Рішення

від 13.11.2024 по справі 910/8885/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.11.2024Справа № 910/8885/24

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Блажівської О.Є. за участю секретаря судового засідання Бенчук О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №910/8885/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стромат «Спецбетон» (03680, м. Київ, вул. Пшенична, буд. 2, ЄДРПОУ 39038754)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті-Груп» (03194, м. Київ, бульвар Кольцова, буд. 14Л групи 301-302, приміщення 1, ЄДРПОУ 40203200),

про стягнення 2 371 527,27 грн.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Стромат «Спецбетон» (далі - Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті-Груп» про стягнення 3 371 527, 27 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує про наявність у відповідача заборгованості за поставлений та отриманий Товар за Договором №ПБ/2023/08/003 від 03.08.2023 у розмірі 2 556 018,00 грн., а також позивач зазначає, що відповідач повинен сплатити позивачу пеню - 541 291, 40 грн., інфляційне збільшення - 92 062,87 грн. та 10% річних - 182 155,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 залишено позов без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення ухвали суду, у визначений спосіб.

25.07.2024 від позивача до канцелярії суду надано матеріали на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/8885/24, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.08.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2024 відкладено підготовче засідання на 18.09.2024.

13.09.2024 через відділ автоматизованого документообігу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті-Груп» надійшли письмові пояснення.

18.09.2024 через відділ автоматизованого документообігу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Стромат «Спецбетон» надійшли пояснення по справі.

18.09.2024 через відділ автоматизованого документообігу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Стромат «Спецбетон» надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Стромат «Спецбетон» про зменшення розміру позовних вимог та продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Також даною ухвалою відкладено судове засідання у даній справі на 16.10.24.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.11.2024.

13.11.2024 у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.

13.11.2024 у судове засідання представник відповідача не з`явився. Ухвали суду (від 29.07.2024, 28.08.2024, 18.09.2024 та від 16.10.2024) були направлені відповідачу в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримані останнім, про що свідчать довідки про доставку електронного листа. Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Враховуючи викладене, відповідач повідомлений належним чином про розгляд даної справи. Від відповідача заяв про відкладення розгляду справи або про неможливість прибути в судове засідання так само, як заяв про розгляд справи за відсутності відповідача (представника відповідача) до суду не подано.

В судовому засіданні 13.11.2024 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

03.08.2023 між Товариство з обмеженою відповідальністю «Стромат «Спецбетон» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трініті-Груп» (Покупець) укладено Договір поставки №ПБ/2023/08/003 бетонних сумішей готових, будівельних розчинів та залізобетонних виробів (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупцю на умовах цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити бетонні суміші готові, будівельні розчини та залізобетонні вироби, які надалі іменуються «Товар», в асортименті та за цінами, визначеними Сторонами в видаткових накладних.

Відповідно до п. 2.1 Договору Товар поставляється Покупцю партіями на підставі погоджених Постачальником заявок Покупця, які направляються Постачальнику

- для бетонних сумішей готових та будівельних розчинів - по телефону або на електронну пошту, які зазначені в розділі 10 цього Договору, не пізніше ніж за 1 добу до початку поставки;

- для залізобетонних виробів - на електронну пошту, яка зазначена в розділі 10 цього Договору, не пізніше ніж за 7 робочих днів до початку поставки.

Пунктом 2.1.1. Договору встановлено при неможливості виконання зобов`язань з поставки Товару повністю або частково, Постачальник зобов`язаний попередити Покупця не пізніше ніж за дві години до запланованої поставки бетонних сумішей готових та будівельних розчинів та не пізніше ніж за одну добу до запланованої поставки залізобетонних виробів.

Постачальник має право не погоджувати заявки Покупця та/або призупинити відвантаження Товару Покупцю до повного погашення заборгованості за поставлений Товар, у випадку порушення строку оплати або якщо заборгованість Покупця перевищує 50% вартості Товару, який поставлений в попередньому місяці. В цих випадках Постачальник не несе відповідальності за порушення строку поставки Товару.

Відповідно до пп. 2.2.3 Договору Товар поставляється на об`єкт Покупця: зазначений в заявці. Покупець додатково оплачує Постачальнику вартість доставки Товару, яка визначається Постачальником в видаткових накладних.

Згідно п. 2.3 Договору на Товар Постачальник надає Покупцю наступні документи: товарно-транспортна накладна, видаткова накладна - 2 екземпляри, рахунок та документ, який підтверджує якість Товару, при цьому товаро-транспортна накладна та документ, який підтверджує якість Товару направляється Покупцю разом з Товаром. Покупець зобов`язаний один екземпляр оформленої видаткової накладної повернути Постачальнику протягом 5 (п`яти) днів з дати її отримання.

Податкова накладна повинна бути оформлена Постачальником у відповідності до вимог і в порядку, передбаченому законодавством України. При цьому, Сторони можуть здійснити попереднє узгодження тексту податкової накладної, в терміни, встановлені законодавством України, для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі постачання Товару, яке має ритмічний характер (два та більше разів на місяць) може бути складена зведена податкова накладна.

Датою поставки і датою переходу права власності є дата зазначена в видатковій накладній.

Відповідно до п. 2.5 Договору у разі відмови Покупця від Товару, його частини Покупець зобов`язаний негайно повідомити про це Постачальника, в тому числі менеджера із збуту відділу збуту та виробництва, за телефонами, які зазначені в розділі 10 цього Договору. Відвантажений Постачальником Товар, що знаходиться в місці призначення або на шляху прямування в місце призначення, повинний бути прийнятий та оплачений Покупцем, якщо Постачальник не зможе переадресувати його на інші об`єкти. При переадресації Покупець додатково оплачує Постачальнику вартість транспортних витрат, пов`язаних з цим переадресуванням.

Пунктом 4 Договору передбачено, що ціна Товару визначається за взаємною згодою Сторін і зазначається д видаткових накладних. Покупець здійснює оплату Товару шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок Постачальника протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки Товару. Але Незалежно від строку оплати, Покупець повинен повністю сплатити поставлений Товар до закінчення строку дії Договору. Датою платежу є дата зарахування коштів на рахунки Постачальника. Сторони домовились, що зарахування грошових коштів отриманих за Товар здійснюється Постачальником в порядку передбаченому ст. 534 ЦКУ.

Орієнтовно загальна сума договору складає 3 000 000 (три мільйони) гривень з ПДВ. Загальна сума Договору погоджена Сторонами на дату укладення Договору і може змінюватися шляхом додаткових угод до цього Договору.

Згідно п. 5.1 Договору Порушенням Договору є його невиконання або виконання з порушенням умов, визнач зобов`язання (неналежне виконання).

В разі невчасного внесення Покупцем належної плати за поставлений Товар, Покупець сплачує Постачальний пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також 10% річних від простроченої суми. Нарахування пені за цим договором не припиняється через шість місяців з дня, коли відповідне зобов`язання має бути виконане. Відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України, із змінами і доповненнями, сторони погодили, що для вимог про стягнення пені за цим договором встановлюється строк позовної давності 3 роки (п. 5.2 Договору).

За порушення Постачальником строків поставки Товару, Постачальник сплачує, на користь Покупця неустойку у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення від загальної вартості непоставленого або поставленого з порушенням строків поставки Товару, окрім випадків призупинення відвантаження в випадках передбачених в п.2.1 цього Договору (п. 5.3 Договору).

Відповідно до п. 9.1 Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і скріплення печатками і діє до 31.12.2024.

На виконання умов Договору, Постачальником (позивачем) поставлено Покупцю (відповідачу) товар, що підтверджується податковими накладними:

Так, Позивачем було поставлено Відповідачу Товар (вартість якого не оплачена) видатковими накладними, копії яких додаються до позовної заяви, а саме: № 12/05095 від 22.08.23 року; № 12/05097 від 22.08.23 року; № 12/05140 від 23.08.23 року; № 12/05200 від 24.08.23 року; № 12/05234 від 25.08.23 року; № 12/05367 від 29.08.23 року; № 12/05470 від 31.08.23 року; № 12/05497 від 01.09.23 року; № 12/05572 від 04.09.23 року; № 12/05615 від 05.09.23 року; № 12/05639 від 06.09.23 року; № 12/05691 від 07.09.23 року; № 12/05733 від 08.09.23 року № 12/05802 від 09.09.23 року № 12/05823 від 11.09.23 року № 12/05859 від 12.09.23 року; № 12/05938 від 13.09.23 року; № 12/06006 від 15.09.23 року; № 12/06021 від 15.09.23 року; № 12/06076 від 16.09.23 року; № 12/06132 від 18.09.23 року; № 12/06248 від 21.09.23 року; № 12/07076 від 10.10.23 року; № 12/07112 від 11.10.23 року; № 12/07113 від 12.10.23 року4 № 12/07224 від 13.10.23 року; № 12/07248 від 14.10.23 року; № 12/07452 від 18.10.23 року; № 12/07509 від 19.10.23 року; № 12/07633 від 23.10.23 року; № 12/07780 від 26.10.23 року; № 12/07826 від 27.10.23 року; № 12/07884 від 28.10.23 року4 № 12/07892 від 28.10.23 року; № 12/07885 від 30.10.23 року; № 12/07916 від 31.10.23 року; № 12/07939 від 31.10.23 року; № 12/08134 від 03.11.23 року; № 12/08287 від 07.11.23; №12/08351 від 08.11.23 року; № 12/08428 від 10.11.23року.

У зв`язку з оплатою відповідачем поставленого товару не в повному обсязі, позивач звернувся з позовом до суду

Як зазначає позивач у позовній заяві загальна сума неоплаченого відповідачем Товару становить 2 556 018, 00 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача 541 291, 40 грн. - пені; 92 062, 87 грн. - інфляційні збільшення;182 155, 00 грн. - 10 % річних.

Відповідачем 13.09.2024 подано до суду письмові пояснення, до яких долучено платіжну інструкцію від 29.08.2024 № 633 про сплату на рахунок позивача 1 000 000, 00 грн. з призначенням платежу оплата згідно Договору №ПБ/2023/08/003 від 03.08.2023.

Одночасно у поданих поясненнях, відповідач зазначав, що жодних збитків позивачу не завдано, а також враховуючи скрутне матеріальне становище та вибуття Товариства із бізнес процесів, у зв`язку із тим, що 08.07.2024 року будівля, де орендується офіс Товариством, а саме: вул. Ушинського 40 зазнала ракетного обстрілу та прямого влучення ракети (на підтвердження надано копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.07.2024 року (номер кримінального провадження 22024101110000515) та договір суборенди), що призвело до призупинення роботи Товариства на 1,5 місяці, тимчасову втрату комунікації із бізнес партнерами Товариства та, зокрема, із позивачем по врегулюванню ситуації яка склалася, вважаємо, що наведені підстави є достатніми для суду для прийняття рішення про зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій за позовною заявою на 50% та задоволення їх на 50%.

Позивач заперечуючи щодо зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій за позовною заявою у поданих до суду 18.09.2024 письмових поясненнях зазначає, що при вирішенні питання про зменшення штрафної санкції суд має брати до уваги співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру штрафної санкції. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 та Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 920/1013/18, від 26.03.2020 у справі № 904/2847/19).

В даному випадку (у справі № 910/8885/24 за позовом ТОВ «СТРОМАТ «СПЕЦБЕТОН» до ТОВ «Трініті-Груп» про стягнення боргу) розмір неустойки не перевищує розміру основної заборгованості за договором, а тому відсутні правові підстави для застосування положень ст. 233 Господарського кодексу України та ст. 551 Цивільного кодексу України.

Поряд з цим, позивач звертає увагу, що штрафні санкції за порушення Відповідачем зобов`язань нараховано за період починаючи з вересня місяця 2023 року по липень 2024 року. При цьому, наголошуємо на тому, що Відповідач не виконав свої зобов`язання, щодо оплати поставленого товару у вересні-листопаді 2023 року. Тобто задовго до ракетної атаки на орендовані приміщення.

18.09.2024 позивачем подано до суду заяву про зменшення позовних вимог на 1 000 000, 00 грн., яку ухвалою суду від 18.09.2024 прийнято та подальший розгляд даної справи здійснювався з урахуванням зменшення позовних вимог.

Судом під час розгляду справи по суті було досліджено наступні докази, якими позивач та відповідач обґрунтовував свої доводи та заперечення, а саме копію: договору поставки №ПБ/2023/08/003 від 03.08.2023, видаткових накладних № 12/05095 від 22.08.23 року; № 12/05097 від 22.08.23 року; № 12/05140 від 23.08.23 року; № 12/05200 від 24.08.23 року; № 12/05234 від 25.08.23 року; № 12/05367 від 29.08.23 року; № 12/05470 від 31.08.23 року; № 12/05497 від 01.09.23 року; № 12/05572 від 04.09.23 року; № 12/05615 від 05.09.23 року; № 12/05639 від 06.09.23 року; № 12/05691 від 07.09.23 року; № 12/05733 від 08.09.23 року № 12/05802 від 09.09.23 року № 12/05823 від 11.09.23 року № 12/05859 від 12.09.23 року; № 12/05938 від 13.09.23 року; № 12/06006 від 15.09.23 року; № 12/06021 від 15.09.23 року; № 12/06076 від 16.09.23 року; № 12/06132 від 18.09.23 року; № 12/06248 від 21.09.23 року; № 12/07076 від 10.10.23 року; № 12/07112 від 11.10.23 року; № 12/07113 від 12.10.23 року4 № 12/07224 від 13.10.23 року; № 12/07248 від 14.10.23 року; № 12/07452 від 18.10.23 року; № 12/07509 від 19.10.23 року; № 12/07633 від 23.10.23 року; № 12/07780 від 26.10.23 року; № 12/07826 від 27.10.23 року; № 12/07884 від 28.10.23 року4 № 12/07892 від 28.10.23 року; № 12/07885 від 30.10.23 року; № 12/07916 від 31.10.23 року; № 12/07939 від 31.10.23 року; № 12/08134 від 03.11.23 року; № 12/08287 від 07.11.23; №12/08351 від 08.11.23 року; № 12/08428 від 10.11.23 року; претензії № 2/П від 07.06.2024, опису вкладення до цінного листа з квитанцією, накладеної № 0212114869314 від 09.06.2024 року; платіжної інструкції від 29.08.2024 № 633.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст.626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Предметом даної справи є стягнення заборгованості за неналежне виконання відповідачем умов договору поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України).

У статті 655 Цивільного кодексу України вказано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи встановлено, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується складаними відповідно до приписів п. 2.3 Договору видатковими накладними: № 12/05095 від 22.08.23 року; № 12/05097 від 22.08.23 року; № 12/05140 від 23.08.23 року; № 12/05200 від 24.08.23 року; № 12/05234 від 25.08.23 року; № 12/05367 від 29.08.23 року; № 12/05470 від 31.08.23 року; № 12/05497 від 01.09.23 року; № 12/05572 від 04.09.23 року; № 12/05615 від 05.09.23 року; № 12/05639 від 06.09.23 року; № 12/05691 від 07.09.23 року; № 12/05733 від 08.09.23 року № 12/05802 від 09.09.23 року № 12/05823 від 11.09.23 року № 12/05859 від 12.09.23 року; № 12/05938 від 13.09.23 року; № 12/06006 від 15.09.23 року; № 12/06021 від 15.09.23 року; № 12/06076 від 16.09.23 року; № 12/06132 від 18.09.23 року; № 12/06248 від 21.09.23 року; № 12/07076 від 10.10.23 року; № 12/07112 від 11.10.23 року; № 12/07113 від 12.10.23 року4 № 12/07224 від 13.10.23 року; № 12/07248 від 14.10.23 року; № 12/07452 від 18.10.23 року; № 12/07509 від 19.10.23 року; № 12/07633 від 23.10.23 року; № 12/07780 від 26.10.23 року; № 12/07826 від 27.10.23 року; № 12/07884 від 28.10.23 року4 № 12/07892 від 28.10.23 року; № 12/07885 від 30.10.23 року; № 12/07916 від 31.10.23 року; № 12/07939 від 31.10.23 року; № 12/08134 від 03.11.23 року; № 12/08287 від 07.11.23; №12/08351 від 08.11.23 року; № 12/08428 від 10.11.23 року.

Дані видаткові накладні підписані сторонами без зауважень та скріплені печатками.

Відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем до звернення позивача з даним позовом та під час розгляду даної справи частково було сплачено кошти за поставлений позивачем товар на загальну суму 1 063 547,10 грн. що підтверджується, зокрема, наявною у матеріалах справи платіжною інструкцією від 29.08.2024 № 633.

Таким чином, у відповідача виник обов`язок зі сплати грошових коштів за поставлений позивачем товар на суму 1 556 018, 00 грн.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач доказів, які б свідчили про належну оплату поставленого товару суду не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення основної заборгованості у сумі 1 556 018, 00 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача 541 291, 40 грн. - пені; 92 062, 87 грн. - інфляційні збільшення;182 155, 00 грн. - 10 % річних інфляційних витрат, суд зазнає таке.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

За змістом положень частин четвертої і шостої статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати). Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21.06.2017 зі справи № 910/2031/16 та Верховного Суду від 10.04.2018 зі справи № 916/804/17.

Відповідно до п. 5.2 Договору, в разі невчасного внесення Покупцем належної плати за поставлений Товар, Покупець сплачує Постачальний пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також 10% річних від простроченої суми. Нарахування пені за цим договором не припиняється через шість місяців з дня, коли відповідне зобов`язання має бути виконане. Відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України, із змінами і доповненнями, сторони погодили, що для вимог про стягнення пені за цим договором встановлюється строк позовної давності 3 роки

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, умовами Договору №ПБ/2023/08/003 від 03.08.2023 сторони погодили інший розмір процентів річних.

Таким чином, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 Цивільного кодексу України ) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 10 % річних від простроченої суми.

У кредитора згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3 % річних за період прострочення в оплаті основного боргу.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19) зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Нарахування на суму боргу 3 % річних та інфляційних втрат відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

Таким чином, враховуючи наявний факт порушення відповідачем грошового зобов`язання та положення Цивільного кодексу України, вимоги про стягнення з відповідача пені, 10% річних та інфляційних втрат є правомірними.

З розрахунку позивача доданого до позовної заяви вбачається, що ним розрахунок суми штрафних санкцій розраховано з загальної суми заборгованості (2 556 018, 00 грн.)

З огляду на порушення відповідачем строків оплати за договором №ПБ/2023/08/003 від 03.08.2023, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 541 291, 40 грн. - пені; 92 062, 87 грн. - інфляційні збільшення;182 155, 00 грн. - 10 % річних інфляційних витрат.

Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку, суд дійшов висновку, що останній є арифметично вірним.

Разом з тим, вирішуючи заявлене відповідачем клопотання про зменшення суми пені, суд зазначає про таке.

Частиною 1 ст. 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.

За змістом наведених вище норм, зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню. При цьому, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26.09.2019 у справі № 922/3613/18, від 08.05.2018 у справі №924/709/17.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Обґрунтовуючи необхідність зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій (пені), відповідач зазначає, що вони є необхідність у зменшенні таких санкцій на 50%, з посиланням на те, що жодних збитків позивачу не завдано, а також враховуючи скрутне матеріальне становище та вибуття Товариства із бізнес процесів, що обумовлено прямим влучення ракети в будівлю, де орендується офіс Товариства.

Суд зазначає, що позивач і відповідач є господарюючими суб`єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) заявлених до стягнення штрафних санкцій, які нараховуються за неналежне виконання стороною зобов`язань, кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, статтею 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту, на підставі належних і допустимих доказів.

Суд при вирішенні клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій виходить з того, що штрафні санкції за порушення відповідачем зобов`язань нараховано за період починаючи з вересня місяця 2023 року по липень 2024 року, зокрема за не виконння своїх зобов`язання, щодо оплати поставленого товару у вересні-листопаді 2023 року за Договором №ПБ/2023/08/003 від 03.08.2023.

Таким чином, дослідивши подане відповідачем клопотання про зменшення штрафних санкцій, перевіривши доводи, якими обґрунтовується таке клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

За таких обставин, враховуючи те, що спір виник внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором, що належним чином доведено позивачем, судовий збір покладається на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стромат «Спецбетон» задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті-Груп» (03194, м. Київ, бульвар Кольцова, буд. 14Л групи 301-302, приміщення 1, ЄДРПОУ 40203200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стромат «Спецбетон» (03680, м. Київ, вул. Пшенична, буд. 2, ЄДРПОУ 39038754) 2 371 527, 27 грн. з яких: 1 556 018, 00 грн. - основний борг; 541 291, 40 грн. - пеня; 92 062, 87 грн. - інфляційні збільшення;182 155, 00 грн. - 10 % річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті-Груп» (03194, м. Київ, бульвар Кольцова, буд. 14Л групи 301-302, приміщення 1, ЄДРПОУ 40203200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стромат «Спецбетон» (03680, м. Київ, вул. Пшенична, буд. 2, ЄДРПОУ 39038754) витрати по сплаті судового збору в розмірі 50 572, 00 грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 22.11.2024.

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА