Ухвала

від 22.11.2024 по справі 193/1731/24

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/1731/24

Провадження 1-в/193/376/24

У Х В А Л А

іменем України

22 листопада 2024 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

засудженого ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про приведення вироку стосовно нього у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-IX,

В С Т А Н О В И В:

26.09.2024 до Софіївського районного суду Дніпропетровської області надійшло вищевказане клопотання засудженого ОСОБА_4 відповідно до якого останній, унаслідок приведення вироку у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-IX, просив суд або звільнити його від призначеного покарання або ж пом`якшити йому покарання.

Засуджений у судовому засіданні своє клопотання підтримав і просив його задовольнити.

У судовому засіданні прокурор вважає, що маються підстави для задоволення клопотання засудженого та звільнення останнього від подальшого відбування покарання.

Суд, заслухавши засудженого ОСОБА_4 , думку прокурора, дослідивши матеріали, долучені до клопотання, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що засуджений ОСОБА_4 до 13.10.2024 відбував покарання у ДУ «Софіївська виправна колонія (№45)», а після перепрофілювання цієї установи у Табір для військовополонених, засудженого було переведено для продовження відбування покарання до ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)».

Теперішнє покарання ОСОБА_4 відбуває згідно вироку Енергодарського міського суду Запорізької області від 28.05.2021 за яким його засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, а за ч. 3 ст. 185 КК України - до 3 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначено ОСОБА_4 до відбуття 3 роки і 6 місяців позбавлення волі. Початок строку обчислювати з дня його затримання для відбування покарання.

Відповідно до цього вироку ОСОБА_4 вчинив один епізод кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, а саме 17.02.2021 викрав майна на суму 1993,33 грн.

Також за цим вироком ОСОБА_4 вчинив чотири епізоди кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, зокрема: 16.01.2021 викрав майна на суму 5136,40 грн., 20.02.2020 - на суму 887,78 грн., 25.02.2021 - на суму 1729,04 грн. та 05.03.2021 - на суму 499,67 грн.

Пунктом 13 ч.1 ст.537 КПК України встановлено, що під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст.539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання покарань.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX (далі Закон № 3886-IX), який набув чинності 09.08.2024, внесено зміни до ст.51 (Дрібне викрадення чужого майна) Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 1 ст. 5 КК України передбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Відповідно до правової позиції Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеної у постанові від 07.10.2024 (справа № 278/1566/21) Закон № 3886-IХ, яким внесено зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст.5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважались кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені цим законом мають зворотну силу в часі.

У ході з`ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ та п.п 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України.

Пункт 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу України передбачає, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Приписами підпункту 169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV Податкового кодексу України розмір податкової соціальної пільги визначений у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 01.01.2021 встановлено на рівні 2270 грн.

Тобто для кваліфікації правопорушення адміністративного чи кримінального неоподатковуваний мінімум у 2021 році становив 1135 грн. Відповідно два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст. 51 КУпАП станом на 01.01.2021 складати 2270 грн.

Оскільки вартість майна, яке по епізоду крадіжки за ч. 2 ст. 185 КК України, за яке засудженого ОСОБА_4 згідно вироку Енергодарського міського суду Запорізької області від 28.05.2021, на час вчинення цього діяння не перевищувала два неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тому він підлягає звільненню від відбування покарання за цим вироком.

Проте, з огляду на те, що по одному з чотирьох епізодів крадіжки за ч. 3 ст. 185 КК України за вироком Енергодарського міського суду Запорізької області від 28.05.2021, викрадено майна на суму 5136,40 грн. (16.01.2021), що на час вчинення цього діяння перевищувала два неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тому він мав би продовжити відбувати покарання за цим вироком, яке йому присуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, але без врахування сукупності злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, карність діяння якого, як вже вистановлено вище судом, усунуто зігідно закону від 18.07.2024 №3886-IX.

Судом установлено, що вирок Енергодарського міського суду Запорізької області від 28.05.2021, набрав законної сили 30.06.2021, а 21.07.2021 його приведено до виконання, що підтверджується відповідним протоколом затримання засудженого ОСОБА_4 .

Відтак, зважаючи на те, що станом на день розгляду цього клопотання засуджений ОСОБА_4 фактично відбув призначене за вищевказаним вироком покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі, ОСОБА_4 підлягає негайному звільненню з місця позбавлення волі.

Керуючись ч. 1, ч. 3 ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст. 537, 539 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання засудженого ОСОБА_4 про приведення вироку стосовно нього у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-IX, - задовольнити.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від частини покарання, призначеного за вироком Енергодарського міського суду Запорізької області від 28.05.2021 за ч. 2 ст. 185 КК України, у зв`язку з усуненням караності діяння.

Вважати ОСОБА_4 засудженим згідно вироку Енергодарського міського суду Запорізької області від 28.05.2021 за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно звільнити з ДУ "Солонянська виправна колонія (№21)" за фактичним відбуттям строку покарання.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим з моменту вручення йому її копії.

Суддя ОСОБА_1