Рішення

від 12.11.2024 по справі 904/2759/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2024м. ДніпроСправа № 904/2759/24Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. за участю секретаря судового засідання Бублича А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт Оіл Груп»

до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат»

про стягнення суми боргу в розмірі 8671680грн, інфляційних втрат в розмірі 263777грн92коп

Представники:

від позивача: Яцук В.П., ордер АІ №1635848 від 17.06.2024, адвокат;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Моноліт Оіл Груп" звернулось до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення суми боргу в розмірі 8671680грн, пені в розмірі 269629грн83коп, штрафу в розмірі 209059грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на ухилення відповідача від виконання зобов`язань з оплати поставленого товару за договором про закупівлю товару №39/13/573ВО від 18.01.2024 (в редакції додаткових угод №1 від 21.02.2024, №2 від 29.03.2024).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Моноліт Оіл Груп" звернулось до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення суми боргу в розмірі 8671680грн, пені в розмірі 269629грн83коп, штрафу в розмірі 209059грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на ухилення відповідача від виконання зобов`язань з оплати поставленого товару за договором про закупівлю товару №39/13/573ВО від 18.01.2024 (в редакції додаткових угод №1 від 21.02.2024, №2 від 29.03.2024).

Позивач вказав, що на виконання договору №39/13/573ВО від 18.01.2024 (в редакції додаткових угод №1 від 21.02.2024, №2 від 29.03.2024) поставив відповідачу товар (дизельне паливо Євро5, Бензин А-95 Євро5) на загальну суму 14481427грн20коп.

Позивач повідомив, що відповідач частково сплатив вартість отриманого товару. Поставлений товар за видатковими накладними №30 від 05.03.2024, №31 від 05.03.2024, №37 від 14.03.2024, №38 від 14.03.2024, №39 від 19.03.2024, №40 від 19.03.2024, №41 від 22.03.2024, №42 від 22.03.2024, №43 від 28.03.2024, №44 від 28.03.2024, №45 від 30.03.2024, №46 від 30.03.2024 на загальну суму 8671680грн залишився несплаченим.

На підставі пункту 7.4 договору та статті 231 Господарського кодексу України за порушення строків оплати товару позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі пені в розмірі 269629грн83коп та штраф в розмірі 209059грн.

Позивач зазначив, що попередній розрахунок витрат позивача на правничу допомогу у судових засіданнях суду першої інстанції становить 110000грн (70000грн - аналіз наданих клієнтом документів, підготовка та подання позовної заяви; 10000грн - участь у судовому засіданні, виходячи з орієнтованої кількості судових засідань у суді першої інстанції - 4 судових засідання). Докази на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу будуть подані в порядку, передбаченому ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2024 суд прийняв до розгляду позов, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 05.08.2024.

Згідно з довідками Господарського суду Дніпропетровської області ухвала суду від 01.07.2024 доставлена до електронних кабінетів позивача та відповідача 01.07.2024 об 11:57.

На адресу суду 08.07.2024 надійшов сформований в системі "Електронний суд" відзив відповідача.

Відповідач вказав, що в договорі сторони не узгодили конкретний розмір пені за порушення грошового зобов`язання, не встановлено їх розміру і нормами чинного законодавства. Тому нарахування позивачем пені та штрафу є необґрунтованим.

На адресу суду 15.07.2024 надійшли клопотання представників позивача від 09.07.2024 про участь про участь у судових засіданнях у справі №904/2759/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

На адресу суду 17.07.2024 надійшли сформовані в системі "Електронний суд" письмові пояснення відповідача.

Призначене на 05.08.2024 підготовче засідання не відбулось.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області №429 від 11.09.2024 призначений повторний автоматичний розподіл справи за вх. №4-2641/24 справи №904/2759/24, у зв`язку з тимчасовим відстороненням судді ОСОБА_1 від здійснення правосуддя.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу від 11.09.2024 справа №904/2759/24 передана на розгляд судді Новіковій Р.Г.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2024 суд прийняв справу №904/2759/24 до свого провадження та визначив, що її розгляд здійснюватиметься за правилами загального позовного провадження. Суд задовольнив клопотання представників позивача від 09.07.2024 про участь у судових засіданнях у справі №904/2759/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, призначив підготовче засідання на 02.10.2024 в режимі відеоконференції.

На адресу суду 23.09.2024 надійшла заява представника позивача від 17.09.2024 про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі №904/2759/24 за допомогою системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2024 суд задовольнив заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі №904/2759/24 за допомогою системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС та повідомив учасників справи, що підготовче засідання 02.10.2024 відбудеться в режимі відеоконференції.

На адресу суду 01.10.2024 надійшла заяви представника позивача №6-М від 25.09.2024 про зміну предмету позову та №7-М від 25.09.2024 про зменшення розміру позовних вимог.

У заяві про зміну предмету позову позивач просив стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 8671680грн та інфляційні втрати 263777грн92коп.

У заяві про зменшення розміру позовних вимог позивач повідомив, що загальний розмір позовних вимог внаслідок зміни предмету спору зменшився на 214910грн91коп. Тому позивач просив повернути надмірно сплачений судовий збір у розмірі 3223грн67коп.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2024 суд прийняв до розгляду заяви представника позивача про зміну предмету позову та про зменшення розміру позовних вимог; запропонував відповідачу в строк до 16.10.2024 надати до суду письмові пояснення щодо заяви позивача про зміну предмету позову (разом з доказами направлення позивачу); відклав підготовче засідання до 22.10.2024.

На адресу суду 07.10.2024 надійшли сформовані в системі «Електронний суд» письмові пояснення відповідача із запереченнями щодо розрахунку інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 12.11.2024.

На адресу суду 11.11.2024 надійшло сформоване в системі «Електронний суд» клопотання позивача про долучення доказів витрат на правничу допомогу.

Позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 100000грн.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, заслухавши пояснення представника позивача, що надавались під час розгляду справи, суд установив таке.

Між Державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Моноліт Оіл Груп» (далі - постачальник) був укладений договір про закупівлю товару від 18.01.2024 №39/13/573В-О (далі - договір від 18.01.2024).

В подальшому, сторони підписали додаткові угоди №1 від 21.02.2024, №2 від 29.03.2024 до договору від 18.01.2024, в яких - узгодили збільшення ціни товару та зміст специфікацій №2, №3, №4 до договору від 18.01.2024; визнали такими що втратили чинність специфікації №1, №3 до договору від 18.01.2024; виклали в новій редакції пункти 1.2, 3.1 та підпункт 6.1.3 пункту 6.1 договору від 18.01.2024.

Відповідно до пункту 1.1 договору від 18.01.2024 постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар, зазначений в п.1.2 договору, а покупець прийняти і оплатити такий товар.

Пунктом 1.2 договору від 18.01.2024 (в редакції додаткових угод №1 від 21.02.2024, №2 від 29.03.2024) передбачено, що постачальник зобов`язується поставити Нафта і дистиляти, код ДК 021:2015-0913 (Дизельне паливо Євро5, Бензин А-95 Євро5) за найменуванням, кількістю та ціною відповідно до специфікацій №2 та №4, які є невід`ємною частиною договору.

Згідно з пунктом 3.1 договору від 18.01.2024 (в редакції додаткових угод №1 від 21.02.2024, №2 від 29.03.2024) сума (ціна) договору відповідно до специфікацій №2 та №4 становить 14481427грн20коп (з ПДВ).

В пункті 3.5 договору від 18.01.2024 вказано, що у випадку зміни ціни товару у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору або останнього внесення змін до договору в частині зміни ціни товару, постачальник зобов`язаний письмово повідомити покупця про настання таких змін з наданням підтверджуючого документу (довідки Держзовнішінформ, Державної служби статистики України, тощо), у якій обов`язково зазначається інформація про аналіз ринку на дату укладення договору та дату коригування ціни товару. Відповідальність за достовірність інформації, викладеної в підтверджуючому документі несе постачальник. У разі неузгодження сторонами ціни товару сторони залишають за собою право розірвати договір. У разі, якщо повідомлення та документ від постачальника щодо збільшення ціни на товар виявляться недостовірними або будуть в установленому порядку визнані такими уповноваженими контролюючими, наглядовими або правоохоронними органами, покупець має право в односторонньому порядку відповідно зменшити ціну товару, а якщо він вже оплачений - вимагати від постачальника повернення різниці між ціною, визначеною (збільшеною) в установленому цим пунктом порядку, та ціною у договорі, а постачальник зобов`язаний повернути покупцю відповідну суму грошових коштів протягом 10-ти робочих днів після отримання вимоги покупця шляхом перерахування грошових коштів на його рахунок.

Пунктом 4.2 договору від 18.01.2024 визначено, що покупець здійснює оплату отриманої партії товару за фактом його поставки протягом шістдесяти календарних днів.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2, 5.4 договору від 18.01.2024 поставка товару здійснюється партіями. Обсяг кожної партії поставки уточнюється у заявках, підписаних працівниками покупця. Термін поставки кожної і партії товару протягом 3-х календарних днів після отримання заявки. Заявка може направлятися постачальнику за допомогою електронних засобів зв`язку (факс, електронна пошта, тощо) з наступним направленням оригіналів документів на адресу вказану в цьому договорі (отримання постачальником оригіналу заявки є необов`язковим).

Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом відповідно до ІНКОТЕРМС 2010, на умовах DDP склад покупця, перелічені у пункті 5.2 договору.

Датою поставки товару та переходу права власності на товар буде вважатись дата фактичної поставки товару на склад покупця.

Згідно з пунктом 11.1 договору від 18.01.2024 договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.03.2024, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

У специфікації №2 до договору від 18.01.2024 (в редакції додаткових угод №1 від 21.02.2024, №2 від 29.03.2024) на суму 4301160грн (з ПДВ) сторони узгодили:

- паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО або Паливо дизельне «FORWARD» ДП-З-Євро5-В0 відповідно до сезонності; країна виробник товару - Україна; кількість - 77000л; ціна за одиницю (без ПДВ) - 40грн10коп; сума (без ПДВ) - 3087700грн;

- бензин автомобільний «FORWARD» А-95-Євро5-Е0; країна виробник товару - Україна; кількість - 13000л; ціна за одиницю (без ПДВ) - 38грн20коп; сума (без ПДВ) - 496600грн.

У специфікації №4 до договору від 18.01.2024 (в редакції додаткових угод №1 від 21.02.2024, №2 від 29.03.2024) на суму 10180267грн20коп (з ПДВ) сторони узгодили:

- паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО або Паливо дизельне «FORWARD» ДП-З-Євро5-В0 відповідно до сезонності; країна виробник товару - Україна; кількість - 189720л; ціна за одиницю (без ПДВ) - 42грн30коп; сума (без ПДВ) - 8025156грн;

- бензин автомобільний «FORWARD» А-95-Євро5-Е0; країна виробник товару - Україна; кількість - 12000л; ціна за одиницю (без ПДВ) - 38грн20коп; сума (без ПДВ) - 458400грн.

Згідно з матеріалами справи (видаткові накладні №1 від 23.01.2024 на суму 818040грн, №2 від 23.01.2024 на суму 595920грн, №8 від 31.01.2024 на суму 721грн800грн, №9 від 31.01.2024 на суму 721800грн, №15 від 09.02.2024 на суму 721800грн, №16 від 09.02.2024 на суму 721800грн, №24 від 23.02.2024 на суму 792871грн20коп, №25 від 23.02.2024 на суму 715716грн, №30 від 05.03.2024 на суму 867996грн, №31 від 05.03.2024 на суму 654804грн, №37 від 14.03.2024 на суму 913680грн, №38 від 14.03.2024 на суму 550080грн, №39 від 19.03.2024 на суму 862920грн, №40 від 19.03.2024 на суму 659880грн, №41 від 22.03.2024 на суму 609120грн, №42 від 22.03.2024 на суму 913680грн, №43 від 28.03.2024 на суму 355320грн, №44 від 28.03.2024 на суму 1015200грн, №45 від 30.03.2024 на суму 1116720грн, №46 від 30.03.2024 на суму 152280грн та товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 23.01.2024, від 23.01.2024, від 31.01.2024, від 31.01.2024, від 09.02.2024, від 09.02.2024, від 23.02.2024, від 23.02.2024, від 05.03.2024, від 05.03.2024, від 14.03.2024, від 14.03.2024, від 19.03.2024, від 19.03.2024, від 22.03.2024, від 22.03.2024, від 28.03.2024, від 28.03.2024, від 30.03.2024, від 30.03.2024) позивач поставив відповідачу товару на суму 14481427грн20коп.

Відповідач частково сплатив вартість отриманого товару в розмірі 5809747грн20коп платіжними інструкціями №3488 від 11.03.2024 на суму 595920грн, №3489 від 11.03.2024 на суму 818040грн, №3485 від 11.03.2024 на суму 721800грн, №3487 від 11.03.2024 на суму 721800грн, №3486 від 11.03.2024 на суму 721800грн, №3484 від 11.03.2024 на суму 721800грн, №4015 від 27.03.2024 на суму 792871грн20коп, №4014 від 27.03.2024 на суму 207128грн80коп, №5988 від 24.05.2024 на суму 508587грн20коп.

За розрахунками позивача не сплаченим залишається товар на суму 8671680грн, поставлений відповідачу згідно з видатковими накладними №30 від 05.03.2024 на суму 867996грн, №31 від 05.03.2024 на суму 654804грн, №37 від 14.03.2024 на суму 913680грн, №38 від 14.03.2024 на суму 550080грн, №39 від 19.03.2024 на суму 862920грн, №40 від 19.03.2024 на суму 659880грн, №41 від 22.03.2024 на суму 609120грн, №42 від 22.03.2024 на суму 913680грн, №43 від 28.03.2024 на суму 355320грн, №44 від 28.03.2024 на суму 1015200грн, №45 від 30.03.2024 на суму 1116720грн, №46 від 30.03.2024 на суму 152280грн.

Відповідач не заперечував існування суми боргу в розмірі 8671680грн з оплати вартості поставленого товару.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 5 статті 254 Цивільного кодексу України встановлено, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З огляду на пункт 4.2 договору від 18.01.2024 та частину 5 статті 254 Цивільного кодексу України відповідач мав сплатити вартість поставленого товару за видатковими накладними

- №30 від 05.03.2024 на суму 867996грн та №31 від 05.03.2024 на суму 654804грн - до 06.05.2024включно;

- №37 від 14.03.2024 на суму 913680грн та №38 від 14.03.2024 на суму 550080грн - до 13.05.2024включно;

- №39 від 19.03.2024 на суму 862920грн та №40 від 19.03.2024 на суму 659880грн - до 20.05.2024включно;

- №41 від 22.03.2024 на суму 609120грн та №42 від 22.03.2024 на суму 913680грн - до 21.05.2024включно;

- №43 від 28.03.2024 на суму 355320грн та №44 від 28.03.2024 на суму 1015200грн - до 27.05.2024включно;

- №45 від 30.03.2024 на суму 1116720грн та №46 від 30.03.2024 на суму 152280грн - до 29.05.2024включно.

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем не було виконане зобов`язання з погашення суми боргу в розмірі 8671680грн, доказів припинення відповідного зобов`язання перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 8671680грн, підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України за порушення строків оплати позивач нарахував та заявив до стягнення інфляційну складову в розмірі 263777грн92коп за травень 2024року, червень 2024року та серпень 2024року.

Суд перевірив складений позивачем розрахунок інфляційних втрат. Розрахунок є арифметично правильним та не суперечить вимогам чинного законодавства.

У контррозрахунку інфляційних втрат на суму 262375грн18коп за період травень - серпень 2024року відповідач припустився помилки. Відповідач використав при розрахунку інфляційних суму боргу в розмірі 867804грн, замість зазначеної у видатковій накладній №30 від 05.03.2024 суми 867996грн.

Позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат в розмірі 263777грн92коп підлягають задоволенню.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України та у зв`язку із задоволенням позовних вимог, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 134031грн87коп покладаються на відповідача.

Позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 100000грн.

У заяві від 07.10.2024 відповідач вказав, що справа не є складною, тому наявні підстави для зменшення розміру витрат позивача до 1000грн.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем були надані до суду копії - договору про надання правничої допомоги №198 від 17.01.2024 та додаткової угоди №1 від 13.06.2024; ордеру серія АІ №1635848 від 17.06.2024, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС №10536/10 від 07.02.2022, посвідчення адвоката України; ордеру серія АІ №1652992 від 09.07.2024, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №4675/10 від 24.11.2011, посвідчення адвоката; рахунків на оплату №24/28 від 17.06.2024, №24/43 від 04.11.2024; платіжних інструкцій №115 від 17.06.2024, №164 від 04.11.2024; акту приймання-передачі наданої правничої допомоги від 04.11.2024; адвокатського запиту №4-М від 11.09.2024 та листа-відповіді від 18.09.2024.

Між Адвокатським бюро «Войніканіс-Мирського» (далі - бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Моноліт Оіл Груп» (далі - клієнт) був укладений договір про надання правничої допомоги від 17.01.2024 №198 (далі - договір від 17.01.2024).

Відповідно до пунктів 1.1, 2.1, 4.1, 4.6 договору від 17.01.2024 цей договір регулює правовідносини сторін, які виникають у зв`язку із наданням бюро правничої допомоги клієнту.

Бюро надає клієнту наступні види правничої допомоги: захист інтересів та надання правничої допомоги клієнту, працівникам клієнта під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях; консультування клієнта або вказаних ним осіб з питань чинного законодавства, а також правозастосовчої практики, в усній чи письмовій формі; підготовка юридичних висновків з питань, що цікавлять клієнта, зокрема стосовно документів, які направляються клієнтом бюро для юридичного аналізу; складання проектів різних документів, зокрема проектів договорів і інших правочинів, заяв, скарг, клопотань та інших документів; представництво інтересів клієнта у відносинах з третіми особами, зокрема участь від імені клієнта (або спільно з клієнтом) в переговорах, нарадах, зборах і інших зустрічах; представництво інтересів клієнта в правоохоронних, податкових] антимонопольних та інших державних органах України; представництво інтересів клієнта в судових органах, зокрема підготовка до розгляду і веденню справ в судах загальної юрисдикції, господарських, адміністративних і третейських судах України, до компетенції яких відноситься вирішення спорів, що стосуються інтересів клієнта або вказаних ним осіб, підписання та подання претензій, позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, а також інших процесуальних документів; надання інших видів правничої допомоги, та/або послуг юридичного та консультативного характеру в інтересах клієнта або вказаних ним осіб.

Надання бюро правничої допомоги в межах договору може здійснюватись на підставі: додаткових угод, що укладаються сторонами в межах цього договору, чи за письмовим запитом клієнта, чи за письмовим завданням (дорученням) клієнта.

Після отримання клієнтом результатів надання правничої допомоги сторони складають двосторонній акт прийому-передачі.

Згідно з пунктами 5.1, 5.2 договору від 17.01.2024 вартість надання правничої допомоги бюро за цим договором визначається на основі фактично витраченого часу бюро на надання правничої допомоги клієнту, виходячи із погодинної тарифної ставки гонорару бюро, наведеної в цьому договорі, якщо інше не буде прямо узгоджено сторонами.

Сторони встановлюють тарифну ставку гонорару за кожну годину, витрачену бюро на надання правничої допомоги клієнту, у розмірі 10000грн. Податок нараховується на вказані тарифні ставки у відповідності з вимогами законодавства України.

При цьому сторони погодились, що бюро самостійно (за своїм розсудом) визначає співробітників, які будуть залучатись до виконання завдання (запиту, доручення) клієнта, якщо інше не буде прямо узгоджено сторонами.

Пунктом 8.8 договору від 17.01.2024 встановлено, що цей договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

У пунктах 1-6 додаткової угоди №1 від 13.06.2024 до договору від 17.01.2024 зазначено, що бюро зобов`язується надати наступну правничу допомогу клієнту:

- ознайомлення та аналіз документів, які надані клієнтом (договір, укладений з ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні інструкції, претензії та інші документи, пов`язані з виконанням вказаного договору)

- розрахунок пені та штрафу, що підлягають стягненню з ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» за порушення виконання зобов`язання щодо оплати поставленого та прийнятого товару;

- підготовка та подання заяв по суті (позовна заява та відповідь на відзив), їх відправлення суду та учасникам спору;

- підготовка та подання інших заяв і клопотань у межах судової справи, в інтересах клієнта, які будуть необхідними для виконання умов договору та даної додаткової угоди;

Бюро зобов`язується забезпечити участь адвоката у всіх судових засіданнях у межах судової справи за позовом клієнта до ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення заборгованості. Сторони погодили, що вартість правничої допомоги, визначена у п. 1 даної додаткової угоди, становить 70000грн, визначена у п. 2 даної додаткової угоди, становить 10000грн за одне судове засідання. Клієнт зобов`язується оплатити вартість правничої допомоги протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня виставлення рахунку на оплату. За результатами надання правничої допомоги, яка визначена даною додатковою угодою, сторони оформлюють та підписують акт приймання-передачі наданої правничої допомоги. Дана додаткова угода є невід`ємною частиною договору.

У підписаному акті приймання-передачі наданої правничої допомоги від 04.11.2024 вказано, що бюро надало правничу допомогу, а клієнт прийняв правничу допомогу, надану бюро:

- ознайомлення з документами, наданими клієнтом (договір, укладений з ДП «Східний ГЗК»; видаткові накладні; товарно-транспортні накладні; платіжні інструкції; претензії тощо), та їх аналіз;

- підготовка позовної заяви (13 сторінок) з додатками (69 додатків на 110 аркушах) у двох примірниках та надіслання позовної заяви, за допомогою засобів поштового зв`язку, на адреси Господарського суду Дніпропетровської області та ДП «Східний ГЗК»;

- ознайомлення з відзивом на позовну заяву, поданим ДП «СХІДНИЙ ГЗК» у справі №904/2759/24;

- підготовка заяв про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та надіслання її за допомогою засобів поштового зв`язку на адреси Господарського суду Дніпропетровської області та ДП «Східний ГЗК»;

- підготовка адвокатського запиту щодо руху справи №904/2759/24 та надіслання на офіційну електронну адресу Господарського суду Дніпропетровської області;

- підготовка заяви про зміну предмета позову у справі №904/2759/24 (15 сторінок) та надіслання її за допомогою засобів поштового зв`язку на адреси Господарського суду Дніпропетровської області та ДП «Східний ГЗК»;

- підготовка заяви про зменшення розміру позовних вимог у справі №904/2759/24 (4 сторінки) та надіслання її за допомогою засобів поштового зв`язку на адреси Господарського суду Дніпропетровської області та ДП «Східний ГЗК»;

- участь адвоката бюро в судових засіданнях, що відбулися 02.10.2024 о 14:30 та 22.10.2024 о 12:30 у Господарському суді Дніпропетровської області, у режимі відеоконференції;

- участь адвоката бюро у судовому засіданні, що відбудеться 12.11.2024 о 10:00 у Господарському суді Дніпропетровської області, у режимі відеоконференції,

- надання іншої правничої допомоги, необхідність надання якої виникне під час розгляду справи №904/2759/24,

Згідно з пунктами 2 - 4 акту приймання-передачі наданої правничої допомоги від 04.11.2024 сторони підтверджують, що надана бюро правнича допомога відповідає умовам договору та додаткової угоди №1 від 13.06.2024 до договору, є якісною, повною та надана належним чином. Вартість правничої допомоги, що визначена у п. 1 даного акту, згідно з умовами договору та додаткової угоди №1 від 13.06.2024 становить 100000грн. Сторони взаємних претензій не мають.

Відповідно до платіжних інструкцій №115 від 17.06.2024, №164 від 04.11.2024 клієнт перерахував бюро суму в розмірі 100000грн на підставі договору від 17.01.2024.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Таким чином витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2019 у справі №922/445/19.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

У статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вказано, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України не визначає конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Аналогічна права позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін(див. додаткову постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц). Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Застосовуючи критерій співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених як у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України так і у частинах п`ятій-сьомій статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, Верховний Суд дійшов висновків, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме - пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Слід зазначити, що подання позивачем заяви про зміну предмету позову було обумовлено змістом відзиву відповідача про наявність усталеної практики щодо застосування норм статті 231 Господарського суду України, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №904/4156/18.

У підготовчих та судовому засіданні у справі №904/2759/24 брав участь лише представник позивача в режимі відеоконференції. Відповідач не оспорював розмір суми боргу.

Врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; враховуючи кількість виготовлених представником позивача документів та їх зміст, суд дійшов до висновку не розподіляти витрати позивача на правничу допомогу в розмірі 75000грн. Суд покладає на відповідача витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 25000грн. Решта витрат на професійну правничу допомогу залишається на позивачеві.

Керуючись статтями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, статтями 2, 3, 4, 13, 20, 41, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 126, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт Оіл Груп» до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення суми боргу в розмірі 8671680грн, інфляційних втрат в розмірі 263777грн92коп - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (Ідентифікаційний код: 14309787; місцезнаходження: 52210, Дніпропетровська область, Кам`янський район, м. Жовті Води, вул. Олеся Гончара, буд. 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт Оіл Груп» (Ідентифікаційний код: 45021298; місцезнаходження: 02121, м. Київ, вул Архітектора Вербицького, буд.30-А, офіс 1) суму боргу в розмірі 8671680грн, інфляційних втрат в розмірі 263777грн92коп, витрати зі сплати судового збору в розмірі 134031грн87коп, витрати на правничу допомогу в розмірі 25000грн.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

В судовому засіданні 12.11.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення підписаний 22.11.2024.

Суддя Р.Г. Новікова