Рішення

від 20.11.2024 по справі 574/697/24

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/697/24

Провадження №2/574/284/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року м. Буринь

Буринський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Гука Т.Р.,

з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду Сумської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ТОВ «ФК «Фангарант Груп» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов обґрунтовує тим, що 16.02.2024 р. між ФОП ОСОБА_2 т а ОСОБА_1 укладено договір №60200344219 про отримання товарів в системі «ПлатиПізніше™» в формі електронного документа з використанням електронного підпису. Згідно договору та обраного пакету фінансування клієнт (відповідач) отримує товари (послуги) від постачальника, а останній забезпечує надання товарів (послуг) клієнту. В момент підписання договору всі існуючі та майбутні права постачальника за договором відступаються на користь Процесинг-центра (ТОВ «ФК «Фангарант Груп»). З умовами договору клієнт ознайомлений в електронній формі на сайті www.paylater.com.ua. Підписанням договору клієнт приєднується до правил, які є невід`ємною частиною кожного договору з моменту його укладення. Згідно договору відповідачу було надано послуги з розстроченням платежів «Послуги з навчання по крипто валюті FFA вартістю 19102,04 грн. Умовами договору встановлено розмір і порядок оплати місячних платежів.

Відповідно до п.1.1, п.1.3 договору про участь постачальника в системі «ПлатиПізніше™» №2023110601 від 06.11.2023 року всі права вимоги до відповідача, що випливають з умов договору були відступлені постачальником на користь позивача в момент підписання договору 16.02.2024 року. Про відступлення прав вимоги за договором відповідач повідомлений в письмовій формі згідно п. 8.1 договору.

Станом на 09.08.2024 року відповідач не виконав прийнятих на себе відповідно до положень умов пакету фінансування та п.10.4.2 договору зобов`язань щодо своєчасної, повної та належної оплати вартості отриманих послуг. Так, за весь період дії договору відповідачем в якості оплати вартості отриманих послуг було сплачено 20.03.2024 року - 4000,00 грн. Заборгованість відповідача на день подання позову становить 18850,61 грн., в тому числі: 15102,04 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням з оплати вартості отриманих послуг; 3748,57 грн. - сума штрафних санкцій, нарахованих відповідно до положень п.12.2-12.3 договору.

На підставі викладеного ТОВ «ФК «Фангарант Груп» просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у розмірі 18850,61 грн. та судові витрати, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 10.09.2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Представник ТОВ «ФК «Фангарант Груп» в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив справу розглянути за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився, правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався та заяву про розгляд справи без його участі не подавав.

З врахуванням вказаних обставин та положень ст.280 ЦПК України, судом ухвалено провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Оскільки, сторони у судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 16.02.2024 р. між ФОП ОСОБА_2 т а ОСОБА_1 укладено договір №60200344219 про отримання товарів в системі «ПлатиПізніше™», за умовами якого відповідачу надавались послуги з розстроченням платежів "Послуги з навчання по крипто валюті FFA згідно замовлення №1", встановленою вартістю 19102,04 грн. Пакет фінансування: шість платежів - Study. Розмір і порядок оплати місячних платежів: щомісяця рівними частинами до 20 числа кожного місяця, починаючи з наступного за місяцем укладення Договору.

У пункті 7 договору зазначений Процесинг-центр - ТОВ «ФК «Фангарант Груп».

Згідно з п. 8.1 Договору, Клієнт (Відповідач) отримує товари (послуги) від Постачальника на умовах Договору та згідно обраного Клієнтом Пакету фінансування (далі - Пакет фінансування), а Постачальник забезпечує надання товарів (послуг) Клієнту. В момент підписання Договору всі існуючі та майбутні права Постачальника за Договором відступаються на користь Процесинг-центра (ТОВ "ФК Фангарант Груп").

Відповідно до п. 8.2. Договору, порядок отримання товарів (послуг) Клієнтом визначається Договором та Правилами отримання товарів в системі ПлатиПізніше™ в редакції згідно Наказу № 05/02-18 від 05.02.2018 року, що є невід`ємною частиною Договору. Клієнт ознайомлений з копією Правил в електронній формі на сайті www.paylater.com.ua.

Пунктом 9 договору визначені умови отримання товарів (послуг), а саме: якщо за умовами Пакету фінансування не вказано інше, надання клієнту: товарів (послуг) відбувається в момент підписання цього договору клієнтом та постачальником. У разі якщо момент підписання цього договору не співпадає у часі з моментом надання клієнту товарів (послуг). Клієнт може отримати товари (послуги) на підставі іншого первинного документа (накладної або акту). При цьому, датою отримання клієнтом товарів (послуг) вважається дата підписання клієнтом відповідного первинного документа (накладної або акту). Підпис клієнта на цьому договорі та/або накладній (акті) свідчить про отримання товарів (послуг) в належній якості, кількості та комплектації. У разі якщо клієнт не отримав товари (послуги) або повернув товари (послуги) постачальнику протягом 14 календарних днів, клієнт зобов`язаний повідомити про це Процесинг-центр в семиденний строк, шляхом відправки повідомлення на адресу електронної пошти, зазначену в п. 7.1. договору. Підписами на цьому договорі сторони засвідчують необхідність здійснення клієнтом оплати платежу при укладенні цього договору у повному розмірі, передбаченому пакетом фінансування, в строк до моменту фактичного отримання клієнтом товару.

Згідно із підпунктом 10.4.2 укладеного договору клієнт зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати платежі, передбачені пакетом фінансування та цим договором.

Пунктом 12 указаного договору визначена відповідальність сторін. Так, сторони несуть відповідальність, встановлену цим договором, Правилами та чинним законодавством України. У разі прострочення сплати платежів на строк до 10 календарних днів клієнт сплачує неустойку в розмірі 5% від суми заборгованості за прострочення кожного платежу. У разі прострочення сплати платежів на строк більше 10 календарних днів клієнт сплачує неустойку в розмірі 10% від суми заборгованості за кожен місяць прострочення.

Крім того, згідно положень п. 12.4. договору, у разі прострочення клієнтом сплати платежів на строк більше 30 (тридцяти) календарних днів останній зобов`язаний за першою вимогою Процесинг-центру протягом 10 календарних днів з моменту отримання такої вимоги достроково одноразово сплатити на користь останнього всі платежі, належні до сплати згідно з Пакетом фінансування.

Відповідно до п. 13.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом строку, визначеного періодом та кількістю періодичних платежів, якщо інше у вказано в пакеті фінансування. Договір вважається автоматично пролонгованим на кожний наступний рік, якщо зобов`язання сторін за Договором на кінець строку його дії не є погашеними.

06.11.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фангарант Груп» та ФОП ОСОБА_2 укладено договір №2023110601 про участь постачальника в системі «ПлатиПізніше™» (ФАКТОРИНГУ).

За цим договором постачальник відповідно до п.1.1, постачає товари клієнтам (надає послуги) та відступає ТОВ «ФК «Фангарант Груп» права вимоги платежів та право власності на товари в якості забезпечення грошових вимог за договорами з клієнтами, а ТОВ «ФК «Фангарант Груп» здійснює факторингове фінансування відступлених ФОП ОСОБА_3 ТОВ «ФК «Фангарант Груп» прав разом з усіма правами вимоги до клієнтів, що випливають з умов, на яких було здійснено постачання клієнтам товарів та надання послуг. Сторони домовляються при цьому діяти відповідно до Правил участі Постачальника в системі ПлатиПізніше™, поточна редакція яких діє згідно Наказу №05/02-18 від 05.02.2018 року, які затверджуються ТОВ «ФК «Фангарант Груп» та є невід`ємною частиною цього Договору.

За правилом частини статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або

є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

За приписами статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Згідно статті 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня

2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18,

від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 та від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Матеріалами справи підтверджено підписання ФОП ОСОБА_2 та відповідачем з використанням електронного підпису з договору №60200344219 про отримання товарів в системі «ПлатиПізніше™», тому відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» він вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Однак, відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання ним своїх зобов`язань за вищевказаним договором перед позивачем ТОВ «ФК «Фангарант Груп», до якого перейшло право вимоги за вказаним договором, а також доказів неотримання послуг та повідомлення про це позивача у спосіб, визначений п. 9 договору.

Згідно розрахунку суми заборгованості згідно договору №60200344219 від 16.02.2024 р. станом на 09.08.2024 р. заборгованість відповідача становить 18850,61 грн., з яких: 15102,04 грн. - заборгованість за надані послуги, 3748,57 грн. - сума неустойки (а.с.15).

Крім того, з вказаного розрахунку вбачається, що відповідачем здійснено часткове виконання умов договору про отримання товарів в системі Плати Пізніше™.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач не виконав свої зобов`язання за договором, укладеним між ним та ФОП ОСОБА_2 , суд приходить до висновку, що право позивача, до якого перейшло право вимоги за ним, порушене і підлягає захисту, а тому з відповідача на його користь необхідно стягнути заборгованість за вказаним договором в розмірі 18850,61 грн.

Оскільки позов підлягає повному задоволенню, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути, понесені ним судові витрати у розмірі 2422,40 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 10, 12, 13, 23, 258, 259, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» заборгованість за договором №60200344219 про отримання товарів в системі «ПлатиПізніше™» від 16.02.2024 року в розмірі 18850 (вісімнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят) грн. 61 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» судові витрати в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд,д заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп», місцезнаходження юридичної особи: 04073, м. Київ, пр-т Степана Бандери, буд.21(корпус В), ЄДРПОУ: 38922870.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 25.11.2024 року.

Суддя Т.Р. Гук