Рішення

від 22.11.2024 по справі 380/4078/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/4078/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2024 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Великомостівської міської ради про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Великомостівської міської ради, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову відповідача в застереженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки (в натурі) на місцевості та передач її у власність щодо земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 площею 0,0543 га (для ведення ОСГ);

- зобов`язати відповідача повторно розглянути у відповідності до вимог законодавства заяву позивачки від 19.12.2023 з врахуванням висновків суду щодо протиправності відмови у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки (в натурі) на місцевості та передачі її власність, щодо земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 площею 0,0543 га (для ведення ОСГ).

В обґрунтування позовних вимог вказує, що позивач реалізовуючи своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, звернулась до Великомостівської міської ради з заявою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки згідно проектного завдання, згоду на розробку якої було надано відповідачем. За результатами даного звернення, відповідач відмовив у затвердженні такої технічної документації, що робить неможливим подальше внесення відомостей про земельну ділянку в ДЗК з присвоєнням кадастрового номера.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.

Ухвалою судді від 26.02.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 22.11.2024 суд відмовив у задоволенні заяви представника відповідача про закриття провадження у справі.

Представник відповідача у поданому на позовну заяву відзиві проти позову заперечив, з підстав, що одним із видів технічної документації із землеустрою є проект землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). При цьому, процес встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає такі етапи розробки, погодження та затвердження проекту землеустрою: 1) отримання дозволу на розробку проекту землеустрою; 2) розробка проекту землеустрою; 3) погодження меж земельної ділянки із суміжними землекористувачами або землевласниками; 4) у разі необхідності погодження проекту землеустрою з органами у сфері управління земельними ресурсами та земельного кадастру; 5) затвердження проекту землеустрою на пленарному засіданні відповідної міської ради. Однак, під час воєнного стану в Україні діє заборона на безоплатну передачу земель державної та комунальної власності в особисту власність, а також заборона на отримання дозволів на розроблення документації землеустрою з метою такої передачі та розроблення такої документації, (пп. 5 п. 27 розділу X Земельного кодексу України). Фактично у довоєнний час громадяни України мали право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності (порядок такої передачі закріплено у ст. 118 Земельного кодексу України). Під час дії воєнного стану в Україні формування земельних ділянок у межах безоплатної приватизації, а саме визначення їх площі, меж та реєстрація в державному земельному кадастрі, забороняється згідно із чинним законодавством. Безоплатна передача землі дозволяється під час передачі земельних ділянок у приватну власність власникам об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що розташовані на таких земельних ділянках. В зв`язку із чим міська рада вважає технічну документацію неправомірною, поза як дана документація виготовлена в 2023 році (під час дії воєнного стану в Україні), що суперечить чинному законодавству України та право на виготовлення якої заборонено взагалі, а відтак вона суперечить нормам чинного законодавства.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Відповідно до витягу з рішення Великомостівської міської ради Сокальського району Львівської області від 03.04.2009 № 193 «Про видачу дозволу на проведення робіт по виготовленню державного акта на право власності на землю громадянам» надано дозвіл громадянці ОСОБА_1 , жительці АДРЕСА_2 на проведення робіт по виготовленню державного акта на право власності на землю за адресою АДРЕСА_1 - площею згідно земельно-облікових документів 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та площею 0,0663 га для ведення особистого селянського господарства.

Сокальський районний суд Львівської області рішенням від 28.12.2010 у справі № 2-1382/2010 позов задовольнив, визнав за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку у розмірі 0,0663 га за адресою АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 19.12.2023 звернулась до міського голови ОСОБА_2 з заявою про погодження меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0543 для ведення особистого селянського господарства на підставі рішення та долучила технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства КВЦПЗ 01.03) розроблену ДП «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

Листом від 29.12.2023 № 2249/02-12 відповідач повідомив, що відповідно до розробленої та погодженої Вами як забудовником, схеми розміщення тимчасової споруди по АДРЕСА_1 Мости суміжна територія - землі загального користування (дорога), а не територія під КВЦПЗ 01.03 зазначена у поданій для розгляду технічна документація. Враховуючи вищевикладене, розроблена технічна документація суперечить вимогам Закону України «Про землеустрій», тому і не може бути погоджена у підписанні меж земельної ділянки з метою її формування.

Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 22.05.2003 № 858-IV «Про землеустрій» (далі - Закон № 858-IV) технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

Згідно з ст. 25 Закону № 858-IV документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Видами документації із землеустрою, зокрема, є технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до ст. 30 Закону № 858-IV погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

Порядок погодження і затвердження документації із землеустрою визначено положеннями ст. 186 Земельного кодексу України.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст.186 ЗК України технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується: у разі передачі на підставі такої документації земельної ділянки у власність та користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування - рішенням таких органів.

Згідно з ч. 7 ст. 186 ЗК України Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб`єкти, визначені цією статтею, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.

Відповідно до ч. 8 ст.186 ЗК України підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Відповідно до положень ч. 10 ст. 186 ЗК України висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб`єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.

Суд зазначає, що підставою для відмови позивачу у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) зазначено відповідно до розробленої та погодженої ОСОБА_1 як забудовником, схеми розміщення тимчасової споруди по АДРЕСА_1 Мости суміжна територія - землі загального користування (дорога), а не територія під КВЦПЗ 01.03 зазначена у поданій для розгляду технічна документація. Розроблена технічна документація суперечить вимогам Закону України «Про землеустрій», тому і не може бути погоджена у підписанні меж земельної ділянки з метою її формування.

Суд звертає увагу, що відповідно до наданої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства КВЦПЗ 01.03) розробленої ДП «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» для ОСОБА_1 за адресою м. Великі Мости Червоноградського району Львівської області у такі відсутній документ - схема розміщення тимчасової споруди.

При цьому, суд зазначає, що висновок (рішення) органу місцевого самоврядування, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Однак, відповідачем не наведено обставин та не надано доказів на підтвердження того, що розроблена технічна документація суперечить вимогам Закону України «Про землеустрій».

Отже, зі змісту оскарженої відповіді неможливо встановити, яким саме вимогам закону суперечить технічна документація, подана ОСОБА_1 .

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відмова відповідача викладена у листі від 29.12.2023 № 2249/02-12, всупереч наведених вище норм ЗК України не містить обґрунтованих підстав для відмови позивачу у затвердженні технічної документації.

Щодо Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24.03.2022 № 2145-IX, то він має на меті врегулювати земельні правовідносини в умовах дії воєнного стану та встановлює певні особливості, дотримання яких є обов`язковим.

Зокрема, вказаним Законом розділ X «Перехідні положення» ЗК України доповнено пунктами 27 і 28 та, серед іншого, передбачено, що під час дії воєнного стану безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється (підпункт 5 пункт 27 розділу X ЗК України).

Отже, з дня набрання чинності Законом України від 24.03.2022 № 2145-XI, тобто з 07.04.2022, діє установлена законом заборона у тому числі на безоплатну передачу земель у приватну власність та надання органами місцевого самоврядування дозволу на розроблення проекту землеустрою з метою безоплатної передачі у приватну власність земельних ділянок комунальної власності.

Водночас, підпункт 5 пункту 27 Розділу X «Перехідних положень» ЗК України не містить заборон, застережень щодо розгляду на засіданнях сесій органів місцевого самоврядування клопотань про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та прийняття рішення за результатами розгляду такого клопотання.

Тому, на думку суду, відповідач помилково вважає технічну документацію неправомірною, оскільки документація виготовлена в 2023 році (під час дії воєнного стану в Україні), що суперечить чинному законодавству України та право на виготовлення якої заборонено взагалі.

Також суд звертає увагу, що відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Проте, відповідач рішення з приводу затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або вмотивованої відмови не прийняв.

Листи Великомостівської міської ради не є рішенням органу місцевого самоврядування в розумінні ЗК України.

Отже, в спірній ситуації відповідач за наслідками розгляду заяви позивача не прийняв жодного рішення - ні про затвердження технічної документації, ні про відмову в її затвердженні, з наведенням відповідних мотивів.

Тому, для забезпечення ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Великомостівську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.12.2023 щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства КВЦПЗ 01.03) розроблену ДП «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та прийняти рішення відповідно до норм Земельного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Приписами ч. 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з квитанцією від 22.02.2024 № 1232-4182-2748-1751 позивачем сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн, який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до Великомостівської міської ради про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити дії, задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Великомостівської міської ради у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства КВЦПЗ 01.03), розробленої ДП «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

Зобов`язати Великомостівську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.12.2023 щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства КВЦПЗ 01.03), розробленої ДП «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та прийняти рішення відповідно до норм Земельного кодексу України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Великомостівської міської ради (код ЄДРПОУ 04056316, місцезнаходження: вул. Шевченка, 6, м. Великі Мости, Червоноградський р-н, Львівська обл., 80074) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сидор Н.Т.