Рішення

від 16.10.2024 по справі 757/44098/23-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/44098/23-ц

пр. 2-4204/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Хайнацького Є.С.,

при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,

за участю:

позивача - не з`явилась,

представник відповідача - не з`явився,

третьої особи-1 - не з`явився,

третьої особи-2 - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн»</a>, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, Приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн»</a> (далі - відповідач, ТОВ «ФК Дебт Коллекшн»), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича (далі - третя особа-1, Приватний нотаріус Остапенко Є.М.), Приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича (далі - третя особа-2, Приватний виконавець Палігін О.П.), в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 15.06.2021 року Приватним нотаріусом Остапенком Є.М., зареєстрований в реєстрі за № 174527, про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за кредитним договором від 13.10.2019 року № 3656208029/148545 в розмірі 4 310,00 грн., а також стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн. та судовий збір в розмірі 538,80 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначає, що 15.06.2021 року Приватним нотаріусом Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис № 174527 про стягнення з неї на користь відповідача борг в розмірі 4 310,00 грн.

31.07.2022 року Приватним виконавцем Палігіним О.П. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3 за зверненням стягувача ТОВ «ФК «Дебт Коллекшн» до боржника ОСОБА_1 про стягнення боргу у сумі 4 310,00 грн за спірним виконавчим написом, яке приєднано до зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_2.

Позивачка зазначає, що вона дійсно отримала кредит шляхом укладення із Товариством з обмеженою відповідальністю «Гоуфінгоу» (TM «GOFINGO») (далі - ТОВ «Гоуфінгоу») договору в електронній формі. Проте, цей кредит був повністю нею погашено.

Позивачка вважає, що виконавчий напис № 174527, вчинений Приватним нотаріусом Остапенко Є.М. 15.06.2021 року, не підлягає виконанню, оскільки розмір заборгованості зазначений нотаріусом у спірному виконавчому написі, не є безспірним, оскаржуваний виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, однак нотаріус не врахував, що вчинення виконавчого напису було можливо лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору, що є достатньою правовою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.11.2023 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у вищевказаній цивільній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 14.02.2024 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.11.2023 року зупинено стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 15.06.2021 року Приватним нотаріусом Остапенком Є.М., зареєстрованого в реєстрі за № 174527, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» заборгованості за кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису нотаріусом у загальному розмірі 4 310,00 грн., що здійснюється в межах виконавчого провадження № НОМЕР_3, відкритого 31.07.2021 року Приватним Палігіним О.П., яке приєднано до зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_2.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2024 року розгляд справи відкладено на 24.04.2024 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.04.2024 року розгляд справи відкладено на 24.07.2024 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.07.2024 року розгляд справи відкладено на 16.10.2024 року.

Позивачка та її представник у судове засідання не з`явилися; про день, час, місце розгляду справи повідомлені належним чином; представник позивача подав до суду заяву, у якій просить розглядати справу без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився; про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Третя особа-1 в судове засідання не з`явилась; про день, час, місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Третя особа-2 в судове засідання не з`явився; про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно частини восьмої статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відзив на позов відповідач не подав.

У зв`язку із поданням всіх документів по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних матеріалів справи.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.06.2021 року Приватний нотаріус Остапенко Є.М. вчинив виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн»</a> заборгованості за кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису нотаріусом у загальному розмірі 4 310,00 грн., зареєстрованого за № 174527.

31.07.2022 року Приватним виконавцем Палігіним О.П. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3 за зверненням стягувача ТОВ «ФК «Дебт Коллекшн» до боржника ОСОБА_1 про стягнення боргу у сумі 4 310,00 грн за спірним виконавчим написом, яке приєднано до зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_2.

31.07.2022 року Приватним виконавцем Палігіним О.П. у ВП № НОМЕР_2 винесено постанову про накладення арешту на кошти боржника.

Постановою від 28.06.2023 року № НОМЕР_2 Приватним виконавцем Палігіним О.П. звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»).

Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок).

Згідно пункту 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат», до нотаріальних дій відноситься, у тому числі, вчинення виконавчих написів.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» встановлено умови вчинення виконавчих написів. За положеннями цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Аналогічні за змістом умови вчинення виконавчих написів визначає Порядок: для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріуси відмовляють у вчиненні виконавчого напису у випадках, коли витребовується майно, звернення стягнення на яке забороняється законодавством України або здійснюється виключно на підставі рішення суду (пп. 1.1-1.3 пункту 1 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно пп. 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (пп. 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік). Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (пп. 3.1-3.5 пункту 1 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

При цьому, Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.

Відповідно до статті 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Аналіз зазначених норм дає підстави для таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої вимоги боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.

Суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 вересня 2018 року у справі № 207/1587/16 та Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц.

Таким чином, нотаріус, перш ніж вчинити виконавчий напис, повинен перевірити, чи підпадає заявлена вимога під той вид заборгованості, про який йдеться в Переліку, чи подані всі передбачені Переліком документи, чи оформлені такі документи належним чином, чи підтверджують подані документи безспірність заборгованості боржника перед кредитором та прострочення виконання зобов`язання, чи не виник спір між зацікавленими особами, чи не минув встановлений законодавством строк для вчинення виконавчого напису.

Таку правову позицію викладено в ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2017 року № 201/1662/16-ц.

З матеріалів справи вбачається, що Приватним нотаріусом Остапенком Є.М. при вчиненні виконавчого напису не дотримано вимог щодо безспірності заборгованості боржника ОСОБА_1 перед стягувачем ТОВ «ФК «Дебт Коллекшн» в розмірі 4 310,00 грн.

Під час розгляду справи відповідач також не спростував доводів про те що, приватний нотаріус не перевірив наявність доказів належного направлення та отримання позивачем (боржником) письмової вимоги про усунення порушень, що призвело до порушення процедури вчинення виконавчого напису, передбаченої п. 2.3 Глави 16 Порядку.

З огляду на зазначене, Приватний нотаріус Остапенко Є.М. вчинив оспорюваний виконавчий напис з порушенням вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку, а відтак оспорюваний виконавчий напис нотаріуса не підлягає виконанню.

Крім зазначеного, постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року Перелік було доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року в частині, у тому числі, п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».

Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною постанови КМУ № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту стало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами, відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у ст. 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені ст. 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням ст. 87 цього Закону.

Згідно з п. 10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Таким чином, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 набрала законної сили цього ж дня - 22.02.2017 року, отже і п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» також втратив чинність з цього дня.

Верховний Суд у постанові від 12.03.2020 року у справі № 757/24703/18-ц дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

До аналогічних по суті висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21.10.2020 року у справі № 172/1652/18 та від 15.04.2020 року у справі №158/2157/17.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваний виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом 15.06.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, й Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року, в редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитних договорів, які укладено у простій письмовій формі.

Однак, вчиняючи виконавчий напис, Приватний нотаріус Остапенко Є.М. не врахував зазначених вище вимог закону, зокрема, що вчинення виконавчого напису було можливо лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

У матеріалах справи відсутній нотаріально посвідчений кредитний договір, на підставі якого вчинено оскаржуваний виконавчий напис.

Позивач заперечує укладення нотаріально посвідченого кредитного договору з відповідачем.

Відповідачем не спростовано доводів позивача, що сторонами не укладався нотаріально посвідчений кредитний договір.

Вчинення приватним нотаріусом оскаржуваного виконавчого напису на підставі кредитного договору, який укладено у простій письмовій формі, також є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

З огляду на вищевказані вимоги закону та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що Приватний нотаріус Остапенко Є.М. вчинив оспорюваний виконавчий напис з порушенням вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку, а відтак оспорюваний виконавчий напис нотаріуса не підлягає виконанню.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку про обґрунтованість позову.

Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем понесені в якості судових витрат витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 073,00 за подання позову до суду, що підтверджується квитанцією від 13.10.2023 року № 0974-7743-5074-2421, та в розмірі 536,80 грн. за подання заяви про забезпечення позову, що підтверджується квитанцією № 9958-4940-7053-5359 від 25.09.2023 року.

Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1 609,80 грн. у відшкодування судових витрат.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені ним судові витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

У статті 141 ЦПК України зазначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), акт виконаних робіт (детальний опис робіт, наданих послуг).

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату цих послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, акту виконаних робіт, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надано на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу: копію договору про надання правничої допомоги від 30.08.2023 року № 30/08/23-3 та додаток № 1 до договору про надання правничої допомоги від 30.08.2023 року № 30/08/23-3 згідно з яким розмір гонорару визначено в сумі 7 000,00 грн. та указано, що гонорар має бути сплачено не пізніше семи днів з моменту виставлення рахунку довірителю або моменту набрання законної сили рішенням суду.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 137, частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги в разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачена.

За таких обставин, оскільки суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню, з урахуванням заяви про зменшення витрат на правову допомогу, 7 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», статтями 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», статтями 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн»</a>, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, Приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем 15 червня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 168459, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дебт Коллекшн» заборгованості в сумі 4 310,00 грн., що здійснюється в межах виконавчого провадження № НОМЕР_3, відкритого 31.07.2021 року Приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним Олександром Петровичем, яке приєднано до зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_2.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дебт Коллекшн» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев`ять) грн. 80 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дебт Коллекшн» на користь ОСОБА_1 витрати на правову правничу допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп.

Позивач - ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн»</a>: 01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, буд. 7, офіс 26; код ЄДРПОУ 44243120.

Третя особа-1 - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5.

Третя особа-2 - Приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін Олександр Петрович: 14013, м. Чернігів, пр.-т Перемоги, 139, оф. 203.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 24.10.2024 року.

Суддя Є.С. Хайнацький