Рішення

від 21.11.2024 по справі 177/1540/24

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/1540/24

Провадження № 2/177/857/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 листопада 2024 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Лященко В.В.

за участі: секретаря судового засідання Кантилович К.А.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Якименка С.Г.,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області цивільну справу №177/1540/24 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» про захист прав споживачів, суд

встановив:

У липні 2024 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ПрАТ «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» надає йому послуги з розподілу електричної енергії за його адресою проживання - АДРЕСА_1 . ПрАТ «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» встановило ЗВТ (лічильник) на власній опорі за межами його земельної ділянки. 21.05.2024 працівники ПрАТ «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» склали Акт про порушення, згідно якого не була збережена одна з пломб ПрАТ на ЗКО. 19.06.2024 комісія ПрАТ нарахувала додатковий борг на підставі Акту про порушення у розмірі 100 403,68 грн. за період з 22.11.2023 по 21.05.2024. Складанням та розглядом Акту про порушення йому спричинена моральна шкода, яка полягає у необхідності змінювати плани з метою прийняття участі у складанні Акту про порушення участі у засіданні комісії, відшукуванні адвоката та психологічному обуренні через обвинувачення в порушенні неіснуючого обов`язку збереження пломб на ЗКО. Просив суд визнати протиправним та скасувати рішення комісії ПрАТ «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, документоване Протоколом №180/2024 від 19 червня 2024 року, а саме що споживач ОСОБА_1 , повинен сплатити 100 403,68 грн. та стягнути з відповідача на його користь відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 840,00 грн.

Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2024 року (головуючий суддя Строгова Г.Г.) у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

26 серпня 2024 року представник позивача подав до суду клопотання та просив долучити до матеріалів справи копію адвокатського запиту адресованого ПрАТ «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія», копію листа НКРЕКП, копію листа ПрАТ «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія»

20 вересня 2024 року представник відповідача подав до суду клопотання про долучення до справи пояснень та доказів. В поясненнях просила в задоволенні позову відмовити, зазначивши, що ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» є оператором системи розподілу (ОСР), який розподіляє електричну енергію споживачам. 07.05.2018 ОСОБА_1 було подано заяву про приєднання електроустановки споживача за адресою: АДРЕСА_1 , 05.06.2018 ОСОБА_1 отримав технічні умови стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд. На момент отримання технічних умов і приєднання до мереж «ПЕЕМ «ЦЕК» земельна ділянка була не огороджена, був відсутній об`єкт на якому була б можливість розмістити засіб комерційного обліку, тому, на прохання споживача, та за згодою сторін, засіб обліку було встановлено на опорі №69 під відповідальність Споживача, з метою збереження його цілісності. 16.08.2019 між ОСОБА_1 та ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» було укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії шляхом підписання заяви-приєднання, особистий рахунок 051001048, ЕІС-код 62Z3979802732619. Акт розмежування, який є невід`ємною частиною договору також підписаний ОСОБА_1 , п. 3.2 якого передбачено, що споживач несе відповідальність за збереження засобу обліку та пломб на ньому, технічний стан та безпечну експлуатацію внутрішньо будинкової мережі, якісну, безпечну експлуатацію побутових електроустановок. 18.05.2022 ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» проведена технічна перевірка та складено Акт №886 про пломбування засобів комерційного обліку електричної енергії в якому зазначено, що споживач несе відповідальність за збереження пломб на електролічильнику. Пломба №С72621927 була прийнята без заперечення позивачем та визнана як така, що зберігає вузол обліку. 21.05.2024 при проведенні технічної перевірки у побутового споживача уповноваженим представником ОСР було виявлено порушення п. 2.3.4., п.п. 5 п. 5.5.5. та п.ппп. 2 п. 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме відсутня пломба оператора системи, встановленої на шафі обліку (праве верхнє місце пломбування) за адресою: АДРЕСА_1 , технічно можливе місце відкриття кришки шафи обліку з встановленою пломбою в лівому нижньому місці пломбування шафи, є доступ до вхідних та вихідних клем до облікового автоматичного вимикача. ОСОБА_1 було проінформовано, що засідання Комісії оператора системи розподілу з розгляду складеного Акту про порушення відбудеться 19.06.2024, про що зазначено у п. 11 цього Акту. 19.06.2024 комісією з розгляду Актів про порушення було проведено розгляд Акту про порушення та оформлено Протокол від 19.06.2024 №180/2024 та виконано розрахунок обсягу та вартості не облікованої електроенергії. Крім того, середньомісячне споживання електричної енергії складає 2,76 кВт. год. за вищезазначеною адресою при тому, що споживач вів будівництво домоволодіння і починаючи з 2018 року при майже нульовому споживанні майже добудував будинок. Період за який здійснено розрахунок обсягу та вартості не облікованої електроенергії складає 182 дні з 22.11.2023 по 21.05.2024, тобто з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки до дня виявлення порушення. Остання технічна перевірка була виконана 18.05.2022, а контрольний огляд 08.07.2022, але керуючись п.п. 1 п. 8.4.8 ПРРЕЕ нарахування повинно проводитись не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення, тому нарахування проведено за період з 22.11.2023 по 21.05.2024. Розрахунок вартості безобліково спожитої електроенергії згідно Акту про порушення в обсязі 14469 кіловат годин (кВт год.) на суму 100 403, 68 грн. 08.08.2024 на адресу ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» надійшов лист щодо звернення ОСОБА_1 , в якому зазначалось, що ОСР не мав підстав передачі зазначеного засобу комерційного обліку та пломб, встановлених на ньому на збереження споживачу, а також, що було недотримано вимог п.п. 1 п. 8.4.8 гл. 8.4 розд. VIII ПРРЕЕ.

У зв`язку зі звільненням з посади судді ОСОБА_3 , справу №177/1540/24 розподілено судді Лященко В.В.

Ухвалою від 11 жовтня 2024 року суддею Лященко В.В. прийнято цивільну справу №177/1540/24 до свого провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

31 жовтня 2024 року представник позивача подав до суду клопотання в якому просив суд застосувати правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 30 липня 2019 року у справі №904/4372/18.

Позивач та його представник в судовому засіданні на позовних вимогах наполягали, просили задовольнити позов в повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні пояснив, що не знав про відсутність пломби на лічильнику та не має відношення до пошкодження пломби на лічильнику, інакше б повідомив про це службу. Пояснив, що у квітні 2024 року представники підприємства з експлуатації електричних мереж приїхали замінити лічильник та звернули увагу на порушення пломби, на що належним чином не відреагували, лише 21 травня 2024 року склали акт про порушення. Просив врахувати, що лічильник знаходиться на опорі на земельній ділянці, що йому не належить.

Представник позивача зауважив, що лічильник знаходиться на опорі електромережі поза межами земельної ділянки, належної ОСОБА_1 . Вважає, що споживач не несе відповідальність за збереження пломби, це є обов`язком відповідача, що узгоджується з п.п. 5.5.5 ПРРЕЕ. При визначенні розміру моральної шкоди прийнятною вважає суму 5840 грн, тобто два прожиткових мінімума для працездатних осіб. Даний спір вже був предметом розгляду НКРЕКП, було з`ясовано, що відповідальність за збереження пломб несе відповідач, крім того сума боргу нарахована неправильно на підставі візуального зчитування.

Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на доводи викладені в письмових поясненнях, окремо зауважила, що позивач є власником домоволодіння, 07.05.2018 року позивач подав заявку на встановлення лічильника, 18.05.2022 лічильник було опломбовано та встановлено на опорі, відповідальність за збереження пломби несе споживач, що передбачено п.п. 5.5.1 глави 5.5. розділу 5 Кодексу комерційного обліку електричної енергії. Нарахування проводяться з дня контрольного огляду, а не з дня контрольного знімання показів лічильника. Пояснила, що технічна перевірка проводиться раз на рік, остання технічна перевірка проведена 18.05.2022, а контрольний огляд 08.07.2022, акт про порушення складено 21.05.2024, споживач не повідомляв про порушення. Пояснила, що раніше порушення хоча й було виявлене та зафіксоване не було, оскільки контролери не уповноважені на складання актів про порушення. На її думку, підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні, оскільки акт був складений відповідно до вимог чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні ним правовідносини.

ПрАТ «ПЕЕМ«ЦЕК» єоператором системирозподілу (ОСР)який розподіляє електричнуенергію споживачам,які приєднанідо йогомереж та надаєпослуги комерційногообліку (ППКО)на своїйтериторії ліцензованоїдіяльності з01.01.2019на підставіпостанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі НКРЕКП) № 1533 від 27.11.2018 і керується Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії (надалі Правила або ПРРЕЕ), затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, Кодексом системи розподілу (надалі - Кодекс розподілу), затвердженим Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, Кодексом комерційного облікуелектричної енергії (надалі- Кодекс комерційного обліку), затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 та іншими нормативними актами в електроенергетиці.

У 2018 році ОСОБА_1 було подано заяву про приєднання електроустановки споживача за адресою: АДРЕСА_1 ІІІ (найбільшої) категорії потужності 17кВт до мереж ПрАТ «ПЕЕМ«ЦЕК». 05.06.2018 ОСОБА_1 отримав технічні умови стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Представник відповідача не оспорює те, що на момент отримання технічних умов і приєднання до мереж ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» земельна ділянка була не огороджена, тому засіб обліку було встановлено на опорі № 69.

05.06.2018 ОСОБА_1 отримав технічні умови стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд. Як вбачається, з технічних умов засіб обліку було встановлено на опорі № 69.

За адресою: АДРЕСА_1 16.08.2019 між ОСОБА_1 та ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» було укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії шляхом підписання заяви-приєднання, особистий рахунок 051001048, ЕІС-код 62Z3979802732619. Договір з усіма додатковими угодами розміщено на офіційному сайті ПрАТ«ПЕЕМ«ЦЕК».

16.08.2019 між ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» та ОСОБА_4 було підписано Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідності сторін в двох примірниках, другий примірник було надано споживачу.

18.05.2022 співробітниками ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» була проведена перевірка, після якої було складено Акт технічної перевірки та Акт №886 про пломбування засобів комерційного обліку електричної енергії. Вказані в Акті пломби, пломбувальний матеріал, прилади обліку і їх ланцюги прийнято на збереження позивачем.

Пломби були передані на відповідальне збереження позивачу відповідно до Акту №886 про пломбування, а також збереження засобів обліку та пломб від 18.05.2022, на чому наполягає представник відповідача.

На підставі Акта про порушення №00000679 від 21.05.2024 виявлено та зафіксовано порушення п.2.3.4, п.п. 8 п.5.5.5, п.8.4.2 ПРРЕЕ, яке полягало у відсутності пломби оператора системи встановленої на шафі обліку (праве верхнє місце пломбування), за адресою АДРЕСА_1 , лічильник № 10234756. Технічно можливе відкриття кришки шафи обліку з встановленою пломбою №С72621926 в лівому нижньому місці пломбування шафи, та є доступ до вхідних та вихідних клем до облікового автоматичного вимикача. Порушення продемонстровані споживачу.

19.06.2024 комісією з розгляду Актів про порушення було проведено розгляд Акту про порушення та винесено рішення, оформлене Протоколом від 19.06.2024 №180/2024, що Акт складено правомірно, на підставі Акта комісією ОСР прийнято рішення здійснити нарахування обсягу та вартості не облікованої електричної енергії згідно з положенням глави 8.4. ПРРЕЕ.

Розрахунок виконано за період з 22.11.2023 по 21.05.2024 за формулою 5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженою постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 з урахуванням договірної потужності 17 кВт, коефіцієнта сезонності 1 (у період з 22.11.2023 по 30.04.2024) та 0,8 (у період з 01.05.2024 по 21.05.2024), коефіцієнта використання струмоприймачів 0,2, сума нарахувань склала 100403, 68 грн.

З переглянутої в судовому засіданні відеозйомки долученої представником відповідача, судом встановлено, що уповноваженими представниками ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» проведено перевірку засобу обліку за адресою: АДРЕСА_1 у присутності споживача ОСОБА_1 , якому продемонстровано порушення пломби на лічильнику, інших порушень не виявлено.

Згідно копії відповіді ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» від 11.07.2024 на звернення представника позивача вказано про порушення допущені позивачем передбачені п.2.3.4, п.п. 8 п.5.5.5, п.8.4.2 ПРРЕЕ у зв`язку з чим було складено акт №00000679 від 21.05.2024.

Згідно копії відповіді НКРЕКП на звернення представника позивача зазначено, що відповідальність за цілісність та збереження засобів комерційного обліку, пломб на опорах ліній електропередач покладається на оператора мережі.

Експертиза лічильника не проводилася.

Правовідносини між побутовим споживачем електричної енергії та енергопостачальною організацією регулюються ЦК України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 (далі - Правила), а також Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 311 (далі - Кодекс).

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

За приписами ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Правопорушеннями на ринку електричної енергії є недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку, використання приладів обліку електричної енергії, неповірених або неатестованих в установленому порядку.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про електроенергетику» споживачами електроенергії є суб`єкти господарської діяльності та фізичні особи, які використовують енергію для власних потреб на підставі договорів про її продаж та купівлю.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

За змістом статті 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Таким правопорушенням, зокрема, є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Як вбачається з Акту №00000679 від 21.05.2024 року, за адресою АДРЕСА_1 порушено п. 2.3.4, п.п. 8 п.5.5.5., п.п. 2 п.8.4.2 ПРРЕЕЕ.

Відповідно до пп. 8 п.5.5.5 ПРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний, забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

За приписами п. 2.3.4 ПРРЕЕ, відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

П.п. 2 п. 8.4.2 ПРРЕЕ, зазначає, що визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень, зокрема пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах вимірювальної техніки (вузлах обліку) (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії), та/або пристроїв (шафи обліку, захисної панелі тощо), на яких встановлені такі пломби та які закривають доступ до струмоведучих частин схеми (вузла) обліку (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб).

Диспозиція даної статті вказує, що порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії є використання необлікованої електричної енергії.

Для того, щоб визначити склад порушення, яке є предметом даного спору, необхідно провести законну процедуру виявлення правопорушення відповідно до норм чинного законодавства України, яке встановить прямий причинно-наслідковий зв`язок використання електричної енергії з застосуванням впливу на лічильник для мети необлікового використання електричної енергії.

Частина 3 ст. 12 ЦПК Українипередбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч.ч. 1-4 ст. 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).

Вирішуючи спір про застосування енергопостачальником до споживача електричної енергії оперативно-господарської санкції у вигляді донарахування вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, суди повинні дослідити обставини щодо вчинення споживачем такого порушення, а також перевірити правильність визначення енергопостачальником розміру застосованої санкції відповідно до вимог Методики (аналогічні висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 912/793/18, від 27.06.2019 у справі № 923/611/17 та від 15.08.2019 у справі № 914/2129/17).

Суд зазначає, що відповідальність споживача щодо забезпечення збереження та цілісності пломб не може бути безумовною (подібні висновки наведено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 905/2632/17 та від 12.03.2019 у справі № 908/1358/17).

Тому для застосування до споживача санкції внаслідок порушення ПРРЕЕ необхідним є надання оцінки виявленому порушенню у світлі конкретних обставин справи у їх сукупності щодо доведеності факту порушення та правильності здійснених розрахунків.

Представник відповідача посилається на те, що відповідальність за збереження пломби несе споживач, що передбачено п.п. 5.5.1 глави 5.5. розділу 5 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, однак такі доводи суд вважає неспроможними з огляду на те, що згідно з пунктом 5.5.5 глави 5.5 розділу 5 Кодексу комерційного обліку електричної енергії відповідальність за збереження і цілісність ЗКО, пломб та індикаторів на ЗКО, установлених на електроустановках оператора мережі, зокрема на опорах ліній електропередачі, покладається на оператора мережі.

Як вбачається з матеріалів справи засіб обліку типу НІК 2303 АР3Т.1800.мс.21 №10234756 встановлений на опорі лінії електропередачі поза межами території споживача, про що зокрема вказали представники оператора системи на третій сторінці акту про порушення №00000679 від 21.05.2024.

Таким чином, ОСР не мав підстав для передачі зазначеного засобу комерційного обліку та пломб, встановлених на ньому, на збереження споживачу.

Крім того спірним актом не встановлено та не надано доказів, чи піддавався лічильник втручанню внаслідок пошкодженої пломби з метою здійснення позаоблікового споживання електроенергії.

В судовому засіданні представником відповідача повідомлено, що будь-яких інших порушень, окрім зазначених в акті встановлено не було.

Тобто сліди термічного, механічного впливу сторонніх предметів, оплавлення, зсуви і помутніння матеріалів, порушення цілісності корпусу лічильника, які б свідчили про використання необлікованої електричної енергії - відсутні.

Крім того, відповідальність споживача за можливе несанкціоноване пошкодження встановленої пломби лічильнику, у вигляді стягнення збитків (вартості необлікованої електричної енергії), настає якщо такі дії призвели до викрадення електричної енергії, тобто за встановлення факту безоблікового споживання електричної енергії споживачем. Зміст акта про порушення не є однозначним доказом вини відповідача, а суд не може ґрунтувати своє рішення на припущеннях.

Позивач заперечує факт втручання у роботу приладу обліку електричної енергії, експертиза для підтвердження цього факту не проводилася, суд вважає, що відповідач в судовому засіданні не довів факт порушення з боку споживача та причинно-наслідкового зв`язку між порушенням і споживанням необлікованої електричної енергії (крадіжка електричної енергії).

Крім того, пункт 8.4.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії вказує, що кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного або технічного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил): у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 3 (у частині пошкодження/відсутності засобів вимірювальної техніки та/або пломб, та/або пристроїв (шафи обліку, захисної панелі тощо), на яких встановлені пломби) або у підпункті 4 пункту 8.4.2 цієї глави, - з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Як вбачається з відповіді ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» від 11.07.2024, 28.12.2023, 01.02.2024 та 28.03.2024 представниками ОСР за вказаною адресою АДРЕСА_1 проводилось візуальне зняття (зчитування показів лічильника електричної енергії, під час яких у представників ОСР не було претензій до стану вузла обліку, зокрема до його пломбування.

Враховуючи положення глави 6.5 розділу 6 ККО, візуальне зчитування представниками ОСР даних (показів) засобів комерційного обліку у споживачів має здійснюватися під час проведення (у комплексі робіт) контрольного огляду/технічної перевірки засобу комерційного обліку.

Також, слід зазначити, що відповідно до пп.24,25 п.5.1.2. Правил №312 оператор системи зобов`язаний: проводити не рідше одного разу на 6 місяців контрольний огляд засобів комерційного обліку споживачів відповідно до затверджених графіків; проводити за власний рахунок планову повірку, ремонт і заміну засобів вимірювальної техніки, які перебувають у нього у власності, у терміни, встановлені нормативно-правовими актами, нормативно-технічними документами та договором.

Письмового підтвердження проведення вищезазначених контрольних оглядів комерційного обліку споживача - позивача по справі, у передбачений Правилами №312 термін та обсяги представником відповідача суду надано не було.

В судовому засіданні представник ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» повідомила, що технічна перевірка проведена 18.05.2022, а контрольний огляд 08.07.2022.

Врахуючи вказане, ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» було порушено процедуру, визначену п.п. 1 п. 8.4.8 глави 8.4 розділу 8 Правил роздрібного ринку електричної енергії, на яку вказала Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг.

Крім цього, на думку суду цивільна відповідальність у даному випадку має настати за умови винної поведінки сторони, про що стверджує і сам позивач вказуючи, що в даному випадку мова йде про стягнення коштів за крадіжку електроенергії. В той же час лічильник встановлений на опорі лінії електропередачі, на відкритій ділянці місцевості і впливати на нього може будь-яка особа, яка має відповідний пристрій чи інший засіб, який може здійснювати такі впливи на лічильник.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів, які б свідчили про втручання позивача в роботу приладу обліку з метою крадіжки електроенергії або будь-яких інших дій, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині скасування рішення комісії ПрАТ «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, документоване Протоколом №180/2024 від 19 червня 2024 року.

Судом відхиляються доводи позивача щодо компенсації моральної шкоди, з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, третьої статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно із роз`ясненнями, викладеними у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони на інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Суд виходив з того, що позивачем не надано доказів спричинення моральної шкоди.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача Приватного акціонерного товариства «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» слід стягнути судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп. за вимогу немайнового характеру.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 про захист прав споживачів задовольнити частково.

Скасувати рішення Приватного акціонерного товариства «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії про задоволення Акта про порушення від 21.05.2024 №00000679 та нарахування ОСОБА_1 вартості необлікованої електроенергії у розмірі - 100 403,68 грн., оформленого протоколом засідання комісії від 19.06.2024 р. №180/2024.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» ЄДРПОУ 31793056, на користь держави судовий збір в розмірі 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлено 25 листопада 2024 року.

Суддя В.В.Лященко