Рішення

від 25.11.2024 по справі 759/13783/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/13783/24

пр. № 2/759/4596/24

25 листопада 2024 рокусуддя Святошинського районного суду м. Києва Шум Л.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Національної Академії Внутрішніх Справ до ОСОБА_1 про стягнення інфляційної складової та трьох відсотків річних від суми заборгованості, суд -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 року позивач звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення інфляційної складової та трьох відсотків річних від суми заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 17.03.2014 року у справі № 759/20810/13-ц за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, по в`язаних з утриманням в навчальному закладі, було вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь НАВС 4 644,33 грн. (чотири тисячі шістсот сорок чотири грн. 33 коп.) вартість витрат за період навчання та 229,40 грн. (двісті двадцять дев`ять грн. 40 коп.) судового збору, а разом всього 4 873,73 грн. (чотири тисячі вісімсот сімдесят три грн. 73 коп.).

Відповідач зазначене рішення не оскаржував, тим самим визнав його. 13.05.2014року рішення набрало законної сили.

Надалі рішення було звернуто до виконання, шляхом направлення НАВС виконавчого листа до відповідного відділу державної виконавчої служби. У 2015 році було відкрито виконавче провадження за № 46095176. 31.03.2015 року виконавче провадження за № 46095176 було закінчено, борг ОСОБА_1 не сплачено, про що зазначено ВДВС у постанові від 31.03.2015 року. Виконавчий лист ВДВС до НАВС повернуто не було.

Станом на дату подання позовної заяви НАВС повторно не зверталась до ВДВС.

Виконавчі провадження щодо стягнення витрат з ОСОБА_1 в системі «Автоматизована система виконавчого провадження» відсутні.

Згідно довідки відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку НАВС, відповідач не відшкодував в повному обсязі кошти на виконання рішення Святошинського районного суду міста Києва від 17.03.2014 року у справі № 759/20810/13-ц.

Станом на дату подання позовної заяви, заборгованості Відповідача перед НАВС становить 4 873,73 грн. (чотири тисячі вісімсот сімдесят три грн. 73 коп.).

14.03.2024 вих. № 46/10/1406 рекомендованим листом НАВС було повідомлено відповідача про невідшкодування ним витрат на виконання рішення Святошинського районного суду міста Києва від 17.03.2014 року у справі № 759/20810/13-ц, однак, кошти на рахунок НАВС не надходили.

Враховуючи вищевикладене, просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 439,25 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1 968,59грн. за період з 19.06.2021року по 19.06.2024року та стягнути судовий збір.

08.07.2024 року ухвалою суду справу прийнято до провадження та прийнято рішення про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження .

Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст. 174 ЦПК України, визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ст. ст. 174, 178 ЦПК України, відповідач не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Враховується судом і рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року №17-рп/2011 згідно яких у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.

Враховуючи наведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу чиїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні правовідносини.

Судом встановлено, що рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 17.03.2014 року у справі № 759/20810/13-ц за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, по в`язаних з утриманням в навчальному закладі, було вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь НАВС 4 644,33 грн. (чотири тисячі шістсот сорок чотири грн. 33 коп.) вартість витрат за період навчання та 229,40 грн. (двісті двадцять дев`ять грн. 40 коп.) судового збору, а разом всього 4 873,73 грн. (чотири тисячі вісімсот сімдесят три грн. 73 коп.).

Судом встановлено, що відповідач зазначене рішення не оскаржував, тим самим визнав його. 13.05.2014року рішення набрало законної сили.

Судом встановлено, що рішення було звернуто до виконання, шляхом направлення НАВС виконавчого листа до відповідного відділу державної виконавчої служби. У 2015 році було відкрито виконавче провадження за № 46095176. 31.03.2015 року виконавче провадження за № 46095176 було закінчено, борг ОСОБА_1 не сплачено, про що зазначено ВДВС у постанові від 31.03.2015 року. Виконавчий лист ВДВС до НАВС повернуто не було.

Судом встановлено, що згідно довідки відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку НАВС, відповідач не відшкодував в повному обсязі кошти на виконання рішення Святошинського районного суду міста Києва від 17.03.2014 року у справі № 759/20810/13-ц.

Судом встановлено, що станом на дату подання позовної заяви, заборгованості Відповідача перед НАВС становить 4 873,73 грн. (чотири тисячі вісімсот сімдесят три грн. 73 коп.).

Судом встановлено, що 14.03.2024 вих. № 46/10/1406 рекомендованим листом НАВС було повідомлено відповідача про невідшкодування ним витрат на виконання рішення Святошинського районного суду міста Києва від 17.03.2014 року у справі № 759/20810/13-ц, однак, кошти на рахунок НАВС не надходили.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 передбачено, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв`язку з цим суди повинні неухильно додержуватись вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлений договором.

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Пунктом 17 Постави пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30.03.2012 постановлено, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов`язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

У постанові Верховного Суду України від 04.07.2011 по справі N3-65гс11 висловлена наступна правова позиція: «оскільки чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, тому висновок суду касаційної інстанції про відсутність правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень статті 625 ЦК України є необґрунтованим».

Згідно правової позиції, висловленої в постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі N6-59цс13, інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, і трьох процентів річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання. В силу ст. 417 ЦПК України, зазначене рішення є обов`язковим для всіх судів України, які зобов`язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням ВС України.

Зобов`язання, що виникли у відповідача на підставі зазначених вище судових рішень є грошовими та виражені в національній валюті. З матеріалів справи вбачається та визнається сторонами, що відповідач не виконує зазначені зобов`язання належним чином, внаслідок чого заборгованість істотно не зменшується, а грошові кошти знецінюються внаслідок інфляційних процесів.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 625 ЦК України та правових позицій Верховного Суду України по справах N6-59цс13, N3-65гс11, позивач обґрунтовано вимагає стягнення інфляційного нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання і трьох процентів річних, а також процент за користування позикою, оскільки це є відшкодуванням матеріальних витрат позивача від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та компенсація (плата) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами.

Обставини наведені в позовній заяві та додані до неї докази не спростовані відповідачем, який не скористався своїм процесуальним правом подати відзив (заперечення) на позовну заяву та докази на спростування заявлених позовних вимог.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов про стягнення 3% річних та інфляційних збитків підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати. По даній справі позивачем було сплачено судовий збір 2270 грн. тому дані кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вище викладеного, керуючись вимогами, ст. ст. 625, 1047, 1049, 1050 ЦК України; 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов Національної Академії Внутрішніх Справ до ОСОБА_1 про стягнення інфляційної складової та трьох відсотків річних від суми заборгованості - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Національної академії внутрішніх справ (IBAN НОМЕР_2 в ДКС України, код ЄДРПОУ 08751177, призначення платежу *;148008;1600034;1; 3188019433;*) грошові кошти у сумі 2 407,84 грн. (дві тисячі чотириста сім грн. 84 коп.), з яких:- 1 968,59 грн. - інфляційне збільшення від суми заборгованості; - 439,25 грн. - 3% річних від суми заборгованості.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Національної академії внутрішніх справ (IBAN НОМЕР_2 в ДКС України, код ЄДРПОУ 08751177, призначення платежу *;148008;1600034;1; 3188019433;*) судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Святошинським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://sv.ki.court.gov.ua.

Суддя: Л.М. Шум