Ухвала

від 13.11.2024 по справі 210/5742/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/5742/24

Провадження № 1-в/210/888/24

13 листопада 2024 року

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання начальника Металургійного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_3 про приведення вироку у відповідність до чинного законодавства у стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся начальника Металургійного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_5 про звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням іспитового строку стосовно ОСОБА_4 .

Прокурор надав письмову заяву, в якій не заперечував проти задоволення подання, клопотав про розгляд подання у його відсутність.

Представник пробації скерував заяву про розгляд подання у їх відсутність.

Засуджений в судове засідання не з"явився, повідомлений про дату час та місце розгляду подання.

Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття, тому відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України, суд вважає за можливе розглянути подання у їх відсутність.

Суд, повно та всебічно дослідивши подання, особову справу № 06/ЗВП/2023 ОСОБА_4 , вважає, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зчастиною 1статті 539КПК Українипитання,які виникаютьпід часта післявиконання вирокувирішуються судомза клопотанням(поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до пункту 9 статті 537КПК України під час виконання вироків саме суд має право вирішувати питання, зокрема про звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку.

Судом встановлено, що вироком Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 жовтня 2023 року ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, 69КК КК України та призначено покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі. На підставі ст. 75, 104 КК України ОСОБА_4 звільнений від призначеного покарання з випробуванням на 1 рік.

Засудженого поставлено на облік до Металургійного РВ філії ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області. За час іспитового строку до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 не притягувався.

За час перебування на обліку засуджений обов`язки покладені вироком суду виконував, проте має письмові застереження у вигляді письмового попередження 12.06.2024 року та 20.08.2024 року.

Відповідно до частини 1 статті 78КК України та частини 2 статті 165 КВК України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що подання підлягає задоволенню, оскільки закінчився іспитовий строк, встановлений у відношенні ОСОБА_4 вироком Довгинцівського районного суду міста Кривого рогу Дніпропетровської області від 02 жовтня 2023, протягом іспитового строку засуджений зарекомендував себе посередньо, нових злочинів не скоював, зауважень з боку інспектора поліції та інспектора з питань пробації з приводу грубих порушень чи злісного ухилення від виконання покладених на нього судом обов`язків не мав.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Згідно із положеннями п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Частиною 2 статті 74 КК передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права (ч. 1 ст. 3 КК України).

Кримінальна протиправність діяння, а також його карність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння (ч. 3 ст. 3, ч. 2 ст. 4 КК України).

Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).

Скасування злочинності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: а) скасування норм Особливої частини КК; б) внесення змін до норм Особливої частини КК - включення до диспозицій додаткових ознак або виключення ознак, які були у попередній редакції норми; в) внесення змін до норм Загальної частини КК (наприклад, доповнення КК додатковою обставиною, що виключає злочинність діяння); г) нового офіційного тлумачення кримінально-правової норми, яке змінює обсяг забороненої цією нормою поведінки без зміни її змісту (без зміни "букви" закону).

Закон, який має зворотну дію в часі, поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання цим законом чинності та: а) не були притягнуті до кримінальної відповідальності (у цьому випадку кримінальна справа не може бути порушена у зв`язку з відсутністю події злочину); б) котрим пред`явлене обвинувачення у вчиненні злочину (кримінальна справа підлягає закриттю за відсутністю події злочину); в) засуджені обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, і відбувають покарання; г) відбули покарання, але мають непогашену чи незняту судимість.

За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

У примітці до статті 185 КК України, диференційовано кваліфікуючі ознаки таємного викрадення чужого майна за розміром завданої матеріальної шкоди, тобто закріплено поріг відповідальності для кваліфікації цих кримінальних правопорушень за ознаками: "значна шкода", "великий розмір", "особливо великий розмір".

Натомість Кимінальний кодекс України не містить мінімального порогу - розміру матеріальної шкоди, з якого настає кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжки) чи шахрайства.

Статті 185, 190, 191 КК України фактично містять відсилку до статті 51 КУпАП, яка, встановлюючи верхню межу вартості викраденого майна для кваліфікації його як дрібного викрадення, тим самим визначає нижню межу цього параметра для кримінальної відповідальності за крадіжку, шахрайство, привласнення чи розтрату чужого майна.

09 серпня 2024 року набрав чинностіЗакон України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»(надалі - Закон №3886-ІХ).

Відповідно до вказаногоЗакону №3886-ІХ,стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушеннябула викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п.5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1пункту 169.1статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до пп. 169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь - якого платника податку. Таким чином два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, що відповідно станом на 2024 рік становить 3028 грн.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 07 жовтня 2024 року у справі № 278/1566/21 зазначено, що із часу набуття 09 серпня 2024 року чинності Законом N 3886-IX кримінальна відповідальність за статтями 185, 190, 191 КК може настати, лише якщо розмір викраденого перевищує 2 неоподаткованих мінімумів. Унаслідок цієї зміни частина діянь, які на час їх вчинення передбачали кримінальну відповідальність, після цього охоплюється диспозицією ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом України № 3886-IX, мають зворотну дію в часі.

У той же час визначення суми, яка дорівнює 2 неоподаткованим мінімумам, здійснюється виходячи з розміру неоподаткованого мінімуму, що діяв на час вчинення відповідного діяння.

Судом встановлено, що вироком Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 жовтня 2023 року ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

Згідно зазначеного вироку встановлено, що за епізодом крадіжки від 17.10.2022 року ОСОБА_4 спричинив потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 311,33грн., за епізодом від 21.10.2024 року - на суму 7553,34 грн., а за епізодом від 23.10.2023 року - на суму 766,67 грн.

Відповідно до Податкового кодексу України та Закону №3886-IX вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за статтями 185, 190, 191КК, у 2023 році становила 2684,00 грн.

Згідно з частини 6 статті 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Враховуючи наведене вище, оскільки відповідно до вироку Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 жовтня 2023 року, яким ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України, за епізодами від 17.10.2022 року (шкода в розмірі 311,33грн.), від 23.10.2023 року (шкода в розмірі 766,67 грн.), що не перевищує поріг настання кримінальної відповідальності за крадіжку на час вчинення відповідного злочину, з урахуванням змін до законодавства кримінальна караність цих двох діянь усунена (декриміналізована).

Тому ОСОБА_4 , слід вважати засудженим за епізодом від 21.10.2024 року (шкода в розмірі 7553,34 грн.),

На підставі викладеного, керуючись ст. 74, ч.1 ст.78 КК України, ч.2 ст.165 КВК України, ст. ст. 107, 537, 539 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання начальника Металургійного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_3 про звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням іспитового строку стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 02 жовтня 2023 року Довгинцівським районним судом міста Кривого рогу Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185 КК України задовольнити.

На підставі частини 2 статті 74 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати таким, що засуджений вироком Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 жовтня 2023 року за ч.4 ст. 185 КК України за епізодом від 21.10.2024 року.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання, призначеного вироком Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.10.2023 року, у зв`язку із закінченням іспитового строку.

Копію ухвали направити до Металургійного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області для відома.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1