Провадження № 2/582/255/24
Справа № 582/876/24
У Х В А Л А
"18" листопада 2024 р.
Недригайлівський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді - Яковенко Н.М.,
за участю секретаря - Климась С.В.,
з участю позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Шаповала Ю.В. ,
розглядаючи в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Довіра 2008» про стягнення грошової суми індексації орендної плати, -
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Недригайлівського районного суду Сумської області Яковенко Н.М. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Довіра 2008» про стягнення грошової суми індексації орендної плати.
У судовому засіданні по розгляду цієї справи по суті позивач ОСОБА_1 заявив відвід головуючій судді Яковенко Н.М. та судовому розпоряднику Лебединського районного суду Щегельській М.М. з тих підстав, що вирішуючи питання про заявлений в цьому судовому засіданні відвід, суддя видалилася в невідомому напрямку. Таким чином, позивач вважає, що суддя порушила таємницю нарадчої кімнати. Крім того, свідок ОСОБА_4 не була видалена із зали судового засідання та під час судового засідання перебувала в залі. З огляду на це ОСОБА_1 заявив також відвід судовому розпоряднику Лебединського районного суду Щегельській М.М.
Представник відповідача Шаповал Ю.В. проти заяви про відвід заперечував, вважає що з`явлення позивачем необґрунтованих заяв про відвід судді є процесуальними зловживанням з боку позивача, а тому просив залишити заяву про відвід без розгляду.
Заслухавши позицію позивача, представника відповідача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За замістом ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Положеннями частин першої, другої статті 40 ЦПК України, передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Стаття 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", визначає, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді», схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН №2006/23 від 27 липня 2006 року зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У Рішенні ЄСПЛ у справі "Бочан проти України" від 03.05.2007 (п.66) суд зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (Рішення ЄСПЛ у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів.
При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50, 53 Рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).
Відповідно до ст.ст. 244,245 ЦПК України, після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для ухвалення судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його проголошення. Під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу. Під час перебування в нарадчій кімнаті суддя не має права розглядати інші судові справи. Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення рішення у нарадчій кімнаті.
Зі змісту наведеного слід дійти висновку про те, що поняття «нарадча кімната», як приміщення в якому суд перебуває під час ухвалення рішення та «таємниця нарадчої кімнати», як процесуальні вимоги до поведінки судді під час ухвалення рішення є нетотожними поняттями.
Чинне законодавство не містить іншого визначення поняття «нарадча кімната» ніж зазначене вище та не містить вимог щодо її місця знаходження. Таким чином ним може бути будь яке технічно оснащене приміщення, де суддя перебуває під час ухвалення судового рішення. Таким спеціально обладнаним місцем в Недригайлівському районному суді є службовий кабінет судді Яковенко Н.М., в якому вона перебувала під час вирішення заяви про відвід судді, після чого повернулася до зали суду та оголосила вступну та резолютивну частину відповідної ухвали. При цьому ОСОБА_1 хоч і заявляє про порушення суддею таємниці нарадчої кімнати, однак не подає ніяких відповідних доказів на підтвердження таких порушень.
Також судом в судовому засіданні, яке проводилося в режимі відеоконференції, після повідомлення позивача ОСОБА_1 про перебування свідка ОСОБА_4 в залі Лебединського районного суду, з`ясовано, що особа, яка перебуває на відеозв`язку дійсно є свідок ОСОБА_4 , поруч із нею знаходиться судовий розпорядник Щегельська М.М., якої до звернення судді, на моніторі не видно. Як пояснила Щегельська М.М. , вона не видаляла свідка із зали судового засідання, але вимикала звук, тому свідок не чула хід судового засідання.
Відповідно до ст. 219, 230 ЦПК України свідки видаляються із зали судового засідання у відведені для цього приміщення без можливості ознайомлення з ходом судового засідання. Судовий розпорядник вживає заходів щодо того, щоб свідки, які допитані судом, не спілкувалися з тими, яких суд ще не допитав. Свідки, які ще не дали показань, не можуть перебувати в залі судового засідання під час розгляду справи.
Разом тим, суд зауважує, що особа свідка судді не знайома, під час поточного судового засідання ніякі питання щодо розгляду справи по суті судом не вирішувалися, позивач, за клопотанням якого викликалася ОСОБА_4 , особисто знав свідка та міг повідомити суду, що свідок не видалений із зали суду. Однак позивач зумисно цього не зробив, і через певний час заявив повторний відвід судді з цих підстав, що свідчить про наявність в його діях ознак зловживання правом на відвід.
В будь якому разі, наведені позивачем обставини, не передбачені ст.36 ЦПК України, як такі, які можуть бути підставою для відводу судді.
Таким чином, доказів наявності будь-яких обставин, які можуть бути підставою для відводу судді, не встановлено та позивачем не надано, а тому відсутні підстави для відводу головуючій судді в цій цивільній справі.
Також Глава 3 ЦПК України не передбачає можливості заявити відвід судовому розпоряднику.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 40, 214, 259, 260,360 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Яковенко Н.М. та судового розпорядника Лебединського районного суду Щегельської М.М. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Довіра 2008» про стягнення грошової суми індексації орендної плати відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено 22.11.2024.
Суддя : Н. М. Яковенко
Суд | Недригайлівський районний суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 18.11.2024 |
Оприлюднено | 26.11.2024 |
Номер документу | 123246625 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них оренди |
Цивільне
Недригайлівський районний суд Сумської області
Яковенко Н. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні