Справа № 368/1481/24
2/368/764/24
Рішення
Іменем України
"20" листопада 2024 р. Кагарлицький районний суд Київської області
в складі: головуючого судді Шевченко І.І.
за участі секретаря Варлам Є.Р.
та позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши під час підготовчого засідання в залі суду м. Кагарлик цивільну справу в загальному позовному провадженні за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
встановив:
позивач просить суд визнати причини пропуску ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шестимісячного строку для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 поважними та встановити ОСОБА_1 додатковий строк у три місяці для подачі заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , обґрунтовуючи позов наступним.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому майно, до якої увійшли:
- земельна ділянка загальною площею 2,866 га, розташована на території Ліщинської сільської ради кагарлицького району Київської області з кадастровим номером 3222285200:03:303:0006;
- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
За життя ОСОБА_3 заповіту на випадок своєї смерті не складав.
ОСОБА_1 є дочкою померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 та спадкоємицею його майна за законом першої черги.
Отже, позивач може успадкувати майно, що належало її батьку ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом.
Крім позивача також спадкоємцем першої черги є ще одна дочка ОСОБА_3 . ОСОБА_4 .
17.09.2024 року позивач звернулася із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_3 до державного нотаріуса Кагарлицької державної нотаріальної контори Грачової Л.І.
Листом від 17.09.2024 року №395/01-16 державний нотаріус Грачова Л.І. повідомила позивача, що згідно з витягом зі Спадкового реєстру №78381643 від 17.09.2024 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не відкривалася. До дня смерті ОСОБА_3 проживав один за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач за вказаною адресою зареєстрована не була, а тому звернувшись із заявою про прийняття спадщини 17.09.2024 року вона пропустила визначений законом строк для прийняття спадщини ОСОБА_3 .
Таким чином, на даний час для оформлення спадщини ОСОБА_3 у позивача виникла необхідність для визначення їй рішенням суду додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
Згідно зі ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. 1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з ч. 1,5 ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняття спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строку шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1272 Цивільного кодексу України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Згідно із ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того що поважними є причини пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Позивач з поважних причин своєчасно не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини свого батька ОСОБА_3 , оскільки станом на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач перебувала за кордоном, куди виїхала в лютого 2022 року та повернулась тільки зараз.
24 лютого 2022 року розпочалася військова агресія російської федерації щодо України. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 від введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. який в подальшому неодноразово продовжувався та триває по даний час. У зв`язку з воєнними діями, на початку повномасштабного вторгнення позивач виїхала за кордон та з того часу не поверталася до України. По поверненню, позивач невідкладно звернулася до нотаріальної контори для прийняття спадщини свого батька, проте виявилося, що нею був пропущений визначений законом строк для подачі відповідної заяви та для його поновлення позивачу необхідно звернутися до суду з позовом.
Таким чином, строк на прийняття спадщини ОСОБА_3 позивачем був пропущений з поважних причин та без його поновлення позивач не може реалізувати свої права як спадкоємець та отримати спадщину ОСОБА_3 .
Також позивач просить суд врахувати ту обставину, що хоч вона і не є єдиним спадкоємцем ОСОБА_3 , але інший спадкоємець першої черги ОСОБА_5 , на майно батька не претендує, а тому визначення позивачу додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини не порушить інтересів іншого спадкоємця.
Виходячи з наведеного, наявні усі підстави для задоволення даного позову та визначення позивачу додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
Відповідач ОСОБА_2 на підготовче засідання не з`явилася, подавши до суду заяву, в якій просить розгляд справи за позовом ОСОБА_1 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини розглядати без її участі. Позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить задовольнити.
Враховуючи вимогич. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Суд, вислухавши позивача та письмову заяву відповідача, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про винесення рішення, виходячи з наступного.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому майно, до якої увійшли:
- земельна ділянка загальною площею 2,866 га, розташована на території Ліщинської сільської ради кагарлицького району Київської області з кадастровим номером 3222285200:03:303:0006;
- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
За життя ОСОБА_3 заповіту на випадок своєї смерті не складав.
Позивач - ОСОБА_1 є дочкою померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 та спадкоємицею його майна за законом першої черги.
Отже, позивач може успадкувати майно, що належало її батьку ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом.
Крім позивача також спадкоємцем першої черги є ще одна дочка ОСОБА_3 відповідач ОСОБА_5 .
Відповідач ОСОБА_2 бажання прийняти спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 не має, що свідчить подана нею особиста заява до суду.
Згідно ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1, 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1272 Цивільного кодексу України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Положеннями ч. 3 ст. 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
За таких обставин заявлені причини пропуску строку для прийняття спадщини не можуть вважатися поважними та такими, що пов`язані із об`єктивними, непереборними, істотними труднощами.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року (справа № 6-85цс12), від 04 листопада 2015 року (справа №6-148цс15).
Відповідно до п.п. 2, 6ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, судовий захист цивільного права та інтересу, а також справедливість, добросовісність та розумність і ними суд має керуватися при вирішенні питання про права на спадкування.
Позивач ОСОБА_1 з поважних причин своєчасно не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 свого батька ОСОБА_3 .
Так, до звернення 17.09.2024 року до державного нотаріуса Кагарлицької державної нотаріальної контори, позивач перебувала за кордоном, куди виїхала в лютого 2022 року та повернулась тільки зараз.
24 лютого 2022 року розпочалася військова агресія російської федерації щодо України. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 від введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. який в подальшому неодноразово продовжувався та триває по даний час. У зв`язку з воєнними діями, на початку повномасштабного вторгнення позивач виїхала за кордон та з того часу не поверталася до України. По поверненню, позивач невідкладно звернулася до нотаріальної контори для прийняття спадщини свого батька, проте виявилося, що позивачем був пропущений визначений законом строк для подачі відповідної заяви та для його поновлення позивачу необхідно звернутися до суду з позовом.
Таким чином, строк на прийняття спадщини ОСОБА_3 позивачем був пропущений з поважних причин та без його поновлення позивач не може реалізувати свої права як спадкоємець та отримати спадщину ОСОБА_3 .
Суд оцінивши наявні у справі докази, з урахуванням обставин справи, приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 з поважних причин пропустила встановлений законодавством шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, яка висловленою Верховним Судом України в постанові від 6 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.
З врахуванням конкретних обставин справи, суд приходить до висновку про визнання даних обставин пропуску строку поважними, а тому позов підлягає до задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст. ст. 4, 76-89, 141, 258, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визнати причини пропуску ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шестимісячного строку для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 поважними та встановити ОСОБА_1 додатковий строк у три місяці для подачі заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .
Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 25.11.2024 р.
Суддя І.І. Шевченко
Суд | Кагарлицький районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2024 |
Оприлюднено | 26.11.2024 |
Номер документу | 123250082 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них |
Цивільне
Кагарлицький районний суд Київської області
Шевченко І. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні