Рішення

від 25.11.2024 по справі 599/2366/24

ЗБОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

н.п.2/599/884/2024

Справа № 599/2366/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2024 р.

Зборівський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого суду судді Іваницького О.Р.

при секретарі Сеньківській З.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Зборові справу за позовом ОСОБА_1 до Спілки співвласників майна колгоспу «Озернянський» (далі Спілка) про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання за ним права власності на придбане майно. Позивач посилається на те, що 21 листопада 2022 року між ним та Спілкою укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення піднавіс зернотоку загальною площею 66,8 м.кв., що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Відповідно до укладеного договору сплатив домовлену суму і майно передано йому в користування. Відповідач ухиляється від укладення нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. Фактично позивач з моменту укладення угоди із відповідачем, користується зазначеним приміщенням як своєю власністю. З посиланням на ст.220ЦК України просить позовні вимоги задовольнити.

Позивач подав заяву, в якій позовні вимоги підтримує та просить слухати справу в його відсутності.

Відповідач, згідно поданої заяви, позовні вимоги визнав.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст.321ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.319ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст.328 ЦК України).

Судом встановлено, що 21 листопада 2022 року між ОСОБА_1 та Спілкою в особі голови спілки ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення піднавіс зернотоку загальною площею 66,8 м.кв., що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Відповідно до зазначеного договору сторони погодили всі істотні умови договору.

На підтвердження укладення угоди та виконання її умов представник відповідача ОСОБА_2 подав заяву, у якій підтверджує отримання грошей за продане майно.

Однак укласти договір купівлі-продажу нежитлового приміщення у встановленому законом порядку, а саме посвідчити його нотаріально, позивач не може, оскільки відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору.

Усі намагання позивача нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу не принесли жодного результату через постійне та безповоротне ухилення відповідача від такого посвідчення.

Отже між ОСОБА_1 та Спілкою відбулося повне виконання письмового договору купівлі-продажу нежитлового приміщення піднавіс зернотоку загальною площею 66,8 м.кв., що знаходиться в АДРЕСА_1 , продавець передав, а покупець прийняв спірне нерухоме майно та сплатив його вартість.

Відповідач не зверталась до позивача з вимогою повернення майна або ж не визнання договору купівлі-продажу, укладеного між ними, а навпаки повідомляє у заяві про повне виконання позивачем умов укладеного договору.

Згідно ч. 1ст.15ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 ст.16ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, серед іншого, і визнання права.

Підстави набуття права власності регламентовані статтею 328 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст.328ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 3ст.640ЦК України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Статтею 657ЦК Українивстановлено, що договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до п. 13 постанови пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 2009 року з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню. При розгляді таких справ суди повинні з`ясувати, чи підлягає правочин обов`язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.

Відповідно до частини другої статті 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Неможливість здійснення нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, у зв`язку із ухиленням продавця та сторони в договорі купівлі-продажу від укладення письмового та нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, та з чого вбачається втрата можливості з цієї причини його посвідчити, є обов`язковими умовами для визнання правочину дійсним згідно зі ст. 220 ЦК України.

Під ухиленням від нотаріального посвідчення договору має розумітися як активна протидія цьому, так і пасивне небажання вчинити цю дію.

Відповідно до ст.334ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом, при цьому право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Згідно ч. 1ст.392ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За таких обставин, враховуючи встановлені судом обставини справи, зокрема, що письмовий договір купівлі - продажу від 21 листопада 2022 не було посвідчено нотаріально, разом з цим, сторони домовились щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу нерухомого майна, відбулося його повне виконання, відповідач отримав кошти, а позивач почав користуватися та утримувати придбане майно як власне, відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення правочину та така можливість втрачена, інших підстав нікчемності правочину не встановлено, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 259, 263-265 ЦПК України ст.ст. 328, 334, 638, 655, 657 ЦК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на придбане майно, зокрема на нежитлове приміщення піднавіс зернотоку загальною площею 66,8 м.кв., що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів через Зборівський районний суд.

Суддя Зборівського

районного суду О.Р.Іваницький