Ухвала

від 22.11.2024 по справі 320/53885/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 листопада 2024 року м. Київ № 320/53885/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання постанови такою, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпровського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), в якому просить суд:

- визнати постанову Дніпровського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 відкритої в рамках ВП НОМЕР_1 такою, що не підлягає виконанню.

Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку про те, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статей 160, 161 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов`язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб`єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов`язків, передбачених законом для даного суб`єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, може бути лише особа, яка володіє процесуальною правоздатністю.

Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді.

Відповідно до частини другої статті 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальну діяльність, яка породжує відповідні юридичні наслідки.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 року № 5492-VІ (далі-Закон № 5492) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до частини дев`ятої статті 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: ім`я (прізвище, ім`я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, місце проживання (для фізичних осіб). У рішенні за результатами розгляду позову також зазначається місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), про що зазначено у п.4 ч.5 ст. 246 КАС України.

Таким чином, для підтвердження адміністративної дієздатності та задля виконання вимог ст. 160, 171, 246 КАС України фізичним особам необхідно надавати, зокрема, документ, як правило паспорт (його належним чином засвідчені копії), який містить відомості про місце проживання особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (копію).

В позовній заяві зазначено місце проживання позивача, водночас до неї не доданий відповідний документ щодо підтвердження адреси проживання, зазначений РНОКПП, але не доданий відповідний документ, який підтверджує цей код.

У зв`язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати до суду копію паспорту громадянина України та ідентифікаційного номеру.

Також, відповідно до пункту 5 частини п`ятої статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з пунктом восьмим частини п`ятої статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (ч.4 ст.161 КАС України).

В порушення вказаної норми, позивачем до позовної заяви не надано доказів в обгрунтування позовних вимог, а саме: копії постанови Дніпровського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 відкритої в рамках ВП НОМЕР_1.

Окрім того, засади сплати судового збору встановлені Законом України «Про судовий збір». Згідно частини 1 статті 3 цього Закону судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду (стаття 2 Закону).

Наведені норми кореспондують із приписами ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено обов`язок додання до позову документу про сплату судового збору.

Судовий збір згідно з частиною першої статті 3 Закону 3674-VI справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Так, положеннями частини першої статті 4 Закону 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 01.01.2024 - 3028,00 грн.

Із змісту адміністративного позову слідує, що позивач просить суд скасувати постанову про стягнення виконавчого збору.

Таким чином, оскільки прийняття спірної постанови про стягнення виконавчого збору безпосереднім наслідком має зміну складу майна позивача, суд приходить до висновку, що вказана позовна вимога є вимогою майнового характеру.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В порушення зазначеної вимоги позивачем взагалі не надано документ про сплату судового збору.

Оскільки позивачем до матеріалів позовної заяви не додано копії постанови про стягнення виконавчого збору, у суду відсутня можливість розрахувати суму судового збору, таким чином позивач зобов`язаний додати до позовної заяви оригінал документу про сплату судового збору у розмірі, розрахованому відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу 10-денного строку з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків, шляхом подання до суду копії паспорту громадянина України та ідентифікаційного номеру, копії постанови Дніпровського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 відкритої в рамках ВП НОМЕР_1, оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі, розрахованому відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

При цьому суд зазначає, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання постанови такою, що не підлягає виконанню - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду копії паспорту громадянина України та ідентифікаційного номеру, копії постанови Дніпровського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 відкритої в рамках ВП НОМЕР_1, оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі, розрахованому відповідно до Закону України «Про судовий збір».

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала прийнята в нарадчій кімнаті, оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Кочанова П.В.