Ухвала

від 22.11.2024 по справі 193/1734/24

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/1734/24

Провадження 1-в/193/379/24

У Х В А Л А

іменем України

22 листопада 2024 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області клопотання засудженого ОСОБА_4 про приведення вироку стосовно нього у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-IX,

В С Т А Н О В И В:

26.09.2024 до Софіївського районного суду Дніпропетровської області надійшло вищевказане клопотання засудженого ОСОБА_4 відповідно до якого останній, унаслідок приведення вироку у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-IX, просив суд або звільнити його від призначеного покарання або ж пом`якшити йому теперішнє покарання.

Від засудженого надійшла заява про розгляд клопотання без його участі.

У судовому засіданні прокурор не заперечував проти задоволення клопотання засудженого.

Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали, долучені до клопотання, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що засуджений ОСОБА_4 до 07.10.2024 відбував покарання у ДУ «Софіївська виправна колонія (№45)», а після перепрофілювання цієї установи у Табір для військовополонених, засудженого було переведено для продовження відбування покарання до ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)».

Теперішнє покарання ОСОБА_4 відбуває згідно вироку Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.06.2023, за яким його засуджено за ч.4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 71, ст. 72 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Довгінцевського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.01.2023 та остаточно визначено для відбуття ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років і 1місяць.

Відповідно до цього вироку, ОСОБА_4 11.05.2023 вчинив крадіжку майна на суму 2040,93 грн.

Згідно вироку Довгінцевського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.01.2023 ОСОБА_4 засуджено за ч.1 ст. 309, ст. 75, 76 КК України до 1 року обмеження волі та звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік.

Пунктом 13 ч.1 ст.537 КПК України встановлено, що під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст.539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання покарань.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX (далі Закон № 3886-IX), який набув чинності 09.08.2024, внесено зміни до ст.51 (Дрібне викрадення чужого майна) Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 1 ст. 5 КК України передбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Відповідно до правової позиції Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеної у постанові від 07.10.2024 (справа № 278/1566/21) Закон № 3886-IХ, яким внесено зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст.5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважались кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені цим законом мають зворотну силу в часі.

У ході з`ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ та п.п 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України.

Пункт 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу України передбачає, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Приписами підпункту 169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV Податкового кодексу України розмір податкової соціальної пільги визначений у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 01.01.2023 встановлений на рівні 2684 грн.

Тобто для кваліфікації правопорушення адміністративного чи кримінального неоподатковуваний мінімум у 2023 році становив 1342 грн. Відповідно два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст. 51 КУпАП станом на 01.01.2023 - 2684 грн.

Оскільки вартість майна (2040,93 грн.), яке викрав засуджений за вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.06.2023 на час вчинення діяння не перевищувала два неоподаткованих мінімуму доходів громадян, тому він підлягає негайному звільненню від відбування покарання за цим вироком.

Таким чином, маються підстави для застосування відносно засудженого ОСОБА_4 положень 1, ч. 3 ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, тому відповідне клопотання засудженого підлягає задоволенню.

Керуючись ч. 1, ч. 3 ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст. 537, 539 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно звільнити від відбування покарання призначеного за вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.06.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України, у зв`язку з усуненням караності діяння.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1