Рішення

від 22.11.2024 по справі 753/12746/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/12746/24

провадження № 2/753/7590/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2024 року Дарницький районний суд м. Києва під головуванням судді Осіпенко Л.М.,

за участі:

секретаря судового засідання - Ломакіної Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін по справі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Перший український експертний центр» звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Перший український експертний центр» надає послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , згідно договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 01.06.2022 року.

Відповідачці ОСОБА_1 належить квартира АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу квартири від 19.10.2023 року за реєстровим №1038.

У виказаному будинку безперебійно надаються житлово-комунальні послуги, що свідчить про належне виконання позивачем умов договору.

Проте, відповідачка не виконує свої зобов`язання за договором належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Згідно з розрахунку заборгованості б/н від 25.06.2024 року по квартирі, станом на 25.06.2024 року існує заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг за період з 19.10.2023 року по 31.05.2024 року на суму 11 538,77 грн.

Крім того, заборгованість завдає збитків позивачу, у зв`язку з чим відповідачу здійснюється нарахування інфляційних втрат у розмірі 175,84 грн. та 3% річних 106,34 грн. за період з 19.10.2023 року по 31.05.2024 року, що і стало підставою звернення до суду.

Ухвалою суду від 23.10.2024 відкрито спрощене провадження з розгляду справи та призначено дату судового розгляду з викликом сторін.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від представника позивача надійшло клопотання в якому вона просить суд проводити судовий розгляд без його участі та участі позивача, просить задовольнити позовні вимоги, проти прийняття заочного рішення не заперечує (а.с. 39-40).

Відповідачка, належним чином, у відповідності до вимог п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явилася, про причини неявки не повідомила, відзиву не подала, викликалась до суду судовою повісткою за адресою реєстрації, однак конверт повернувся до суду без вручення адресату з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 38).

Крім того, відповідачка викликалась до суду через оголошення на офіційному сайті суду через Інтернет портал Судова Влада України (а.с. 37).

У відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, ухваливши заочне рішення, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223, ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства щодо повідомлення учасників справи, всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» є виконавцем послуг з утримання будинків за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 40-Б.

Будинок обслуговує ТОВ «Перший український експертний центр» на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.06.2022 РОКУ, укладеного між ТОВ «Перший український експертний центр» та співвласниками багатоквартирного будинку в особі голови правління ОСББ «Ревуцького 40 Б» Імаїлова Сергія Фатуловича.

У відповідності до п. 1 договору, управитель зобов`язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, а співвласники зобов`язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.

Ціна на послугу з управління багатоквартирним будинком станом на 01.06.2023 року становив 14,67 грн. за 1 кв.м., станом на 01.01.2024 року - 15,29 грн. (а.с. 20, 22).

ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу квартири від 19.10.2023 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Приходько Л.М. за реєстровим №1038, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №384032558 від 24.06.2024 року (а.с. 8).

Судом також встановлено, що у період із 19.10.2023 року по 31.05.2024 відповідачка отримувала житлово-комунальні послуги, які надаються позивачем, не відмовлялась від їх отримання, отримувала рахунки на сплату за житлово-комунальні послуги, які містять у собі суму заборгованості.

Згідно з розрахунку заборгованості б/н від 25.06.2024 року, що перевірена судом, станом на 25.06.2024 року у відповідачки перед позивачем існує заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг за період з 19.10.2023 року по 31.05.2024 року на загальну суму 11 538,77 грн. (а.с. 9).

Доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачкою суду не надано.

Згідно статті 322 ЦК України визначено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно пункту 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 «власники, наймачі та орендарі жилих приміщень зобов`язані своєчасно вносити плату за обслуговування і ремонт будинку, плату за найм чи оренд) квартири, комунальні та інші послуги».

Пунктом 3 п.п.5 статті 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статей 156, 162 ЖК України, власники квартири зобов`язані брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, проведенню ремонту та своєчасно і в повному обсязі вносити плату за отримані комунальні послуги.

Стаття 526 ЦК України, вказує на те, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, ч. 1 цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. У ч. 2 зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Передбачена п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону від 24 червня 2004 р. № 1875-1V «Про житлово-комунальні послуги» норма щодо відповідальності боржника у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування наслідків ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч. З ст. 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги» укладення договору на надання житлово-комунальних послуг визначено як обов`язок, а не право сторін. Відповідно, відсутність договірних правовідносин не є підставою для відмови у стягненні з відповідача коштів за надані житлово-комунальні послуги.

Оцінивши наданий позивачем розрахунок боргу, суд вважає, що позивач обґрунтовано нарахував зазначену суму і вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача основну заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 11 538,77 грн.

Стосовно позовних вимог про стягнення 3 % річних від простроченої суми боргу та суму індексу інфляції, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити грошові на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому право кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України входить у розділ І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються в тому числі на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу ІІІ книги 5 ЦК України).

Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

З огляду на те, що відповідачка порушила грошове зобов`язання, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 ЦК України.

А відтак, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідачки на користь позивача суму інфляційних втрат в розмірі 175,84 грн. та 3% річних в розмірі 106,34 грн., у відповідності до розрахунку, наданого позивачем (а.с. 10).

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі даного позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №778 від 13.06.2024 року (а.с. 7).

Такий чином, враховуючи те, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, вказана сума судового збору підлягає стягненню з відповідачки на корить позивача.

Також, представник позивача просить відшкодувати позивачу понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 5 000 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано: договір про надання правової допомоги (витяг) від 01.04.2024 року (а.с. 27), акт приймання передачі наданих послуг від 27.06.2024 року на суму 5 000,00 грн. (а.с. 23) та повноваження адвоката (а.с. 24-26).

Від відповідачки заяв чи клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до суду не надходили.

Зазначені документи підтверджують понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі 5 000,00 грн., є співмірними зі складністю справи та обсягом наданих послуг, що не спростовано відповідачкою, а тому суд вважає, що з відповідачки у зв`язку із задоволенням позову ТОВ «Перший український експертний центр», на користь позивача, належить стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 64, 66, 67, 179, 191 ЖК України, ст.ст. 10,11,76, 81, 263,264,265,280 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 19.10.2023 року по 31.05.2024 року у розмірі 11 538,77 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 175,84 грн., 3% річних у розмірі 106,34 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн., а всього у розмірі 19 848 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот сорок вісім) гривень 95 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр», місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне поле, 14/55, оф.1004.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя: Осіпенко Л.М.