Ухвала

від 21.11.2024 по справі 759/24318/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/8203/24

ун. № 759/24318/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року Слідчий суддя Святошинського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , який представляє інтереси ТОВ " ОСОБА_4 ", про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12024100080002467 від 30.07.2024 року,-

встановив:

18.11.2024 року адвокат ОСОБА_3 , який представляє інтереси ТОВ "В.К.Містобуд", звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва від 08.08.2024 року на будівельний баштовий кран зеленого кольору з написом "JACO", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:445:0003, в із забороною його використання, переміщення, забороною відчуження, у тому числі вчинення будь-яких реєстраційних дій з метою збереження речового доказу та забезпечення проведення експертного дослідження.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав, посилаючись на обставини викладені у клопотанні, зазначивши, що при зверненні з клопотанням про арешт майна до слідчого суддя прокурором були приховані факти та обставини, які йому були достовірно відомі, однак про які останній навмисно не повідомив суд, у зв"язку з чим було накладено арешт на майно, потреби в якому не існує.

Додатково пояснив, що на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:75:445:0003 за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі чинного дозволу ДАБІ України №ІУ013201207675 від 11.12.2020 року ТОВ "В.К.Містобуд", як генеральний підрядник, на замовлення Інституту технічної теплофізики НАН України, який є володільцем земельної ділянки, станом на 30.07.2024 року і на даний час виконує будівельні роботи з реконструкції експериментального корпусу Інституту із залізобетонних конструкцій під багатофункціональний корпус із використанням баштового крану Jaco J110N, заводський номер 0221 , який належить на праві власності ТОВ "В.К.Механізми", а згідно договори орнди №05-12/2021-ор від 21.12.2021 року станом на 30.07.2024 року знаходився і перебуває у даний час на праві тимчасового платного користування - оренди у ТОВ "В.К.Містобуд". Технічне обслуговування баштового крану станом на 30.07.2024 року і на даний час здійснює ТОВ "Київбашкран" на умовах укладеного договору з ТОВ "В.К.Механізми". У зв"язку з поширенням Українським гідрометеорологічним центром ДСНС України 29.07.2024 року попередження про небезпечні метереологічні явищі у м.Києві на 30.07.2024 року та різки пориви вітру, з 29.07.2024 року будь-які будівельні роботи на вказаному будівельному майданчику, у тому числі з використанням баштового карну, ТОВ " ОСОБА_4 " були припинені і не виконувались через це 30.07.2024 року. Однак, незважаючи на вжиті заходи із припинення всіх робіт, внаслідок таких зазначених погодних умов, 30.07.2024 року орієтовно о 00 год. 10 хв. на території будівельного майданчика, на висоті приблизно 20-25 метрів вищевказаного баштового крану, внаслідок різкого пориву вітру (15-20 метрів на секунду) відбулося розмотування з подальшим намотуванням електричного кабелю, що призвело до виникнення електричного замикання дрота у місці обриву та короткого загорання до 5 хв. обмотки електричного кабелю (до 70 см) у місці його обриву з подальшим вимкненням подачі електричного струму по кабелю, що не призвело і не могло спричинити жодних матеріальних збитків та потерпілих. Про вказану подію представниками ТОВ " ОСОБА_4 " одразу повідомило у телефонному режимі пожежну та інші служби, а також обслуговуючу організацію ТОВ "Київбашкран", якими по приїзду будь-яких негативних наслідків пожежі не зафіксувало у зв"язку з її непоширенням і самоприпиненням, порушень техніки безпеки та протипожежних вимог не виявлено, пожежні розрахунки для тушіння пожежі не застосовувались. 31.07.2024 року на територію будівельного майданчика прибув слідчий СВ Святошинського УП ГУНП у м.Києві, провів невідкладний обшук та здійснив вилучення баштового крану шляхом опечатування стрічкою місця проходу до нього. В подальшому ухвалами слідчих суддів Святошинського районного суду м.Києва було легалізовано невідкладний обшук та за клопотанням прокурора накладено арешт на баштовий кран.

Також адвокат зазначав, що існуючий арешт майна, подальшої потреби у якому не має, призводить до спричинення значних матеріальних втрат для ТОВ "В.К.Містобуд", яке не може за призначенням використовувати баштовий кран при виконанні законних будівельних робіт, яий знаходиться у технічно справному стані. Крім того, внаслідок застосованих обмежень і заборон на даний час неможливо провести роботи із заміни обгорілого кабелю та відновити його функціональне призначення.

Слідчий СВ Святошинського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_5 до суду не з"явився, надав суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, проти задоволення клопотання не заперечував.

Суд, заслухавши пояснення адвоката, дослідивши матеріали клопотання, приходить до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що СВ Святошинського УП ГУНП у м.Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024100080002467 від 30.07.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.270 КК України.

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва від 08.08.2024 року задоволено клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури м.Києва та накладено арешт на будівельний баштовий кран зеленого кольору з написом "JACO", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:445:0003, із забороною його використання, переміщення, забороною відчуження, у тому числі вчинення будь-яких реєстраційних дій з метою збереження речового доказу та забезпечення проведення експертного дослідження.

Судом з`ясовано, що у кримінальному провадженні №12024100080002467 від 30.07.2024 року на даний час жодним особам не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказйм злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

У відповідності до ч. 2 ст. 170 вказаного Кодексу, арешт майна допускається з метою забезпечення:збереження речових доказів;спеціальної конфіскації;конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У рішенні Європейського суду з прав людини справа «Будченко проти України» в розділі«Оцінка суду» встановлено: п. 40 «Суд нагадує, що найважливішою вимогою статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання органу влади у мирне володіння майном має бути законним. Цей принцип означає, що застосовні положення національного законодавства є достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у їх застосуванні.

Європейський суд з прав людини неодноразово акцентував увагу на тому, що обмеження володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994 року Series A № 296-A, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» заява № 48191/99, п.п. 49-62, від 10.05.2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідність балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23.09.1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», п.п. 69 і 73, Series A № 52).

Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21.02.1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series А № 98). Зі змісту ухвали випливає, що при накладенні арешту на грошові кошти заявника, питання спврозмірності і розумності не досліджувалось взагалі.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Варто наголосити, що при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана не обгрунтованому процесуальному обмеженню.

Статтями 7, 16 КПК України визначено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканність права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим кодексом.

Відповідно до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифіковано Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження як упродовж досудового розслідування, так і судового розгляду ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обгрунтування наявних ризиків, що залишаються, та їх аналіз як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

У рішеннях по справах «Фокм, Кемпбел і Гарлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук і Йонкало проти України» судом вказано на те, що доцільність та вмотивованість застосування заходів забезпечення кримінального провадження передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об`єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин; такі факти не можуть спиратися на голе припущення і повинні бути чимось більшим, ніж нечітка здогадка або непідтверджена підозра,

Отже, враховуючи вищевикладене, позбавлення добросовісного власника майна, можливості розпоряджатися власністю, як захід забезпечення кримінального провадження, порушує право власності та суперечить ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому випадку, коли у кримінальному провадженні відсутні підстави, які б виправдовували втручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи фізичної чи юридичної особи.

Частиною 1 ст.174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути сксовано повністю або частково, якщо буде доведено, що в подальшому застосуванні цього запобіжного заходу відпала потреба, або арешт накладено необгрунтовано.

Виходячи з вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що арешт із будівельного баштового крану зеленого кольору з написом "JACO", підлягає частковому скасуванню, в частині позбавлення права володільця його використання, при цьому не підлягають задоволенню вимоги в частині його переміщення, відчуження, у тому числі вчинення будь-яких реєстраційних дій, оскільки на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси володільця майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно, а тому клопотання про скасування арешту майна, навіть з урахуванням усіх викладених в ньому доводів, не підлягає задоволенню у повному об"ємі, оскільки досудове розслідування триває, та потребує подальшого з`ясування.

За наведених обставин, слідчий суддя дійшов переконання про часткове скасування арешту майна та заборон, що є співрозмірним меті яку прагне досягти орган досудового розслідування.

Керуючись вимогами ст.ст.7, 9, 22, 98, 170-174, 369-372 КПК України, -

постановив:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який представляє інтереси ТОВ " ОСОБА_4 ", про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12024100080002467 від 30.07.2024 року, - задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Святошинського райсуду м.Києва від 08.08.2024 року (ун. № 759/16352/24, пр. № 1-кс/759/5487/24) у кримінальному провадженні №12024100080002467 від 30.07.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.270 КК України на будівельний баштовий кран зеленого кольору з написом "JACO", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:445:0003, в частині заборони його використання.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та оголошено 25.11.2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1