Ухвала

від 20.11.2024 по справі 474/769/22

ВРАДІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 474/769/22

Провадження № 2/474/16/24

УХВАЛА

про залишення заяви без розгляду

20.11.24р. с-ще Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Сокола Ф.Г.

за участю секретаря судового засідання Тодосьєвої А.С.

відповідачки ОСОБА_1

представника відповідачки ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Врадіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), до ОСОБА_1 про виключення запису як батька з актового запису про народження дитини, -

встановив:

На розгляді суду перебуває позов ОСОБА_3 (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідачка), в якому позивач просить:

- виключити відомості про батьківство ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з актового запису № 43 від 11.05.2012р. у Врадіївському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- зобов`язати Врадіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), внести зміни до актового запису про народження № 43 від 11.05.2012р., складеного Врадіївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, ОСОБА_4 .

18.03.2024р. представник відповідачки ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою про виклик свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , яку обґрунтував тим, що вказані свідки можуть посвідчити ті обставини, що позивачу було достовірно відомо на момент встановлення ним батьківства, що це не його дитина.

В судовому засіданні відповідачка та її представник ОСОБА_2 підтримали заяву про виклик свідків та просили її задовольнити.

Позивач та представник позивача ОСОБА_8 в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлені про час, дату та місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомили. Водночас, 18.11.2024р. представник позивача ОСОБА_8 звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності.

Представниця третьої особи ОСОБА_9 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлена про час, дату та місце судового розгляду. Водночас 28.11.2023р., 01.03.2024р. та 15.04.2024р. звернулася до суду із заявами, в яких просила розглядати справу за її відсутності, оскільки через зайнятість не може з`явитися до суду.

Розглянув заяву про виклик свідків та заслухав пояснення відповідачки та її представника ОСОБА_2 , судом встановлено таке.

З матеріалів справи слідує, що ухвалою від 17.02.2023р. позовну заяву позивача прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 12.09.2023р. закінчено підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.

Цією ж ухвалою задоволено клопотання представника відповідачки ОСОБА_5 про виклик в судове засідання свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

Згідно з ч. 2 ст. 222 ЦПК України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розгляд справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший, строк визначений судом.

В свою чергу, за приписами ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 91 ЦПК України визначено, що виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі. В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

Згідно з ч. 2 ст. 189 ЦПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про виклик в судове засідання свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Отже, законодавцем визначено, що вирішення питання про виклик свідків, якщо справа розглядається в порядку загального позовного провадження, відбувається на стадії підготовчого провадження.

Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.12.2022р. у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: при застосуванні процесуальних нори належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992р.).

Верховний Суд дійшов висновку, що згідно з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.02.2021 у справі № 922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20, постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Звертаючись після закінчення підготовчого провадження до суду із заявою про виклик свідків представник відповідачки ОСОБА_5 жодним чином не зазначив про причини неподання такої заяви на стадії підготовчого провадження, як і не клопотав перед судом про повернення на стадію підготовчого провадження, а тому, в силу приписів ст. 222 ЦПК України, заява про виклик свідків підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 91, 222, 259-263 ЦПК України, суд, -

постановив:

Заяву представника відповідачки ОСОБА_5 про виклик свідків - залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений та підписаний 22 листопада 2024 року.

Суддя Ф.Г. Сокол