Рішення

від 21.11.2024 по справі 686/28590/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/28590/23

Провадження № 2-др/686/166/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

18.11.2024

Хмельницький міськрайонний суд

у складі: головуючого судді - Салоїд Н.М.,

при секретареві - Гуменному В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницький заяву представника ОСОБА_1 подану в інтересах відповідача ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на правничу допомогу, -

в с т а н о в и в :

Представник ОСОБА_2 , звернувся із заявою в інтересах ОСОБА_2 до суду про ухвалення додаткового рішення суду щодо стягнення витрат на правничу допомогу з відповідача, про які було заявлено до закінчення судових дебатів у справі.

Згідно договору про надання правової допомоги б/н від 24.11.2023 року, укладеного ОСОБА_2 та адвокатом Ксьондзиком Ю.Ю.

Предметом договору було визначено надання виконавцем правничої допомоги та здійснення представництва його інтересів у Хмельницькому міськрайонному суді у справі № 686/28590/23.

Згідно додаткового договору, укладеного сторонами 24.11.2023 клієнт зобов`язувався сплатити адвокату винагороду у фіксованому розмірі в сумі 50 000 грн. за весь обсяг послуг протягом 90 днів з дати ухвалення судом першої інстанції рішення за наслідками розгляду справи. Згідно акту прийманняпередачі наданих послуг від 21.10.2024 року за договором про надання правової допомоги від 24.11.2023 року зазначено перелік послуг та вартості надання таких послуг, яка є фіксованою.

Просить ухвалити додаткове рішення у справі та стягнути з ОСОБА_3 50 000 грн. таких витрат.

Представник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, повідомлений про час і місце розгляду справи у передбаченому законом порядку.

ОСОБА_3 та її представник в судове засідання не з`явились, повідомлені про час і місце розгляду заяви у передбаченому законом порядку.

В поданих запереченнях щодо ухвалення додаткового рішення суду в частині стягнення витрат на правничу допомогу з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в розмірі 50 000 грн. покликаються на те, що ОСОБА_2 не надано реальних доказів понесення таких витрат.

Ним порушено процесуальний порядок заявлення відшкодування витрат на правничу допомогу та не подано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла або очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Тому, відповідно до положень ч.2 статті 134 ЦУПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Так, у відзиві представником відповідача не зазначено попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні клопотання про відшкодування судових витрат.

Представником відповідача не було подано до закінчення судових дебатів заяви про подання доказів понесених судових витрат, тому немає законних підстав для їх стягнення.

Крім того, вказані відповідачем витрати в сумі 50 000 грн. є неспівмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг. Просить відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на правничу допомогу.

Суд, перевіривши доводи представника відповідача викладені у поданій заяві та додаткових поясненнях, заперечення позивача та її представника, перевіривши матеріали справи доказами, вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення у справі підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 21 жовтня 2024 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 задоволено частково.

Цим рішенням змінено спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 10 000 грн. до досягнення дитиною повноліття, з врахуванням індексації на час їх виплати з дня набрання рішенням законної сили. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).

Положеннями статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

6. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як установлено судом, і такі обставини підтверджені матеріалами справи, відповідачем та його представником всупереч вимог частини 2 статі 134 ЦПК України не подано суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Разом із тим, представником відповідача відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України до закінчення судових дебатів у справі зроблено про це відповідну заяву про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 50 000.00 грн., і такі докази подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Частиною 2 статті 134 ЦПК України визначено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити у їх відшкодуванні, за винятком суми сплаченого судового збору.

Проте, неподання попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у їх відшкодуванні. У суду є право, а не обов`язок для відмови у відшкодуванні витрат (Постанова КЦС від 8 квітня 2021 року у справі №161/20630/18, Постанова КЦС від 12 жовтня 2022 року у справі №725/42/21, Постанова КГС від 31 березня 2021 року у справі №916/2087/18, а також постанови КГС від 13 лютого 2020 року у справі №911/2686/18, від 19 лютого 2020 року у справі №910/16223/18, від 21 травня 2020 року у справі №922/2167/19).

Суд вважає, що неподання іншою стороною попереднього розрахунку сум судових витрат не порушило принципу змагальності та не завадило стороні висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.

Розмір витрат, пов`язаних із розглядом справи, встановлюється судом на підставі доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (ч. 8 ст. 141 ЦПК).

Так, представником відповідача надано договір про надання правничої допомоги датований 24 листопада 2023 року згідно п. 3.1 якого за правову допомогу, передбачену в п.п. 1.2. Договору замовник сплачує виконавцю гонорару в розмірі, обумовленому додатковою угодою сторін. Пунктом 1 додаткової угоди про надання правової допомоги від 24.11.2023 визначено, що клієнт зобов`язаний сплатити адвокату винагороду у фіксованому розмірі в сумі 50 000 грн., які надаються адвокатом згідно умов Основного договору б/н від 24.11.2023, тобто сторонами визначено винагороду у фіксованому розмірі за весь обсяг наданих послуг.

Винагорода визначена пунктом 1 цього договору сплачується клієнтом у безготівковому порядку на банківські реквізити виконавця протягом 90 днів з дати ухвалення судом першої інстанції рішення за наслідками розгляду справи.

Виконавцем цих послуг надано акт приймання-передачі від 21 жовтня 2024 року.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

- чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

- чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

- розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини третя-п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що: «Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, враховуючи конкретні обставини справи та фінансового яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Представник позивача зауважує, що понесені відповідачем витрати в сумі 50 000 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим часом на надання таких послуг.

Суд погоджується із такими твердженнями представника позивача, оскільки такі витрати є неспівмірними із складністю цієї справи, розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, критерію розумності їхнього розміру та фінансового стану обох сторін.

Окрім того, суд зауважує, що позовні вимоги задоволені частково.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

З врахуванням наведених обставин слід стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн., у задоволенні решти вимог відмовити.

На підставі викладеного та керуючись п.3 ч.1 ст.270, ст.353 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в сумі 20 000 грн.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі в 30 денний строк з дня проголошення судового рішення апеляційної скарги.

Повний текст рішення складено 20.11.2024.

Суддя :