Ухвала

від 21.11.2024 по справі 320/5932/13-ц

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №320/5932/13-ц

Провадження №6/333/692/24

Ухвала

Іменем України

21 листопада 2024 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: судді Тучкова С.С., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., представника заявника адвоката Коблік М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, цивільну справу №320/5932/13-ц за заявою ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, заінтересовані особи Кальміуський відділ державної виконавчої служби у Кальміуському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), Комунальна установа «Запорізький дитячий будинок інтернат» Запорізької обласної ради,

в с т а н о в и в:

До Комунарського районного суду м.Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, заінтересовані особи Кальміуський відділ державної виконавчої служби у Кальміуському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), Комунальна установа «Запорізький дитячий будинок інтернат» Запорізької обласної ради. В обґрунтування поданої заяви зазначено, що 02.07.2013 року було видано виконавчий лист на виконання рішення Мелітопольського міського суду Запорізької області у справі №320/5932/13-ц про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь КУ «Запорізький дитячий будинок інтернат» Запорізької обласної ради. 28.11.2022 року державним виконавцем в рамках виконавчого провадження №39402298 було винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України. Згідно постанови державного виконавця від 19.07.2024 року виконавче провадження закінчено, припинено арешт майна боржника, скасовано інші заходи примусового виконання рішення суду. У зв`язку із забороною у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 в липні 2024 року останній було відмовлено у праві перетину кордону. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , яка втратила житло на тимчасово окупованій території і є внутрішньо переміщеною особою, не може під час дії правового режиму воєнного стану виїхати за межі України для отримання притулку за кордоном і працевлаштування. За такого представник заявника просив скасувати тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

12 листопада 2024 року через канцелярію суду від представника Кальміуського відділу державної виконавчої служби у Кальміуському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) надійшли письмові пояснення за якими державний виконавець вказує, що на виконанні у їх відділі перебував виконавчий лист №320/5932/13-ц про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь КУ «Запорізький дитячий будинок інтернат» Запорізької обласної ради. 19.07.2024 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. на момент закінчення виконавчого провадження заборгованість по аліментам ОСОБА_1 складала 324328,00 гривень. Враховуючи наявну заборгованість підстави для скасування обмеження у праві виїзду за межі України відсутні.

У судовому засіданні представник заявниці заяву підтримала, просила скасувати тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

Заявниця і представники заінтересованих осіб у судове засідання не з`явилися, їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Заслухавши доводи представника заявника, письмову думку представника заінтересованої особи, дослідивши заяву, додані до неї документи, суд приходить до таких висновків.

28.11.2022 року державним виконавцем Кальміуського відділу державної виконавчої служби у Кальміуському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) в рамках виконання рішення суду по справі №320/5932/13-ц про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь КУ «Запорізький дитячий будинок інтернат» Запорізької обласної ради було винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України (а.с.5).

19.07.2024 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (а.с.7).

Відповідно до ч.1 ст.441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного чи приватного виконавця (частини 3 та 4 ст.441 ЦПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Згідно з ч.6 ст.441 ЦПК України суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов`язкової участі державного (приватного) виконавця.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що ст.441 ЦПК України врегульовує питання та процедуру скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, якщо таке обмеження встановлене ухвалою суду.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що обмеження боржниці ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України встановлене постановою державного виконавця від 28.11.2022 року в межах виконавчого провадження №39402298 щодо стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_2 до досягнення дитиною повноліття.

Таке повністю відповідає вимогам п.1 ч.9 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» № 2234-УІІІ від 07 грудня 2017 року), яка встановлює особливості стягнення аліментів і згідно якої за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

У разі оскарження рішення, дії виконавця, постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, якщо їх не скасовано, підлягають виконанню відповідними органами після розгляду справи відповідним судом (ч.9 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження»).

Таким чином, у разі встановлення державним виконавцем відносно боржника у виконавчому провадженні про стягнення аліментів тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України для такого боржника передбачено інший порядок скасування цього обмеження, аніж визначений у розділі VI «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України, а саме шляхом оскарження рішень, дій та бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VІІ «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України.

Такий висновок міститься в ухвалі Верховного Суду від 12 травня 2022 року у справі № 202/6252/21, де залишаючи без змін судові рішення, Верховний Суд зазначив, що «у порядку, визначеному розділом VI «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» ЦПК України, може бути скасовано тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, яке застосовано судом, тобто встановлене відповідною ухвалою суду. Заявником не надано суду відомостей (доказів) щодо постановлення судом ухвали про тимчасове обмеження його у праві виїзду за межі України у порядку, визначеному ст.441 ЦПК України. У разі встановлення державним виконавцем відносно боржника у виконавчому провадженні про стягнення аліментів тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України для такого боржника передбачено інший порядок скасування такого обмеження, аніж визначений у розділі VI ЦПК України, а саме - шляхом оскарження рішень, дій та бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VІІ «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України. Враховуючи, що тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, яке просить скасувати заявник, установлено постановою державного виконавця у виконавчому провадження з примусового виконання рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська про стягнення аліментів, а не судом у порядку, визначеному ст.441 ЦПК України, місцевий суд дійшов правильного висновку про відмову у відкритті провадження у справі, оскільки процесуальним законом передбачено іншу форму звернення до суду та порядок скасування встановленого державним виконавцем тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. Суди попередніх інстанцій правильно вказали про те, що у даному випадку заявник вправі звернутися до суду зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця, відповідно до положень ст.447-448 ЦПК України, якщо вважає, що встановленим постановою державного виконавця тимчасовим обмеженням у праві виїзду за межі України порушено його права чи свободи».

Аналогічні висновки щодо необхідності розгляду питання про скасування встановленого постановою державного виконавця тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України в порядку, передбаченому розділом VІІ «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України шляхом подання відповідної скарги на рішення дії чи бездіяльність виконавця, сформовані у ряді рішень Верховного Суду та є усталеними.

За такого, дослідивши подану заяву, суд вважає за необхідне відмовити у її задоволенні, адже відповідно до ч.5 ст.441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника, яке застосоване судом. Як вбачається з матеріалів справи, тимчасове обмеження боржниці ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України встановлено постановою державного виконавця, дії якого можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому розділом VІІ «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України.

Керуючись ст.ст.259-261, 441 ЦПК України, суд

У х в а л и в:

У задоволені заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, заінтересовані особи Кальміуський відділ державної виконавчої служби у Кальміуському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), Комунальна установа «Запорізький дитячий будинок інтернат» Запорізької обласної ради, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду виготовлено 25.11.2024 року.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя С.С. Тучков