Рішення

від 19.11.2024 по справі 947/28793/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/28793/24

Провадження № 2-о/947/564/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2024 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

при секретарі Матвієвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі у залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою

ОСОБА_1 ,

заінтересована особа:

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Одеській області

Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),

про встановлення факту народження дитини,

ВСТАНОВИВ:

12.09.2024 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Одеській області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту народження ІНФОРМАЦІЯ_1 дитини Хьовель Тімо, в місті Запоріжжя, в порядку передбаченому статтею 315 ЦПК України.

В обґрунтування заяви, заявник посилається на те, що 08 квітня 2021 року о 13 годині 38 хвилин в Комунальному не комерційному підприємстві «Пологовий будинок №4» Запорізької міської ради вона народила дитину - хлопчика, що підтверджується Медичним Свідоцтвом про народження № 25/436 від 01.03.2022р. (Форма первинної облікової документації № 103/о). На час народження дитини, вона у зареєствроаному шлюбі не перебувала. Однак, одразу нею не було вчинено дій з державної реєстрації народження дитини.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який наразі продовжено.

Враховуюче, що в місті Запоріжжі було дуже небезпечно, як стверджує заявниця, вона ОСОБА_1 була змушена покинути країну з дитиною задля власної безпеки та безпеки свого сина - ОСОБА_2 , що підтверджується посвідкою на проживання отриманою у Німеччині.

Як вказує заявниця, в подальшому через вказані обставини вона була позбавлена можливості зареєструвати факт народження свого сина та отримати свідоцтво про його народження у відділі державної реєстрації актів цивільного стану.

У зв`язку з чим, вона вимушена звернутись до суду з даною заявою, а встановлення факту народження має для неї юридичне значення, так як вона зможе провести державну реєстрацію народження сина, отримати свідоцтво про народження згідно законодавства України та відповідно виготовляти інші документи дитини.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу за вказаною заявою в порядку окремого провадження розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 17.09.2024 року вказану заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні.

Одночасно судом було ухвалено витребувати з Відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Одеській області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) інформацію з Державного реєстру актів цивільного стану громадян відносно особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме:

- чи складався актовий запис про державну реєстрацію шлюбу з вказаною особою ОСОБА_3 , якщо так, то надати повний витяг з відповідного актового запису, з інформацією чи розірвано відповідний шлюб, та/або мало місце анулювання відповідного актового запису, тощо;

- чи наявні дані про ОСОБА_1 , як матір дитини (дітей), якщо так, то надати відповідний повний витяг з відповідного актового запису про народження дитини.

14.10.2024 року до суду на виконання вказаної ухвали суду надійшла відповідь з Відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Одеській області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 09.10.2024 року за №53440/06.2-29.

До судового засідання призначеного на 19.11.2024 року сторони по справі не з`явились, про дату, час та місце проведення якого повідомлялись належним чином.

Однак, від представника заявниці до суду надійшла заява про підтримання заявлених вимог та розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Підстав для відкладення судового засідання у відповідності до положень статті 223 ЦПК України судом не встановлено.

Приймаючи викладене, судом було ухвалено здійснити розгляд справи в судовому засіданні 19.11.2024 року за відсутності сторін по справі на підставі наявних документів в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає заяву підлягаючою частковому задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась в місті Запоріжжя, громадянка України, на ім`я якої 28.05.2021 року органом №2310 видано паспорт громадянина України за № НОМЕР_2 , дійсний до 28.05.2031 року, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі: 19940816-00163, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

08 квітня 2021 року о 13:38 ОСОБА_1 в місті Запоріжжя у КНП «Пологовий будинок №4», було народжено дитину чоловічої статті, вагою 3400,00гр, що засвідчено у медичному свідоцтві про народження №25/436 від 01.03.2022 року виданого за формою первинної облікової документації №103/о КНП «Пологовий будинок №4» УОЗ Запорізької міської ради. У даному медичному свідоцтві засвідчено, що станом на момент народження ОСОБА_1 дитини, вона у зареєстрованому шлюбі не перебувала.

У відповідності до відповіді Відділу державноїреєстрації актівцивільного станув Одеськійобласті Управліннядержавної реєстраціїПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса)від 09.10.2024року за№53440/06.2-29,за данимиДержавного реєстру актів цивільного стану громадян у відділах державної реєстрації актів цивільного стану Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) актового запису про шлюб ОСОБА_1 та актового запису про народження де на матір`ю зазначена ОСОБА_1 не виявлено.

Указом ПрезидентаУкраїни Провведення воєнногостану вУкраїні,затвердженогоЗаконом України№2102-ІХвід 24лютого 2022рокув Українівведений воєннийстан із05години 30хвилин 24лютого 2022року строкомна 30діб.Строк діївоєнного станунеодноразово продовжувавсяі натеперішній часйого діюне припинено.

У відповідності до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року №309, уся територія Запорізького району районним центром якого є місто Запоріжжя Запорізької області належало до території можливих бойових дій починаючи з 01.01.2023 року по 01.02.2023 року, а також починаючи з лютого 2022 року велика кількість населених пунктів наближених до міста Запоріжжя включені до переліку території активних бойових дій.

Як вбачається з наданих доказів, 22.06.2022 року заявницею отримано посвідку на постійно проживання в Німеччині, разом з дитиною.

Отже, є встановленим, що станом на час народження ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 в місті Запоріжжя у КНП «Пологовий будинок №4 дитини чоловічої статі, остання у зареєстрованому шлюбі не перебувала, а також по даній час дії з державної реєстрації дитини не здійснювала, а наразі з підстав перебування поза межами державного кордону України позбавлена можливості вчинити певні дії.

Вказані обставини зумовили звернення заявниці до суду з даною заявою.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно ч. 3ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил. Встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 7 ч. 1ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Відповідно дост. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім`ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

У рішенні про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.

Відповідно до ст. 7 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка підписана Україною 21 лютого 1990 року, ратифікована 27 лютого 1991 року, набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов`язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.

Відповідно до ч. 1ст. 144 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно дост. 7 Закону України «Про громадянство України», особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 4ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно доСімейного кодексу України.

Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків або за заявою, поданою в електронній формі. Якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження. За відсутності документа закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Крім того, відповідно до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженихнаказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року №52/5підставами для проведення державної реєстрації народження є один із документів:

а) медичний висновок про народження, сформований в Реєстрі медичних висновків електронної системи охорони здоров`я відповідно до Порядку формування та видачі медичних висновків про народження в Реєстрі-медичних висновків електронної системи охорони здоров`я, затвердженогонаказом Міністерства охорони здоров`я України від 18 вересня 2020 року № 2136, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 вересня 2020 року за № 953/35236.

б) медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затвердженанаказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024;

в) медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о), форма якої затвердженанаказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024;

г) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть (форма № 106-2/о), форма якого затвердженанаказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024;

ґ) медичний документ, виданий компетентним суб`єктом іншої держави, що підтверджує факт народження, належним чином легалізований, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому пункті, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження такою жінкою.

Крім того, відповідно до п. 18Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 рокурішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання. Згідно зіст. 18 ЦПК України, рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для органів, які реєструють такі факти або оформлюють права, що виникають у зв`язку із встановленим судом фактом. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту цивільного стану орган державної реєстрації актів цивільного стану проводить відповідний запис на підставі рішення суду.

Відповідно до ч.1ст.135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по-батькові дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно достатті 89ЦПК України,суд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів. Жоднідокази немають длясуду заздалегідьвстановленої сили.Суд оцінюєналежність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішеннянеобхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору;виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформованої, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

На підставі вищевикладеного, оцінюючи надані до суду докази вбачається, що 08 квітня 2021 року ОСОБА_1 в місті Запоріжжя у КНП «Пологовий будинок №4 було народжено дитину чоловічої статті, що підтверджується медичним свідоцтвом про народження (форма № 103/о) №25/436 від 01.03.2022 року, однак внаслідок не вчинення заявницею дій з державної реєстрації народження власної дитини, державна реєстрація народження дитини не була проведена.

Також, як вбачається у період введеного в Україні воєнного стану що мало місце 24.02.2022 року, внаслідок широкомасштабного вторгнення і збройної агресії Російської Федерації проти України, заявниця переїхала разом з дитиною поза межі державного кордону України, що ускладнює останній підтвердити факт народження дитини та провести державну реєстрацію її народження, що стало підставою для звернення до суду з даною заявою та встановлення відповідного факту.

Приймаючи викладене в цілому, враховуючи, що медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о) №25/436 від 01.03.2022 року є належним доказом, суд вважає встановленим факт народження ІНФОРМАЦІЯ_4 о 13:38 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянкою України, яка не перебувала у зареєстрованому шлюбі, в місті Запоріжжя у КНП «Пологовий будинок №4» дитини чоловічої статті, вагою 3400,00гр, у відповідності до вказаного медичного свідоцтва, а відтак в цій частині заява заявниці є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Разом з тим, вимоги заявниці про встановлення факту народження дитини, з одночасним зазначенням їй прізвища, ім`я та по батькові, суд вважає необґрунтованою, оскільки суд встановлює лише факт народження дитини певної статі у певної особи, а визначення походження дитини з присвоєнням їй прізвища, імені та по батькові у відповідності до положень статті 144 СК України та Правил державної реєстрації актів цивільного стану в України, провадиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану під час вчинення дій з реєстрації народження дитини у відповідності до встановленого законодавством порядку.

При вищевикладених обставинах, суд доходить до висновку про часткову обґрунтованість заявлених вимог ОСОБА_1 , за наслідком чого заява останньої в частині встановлення факту народження дитини чоловічої статті підлягає частковому задоволенню у вищевикладений спосіб.

Керуючись ст.ст.1-18, 76-80, 259, 265, 293, 294, 315-317, 319, 352, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Одеській області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (місце знаходження: 65036, м. Одеса, вул. Старицького, 10-а), про встановлення факту народження дитини задовольнити частково.

Встановити факт народження ІНФОРМАЦІЯ_4 о 13:38 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянкою України, яка не перебувала у зареєстрованому шлюбі, в місті Запоріжжя у КНП «Пологовий будинок №4» дитини - чоловічої статті, вагою 3400,00гр, у відповідності до медичного свідоцтва про народження №25/436 виданого 01.03.2022 року КНП «Пологовий будинок №4» УОЗ Запорізької міської ради за формою первинної облікової документації №103/о.

У задоволенні заяви в іншій частині вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи,якому повнерішення абоухвала судуне буливручені удень його(її)проголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Л. В. Калініченко