Рішення

від 11.11.2024 по справі 906/472/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2024 р. м. Житомир Справа № 906/472/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Пясецький Д.В. (приймає участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів) - адвокат, діє на підставі довіреності №29/12-2023/14 від 29.12.2023;

від відповідача: Довгалюк Р.О. (в залі суду) - адвокат, діє на підставі довіреності №001-02-0324 від 13.03.2024;

Кучерук М.Г. (в залі суду) - адвокат, діє на підставі довіреності №01-152-1223 від 19.12.2023.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільних систем "Житомиргаз"

про стягнення 16 665 471,22 грн.

В судовому засіданні 22.10.2024 оголошувалась перерва до 11.11.2024 об 11:00 год.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 12 913 124,73 грн. основного боргу, 1 952 337,37 грн. пені, 1 291 312,48 грн. штрафу, 176 423,44 грн. 3% річних, 332 273,20 грн. інфляційних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не виконав належним чином зобов`язання за договором купівлі-продажу природного газу № 101/ПГ-3265-ОГРМ від 21.06.2022 в частині повної та своєчасної оплати придбаного товару.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 07.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

10.06.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого останній просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що віднесення обсягу поставленого природного газу до ІІІ групи (обсяг понаднормових втрат та виробничо-технологічних втрат на період з 1 червня 2022 р. та протягом воєнного стану, а також протягом 6 місяців після його припинення або скасування) є необґрунтованим, оскільки такі обсяги повністю враховані в межах лімітів, які зафіксовані в договорі від 21.06.2022 та додаткових угодах до нього.

Водночас відповідач зауважував, що позивачем порушено порядок ціноутворення ІІІ групи обсягів природного газу та не дотримано порядку здійснення розрахунків з урахуванням укладеного між позивачем, відповідачем та Житомирським обласним управлінням АТ "Ощадбанк" від 30.06.2022.

12.06.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив з зазначенням контраргументів, наведених у відзиві.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 19.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі .

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, проси відмовити в його задоволенні.

Крім цього, зауважив, якщо суд не знайде підстав для відмови з задоволенні позову, просив зменшити штрафні санкції на 90%.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (продавець/позивач) та Акціонерним товариством "Оператор газорозподільних систем "Житомиргаз" (покупець/відповідач) укладено Договір купівлі-продажу природного газу №101/ПГ-3265-ОГРМ.

Зі змісту тексту договору №101/ПГ-3265-ОГРМ від 21.06.2022 вбачається, що сторони керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) від 30.09.2015 №2493 (далі Кодекс ГТС), Положенням про покладання спеціальних обов`язків на суб`єкт ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №222 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2022 №699) (далі - Положення) та іншими нормативно-правовими актами України, що регулюють відносини у сфері купівлі-продажу природного газу, уклали цей договір купівлі-продажу природного газу (далі - договір).

Цей договір (включаючи усі зміни та доповнення) регулює відносини сторін щодо купівлі-продажу, передачі та прийому природного газу на умовах, встановлених цим договором та Положенням (п.1.1 договору).

На виконання умов Положення та цього договору, покупець гарантує приєднатися до договору про утворення балансуючої групи, де стороною відповідальною за добовий небаланс групи є ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" за типовою формою, розробленою та затвердженою ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (п.1.2 договору).

Продавець, за умови дотримання положень цього договору та вимог Положення покупцем, зобов`язується передати у власність покупцю природний газ в обсягах, у строки та на умовах, що погоджені сторонами у цьому договорі, а покупець зобов`язується прийняти і своєчасно сплатити вартість такого обсягу природного газу у розмірі, строки та у порядку, що визначений цим договором (п.1.3 договору).

Відповідно до п. 2.2 договору, загальний обсяг (об`єм) природного газу, що передається за цим договором, складається із:

Обсяг І (фіксований) - обсяг нормативних втрат та виробничо-технологічних витрат, погоджених НКРЕКП на період з 1 червня 2022 року та протягом дії воєнного стану, а також шести місяців після його припинення або скасування. Погоджений НКРЕКП Обсяг І на період з 1 червня 2022 по 30 вересня 2022 складає: 3 865,710 тис. куб. метрів, в тому числі по місяцях:

червень 2022 р. - 862,180;

липень 2022 р. - 793,830;

серпень 2022 р. - 835,230;

вересень 2022 р. - 1 374,470.

Для встановлення Обсягу І на наступні періоди постачання сторони підписують додаткову угоду до цього договору на підставі підтверджених НКРЕКП обсягів природного газу.

Обсяг II - обсяг втрат, зумовлених воєнними діями та понесених у зв`язку із запобіганням/врегулюванням гуманітарних кризових ситуацій, що розраховуються відповідно до методики визначення вартості втрат (витоку) природного газу у разі пошкодження газопроводів та газорозподільних станцій, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, розробленої на виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 326 "Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації". Замовлення Обсягу II здійснюється в порядку, встановленому цим договором (п. 2.2.2 договору).

Обсяг III - обсяг понаднормованих втрат та виробничо-технологічних витрат на період з 01.06.2022 та протягом дії воєнного стану, а також протягом шести місяців після його припинення або скасування, за винятком обсягів І і II (п. 2.2.3 договору).

За розрахункову одиницю переданого природного газу приймається один кубічний метр газу (куб. м), приведений до стандартних умов. Стандартними умовами є: тиск 760 мм рт.ст, (101,325 кПа) і температура - 20°С (п. 2.3 договору).

Продавець передає покупцеві природний газ у порядку та на умовах, визначених у цьому договорі. Перехід права власності на природний газ відбувається на умовах, передбачених цим договором (п. 3.1 договору).

Згідно п. 3.1.2 договору покупець для замовлення Обсягу ІІІ до 10 числа місяця наступного за місяцем передачі природного газу направляє на електронну адресу продавця balance@gas.ua інформацію щодо необхідного обсягу понаднормових втрат та виробничо-технічних витрат, за винятком Обсягів І та ІІ, за формою встановленою додатком №1 до цього договору.

Передача договірного обсягу газу здійснюється протягом кожного періоду передачі, узгодженого сторонами у договорі (п. 3.2 договору).

Передача та приймання природного газу здійснюється на ВТТ шляхом надання сторонами Оператору ГТС торгових сповіщень на відчуження/набуття природного газу в Інформаційній платформі Оператора ГТС, відповідно до вимог Кодексу ГТС. У торгових сповіщеннях, зокрема, зазначається обсяг природного газу, що передається/ приймається сторонами відповідно до договору. Право власності на природний газ переходить від продавця до покупця у ВТТ (п. 3.3 договору).

У відповідності до п. 3.9 договору фактичний обсяг переданого продавцем та прийнятого покупцем природного газу на ВТТ за період передачі згідно з договором дорівнює сумі усіх обсягів, зазначених у торгових сповіщеннях сторін, на підставі яких оператором ГТС погоджено передачу природного газу протягом такого періоду передачі.

Пунктом 3.10 договору сторони погодили, що після закінчення періоду передачі, у якому була здійснена передачі газу, але не пізніше 14-го числа місяця, наступного за періодом передачі, якщо інше не передбачено договором, покупець складає, підписує скріплює своєю печаткою (за наявності) комерційні акти щодо Обсягу І, Обсягу ІІ та Обсягу ІІІ та направляє на підпис Покупцю:

- на поштову адресу покупця, вказану у розділі 12 цього договору, рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення або поштовим відправленням з оголошеною вартістю (цінним листом),

- або надаються нарочно під підпис в отриманні,

- або шляхом направлення направлення комерційних актів, скріплених кваліфікованим електронним підписом продавця шляхом електронного документообігу із направленням копії такого акту на електронну адресу покупця, вказану у розділі 12 цього договору.

При цьому для підписання та обміну електронними документами сторони цього договору використовують, зокрема, систему обміну електронними документами "М.Е.Doc". Сторони цим підтверджують, що визнають форми електронних документів, в яких підтверджені описані в них господарські операції, з використанням спеціалізованих програмних рішень, та зобов`язується слідкувати за надходженням електронних документів та своєчасно здійснювати їх приймання, перевірку, підписання з використанням КЕП та повернення іншій стороні. Електронні документи вважаються підписаними і набирають чинності з моменту, зазначеного в конкретному електронному документі, іншому документі, на виконання якого він підписується, або в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Пунктом 3.10.1 договору визначено, що покупець повертає підписані комерційні акти щодо Обсягу І, Обсягу ІІ та Обсягу ІІІ протягом 5-ти календарних днів з моменту їх отримання.

Сторони на підставі ч. 3 ст. 207 та ст. 627 Цивільного кодексу України домовилися про можливість підписання в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису комерційних актів, первинної бухгалтерської документації, актів звірки взаєморозрахунків та інших документів, пов`язаних із виконанням договору (п. 3.11 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору ціна природного газу, який передається за цим договором, встановлюється наступним чином:

Ціна природного газу для Обсягу І (фіксований) становить 7420,00 грн. із урахуванням податку на додану вартість за 1 000 куб. метрів природного газу (п. 4.1.1 договору).

Ціна природного газу для Обсягу II становить 0,01 грн. із урахуванням податку на додану вартість за 1000 куб. метрів природного газу (п. 4.1.2 договору).

Ціна природного газу для Обсягу ІІІ розраховується за формулою (п. 4.1.3 договору).

Ціна = [(SK VTP + SK Exit fee) * X-RateEUR*10,6 + UA Entry fee * Daily booking coefficient * X-RateUSD] + податок на додану вартість,

де SK VTP - середньоарифметичне значення між "Bid" та "Offer" для котирування Day-ahead згідно з даними, опублікованими у джерелі котирувань ICIS EuropeanSpotGasMarkets під заголовком "SlovakiaPriceAssessment" на дату, що передує дню визначення ціни в євро/МВт·год;

SK Exit fee - плата за вихід із Словаччини, розрахована за допомогою тарифного калькулятора за посиланням https://tis.eustream.sk/TisWeb/#/?nav=oa.calwlng=EN із розрахунку на 10 000 МВт·год денної потужності під час бронювання потужності на добу для кожного розрахункового місяця в точці "Budіnce" в євро/МВт·год;

UA Entryfee - тариф на послуги транспортування природного газу для входу в газотранспортну систему України на міждержавному з`єднанні для точки входу "Будінце" на рівні 4,45 долара США за 1 000 куб. метрів на добу без податку на додану вартість;

Dailybookingcoefficient - коефіцієнт, який застосовується до тарифів на послуги із транспортування природного газу для точок входу в газотранспортну систему на міждержавних з`єднаннях на регуляторний період 2020-2024 років під час замовлення потужності на добу наперед на рівні 1,45;

X-RateEUR - офіційний курс гривні до євро, актуальний на дату розрахунку ціни, опублікований на офіційному веб-сайті Національного банку, у гривнях за 1 євро;

X-RateUSD - офіційний курс гривні до долара США, актуальний на дату розрахунку ціни, опублікований на офіційному веб-сайті Національного банку, у гривнях за 1 долар США;

податок на додану вартість - 20 відсотків * [(SK VTP+ SK Exit fee) * X-RateEUR*10,6 + UA Entry fee * Daily booking coefficient * X-RateUSD].

Договірна вартість розраховується і підлягає сплаті в українських гривнях у безготівковій формі на рахунок продавця. Договірна вартість кожного договірного обсягу газу округлюється до 2-х знаків після коми (п. 4.2 договору).

Покупець здійснює розрахунок за реалізовані обсяги природного газу в розрахунковому періоді не пізніше ніж 30 (тридцять) днів після закінчення розрахункового періоду. Покупець щомісячно до 25 числа місяця, що передує місяцю передачі, може здійснювати у повному розмірі попередню оплату вартості обсягу І (фіксований) за кожен наступний місяць відповідно до умов підписаного договору купівлі-продажу природного газу (п.п. 4.3, 4.3.1 договору).

Моментом оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок продавця (п. 4.4 договору).

За умовами п. 5.2.2 договору покупець зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату природного газу, надання забезпечення згідно з умовами договору.

За порушення покупцем строків проведення розрахунків за природний газ, визначених договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, покупець, на письмову вимогу продавця не пізніше ніж 15 днів з моменту її отримання, зобов`язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а у випадку порушення покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на 5-ть (п`ять) робочих днів, покупець зобов`язаний сплатити на користь продавця додатково штраф, розмір якого становить 10% від суми простроченого платежу (п. 6.3 договору).

Керуючись ст. 259 Цивільного кодексу України, сторони дійшли згоди встановити позовну давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) тривалістю у п`ять років (п. 6.10 договору).

Сторони дійшли згоди, що нарахування штрафних санкцій не обмежується строком, встановленим ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, та здійснюється за весь період прострочення виконання зобов`язань (п. 6.11 договору).

Сторони, підписуючи договір, підтверджують, що визнають форми електронних документів, що будуть укладатись сторонами під час дії цього договору, з дотриманням вимог щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП)/ електронного цифрового підпису (ЕЦП) та печатки (за наявності) засобами телекомунікаційного зв`язку, підписані з використанням спеціалізованих програмних рішень, зокрема, системи обміну електронним документами "M.E.Doc", Вчасно, тощо (п. 9.1 договору).

Цей договір підписаний сторонами з відкладальною умовою відповідно до ч.1 ст.212 ЦК України та набуває чинності з дати надання покупцем одного з видів забезпечення виконання своїх платіжних зобов`язань за договором у порядку та відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 цього договору, та діє впродовж дії воєнного стану, а також протягом шести місяців після його припинення або скасування, а в частині здійснення розрахунків між сторонами до їх повного та належного здійснення (п. 10.1 договору).

В якості доказів підписання сторонами даного договору позивачем додане відомості в сервісі Вчасно (а.с. 23 том 1).

Крім того, позивачем до матеріалів справи додано копії Додаткових угод №1, №2, №4 до Договору №101/ПГ-3265-ОГРМ.

Відповідно до змісту додаткової угоди №1 від 01.09.2022 сторони дійшли взаємної згоди викласти підпункт 2.2.1 пункту 2 розділу 2 договору в наступній редакції: "2.2.1 Обсяг 1 (фіксований) - обсяг нормативних втрат та виробничо-технологічних витрат, погоджених НКРЕКП на період з 1 червня 2022 року та протягом дії воєнного стану, а також шести місяців після його припинення або скасування. Погоджений НКРЕКП Обсяг І на період з 1 червня 2022 по 31 грудня 2022 складає: 20 550,710 тис. куб. метрів, в тому числі по місяцях:

червень 2022 р. - 862,180;

липень 2022 р. - 793,830;

серпень 2022 р. - 835,230;

вересень 2022 р. - 1374,470;

жовтень 2022 р. - 3 807,000;

листопад 2022 р. - 5 673,000;

грудень 2022 - 7 205,000.

Для встановлення Обсягу І на наступні періоди постачання сторони підписують додаткову угоду до цього договору на підставі підтверджених НКРЕКП обсягів природного газу".

До додаткової угоди №1 від 01.09.2022 додано повідомлення про результат обробки документів, з якого вбачається, що документ підписано електронним підписами представників сторін та скріплено електронними печатками товариств.

За умовами Додаткової угоди №2 від 17.11.2022 сторони дійшли взаємної згоди викласти підпункт 2.2.1 пункту 2 розділу 2 договору в наступній редакції: "2.2.1 Обсяг І (фіксований) - обсяг нормативних втрат та виробничо-технологічних витрат, погоджених НКРЕКП на період з 1 червня 2022 року та протягом дії воєнного стану, а також шести місяців після його припинення або скасування. Погоджений НКРЕКП Обсяг І на період з 1 червня 2022 р. по 31 травня 2023 р. складає: 41 919,340 тис. куб. метрів, в тому числі по місяцях:

червень 2022 р. - 862,180;

липень 2022 р. - 793,830;

серпень 2022 р. - 835,230;

вересень 2022 р. - 1 374,470;

жовтень 2022 р. - 3 807,000;

листопад 2022 р. - 5 673,000;

грудень 2022 р. - 7 205,000;

січень 2023 р. - 6 915,210;

лютий 2023 р. - 5 719,850;

березень 2023 р. - 4 606,250;

квітень 2023 р. - 2 834,610;

травень 2023 р. - 1 292,710.

Для встановлення Обсягу І на наступні періоди передачі сторони підписують додаткову угоду до цього договору на підставі підтверджених НКРЕКП обсягів природного газу.".

На підтвердження укладення Додаткової угоди №2 від 17.11.2024 позивачем надано повідомлення про результат обробки документів, з якого вбачається, що документ підписано електронним підписом представників та скріплено електронними печатками товариств.

Додатковою угодою №4 від 01.05.2023 до договору №101/ПГ-3265-ОГРМ від 21.06.2022 сторони керуючись підпунктом 2.2.1 пункту 2 розділу 2 договору дійшли взаємної згоди додатково до раніше погодженого Обсягу І на період червень 2022 р. - травень 2023 р., на підставі погодженого НКРЕКП обсягу погодити на період з 01.06.2023 по 30.11.2023 наступні обсяги постачання: 11 283,950 тис. куб. метрів, в тому числі по місяцях:

червень 2023 р. - 883,870;

липень 2023 р. - 864,400;

серпень 2023 р. - 876,080;

вересень 2023 р. - 1 374,480;

жовтень 2023 р. - 2 826,830;

листопад 2023 р. - 4 458,290.

До додаткової угоди №4 від 01.05.2023р. додано протоколи створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 13.03.2024р., з яких вбачається, що підписантами за допомогою кваліфікованого електронного підпису підписано додаткову угоду №4. Крім того додаткову угоду скріплено електронними печатками товариств, що також відображається у протоколі створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

На підтвердження виконання умов договору №101/ПГ-3265-ОГРМ, позивачем до матеріалів справи надано копії актів приймання-передачі природного газу на загальну суму 236 006 167,90 грн. (а.с. 28-61 том 1).

Оплату за переданий газ відповідач здійснив лише частково на суму 223 093 043,17 грн.

З урахуванням наведеного, позивач наполягає на тому, що станом на момент пред`явлення позову відповідач має заборгованість за поставлений природний газ за Договором №101/ПГ-3265-ОГРМ від 21.06.2022 в розмірі 12 913 124,73 грн.

Несплата відповідачем боргу стала підставою для нарахування пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат, а також звернення позивача до суду з даним позовом.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

За змістом ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

гідно з вимогами ч.ч.1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

За приписами ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст.692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до ч. 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

За змістом ч.ч. 2, 3 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов`язаний, зокрема: укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів. У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом.

Як встановлено судом вище, на підтвердження виконання договору, позивачем до матеріалів справи надані акти приймання-передачі природного газу на загальну суму 236 006 167,90 грн.

Акти приймання - передачі природного газу підписані представниками сторін шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису без зауважень.

Вищенаведені обставини, на думку суду, свідчать про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" виконало взяті на себе зобов`язання щодо поставки природного газу відповідачу у відповідності до умов договору купівлі-продажу, а відповідач в свою чергу прийняв природний газ у повному обсязі, на підтвердження чого підписав акти приймання-передачі.

Проте, під час розгляду справи судом відповідачем було наголошено, що позивачем порушено порядок ціноутворення Обсягів ІІІ групи природного газу та неправомірно віднесено переданий обсяг природного газу до ІІІ групи.

Суд проаналізувавши наведені заперечення зазначає наступне.

Умовами спірного договору №101/ПГ-3265-ОГРМ від 21.06.2022 визначено, що:

Обсяг І (фіксований) - обсяг нормативних втрат та виробничо-технологічних витрат, погоджених НКРЕКП на період з 1 червень 2022 року та протягом дії воєнного стану, а також шести місяців після його припинення або скасування (пункт 2.2.1).

Обсяг ІІІ - обсяг понаднормованих втрат та виробничо-технологічних витрат на період з 1 червня 2022 та протягом дії воєнного стану, а також протягом шести місяців після його припинення або скасування за винятком обсягів І і ІІ (пункт 2.2.3).

Відповідно до пункту 3.1.2 Договору, покупець для замовлення Обсягу ІІІ до 10 числа місяця наступного за місяцем передачі природного газу направляє на електронну адресу Продавця blance@gas.ua інформацію щодо необхідного обсягу понаднормованих втрат та виробничо-технологічних витрат, за винятком Обсягів І та ІІ, за формою встановленою додатком №1 до цього Договору.

НКРЕКП повідомила позивача про погоджені обсяги нормативних втрат/витрат природного газу окремо по кожному Оператору ГРМ, в тому числі відповідачу (а.с. 97-101 том 2).

Відповідачем зі свого боку було надано Позивачу відповідну інформацію (згідно додатку № 1 до Договору - а.с. 103-109 том 2) щодо замовлення Обсягу І та Обсягу ІІІ на кожну конкретну добу, а позивачем в свою чергу було здійснено постачання природного газу відповідачу в обсягах замовлених відповідачем.

З урахуванням наданої відповідачем інформації та даних Інформаційної платформи, між сторонами було укладено відповідні акти приймання-передачі природного газу із зазначенням періоду постачання, обсягу природного газу та ціни, чим фактично і було затверджено факт постачання природного газу у спірні періоди та затверджено його ціну, обсяг і вартість. Вказані акти приймання-передачі природного газу були підписані та скріплені печатками з боку обох сторін Договору, без жодних заперечень та зауважень.

Частиною 1 статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 5 статті 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, враховуючи ту обставину, що сторони на виконання умов договору підписали акти приймання-передачі природного газу, вказане підтвердило поставку природного газу відповідачу у відповідний період на відповідну вартість. Отже відповідач набув право власності на такий природний газ та в нього виник обов`язок щодо його оплати.

Отже підписані акти, котрі наявні в матеріалах справи підтверджують факт постачання природного газу відповідачу у спірний період за ціною яка вказана та узгоджена сторонами у відповідних актах.

З цього приводу, суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України), а отже, і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки.

Добросовісність (bona fides) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість (подібний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11.11.2021 у справі №910/8482/18 (910/4866/21), від 04.08.2021 у справі №185/446/18, від 07.10.2020 у справі №450/2286/16-ц, від 03.08.2022 у справі №910/5408/21).

Окрім того, Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що доктрина "venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини "venire contra factum proprium" міститься принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (див. постанови Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №910/9397/20, від 10.04.2019 у справі №390/34/17).

Згаданий принцип римського права "venire contra factum proprium" є вираженням "equitable estoppel" - однієї з найважливіших доктрин загального права. В системі загального права ця доктрина ґрунтується на "principles of fraud" та є спрямованою на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище. Доктрина виступає своєрідним механізмом гарантування захисту очікувань іншої сторони правовідносин і забезпечення балансу відносин між сторонами. Вказаний принцип "estoppel", зокрема застосовано в практиці Європейського суду з прав людини (зокрема у рішенні ЄСПЛ у справі "Хохліч проти України" (заява №41707/98).

Здійснюючи тлумачення доктрини "venire contra factum proprium", Верховний Суд у постанові від 12.01.2022 справі №520/13586/18 сформулював висновок про те, що якщо особа, яка має право оскаржити документ (наприклад, свідоцтво про право на спадщину) чи юридичний факт (зокрема, правочин, рішення органу юридичної особи), висловилася або дала зрозуміти своєю поведінкою, що не буде реалізовувати право на оскарження, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба надалі реалізувати право на оскарження суперечитиме попередній поведінці такої особи і має призводити до припинення зазначеного права.

З огляду на вищенаведене, суд звертає увагу, що в даному випадку поведінка відповідача під час розгляду справи в господарському суді підпадає під ознаки суперечливої, адже не узгоджується з попередньою позицією, що полягала у добровільному прийнятті на себе зобов`язань за Договором №101/ПГ-3265-ОГРМ та підписанні усіх актів приймання-передачі за спірний період без будь-яких зауважень, в тому числі і щодо визначеної ціни природного газу.

Крім цього, суд вважає за необхідне відзначити, що ціна газу для Обсягу ІІІ розраховуються за формулою, визначеною в п. 4.1.3 договору.

З обрахованою позивачем ціною відповідач погодився, підписуючи акти приймання-передачі природного газу Обсягу ІІІ, а отже вчинив конклюдентні дії, щодо її визнання та прийняття газу саме та такою ціною.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Верховний суд неодноразово зазначав на вищезазначену норму щодо заборони зміни ціни договору після його виконання, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

Також слід відзначити, що згідно пункту 4.3. договору, покупець здійснює розрахунок за реалізовані обсяги природного газу в розрахунковому періоді не пізніше ніж 30 (тридцять) днів після закінчення розрахункового періоду.

Умовами Договору про договірне списання № 1 не внесено жодних змін до спірного Договору купівлі-продажу природного газу щодо строків розрахунків, які встановлені п. 4.3. цього Договору.

Згідно з п. 2.1.1 Договору встановлено, що реалізація природного газу в період з 1 червня 2022 року та протягом дії воєнного стану, а також протягом шести місяців після його припинення або скасування, здійснюється за умови, якщо:

- покупець приєднався до договору про утворення балансуючої групи, де стороною, відповідальною за добовий небаланс групи, є ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", за типовою формою, розробленою та затвердженою ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України";

- покупець станом на дату підписання цього договору має підписаний, чинний та діючий договір про договірне списання з поточних рахунків такого покупця строком дії до повного виконання ним зобов`язань за договором купівлі-продажу природного газу, укладеним 3 ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" у період з 1 березня 2022 року по 30 квітня 2022 року Положення цього підпункту не застосовується у разі відсутності станом на дату підписання цього договору заборгованості покупця перед ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" за договором купівлі-продажу природного газу, укладеним з ним у період з 1 березня 2022 року по 30 квітня 2022 року;

- покупцем до 30 червня 2022 року надано одне з наступних видів забезпечення виконання своїх платіжних зобов`язань за договором купівлі-продажу природного газу:

банківську гарантію на суму грошових зобов`язань, які для цих цілей розраховуються виходячи із середньомісячного обсягу втрат та виробничо- технологічних витрат природного газу оператора газорозподільної системи протягом 2021 року за ціною 7 420,00 гривень 3 урахуванням податку на додану вартість за 1 000 куб. метрів газу. Банківська гарантія має бути видана банком-резидентом України, який відповідає вимогам, встановленим за посиланням https:/www.naftogaz.com/bank-garantee та оформлена за примірною формою, встановленою додатком № 2 до цього Договору, або

1) до 30.06.2022 року здійснено повну оплату вартості обсягу І (фіксований) за червень 2022 р. та також щомісячно до 25 числа місяця, що передує місяцю передачі природного газу здійснює у повному розмірі попередню оплату вартості обсягу І (фіксований) за кожен наступний місяць відповідно до умов Договору; або

2) підписує договір про договірне списання з власних поточних банківських рахунків строком дії до повного виконання зобов`язань такого покупця за цим договором та договором, що передбачений до укладання п. 1.2. цього Договору.

Покупець зобов`язується усіляко сприяти своєчасному підписанню своїм обслуговуючим банком Договору про договірне списання таким чином, щоб він був підписаний у термін, визначений цим Договором. Умови цього положення вважаються виконаними з моменту фактичної можливості здійснення договірного списання за відповідним належним чином укладеним та діючим договором про договірне списання.

Договір про договірне списання № 1 укладений з метою забезпечення належного здійснення відповідачем розрахунків за спірним Договором купівлі-продажу природного газу (п. 2 Договору про договірне списання № 1).

Засоби забезпечення виконання зобов`язань - сукупність заходів, за допомогою яких учасники договірних відносин впливають один на одного з метою належного виконання передбаченого договором завдання, дотримання визначених меж поведінки під загрозою вчинення кредитором певних дій, які обумовлюють настання негативних наслідків майнового характеру для боржника.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності; договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Таким чином, Договір про договірне списання № 1 є забезпечення основного зобов`язання за Договором №101/ПГ-3265-ОГРМ та як не припиняє основного зобов`язання, так і не змінює строки виконання зобов`язання.

Посилання відповідача на практику Верховного Суду щодо розрахунків із застосування рахунків із спеціальним режимом використання безпідставне, оскільки рахунок відповідача з якого здійснюється оплата не є рахунком із спеціальним режимом використання, а є поточним рахунком, що прямо зазначено в спірному Договорі та Договорі про договірне списання № 1.

Враховуючи зазначені обставини в сукупності, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір заборгованості у розмірі 12 913 124,73 грн. є обґрунтований, а позовні вимоги в цій частині такі, що підлягають задоволенню.

Розглядаючи позов в частині стягнення з відповідача на підставі 1 952 337,37 грн. пені, 1 291 312,48 грн. штрафу, 176 423,44 грн. 3% річних та 332 273,20 грн. інфляційних, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

За змістом ч. 1 ст. 230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Перевіривши розрахунки пені та штрафу, суд вважає останні вірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що у відповідності до положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Нарахування процентів та інфляційних втрат має компенсаційний, а не штрафний характер та, відповідно, особа не може бути звільнена від сплати процентів річних та інфляційних втрат у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, зокрема на підставі статті 617 Цивільного кодексу України.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок, суд встановив, що він є правильним.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 332 273,20 грн. та 3% річних у сумі 176 423,44 грн. є правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 90%, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, неустойка, виходячи з приписів статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора, у разі порушення зобов`язання, шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є, в першу чергу, захист інтересів кредитора, однак, не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 13.05.2019 у справі №904/4071/18, від 22.04.2019 у справі №925/1549/17, від 30.05.2019 у справі №916/2268/18, від 04.06.2019 у справі №904/3551/18.

Суд не зобов`язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення пені; це не входить в предмет доказування у справах про стягнення пені. Відповідно до принципу змагальності суд оцінює лише надані сторонами докази і наведені ними аргументи.

Закон не визначає ані максимального розміру, на який суди можуть зменшити нараховані відповідно до договору штрафні санкції, ані будь-який алгоритм такого зменшення.

Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно ст. 86 ГПК, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач, в свою чергу не подав суду належних доказів, які б могли бути підставою для зменшення розміру штрафних санкцій (скрутне фінансове становище і т.д.)

Водночас, суд відзначає, що і відсутність у відповідача необхідних коштів, у тому числі, у зв`язку з скрутним фінансовим станом, не є тією виключною обставиною, яка може бути підставою для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення в розумінні положень Господарського процесуального кодексу України.

Тому, суд відмовляє в задоволенні заявленого відповідачем клопотання щодо зменшення розміру штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019р. №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

У відповідності до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Так, беручи до уваги наявні в матеріалах справи пояснення та докази сторін, господарський суд, оцінюючи за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільних систем "Житомиргаз" (10002, м. Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, 35, код ЄДРПОУ 03344071)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 40121452) 12913124,73 грн. основного боргу, 1 952 337,37 грн. пені, 1 291 312,48 грн. штрафу, 176 423,44 - 3% річних, 332 273,20 грн. інфляційних та 199 985,65 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 21.11.24

Суддя Кудряшова Ю.В.

Список розсилки:

1 - позивачу в Електронний кабінет

2 - представнику позивача - адвокату Пясецькому Д.В. в Електронний кабінет

3 - відповідачу в Електронний кабінет