Рішення

від 22.11.2024 по справі 522/21913/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/21913/23

Провадження№ 2/522/2487/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22 листопада 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Федчишеної Т. Ю.,

за участі секретаря судового засідання Глущенко Т. О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу запозовом Дочірньогопідприємства «СК-Сервіс»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості зажитлово комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси звернулося Дочірнє підприємство «СК-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово комунальні послуги.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Дочірнє підприємство «СК-Сервіс» зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 11.07.2008.

Згідно зі Статутом, основними видами його діяльності є надання комунальних послуг, надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, надання послуг з управління будинками (балансоутримання).

Згідно з актом приймання-передачі від 27.10.2008 ДП «СК-Сервіс» прийняло на баланс 18-ти поверховий 3-х секційний жилий будинок з вбудованими приміщеннями об`єктів обслуговування, офісним і розважальними центрами, підземною автостоянкою за адресою: АДРЕСА_1 , та здійснює його утримання і надання комунальних послуг.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 .

01.01.2012 між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території та договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

На підставі дозволу Головного управління держпраці в Одеській області № 426.17.51 від 11.09.2017 та ліцензії № 289/А-2017 від 14.04.2017 ДП «СК-Сервіс» здійснює експлуатацію газовикористовуючого обладнання, займається виробництвом та постачанням теплової енергії та застосовує двоставковий тариф на послуги теплопостачання 18-ти поверхового 3-х секційного жилого будинку з вбудованими приміщеннями об`єктів обслуговування, офісними і розважальними центрами, підземною автостоянкою, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Указує, що у ОСОБА_1 за спожиті послуги з централізованого опалення, утримання будинку та прибудинкової території та постачання холодної води за період з 01.01.2023 по 30.06.2023 виникла заборгованість, яка складає 24416,92 грн.

На підставі наведеного, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за оплату житлово комунальних послуг за період з 01.01.2023 по 30.06.2023 у розмірі 24416,92 грн.

Сторони у судове засідання не з`вилися.

Представник позивача адвокат Лисяний О. А. подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просив позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, відзиву на позовну заяву чи інших письмових пояснень від неї до суду не надходило. Відповідач повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки на адресу її зареєстрованого місця проживання ( АДРЕСА_3 ).

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52).

Отже, оскільки відповідач у встановлений судом строк не подала до суду відзив на позовну заяву, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Зважаючи на викладене, суд, відповідно до положень статей 280, 281 ЦПК України, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Згідно з ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 зазначено, що у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

У зв`язку з цим, датою ухвалення цього судового рішення є 22.11.2024.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Дочірнє підприємство «СК-Сервіс» зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 11.07.2008.

Основними видами його діяльності є надання комунальних послуг, надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, надання послуг з управління будинками тощо.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом міського нотаріального округу Ситніковою Ю. Д. 22.12.2011 та зареєстрованого в реєстрі під № 2012.

Право власності на зазначену квартиру зареєстровано за ОСОБА_1 23.12.2011, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав № 32645257 від 23.12.2011.

Відповідно до дозволу Головного управління держпраці в Одеській області № 426.17.51 від 11.09.2017 та ліцензії № 289/А-2017 від 14.04.2017 ДП «СК-Сервіс» здійснює експлуатацію газовикористовуючого обладнання, займається виробництвом та постачанням теплової енергії та застосовує двоставковий тариф на послуги теплопостачання 18-ти поверхового 3-х секційного жилого будинку з вбудованими приміщеннями об`єктів обслуговування, офісними і розважальними центрами, підземною автостоянкою, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

01.02.2012 між ДП «СК-Сервіс» та ОСОБА_1 укладено договір № К/080 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води та договір № Т/080 про надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов`язує.

Статтею 322 ЦК України визначено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач, який власником майна, зобов`язаний його утримувати.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі невиконання зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Порядок оплати житлово-комунальних послуг визначений ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 10 цього Закону, ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування.

Згідно із п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, власник та наймач квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст.78ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 81ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши вищенаведені норми законодавства суд дійшов висновку, що відповідач, як споживач житлово-комунальних послуг, якими вона фактично користується, зобов`язана здійснювати за них оплату.

Відповідно до розрахунку ДП «СК-Сервіс» сума заборгованості ОСОБА_1 за спожиті послуги з централізованого опалення, утримання будинку та прибудинкової території та постачання холодної води в період з 01.01.2023 по 30.06.2023 складає 24416,92 грн та підлягає стягненню з неї на користь позивача.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування наявності заборгованості перед позивачем, її розмір і порядок нарахування.

За таких обставин, вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 684 грн за подання позовної заяви.

Також позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

Згідно з положеннями ч. 1, п. 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

ДП «СК-Сервіс» в особі директора Каражия Е. А. 27.08.2021 укладено договір № 03/09/21 з адвокатом Савицькою О. М. про надання правової допомоги.

З указаного договору слідує, що замовник сплачує виконавцю 5000,00 грн без ПДВ, за кожен судовий процес в інтресах замовника (п. 6.1).

16 жовтня 2023 року між ДП «СК-Сервіс» та адвокатом Савицькою О. М. укладено додаткову угоду до договору про надання правової допомоги № 03/09/21 від 27 серпня 2021 року, відповідно до якої виконавець надає замовнику послуги правової допомоги, а саме: підготовка та складання позовної заяви до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 01.01.2023 по 30.06.2023, оформлення позовної заяви для подання до суду, підбір та підготовка додатків до позовної заяви (п. 1).

Згідно з п. 2 додаткової угоди за надання послуг, передбачених цією додатковою угодою, замовник сплачує виконавцю 5 000,00 гривень.

Згідно з актом приймання передачі наданих послуг (детальний опис робіт (наданих послуг) від 03.11.2023, адвокатом були вчинені наступні дії: консультація з правових питань стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, строк виконання 16.10.2023, загальна вартість 500,00 гривень; складання (документу процесуального характеру (позовної заяви), строк виконання 17.10.2023-31.10.2023, загальна вартість 4 000,00 гривень; належне оформлення позовної заяви з додатками для подання до суду, строк виконання 01.11.2023-03.11.2023, загальна вартість 500,00 гривень. Вартість наданих послуг 5 000 грн.

Згідно ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не подавала.

Враховуючи, що позивачем надано належні докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність витрат на правничу допомогу у даній справі в розмірі 5 000 гривень, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 13, 81, 141, 279, 280-284 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Дочірнього підприємства «СК-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дочірнього підприємства «СК-Сервіс» 24 416 (двадцять чотири тисячі чотириста шістнадцять) грн 92 коп. заборгованості за оплату житлово комунальних послуг за період з 01.01.2023 по 30.06.2023.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Дочірнього підприємства «СК-Сервіс» 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн судового збору та 5 000 (п`ять тисяч) грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Дочірнє підприємство «СК-Сервіс», код ЄДРПОУ: 35993252, м. Одеса, вул. Черняховського, 7, кв. 22;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 .

Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА