Рішення

від 21.11.2024 по справі 320/12610/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2024 року м.Київ № 320/12610/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м.Києві №950670417 від 23 грудня 2021 року ГУ ДПС у м. Києві про сплату штрафу в розмірі 408,55 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві № 950640417 від 23 грудня 2021 року ГУ ДПС у м. Києві про сплату штрафу в розмірі 1358,50 грн;

- зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві ввести необхідну інформацію про суми податків, штрафів, які є неузгодженими за 2018 рік в ІКП ТОВ «ФК «Надія України» (код ЄДРПОУ 34067398) чи їх виключення до прийняття судом рішення, згідно Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків та зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем прийняті протиправні податкові повідомлення-рішення з порушенням вимог податкового законодавства, а саме накладено штрафи на суми грошового зобов`язання, що не є узгодженими, в зв`язку із чим такі податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Крім того, позивач вказує, що ТОВ "ФК "Надія України" належним чином сплатило і не має жодної заборгованості зі сплати податку на прибуток іноземних юридичних осіб, що підтверджується платіжним дорученням № 4 від 09.01.2013 р. про сплату податку на прибуток, одержаного нерезидентами за друге півріччя 2012 року на суму 26 077,16 грн.; платіжним дорученням № 431 від 12.07.2013 року про сплату податку на прибуток, одержаного нерезидентами за перше півріччя 2013 року на суму 24 338,69 грн.; платіжним дорученням № 566 від 12.09.2013 року про сплату податку на прибуток, одержаного нерезидентами за друге півріччя 2013 р. на суму 4 172,35 грн.

Зауважує, що відповідач безпідставно нарахував ТОВ "ФК "Надія України" борг з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у сумі 4085,45 грн, оскільки безпідставність та незаконність нарахування боргу з податку на прибуток іноземних осіб у сумі 4085,46 грн. згідно податкової декларації податку на прибуток від 03.03.2014 року встановлено рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2021 року у справі № 640/18325/18, яким, зокрема:

1) визнано протиправним та скасовано податкову вимогу ГУ ДФС у м. Києві № 127197-17 від 05.07.2018 року про сплату суми податкового боргу в розмірі 258053,63 грн., з яких 253968,17 грн. з податку на прибуток та 4085,46 грн. з податку на прибуток іноземних юридичних осіб;

2) визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДФС у м. Києві № 127197-177 про опис майна у податкову заставу від 05.07.2018 року.

Вказує, що, в період часу з 2018 року по 2021 рік відповідачем протиправно не вносилася інформація в інтегровану картку платника податків про судове оскарження податкової вимоги № 1271797-17 від 05.07.2018 року та рішення ГУ ДФС у м. Києві № 127197-177 про опис майна у податкову заставу від 05 липня 2018 року, у зв`язку з чим продовжується нарахування пені на вже скасований податковий борг.

Вказане, як зазначає позивач, слугувало неправильному відображенню інформації в інтегрованій картці платника податків щодо наявності заборгованості, враховуючи, зокрема, той факт, що податкову вимогу ГУ ДФС у м. Києві № 127197-17 від 05.07.2018 року про сплату суми податкового боргу в розмірі 258053,63 грн., з яких 253968,17 грн. з податку на прибуток та 4085,46 грн. з податку на прибуток іноземних юридичних осіб було скасовано судовими рішеннями, прийнятими у межах справи № 640/18325/18.

Враховуючи викладене, на думку позивача, податкове повідомлення-рішення № 950670417 від 23 грудня 2021 року ГУ ДПС у м. Києві підлягає скасуванню.

Стосовно необгрунтованості податкового повідомлення-рішення № 950640417 від 23 грудня 2021 року позивач зауважує, що, відповідно до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2018 рік, поданою в електронному вигляді 01.03.2019 року (реєстраційний номер 9311232139), отриманою Державною фіскальною службою 01.03.2019 року о 15 годині 16 хвилин 03 секунди (квитанція № 2), а саме рядку 19 було задекларовано суму податку на прибуток фінансових установ ТОВ «ФК «Надія України» у сумі 461053,00 грн.

Крім того, позивач вказує, що задекларована сума податку на прибуток фінансових установ за 2018 рік у розмірі 461053,00 грн. була сплачена в повному обсязі 07.03.2019.

На переконання позивача, твердження відповідача про порушення термінів сплати самостійно визначених сум грошових зобов?язань з податку на прибуток протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 ПК України, про що вказано в Акті ГУ ДПС м. Києва на 723 та 612 днів, є таким, що не відповідає дійсності, та свідчить лише про викривлення інформації взятої з індивідуальної картки платника податків в Інформаційному ресурсі ГУ ДПС у м. Києві.

Відповідач надав суду відзив, в якому заперечує проти задоволення позову та зазначає, що в ході перевірки, яка, на його думку, проведена у відповідності до норм чинного законодавства, встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання по податку на прибуток ТОВ "Фінансова компанія "Надія України" (код ЄДРПОУ 34067398) протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 ПК України, який надіслано платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення 16.11.2021.

Відповідач зазначає, що за порушення граничного терміну сплати складено податкові повідомлення-рішення від 23.12.2021 № 950640417, № 950640417 відповідно до яких та на підставі ст. 124 ПК України, ТОВ "Фінансова компанія "Надія України" зобов`язане сплатити штраф за порушення термінів сплати податкових зобов`язань по податку на прибуток у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві) на підставі підпункту 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, згідно порядку встановленого статтею 76, та пункт 86.2 статті 86 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПК України) проведено камеральну перевірку ТОВ "Фінансова компанія "Надія України" (далі - ТОВ «ФК «Надія України») в приміщенні контролюючого органу за адресою: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 26, кабінет 313, якою встановлено порушення термінів сплати (перерахування) самостійно узгодженої суми грошового зобов?язання по податку на прибуток ТОВ «ФК «Надія України» задекларованої в податковій декларації з податку на прибуток підприємства. Відповідальність за порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання передбачена статтею 126.1 ст. 126 ПК України.

За результатами перевірки складено та направлено платнику акт камеральної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати суми (зобов`язання) по податку на прибуток ТОВ «ФК «Надія України» (далі - акт перевірки) від 10.11.2021 року № 84104/Ж5/26-15-04-17-18/34067398, який отримано товариством 16.11.2021.

29 листопада 2021 року, в межах строку, визначеного в п. 86.7. ст. 86 ПК України, ТОВ «ФК «Надія України» складено заперечення, яке отримано відповідачем 30 листопада 2021 року (копія заперечення долучено до матеріалів справи).

Листом від 13.12.2021 № 38187/1/26-15-04-17-18 відповідач повідомив позивача про те, що висновок, викладений в акті перевірки, залишається без змін.

05 січня 2022 року ТОВ "ФК "Надія України" було отримано від ГУ ДПС у м. Києві) податкові повідомлення-рішення від 23 грудня 2021 року № 950670417 та № 950640417.

Податковим повідомленням-рішенням від 23.12.2021 № 950670417 зазначено, що ТОВ «ФК «Надія України» відповідно до акту ГУ ДПС у м. Києві № 84104/Ж5/26-15-04-17-18/34067398 від 10.11.2021 року встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов?язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб, а саме на 2484 календарних днів сплати грошового зобов?язання в сумі 4085,50 грн., та зобов?язано сплатити штраф у розмірі 10 %, у сумі 408,55 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 23.12.2021 № 950640417 зазначено, що ТОВ «ФК «Надія України» відповідно до акту ГУ ДПС у м. Києві № 84104/Ж5/26-15-04-17-18/34067398 від 10.11.2021 року встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов?язання з податку на прибуток фінансових установ, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, а саме на 612,723 календарних днів сплати грошового зобов?язання в сумі 13585,00 грн., та зобов?язано сплатити штраф у розмірі 10 %, у сумі 1358,50 грн.

Не погоджуючись з листом ГУ ДПС у м. Києві від 13.12.2021 № 38187/1/26-15-04-17-18 про надання відповіді заперечення до акту перевірки та податковими повідомленнями-рішеннями від 23 грудня 2021 року № 950670417 та № 950640417, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Державна податкова служба України (далі - ДПС України).

ДПС України розглянула скаргу і прийняла рішення від 31.01.2023 № 2396/6/99-00-06-03-01-06, відповідно до якої податкові повідомлення-рішення від 23 грудня 2021 року № 950670417 та № 950640417 залишені без змін, а скарга - без задоволення.

Незгода позивача із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до норм статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПК України передбачено, що платниками податку на прибуток підприємств є суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1. статті 20 ПК України закріплено право контролюючих органів проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 46.1 ст.46 ПК України визначено що, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до абзацу 1 пункту 46.2 статті 46 ПК України платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.

За змістом абзацу 1 пункту 137.4 статті 137 ПК України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

Згідно з пунктом 137.1 статті 137 ПК України податок на прибуток нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Абзацом 1 пункту 46.5 статті 46 ПК України передбачено, що форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з пунктом 49.1 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пункту 49.3 статті 49 ПК країни податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв`язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Пунктами 49.8., 49.9 статті 49 ПК України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв`язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з абзацом 1 пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Положенням пункту 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4 ст.59 ПК України).

Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктами 203.1, 203.2 статті 203 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

За змістом пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до пункту 126.1. статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Стосовно обґрунтованості податкового повідомлення-рішення від 23.12.2021 року №950670417 суд вказує наступне.

В акті перевірки зазначається, що відповідно до даних інформаційного ресурсу ГУ ДПС у м. Києві «Облік платежів» індивідуальної картки платника податків, ТОВ «ФК «Надія України» порушує терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб згідно Податкової декларації з податку на прибуток підприємства від 03.03.2014 (номер документа 1400027534) на суму 4085,45 грн. строком 2484 днів.

Водночас суд критично оцінює вказані доводи відповідача з огляду на наступне.

Податковою декларацією позивача з податку на прибуток іноземних юридичних осіб від 03.03.2014 року, а також податковою декларацією позивача з податку на прибуток підприємств за 2013 рік (уточнююча), поданою 23.12.2014 року, задекларовано податкове зобов`язання зі сплати податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 54 588,20 грн.

В той же час, зазначена декларація від 03.03.2014 року не містить податкового зобов`язання зі сплати податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 4 085,46 грн.

Оплата податкового зобов`язання належним чином та в повному обсязі у розмірі 54 588,20 грн. підтверджується: платіжним дорученням № 4 від 09.01.2013 р. про сплату податку на прибуток, одержаного нерезидентами за 2-ге півріччя 2012 року на суму 26 077,16 грн.; платіжним дорученням № 431 від 12.07.2013 року про сплату податку на прибуток, одержаного нерезидентами за 1-ше півріччя 2013 року на суму 24 338,69 грн.; платіжним дорученням № 566 від 12.09.2013 року про сплату податку на прибуток, одержаного нерезидентами за 2-ге півріччя 2013 р. на суму 4 172,35 грн.

Вказані обставини встановлені рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2021 року у справі № 640/18325/18, яким, зокрема:

1) визнано протиправним та скасовано податкову вимогу ГУ ДФС у м. Києві № 127197-17 від 05.07.2018 року про сплату суми податкового боргу в розмірі 258053,63 грн., з яких 253968,17 грн. з податку на прибуток та 4085,46 грн. з податку на прибуток іноземних юридичних осіб;

2) визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДФС у м. Києві № 127197-177 про опис майна у податкову заставу від 05.07.2018 року.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.

Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15.10.2019 по справі № 813/8801/14.

Преюдиція - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.

Отже, враховуючи викладене, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2021 року, залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2021 року у справі № 640/18325/18 має преюдиційне значення для вирішення даної справи, а тому обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не підлягають доказуванню при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд зауважує, що відповідачем не заперечується здійснена позивачем оплата на суму 54 588,20 грн., що підтверджується долученою до відзиву Інтегрованою карткою платника податків електронного кабінету платника податків позивача за 2013 рік.

Отже, суд враховує, що існування податкового боргу відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено, доказів спростування наданих позивачем відомостей щодо його відсутності, на кшталт відомостей суду не надано.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.12.2021 року № 950670417.

Стосовно обґрунтованості податкового повідомлення - рішення від 23.12.2021 року № 950640417 суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначається, що відповідно до даних Інформаційного ресурсу ГУ ДПС у м. Києві «Облік платежів» індивідуальної картки платника податків, ТОВ «ФК «Надія України» порушує терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов?язання з податку на прибуток згідно Податкової декларації з податку на прибуток підприємства від 01.03.2019 р. (номер документа 9311232139) на суму 9833,00 грн строком 723 дні та на суму 3752,00 грн. строком 612 дні.

Водночас суд критично оцінює вказані доводи відповідача з огляду на наступне.

Позивачем була подана податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2018 рік в електронному вигляді 01.03.2019 року (реєстраційний номер 9311232139), яка була отримана відповідачем 01.03.2019 о 15 год 16 хв (квитанція № 2) та задекларовано суму податку на прибуток фінансових установ у розмірі 461053,00 грн.

07.03.2019 року ТОВ «ФК «Надія України» було сплачено податок на прибуток фінансових установ за 2018 рік у сумі 461053,00 грн.

Тобто, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що сума самостійно визначеного грошового забезпечення з податку на прибуток за Податковою декларацією з податку на прибуток підприємств від 01.03.2019 року (номер документа 9311232139) сплачена ТОВ «ФК «Надія України» в повному обсязі.

Крім того, суд враховує, що, як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2018 рік, поданою в електронному вигляді 01.03.2019 року (реєстраційний номер 9311232139), на яку посилається відповідач в Акті перевірки та в податковому повідомлення-рішенні, ГУ ДПС у м. Києві вже декілька разів проводило камеральні перевірки та виписували акти та податкові повідомлення-рішення по сумах, які є неузгоджені.

Так, 25.03.2019 відповідачем був складений Акт № 001090/26-15-12-12-12/34067398, на підставі якого були в подальшому винесені податкові повідомлення-рішення № 0355111212 та № 0355101212 від 26.04.2019 року. Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені в судовому порядку.

30 червня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва своїм рішенням скасував вищезазначені податкові повідомлення-рішення (справа № 640/15299/19).

Постановою Шостого апеляційного від 16 листопада 2020 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Крім зазначеного, позивачем було отримано від ГУ ДПС у м. Києві податкову вимогу №127197-17 від 05 липня 2018 року та Рішення №127197-177 про опис майна у податкову заставу.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.2021 року у справі № 640/18325/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2021, позов було задоволено у повному обсязі та скасовані прийняті податкові повідомлення-рішення та податкова застава.

Суд акцентує увагу, що, відповідно до пункту 56.18, статті 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Вказане свідчить про неодноразові спроби відповідача застосувати штрафні санкції до неузгоджених сум грошових зобов`язань.

Стосовно доводів відповідача, зазначених у відзиві на позовну заяву, суд вважає їх необґрунтованими та не приймає до уваги при вирішенні справи по суті, з огляду на наступне.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що відповідно до інтегрованої картки платника у ТОВ «ФК «Надія України» на кожну дату несплати узгодженого податкового зобов?язання згідно черговістю виникає сума податкового боргу, а тому, у зв?язку з несвоєчасним погашенням узгоджених сум грошових зобов?язань, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає вказані твердження відповідача такими, що не в повній мірі відповідають дійсності, у зв`язку із бездіяльністю податкового органу по приведенню інформації, яка повинна бути відображена в ІКП позивача.

Доказів, які б відповідали вимогам статей 73 - 76 КАС України, та спростовували вказані мотиви або підтверджували відсутність підстав для задоволення позову відповідачем до суду не надано.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.12.2021 року №950640417.

Судом встановлено, що відповідачем з 2018 року не вживаються заходи з приведенням інформації в ІКП ТОВ «Фінансова компанія «Надія України» у відповідність - не відображають інформацію про судове оскарження податкової вимоги №127197-17 від 05 липня 2018 року та рішення ГУ ДФС у м. Києві №127197-177 про опис майна у податкову заставу від 05 липня 2018 року на суми 253968,17 грн. та 4085,46 грн.

Стосовно позовної вимоги щодо зобов`язання ГУ ДПС у м. Києві ввести необхідну інформацію про суми податків, штрафів, які є неузгодженими за 2018 рік в ІКП ТОВ «ФК «Надія України» чи їх виключення до прийняття судом рішення, згідно Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків та зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 суд зазначає наступне.

Відповідно до Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків та зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (надалі - Порядок), затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 р. №422, а саме пункту 9. Відображення в ІКП нарахованих сум податків за податковими повідомленнями-рішеннями Розділу IV Порядку: інформація щодо початку/продовження та результатів адміністративного або судового оскарження податкового повідомлення-рішення вноситься до підсистеми, що забезпечує облік платежів, працівником структурного підрозділу органу ДФС, яким податкове повідомлення- рішення було сформовано, на підставі документів, зазначених у розділі VII цього Порядку (заяви - оскарження податкового повідомлення-рішення, ухвали суду про відкриття провадження, рішення про результати розгляду скарги (заяви), рішення суду, прийнятого по суті), протягом 3-ох днів з дати отримання такого документа.

На підставі інформації про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) або про початок/продовження процедури судового оскарження нарахована сума вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її виключення.

Тобто, з моменту адміністративного та судового оскарження вищезазначених рішень за 2018 рік, відповідач повинен був внести відповідну інформацію до ІКП, а вказані суми повинні були видалені з позначкою про їх адміністративне чи судове оскарження, що відповідачем зроблено не було.

В зв`язку із чим в ІКП ТОВ «ФК «Надія України» інформаційного ресурсу ГУ ДПС у м. Києві відображається недостовірна інформація, яка стала підставою для неодноразового складання актів та податкових повідомлень-рішень про сплату штрафу за грошовими зобов`язаннями, які є неузгодженими.

Таким чином, з метою унеможливлення в подальшому зловживань зі сторони відповідача, приведення інформації, яка міститься в ІКП позивача до такої, що відповідає дійсності, суд вважає за потрібне задовольнити позовну вимогу та зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві ввести необхідну інформацію про суми податків, штрафів, які є неузгодженими за 2018 рік в ІКП ТОВ «ФК «Надія України» (код ЄДРПОУ 34067398) чи їх виключення до прийняття судом рішення, згідно Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків та зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З метою дотримання принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

За визначенням частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достатніми, у розумінні частини першої статті 76 КАС України, є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За змістом частини другої вищезазначеної правової норми процесуального закону, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Разом з тим частина перша статті 77 КАС України покладає на кожну сторону обов`язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд встановив, що позивач при зверненні до суду з вказаним адміністративним позовом сплатив судовий збір в розмірі 2684 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 03.03.2023 № 63.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача сплачений судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві у сумі 2684 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" (02121, м. Київ, вул. Декабристів, буд 3, оф. 702, код ЄДРПОУ 34067398) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; код з ЄДРПОУ 44116011) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 23.12.2021 № 950670417 та № 950640417.

Зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві ввести необхідну інформацію про суми податків, штрафів, які є неузгодженими за 2018 рік в ІКП ТОВ «ФК «Надія України» (код ЄДРПОУ 34067398) чи їх виключення до прийняття судом рішення, згідно Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків та зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" понесені останнім судові витрати у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.