Постанова

від 21.11.2024 по справі 140/11950/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 140/11950/23

адміністративне провадження № К/990/17018/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Бучик А.Ю. та судді Чиркіна С.М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу

за позовом заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради

до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_1 ,

особа, яка подавала апеляційну скаргу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Казкова оселя»,

про визнання протиправними дії та рішення, зобов`язання вчинення певних дій

за касаційною скаргою Луцької міської ради

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Хобор Р.Б., Бруновської Н.В., Шавеля Р.М. від 28 березня 2024 року

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2023 року заступник керівника Луцької окружної прокуратури (далі - Прокурор, позивач) в інтересах держави в особі Луцької міської ради звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (далі також - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправним запис державного кадастрового реєстратора Держгеокадастру від 07 лютого 2019 року № 019 в Поземельній книзі, яким внесені зміни до відомостей у Державному земельному кадастрі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:22:123:0047 та зазначено код цільового призначення - 02.10 Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23 липня 2010 року № 548 (далі - КВЦПЗ; втратила чинність 18 квітня 2023 року) «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури», площею 1,14 га на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 0710100000:22:123:0047);

- зобов`язати державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Волинській області виправити відомості у Державному земельному кадастрі шляхом зазначення коду цільового призначення земельної ділянки - 03.10 КВЦПЗ «для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку)».

2. На обґрунтування позовних вимог Прокурор зазначав, що оскаржуваними діями державного кадастрового реєстратора протиправно змінено цільове призначення земельної ділянки. Земельна ділянка знаходиться в зоні перспективної громадської забудови, відповідно до плану зонування території міста Луцька - в зоні перспективних бізнес-центрів, на якій не передбачено будівництво багатоквартирних житлових будинків, а орган місцевого самоврядування не приймав рішення щодо затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.

Луцька міська рада не відреагувала на звернення Прокурора щодо виправлення відомостей стосовно цільового призначення земельної ділянки, що порушує інтереси держави в особі територіальної громади.

3. Головне управління Держгеокадастру у Волинській області не визнало позов, а ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) як третя особа, за заявою якого вчинялася реєстраційна дія, заперечував проти задоволення позову, посилався на відсутність підстав для представництва Прокурором інтересів держави, пропуск строку звернення до суду з цим позовом та правомірність дій державного кадастрового реєстратора і можливість зміни власником виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 25 жовтня 2023 року задовольнив позов.

5. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що Луцька міська рада не затверджувала проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення, тому державний кадастровий реєстратор не мав підстав вносити зміни у відомості в Державному земельному кадастрі щодо коду (КВЦПЗ) цільового призначення земельної ділянки. Скасування оскаржуваного запису в Державному земельному кадастрі не відновить правового становища, що існувало до виявленого порушення, тому відповідач має виправити відомості в Поземельній книзі у частині визначення коду цільового призначення земельної ділянки.

6. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 28 березня 2024 року скасував рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року, ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову.

7. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржувана реєстраційна дія здійснена за заявою власника спірної земельної ділянки, наразі зареєстрована за Товариством з обмеженою відповідальністю «Казкова оселя» (далі - ТОВ «Казкова оселя»), тому спір з приватним інтересом є приватно-правовим і розглядається в порядку цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу, а прокурор може виступати позивачем і в цивільних справах.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Луцька міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2024 року та залишити в силі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року.

9. Прокурор подав пояснення, в якому підтримав вимоги касаційної скарги.

10. Головне управління Держгеокадастру у Волинській області та ТОВ «Казкова оселя» подали відзиви, в яких просили касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

11. Луцька міська рада обґрунтовує свою касаційну скаргу тим, що Верховний Суд раніше не викладав висновок щодо застосування статті 20 Земельного кодексу України (далі - ЗК України; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) стосовно необхідності для зміни цільового призначення земельної ділянки приватної форми власності розроблення проєкту землеустрою щодо її відведення та затвердження цього проєкту відповідним рішенням органу місцевого самоврядування.

На думку скаржника, на момент виникнення спірних правовідносин зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель здійснювалася її власником самостійно з урахуванням розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення, та його затвердження відповідним рішенням міської ради.

12. Головне управління Держгеокадастру у Волинській області покликається на правові позиції Великої Палати Верховного Суду, сформульовані в постановах від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 05 грудня 2018 року у справі № 757/1660/17-ц, від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 29 травня 2019 року у справі № 826/9341/17, від 19 червня 2019 року у справі № 802/385/18-а, від 06 листопада 2019 року у справі № 826/3731/18 та від 19 лютого 2020 року у справі № 1340/3580/18 щодо юрисдикційних питань.

13. Прокурор зазначає те, що суд першої інстанції правильно встановив, що цей спір підлягає розгляду в межах адміністративного судочинства, а Восьмий апеляційний адміністративний суд не врахував висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 460/10232/21.

Правова позиція, яку Велика Палата Верховного Суду виклала в постанові від 01 червня 2021 року у справі № 925/929/19, не є релевантною до правовідносин у цій справі.

14. ТОВ «Казкова оселя» зазначає, що Велика Палата Верховного Суду вже сформулювала у постанові від 01 червня 2021 року у справі № 925/929/19 висновок з порушеного Луцькою міською радою у касаційній скарзі питання права.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

15. 01 травня 2024 року Луцька міська рада подала до Суду касаційну скаргу.

16. Верховний Суд ухвалою від 08 липня 2024 року відкрив касаційне провадження.

17. 18 липня 2024 року Головне управління Держгеокадастру у Волинській області подало відзив на касаційну скаргу.

18. 23 липня 2024 року Прокурор подав свої пояснення.

19. 12 серпня 2024 року ТОВ «Казкова оселя» подало відзив на касаційну скаргу.

20. Верховний Суд ухвалою від 20 листопада 2024 року призначив розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 21 листопада 2024 року в приміщенні Касаційного адміністративного суду.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

21. Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановили, що 25 вересня 2018 року ОСОБА_1 був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як власник земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:22:123:0047, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку), категорія земель - землі житлової та громадської забудови.

22. 07 лютого 2019 року за зверненням ОСОБА_1 державний кадастровий реєстратор Головного управління Держгеокадастру у Волинській області вніс зміни до Поземельної книги на земельну ділянку з кадастровим номером 0710100000:22:123:0047, про що зроблено запис № 019.

Зміни стосувались виду використання земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:22:123:0047 - з «для розташування та обслуговування торгово-розважального центру» на «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури», та зміни коду цільового призначення вказаної земельної ділянки - з 03.10 КВЦПЗ «для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку)» на 02.10 КВЦПЗ «для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури», а також експлікацію земельних угідь із «землі під соціально-культурними об`єктами» на «багатоповерхова забудова».

23. 24 грудня 2021 року право власності на зазначену земельну ділянку було зареєстровано за ТОВ «Казкова оселя» на підставі договору купівлі-продажу від 24 грудня 2021 року № 1619.

24. 02 червня 2022 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження № 42022030000000024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, за фактом внесення службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Волинській області завідомо неправдивих відомостей до Державного земельного кадастру щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:22:123:0047.

25. 20 березня 2023 року прокурор Луцької окружної прокуратури прийняв постанову про закриття кримінального провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв`язку зі смертю особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку з її смертю.

26. Прокурор вважає, що без рішення органу місцевого самоврядування про затвердження нового проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення, не могло відбутися зміни відомостей у Державному земельному кадастрі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Суд зазначає таке.

28. Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

29. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

30. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

31. Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2024 року не відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи є частково обґрунтованими з огляду на таке.

32. У справі, що розглядається, Прокурор оскаржив запис державного кадастрового реєстратора щодо зміни цільового призначення земельної ділянки.

33. Суд апеляційної інстанції вбачав у цьому предметі позову приватний інтерес, на який не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

34. Справою адміністративної юрисдикції відповідно до пунктів 1 і 2 частини першої статті 4 КАС України є публічно-правовий спір, переданий на розгляд адміністративного суду, в якому хоча б одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції, зокрема в межах делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку з виконанням або невиконанням таких функцій.

35. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України адміністративні суди розглядають публічно-правові спори, зокрема між фізичними чи юридичними особами та суб`єктом владних повноважень, які стосуються оскарження рішень (як нормативно-правових, так і індивідуальних правових актів), дій чи бездіяльності останнього.

36. У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою в інтересах держави (частини четверта, п`ята статті 53 КАС України).

37. Критеріями визначення судової юрисдикції, тобто встановленими законом умовами, за яких конкретна справа розглядається за правилами певного виду судочинства, є склад учасників правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин.

38. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.

39. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме тих відносин, в яких один суб`єкт законом уповноважений владно керувати поведінкою інших суб`єктів. Ці функції суб`єкт владних повноважень має виконувати у правовідносинах, в яких виник спір.

40. Державний кадастровий реєстратор - це посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, яка здійснює державну реєстрацію земельних ділянок у Державному земельному кадастрі відповідно до статті 9 Закону України від 07 липня 2011 року № 3613-VI "Про Державний земельний кадастр" (далі - Закон № 3613-VI).

41. Відповідно до частини другої статті 21 Закону № 3613-VI у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру:

а) щодо категорії земель:

на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;

на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення;

на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель;

б) щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель:

на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;

на підставі письмової заяви власника (користувача) земельної ділянки державної чи комунальної власності, - у разі зміни виду використання земельної ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони);

на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.

42. У пункті 120 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі - Порядок № 120; тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначалося, що внесення до Поземельної книги змін до відомостей про зареєстровану земельну ділянку здійснюється Державним кадастровим реєстратором шляхом:

1) проставлення на аркуші Поземельної книги в електронній (цифровій) формі, до відомостей якої вносяться зміни, відповідної електронної позначки за власним електронним цифровим підписом;

2) проставлення на аркуші Поземельної книги в паперовій формі, до відомостей якої вносяться зміни, позначки про внесення змін до відомостей за формою згідно з додатком 3) виготовлення нового аркуша Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі із зміненими відомостями та долучення такого аркуша до відповідної Поземельної книги для його зберігання разом з нею.

43. Тобто, державний кадастровий реєстратор має повноваження приймати документи для внесення змін до відомостей про земельну ділянку, зокрема щодо цільового призначення, та вносити зміни до Поземельної книги, яка містить інформацію про зареєстровані земельні ділянки.

44. У справі, що розглядається, державний кадастровий реєстратор Головного управління Держгеокадастру у Волинській області виконував публічно-владну управлінську функцію на основі законодавства у сфері державної реєстрації земель, вніс зміни до Державного земельного кадастру у відомості про цільове призначення земельної ділянки.

45. У результаті реалізації державним кадастровим реєстратором таких повноважень у власника земельної ділянки не виникли, не змінилися та не припинилися майнові (речові) права.

46. Позов Прокурора стосується внесення змін до Державного земельного кадастру у відомості про земельну ділянку та захисту інтересів громади у сфері землеустрою і містобудування населеного пункту, пред`явлений з підстав недотримання державним кадастровим реєстратором процедури реєстрації змін та вимог щодо ведення Державного земельного кадастру.

47. За предметом та підставами позову, суб`єктним складом та характером спірних правовідносин такий позов Прокурора належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки стосується оскарження саме дій державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Волинській області при реалізації ним владних повноважень.

48. Питання предметної юрисдикції подібного за предметом спору щодо оскарження за правилами адміністративного судочинства внесення державним кадастровим реєстратором змін у відомості про земельну ділянку до Державного земельного кадастру також вирішувалося у постанові Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 460/10232/21, на яку посилається Прокурор.

49. Суд апеляційної інстанції припустився помилки в застосуванні норм процесуального права, у зв`язку з чим зробив неправильний висновок про віднесення спору до приватноправового та можливість його розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства, не розглянув позов по суті та безпідставно скасував рішення суду першої інстанції.

50. Постанови Великої Палати Верховного Суду, на які посилається відповідач і третя особа (від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 05 грудня 2018 року у справі № 757/1660/17-ц, від 29 травня 2019 року у справі № 826/9341/17, від 19 червня 2019 року у справі № 802/385/18-а, від 06 листопада 2019 року у справі № 826/3731/18, від 19 лютого 2020 року у справі № 1340/3580/18 та від 01 червня 2021 року у справі № 925/929/19), стосувалися правомірності реєстрації речових прав на нерухоме майно та не охоплювали питання внесення змін у відомості про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі, що прямо не впливає на майнові (речові) права власника земельної ділянки.

51. Суд апеляційної інстанції обмежився лише питанням юрисдикції спору та не перевірив правильність висновків суду першої інстанції по суті.

52. В абзаці 2 частини першої та абзацах 5 та 8 частини третьої статті 20 ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) було передбачено, що зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Для зміни цільового призначення земельної ділянки приватної власності за ініціативою власника мав розроблятися проєкт землеустрою щодо відведення цієї ділянки без необхідності отримання дозволу від Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування на його розробку.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади або місцевого самоврядування приймають рішення про затвердження проєкту землеустрою та зміну цільового призначення земельної ділянки у строк до одного місяця після отримання погодженого проекту в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

53. У пункті 121 Порядку № 120 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначав, що для внесення до відомостей про земельну ділянку змін щодо цільового призначення земельної ділянки, складу угідь, нормативної грошової оцінки, а також до відомостей про межі земельної ділянки (у разі їх встановлення (відновлення) за фактичним використанням земельної ділянки) Державному кадастровому реєстраторові подаються:

1) заява за формою згідно з додатком 12;

2) оригінал документації із землеустрою або оцінки земель, яка є підставою для внесення таких змін (крім випадків зміни виду використання земельної ділянки в межах земель певної категорії);

3) електронний документ (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).

54. Проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок за частиною другою статті 25 Закону України від 22 травня 2003 року № 858-IV "Про землеустрій" є документацією із землеустрою.

55. Отже, наявність у заявника реєстраційної дії розробленого та затвердженого проєкту землеустрою мала перевірятися державним кадастровим реєстратором для внесення зміни до Державного земельного кадастру у відомості про цільове призначення земельної ділянкм, як суб`єктом владних повноважень, дії якого позивач вважає неправомірними.

56. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду щодо юрисдикційності спору з державним реєстратором чи оскарження дій державного реєстратора, викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 490/5986/17-ц.

57. Суд апеляційної інстанції не досліджував у справі доказів, що стосуються фактів, не перевіряв правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та його висновків щодо порушення державним кадастровим реєстратором порядку внесення змін до Державного земельного кадастру у відомості про цільове призначення земельної ділянки.

58. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

59. Позиція Верховного Суду стосовно застосування цієї норми КАС України сформована, зокрема у постановах від 13 травня 2020 року у справі № 821/1708/15, від 20 травня 2020 року у справі № 802/427/17-а, від 23 червня 2020 року у справі № 806/332/16, від 16 липня 2020 року у справі № 335/3959/16-а (2-а/335/114/2016), від 13 серпня 2020 року у справі № 815/6312/14, від 20 серпня 2020 року у справі № 820/7073/16, від 05 жовтня 2020 року у справі № 826/22291/15, від 24 листопада 2021 року у справі № 160/14939/20 та від 18 січня 2024 року у справі № 420/11337/23.

60. Суд апеляційної інстанції, вважаючи, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, формально відмовив у задоволенні позову з підстав порушення позивачем предметної юрисдикції, тоді як порушення правил юрисдикції відповідно до пункту 1 частини першої статтю 238 КАС України, є підставою для закриття провадження у справі.

61. Враховуючи помилковість висновку суду апеляційної інстанції, що розгляд цієї справи мав здійснюватися у порядку цивільного (господарського) судочинства, підстав для застосування пункту 1 частини першої статтю 238 КАС України у цій справі немає.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

62. Відповідно до частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо, зокрема, суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

63. Згідно з частиною четвертою статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

64. З огляду на те, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права і таке порушення не стосується розгляду спору судом першої інстанції, Суд вважає, що касаційну скаргу Луцької міської ради слід задовольнити частково, а справи - направити до Восьмого апеляційного адміністративного суду на новий розгляд.

65. Оскільки Суд не ухвалює нового рішення та повертає справу на новий розгляд, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Луцької міської ради задовольнити частково.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2024 року скасувати.

Справу № 140/11950/23 за позовом заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, про визнання протиправними дії та рішення, зобов`язання вчинення певних дій направити на новий розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді: А.Ю. Бучик

С.М. Чиркін