Рішення

від 14.11.2024 по справі 404/6781/23

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/6781/23

Номер провадження 2/404/1536/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді Мохонько В.В.,

за участі секретаря Галушко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, в порядку загального позовного провадження, справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року позивач звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства та стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з вересня 2014 року позивач проживала спільно з відповідачем. Від спільного проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дочка ОСОБА_3 . Батько дитини записаний зі слів позивача.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 01.09.2023 року відкрито провадження та призначено підготовче засідання.

За клопотанням представника позивача ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02.11.2023 року призначено судово-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Комунальної установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи».

04.03.2024 року експерт Комунальної установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» повернув без виконання ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04.11.2023 року в зв`язку з неприбуттям ОСОБА_2 в призначені дати до відділення судово-медичних експертиз.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07.05.2024 року поновлено провадження у справі.

13.06.2024 року ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач, її представник подали заяву про проведення засідання у їх відсутності, просили позов задовольнити, не заперечували щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач до суду не з`явився, повідомлявся судом про час та місце розгляду справи, причини неявки суду невідомі, правом подачі відзиву не скористався.

В судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача не з`явилась, повідомлялась, подала заяву про розгляд справи у їх відсутності, задоволення позовних вимог залишила на розгляд суду.

За таких обставин, згідно ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Зі згоди сторони позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до ст.280ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Суд, в межах наданих доказів, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_3 .

Як вбачається із свідоцтва про народження ОСОБА_3 батьками дитини вказано: ОСОБА_4 батько, ОСОБА_1 мати.

Відповідно до ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Згідно зі ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.

Згідно ухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02.11.2023 року по справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Комунальної установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи».

Згідно листа експертної установи від 16.01.2024 року та 23.01.2024 року зазначено, що для проведення експертизи потрібно прибути всім учасникам 02.02.2024 року о 10.00 год.

Відповідно до листа генерального директора Комунальної установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 06.02.2024 року повторно повідомлено, що для проведення експертизи потрібно прибути всім учасникам 19.02.2024 року о 10.00. год

04.03.2024 року судом отримано лист від 20.02.2024 року № 541-11 генерального директора Комунальної установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи»» та ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02.11.2023 року без виконання, в зв`язку з неявкою 02.02.2024 року та 19.02.2024 року громадянина ОСОБА_2 на експертизу.

Відповідач повідомлявся щодо клопотання експерта, однак не з`явився для відібрання біологічних зразків, про дату, час та місце проведення забору зразків був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

При ухваленні рішення, суд керується статтею 13 ЦПК України, щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Будь-яких доказів на спростування доводів позивача відповідачем суду не надано.

Крім того, суд враховує, що оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце відібрання біологічних зразків, проте свідомо жодного разу не з`явився до експертної установи, про причини неявки не повідомляв, тому розцінює його дії як намагання уникнення від проведення експертизи та отримання її результатів.

Відповідно ч.1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

За правилами ст. 134 СК України, на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача щодо визнання батьківства та про внесення змін до актового запису є обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи.

Разом з тим, принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права.

Так, ч.1 ст. 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно ч. 3 ст. 51 Конституції України, одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Згідно із ч. 1 ст. 189 цього Кодексу батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом.

Відповідно частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 183 Сімейного кодексу України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно із ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Стаття 191 СК України передбачає, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Так, з дня народження дитина знаходиться на утриманні матері ОСОБА_1 , відповідач на даний час матеріально не допомагає та ухиляється від цього обов`язку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що і вимогу про стягнення аліментів слід задовольнити та стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів доходу (заробітку), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення від дня пред`явлення позову, тобто із 14.08.2023 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з ч.1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 133, 137, 141 ЦПК України, суд стягує також з відповідача на користь позивача 1 073,60 грн. внесеного нею (за подачу позову щодо про визнання батьківства) судового збору, на користь держави стягує з відповідача 1 073,60 грн. судового збору (при вирішенні питання стягнення аліментів), та рішення суду, в частині стягнення аліментів, допускає до негайного виконання, але у межах платежу за один місяць( ст. 430 ЦПК України).

Приписами ч. 1ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно ч. 2ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною 3 ст. 137 ЦПК України визначено, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано суду наступні докази: Договір про надання професійної правничої допомоги від 10.08.2024 року; додаткову угоду до договору про надання професійної правничої допомоги від 10.11.2024 року, квитанцію до прибуткового касового ордера № 262 від 10.11.2024 року про сплату позивачем 5 000,00 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

За змістом ч.1 та п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У пункті 4, ч. 3 ст. 133 ЦПК України зазначено, що до судових витрат належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується ст.141 ЦПК України.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як встановлено з матеріалів справи, 02.11.2023 року по справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Комунальної установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи.

На виконання даної ухвали позивач оплачувала проїзд до м. Одеси, що підтверджується квитками та квитанціями від 01.02.2024 року, 03.02.2024 року, 18.02.2024 року, 20.02.2024 року на загальну суму 4 734,67 грн.

Тому,враховуючи викладенесуд стягуєз відповідачана користьпозивача витратипов`язані із вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи в розмірі 4 734,67 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства та стягнення аліментів - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Виключити відомості про батька в актовому записі про народження №333 від 27.09.2016 року складеного Подільським районним у місті Кіровограді відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області на ОСОБА_3 та внести зміни, а саме: у відомостях про батька зазначити батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів доходу (заробітку), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення від дня пред`явлення позову, тобто із 14.08.2023 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Допустити негайне виконання рішення щодо стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073,60грн. (за подачу позову про визнаннябатьківства),витрати напрофесійну правничудопомогу в розмірі 5 000,00 грн. та витрати пов`язані з вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи в розмірі 4 734,67 грн.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 1073,60грн. судового збору (при вирішенні питання про стягнення аліментів).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлено;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), місцезнаходження: пров. Андрія Ліпатова, 10, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 24144761

Повний текст рішення складено 25.11.2024 року

Суддя

Кіровського районного суду

м. Кіровограда Віталіна МОХОНЬКО