Рішення

від 27.08.2024 по справі 761/2752/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/2752/24

Провадження № 2/761/5281/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Аббасової Н.В.,

при секретарі: Сухині А.С.,

за участі:

представника позивача: Боледзюка В.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтранс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У січні 2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ТОВ «Промтранс» (далі - позивач) до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ТОВ «Промтранс» є суб`єктом господарювання, що здійснює господарську діяльність в сфері допоміжного обслуговування водного транспорту. Позивач має у власності Базу для стоянки маломірних суден «Азимут» за адресою: вул. Набережно-Лугова, 8, м. Київ, Україна, що використовується при наданні послуг по нагляду за маломірними суднами.

Так, 01 травня 2021 року між громадянином України ОСОБА_2 та Позивачем було укладено Договір № 46-21 про надання послуг по нагляду за судном. Відповідно до п. 1.1. Виконавець зобов`язується з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року надати Замовнику послуги по нагляду за судном Замовника в обсязі і на умовах, передбачених даним Договором, а Замовник зобов`язується оплатити надані Виконавцем послуги у розмірі та у порядку, передбачених даним Договором.

Позивач свої зобов`язання виконав у повному обсязі, в той час як відповідачем умов договору не дотримано, а саме: у відповідача наявне невиконане зобов`язання з оплати позивачу фактичного часу перебування судна на території позивача у розмірі 142 066,58 грн.; після закінчення строку дії Договору (30.04.2022 року) Відповідач не забрав судно і станом на дату подання цього позову воно продовжує перебувати в місці надання послуг, з огляду на що позивачем нараховано неустойку за перебування судна на території позивача після закінчення терміну дії договору у розмірі 605 793,00 грн.

В добровільному порядку відповідач відмовляється виконувати умови договору, у зв`язку з чим позивач вимушений звернутись до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Промтранс» заборгованості у розмірі 747 859,58 грн., з яких:

- плата за весь фактичний час перебування судна на території позивача - 142 066,58 грн.;

- неустойка за перебування судна на території позивача після закінчення терміну дії Договору - 605 793,00 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2024 справу передано на розгляд судді Аббасовій Н.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.02.2024 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

28.03.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить залишити позовні вимоги ТОВ «Промтранс» в частині стягнення неустойки за перебування судна на території позивача після закінчення терміну дії договору без задоволення, посилаючись на те, що зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за даним договором, якщо це стало наслідком дії обставин форс-мажору.

11.04.2024 через систему «Електронний суду» надійшла відповідь на відзив представника позивача, в якому представник зазначає, що саме по собі посилання на форс-мажорні обставини та лист Торгово-промислової палати від 28.02.2022, який є загальним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору не звільняє відповідача від доказування наявності саме у нього обставин, які можна вважати форс-мажором.

Ухвалою суду від 26.06.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом у встановленому законом порядку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як зазначено у ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом установлено, що 01 травня 2021 року між громадянином України ОСОБА_2 та ТОВ «Промтранс» було укладено Договір № 46-21 про надання послуг по нагляду за судном.

Відповідно до п. 1.1. Виконавець зобов`язується з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року надати Замовнику послуги по нагляду за судном Замовника в обсязі і на умовах, передбачених даним Договором, а Замовник зобов`язується оплатити надані Виконавцем послуги у розмірі та у порядку, передбачених даним Договором.

Згідно п. 1.2. Виконавець надає послуги по нагляду за судном Замовника UA 6508 KV моделі Sea Ray 45, рік випуску 1996, розміри 15,65*4,47*1,65 м., реєстровий номер 313-006722-18 (надалі - Судно).

Пунктом 1.3. Договору встановлено, що місцем надання послуг є: з 01 травня 2021 року по 31 жовтня 2021 року на період літньої навігації спеціально обладнане місце на території Бази стоянки маломірних суден "Азимут", розташованої за адресою: вул. Набережно-Лугова 8, м. Київ, Україна; з 01 листопада 2021 року по 30 квітня 2022 року: спеціально обладнане місце на території Бази стоянки маломірних суден "Азимут", розташованої за адресою: вул. Набережно-Лугова 8, м. Київ, Україна.

01 травня 2021 року на підставі Акту приймання судна під нагляд, який є невід`ємною частиною Договору, Замовник передав, а Виконавець прийняв під нагляд Судно.

Згідно п. 3.1. Договору Замовник сплачує Виконавцю: вартість послуг: 10 433,33 грн. на місяць; ПДВ 20 % складає 2 086,67 грн. на місяць; ціна послуг становить: 12 520,00 грн. на місяць.

Відповідно до п. 3.3 Договору Замовник вносить плату шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця у наступному порядку: 100 % місячної плати - у формі передоплати - до 5-го числа місяця, за який здійснюється передплата.

Відповідно до п. 4.1. Договору цей Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами та діє до 30 квітня 2022 року, а в частині оплати - до повного погашення Замовником заборгованості за отримані послуги, збитків та інших витрат, які поніс Виконавець.

По закінченню строку дії даного Договору (протягом 3-х календарних днів з дня закінчення строку дії Договору) Замовник зобов`язується звільнити місце, зазначене у пункті 1.3 даного Договору, від Судна, про що Сторони складають акт передачі судна Замовнику.

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що у випадку невиконання Замовником положення Договору щодо звільнення місця надання послуг від Судна Виконавець не несе відповідальності за схоронність та цілісність Судна, а Замовник відшкодовує Виконавцю усі пов`язані із перебуванням Судна витрати, а також неустойку у розмірі подвійної подобової плати за весь період фактичного перебування судна на території Виконавця після закінчення терміну дії Договору.

Відповідно до п.п. 3.4-3.5 Договору вартість послуг за одну добу (з урахуванням ПДВ) складає 1 032,00 грн.

Положеннями ч. 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є змішаним договором та містить елементи договору про надання послуг та договору зберігання.

В силу положень статей 901 - 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За змістом положень статті 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Положеннями ст. 946 ЦК України унормовано, що плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов`язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.

Як вбачається зі змісту договору, після закінчення строку дії договору відповідач мав звільнити від судна місце, зазначене у п. 1.3 Договору. Однак, після закінчення строку дії договору відповідач судно не забрав, і воно продовжує перебувати у місці надання послуг.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як вбачається із розрахунків позивача, які не спростовано відповідачем, станом на дату закінчення строку дії договору - 30.04.2022 у відповідача наявна заборгованість з оплати послуг за час фактичного перебування судна на території позивача у розмірі 142 066,58 грн.

Щодо стягнення неустойки за перебування судна на території виконавця після закінчення строку дії договору у розмірі 603 793,00 грн, то таке стягнення передбачено умовами п. 4.2 договору та розраховано позивачем виходячи з подвійної подобової плати за весь період фактичного перебування судна на території виконавця станом на 11.12.2023.

При цьому, посилання відповідача на необхідність звільнення його від відповідальності за неналежне виконання зобов`язань за даним договором, оскільки це стало наслідком дії обставин форс-мажору, а саме збройної агресії російської федерації, підтверджених листом Торгово - промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 суд не приймає до уваги з огляду на таке.

Сторона звільняється від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за даним договором, якщо це стало наслідком дії обставин форс - мажору, яким сторона не могла запобігти чи які стороною не могла усунути. Підтвердженням обставин форс - мажору є довідка Торгово - Промислової палати України (п.п. 6.1, 6.4 Договору).

Суд зазначає, що відповідно до частини першої, другої статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (частина перша статті 617 Цивільного кодексу України).

Разом з тим, форс-мажор є окремою, самостійною обставиною, яка звільняє від відповідальності за порушення договірних зобов`язань, яка характеризується тим, що обставини форс-мажору повинні виникнути після укладення договору, неможливість виконання зобов`язання повинна бути у період існування таких обставин і такі обставини повинні бути зазначені в договорі.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (частина 2 статті 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні»).

У постанові від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 Верховний Суд щодо застосування статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» зазначив, що: - ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності; - форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом; - наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» шляхом видачі сертифіката.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Президент України видав Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на підставі якого в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан.

ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

Вказаний лист ТПП України адресований «Всім, кого це стосується», тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

У постанові від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22 Верховний Суд виклав наступні висновки: - лист ТПП України від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин; - форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання; - наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №912/750/22, викладено висновок про те, що лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.

У постанові від 07.06.2023 у справі № 906/540/22 Верховний Суд зазначив, що: - ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили); - вказаний лист ТПП України адресований «Всім, кого це стосується», тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні; - лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Отже лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб`єктів господарювання України з початком військової агресії російської федерації. Кожен суб`єкт господарювання, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Торгово-промислова палата засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб (абзац 3 частини третьої статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»).

Згідно з частиною першою статті 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Таким чином, лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних обставин у правовідносинах між сторонами, які виникли при виконанні Договору про надання послуг по нагляду за судном № 46-21 від 01.05.2021.

Відповідного Сертифікату ТПП України, який би посвідчував виникнення обставин форс-мажору саме за даним Договором відповідачем суду не надано.

Водночас суд зазначає, що сертифікат ТПП не є єдиним або обов`язковим доказом існування форс-мажорних обставин; наявність форс-мажорних обставин може доводитися й іншими доказами, якщо інше не передбачено законом бо договором.

У постанові від 13.09.2023 у справі №910/7679/22, Верховний Суд зазначив, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 є документом загального інформаційного характеру, цей лист не може вважатися сертифікатом ТПП, виданим відповідно до положень стаття 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні», і не є доказом настання форс-мажору (обставин непереборної сили) для певного суб`єкта господарювання у конкретному зобов`язанні. Водночас Верховний Суд звертає увагу, що навіть за відсутності сертифіката ТПП, отриманого в передбаченому законом порядку, сторона не позбавлена можливості доводити наявність форс-мажорних обставин іншими доказами, якщо інше не встановлено законом чи договором.

Однак, належних та допустимих доказів на підтвердження виникнення обставин форс-мажору при виконанні Договору № 46-21 про надання послуг по нагляду за судном від 01.05.2021 відповідачем суду не надано.

Враховуючи, що на підставі наданих доказів установлено, що відповідач взяті на себе зобов`язання за договором про надання послуг по нагляду за судном не виконав, оплату за договором у повному обсязі не здійсним, а також після закінчення строку договору не забрав судно з місця зберігання, суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Промтранс» заборгованості, що виникла станом на 11.12.2023 у розмірі 747 859,58 грн. з яких:

- плата за весь фактичний час перебування Судна на території Позивача: 142 066,58 грн.;

- неустойка за перебування Судна на території Позивача після закінчення терміну дії Договору: 605 793,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на відповідача.

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає до стягнення судовий збір на користь позивача у розмірі 8 974,32 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 509, 525, 530, 610, 614, 629, 631 ЦК України; ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 353 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтранс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтранс» заборгованість у сумі 747 859,58 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтранс» судовий збір в розмірі 8 974,32 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення (ухвала), якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтранс" (Харківська обл., Чугуївський р-н, с. Мартове, вул. Лесі Українки, 2, ЄДРПОУ 30234226);

відповідач ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя Н.В. Аббасова