляційна скарга. Просить врахувати активну поведінку відповідача та те, що ним було вжито всі необхідні заходи для сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги в повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції вважає, що наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження, з огляду на наступне.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Згідно з частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

Усталеною є практика Верховного Суду, що сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

У постановах від 24 липня 2023 року (справа №200/3692/21), від 07 вересня 2023 року (справа №120/3679/22) Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

Як встановлено з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято 22 серпня 2024 року, повний текст складено того ж дня.

Вперше апеляційна скарга подана 23 вересня 2024 року, в межах строку звернення до суду апеляційної інстанції, встановленого ст. 295 КАС України.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року апеляційну скаргу повернуто у зв`язку з несплатою судового збору.

Апелянтом повторно подано апеляційну скаргу 09 жовтня 2024 року.

Колегія суддів зазначає, що державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.

Обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Обставини звернення апелянта з первинною апеляційною скаргою (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Апеляційний суд, залишаючи без руху первинну апеляційну скаргу, вказав на спосіб усунення її недоліку шляхом надання документу про сплату судового збору, що не було виконано у встановлений судом строк.

Наведене відповідає висновкам Верховного Суду, що викладені у постановах від 15 травня 2019 року у справі № 825/1378/17, від 08 листопада 2019 року у справі № 813/258/17, від 21 листопада 2019 року у справі № 804/3200/18, а також Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року справі № 640/3393/19 та в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України і частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховується апеляційним судом під час вирішення даного процесуального питання.

Колегія суддів наголошує, що однією з основоположних аспектів та складовою частиною верховенства права є правова визначеність, яка передбачає дотримання принципу res judicata (вирішена справа), тобто остаточності судового рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Апелянтом не надано доказів, які свідчать про наявність об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником, а відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не може поважною підставою для поновлення строку апеляційного оскарження.

Таким чином, наведені скаржником у клопотанні підстави пропуску строку звернення до суду є неповажними.

Зважаючи на викладене, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а наведені скаржником підстави для поновлення цього строку, на переконання суду апеляційної інстанції, не є поважними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження Головного управління ДПС у Тернопільській області від 18 листопада 2024 року

Відмовити у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження Головного управління ДПС у Тернопільській області від 18 листопада 2024 року.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року у справі № 500/2861/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СОКІЛ-Ф» до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. І. Шинкар