Рішення

від 12.11.2024 по справі 173/495/24

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/495/24

Провадження №2/173/446/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого судді - Петрюк Т.М.

При секретареві - Рудовій Л.В.

За участю: позивача - ОСОБА_1 .

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: виконавчий комітет Вишнівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області, як орган опіки і піклування про позбавлення батьківських прав і стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

15.02.2024 року до суду звернувся позивач ОСОБА_1 , в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з позовом про позбавлення батьківських прав до відповідача ОСОБА_4 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: виконавчий комітет Вишнівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області, як орган опіки і піклування.

27.02.2024 року отримана довідка про реєстрацію місця проживання відповідача - фізичної особи.

28.02.2024 року ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовчому судовому засіданні на 12.04.2024 року.

14.06.2024 року проведений перерозподіл цивільної справи іншому складові суду. Справа призначена до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 12.11.2024 року.

12.11.2024 року проведене підготовче судове засідання та справа призначена до судового розгляду на 12.11.2024 року.

Учасникам розгляду справи роз`яснені права та обов`язки відповідно до 43, 44, 49 ЦПК України.

12.11.2024 року в судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Згідно заявлених позовних вимог позивач просить позбавити батьківських прав відповідачку по відношенню до її малолітніх дітей: сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з відповідачки на його користь аліменти на утримання двох дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: він є біологічним батьком дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідачка є матір`ю дітей.

Вони проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 2013 року по 2022 рік в АДРЕСА_1 .

Після припинення шлюбних відносин з квітня 2022 року по грудень 2022 року діти проживали разом з ним за місцем його фактичного проживання. З грудня 2022 року по червень 2023 року діти проживали разом з матір`ю, але фактично мати з дітьми не проживала та залишала дітей на свою матір та сестру. З червня 2023 року діти знову проживають разом з ним за адресою: АДРЕСА_2 .

З квітня 2022 року відповідач ніяким чином не піклується про дітей, не проявляє заінтересованості у їх подальшій долі, не цікавиться успіхами, станом здоров`я, не піклується про фізичний та духовний розвиток синів. Таким чином мати самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків.

Необхідність захисту прав та законних інтересів малолітніх дітей й стало підставою звернення із позовом до суду.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та просив їх задовольнити, давши пояснення фактично викладені в позовній заяві. Також пояснив, що з відповідачкою вони проживали однією сім`єю та мають двох дітей. Після припинення ними спільного проживання діти залишились жити з ним, але в кінці 2022 року він захворів та мати забрала дітей. Через чотири місяці мати знову привезла дітей до нього, а до служби у справах дітей подала заяву про відмову від дітей.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, шляхом виставлення інформації на офіційному сайті судової влади. Відзив на позовну заяву не надала.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Письмових пояснень суду не надав.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, заслухавши учасників розгляду справи, думку дитини, дослідивши матеріали справи приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 , є матір`ю малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей.

Позивач у справі є батьком дітей.

В порушення ст.ст. 150, 180 СК України, згідно яких батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати до самостійного життя, поважати дитину, утримувати дитину до досягненню нею повноліття, як встановлено в судовому засіданні відповідачка, ОСОБА_4 , ухиляється від виконання цих своїх обов`язків, не бажає займатись вихованням та утриманням своїх малолітніх дітей.

Відповідно до п. 2 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від своїх обов`язків по вихованню дитини.

Судом встановлено, що малолітні діти: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають з червня 2023 року разом з батьком за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до акту обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_5 за вищевказаною адресою встановлено, що батько створив належні умови для проживання дітей, в дітей є окрема кімната. В будинку прибрано та чисто. Мати покинула дітей на батька і виїхала в інший населений пункт та не приймає участі у вихованні дітей.

Допитані в судовому засіданні діти, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , пояснили, що вони проживають з батьком, який добре до них ставиться та піклується про них. Вони деякий час проживали з матір`ю, але там їм не подобається. Мати живе з іншим чоловіком, випиває. Чоловік матері застосовував фізичну силу до Степана без будь-якого на те приводу, а мати ніяким чином на це не реагувала. Тому вони бажають і в подальшому жити з батьком та згодні, щоб матір позбавили батьківських прав.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Вишнівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області від 26.10.2023 № 74 року, орган опіки і піклування вважає за доцільне позбавити батьківськи прав гр. ОСОБА_4 відносно її дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (далі - Постанова) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно з абз. 2 п. 18 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дітей або зловживають своїми батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми, шкідливо впливають на них своєю аморальною, антигромадською поведінкою.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні матір`ю, батьком обов`язків по вихованню доньки, а також встановити, що мати , батько ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.

Умовою по ухиленню від обов`язків по вихованню дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена п. 2. ч.1 ст. 164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Також, ВССУ у справі №211/559/16-ц від 01.11.2017 року зауважив, що позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Виходячи з вищевикладених обставин, та оцінюючи всі надані суду докази в їх сукупності, думку дітей, суд у відповідності із обраним позивачем способом захисту порушених прав малолітніх дітей, вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги та позбавити відповідачку батьківських прав по відношенню до її двох дітей, оскільки судом встановлено, що відповідачка свідомо та систематично ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо участі у вихованні дітей. Будь-яких перешкод, які б заважали відповідачці виконувати свої материнські обов`язки по відношенню до дітей судом не встановлено. Відповідачка залишила дітей батькові і не приймає участі у вихованні і утриманні дітей. Така поведінка матері є свідомою систематичною та протягом значного періоду часу не змінюється. Неявка матері в судове засідання також свідчить про нехтування останньою своїми батьківськими обов`язками та байдуже ставлення до дітей.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України, - при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Суд вважає за потрібне стягнути з відповідачки аліменти на утримання двох дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% від встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення старшою дитиною повноліття .

Після досягнення повноліття найстаршою дитиною, аліменти стягувати за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття, якщо ніхто з батьків не звернеться до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей.

Відповідно до ч. 6 ст. 164 СК України - Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Таким чином рішення суду після набрання законної сили направити Верхньодніпровському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для відома.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 211 грн. 20 коп., так як судом ухвалюється рішення про задоволення позовних вимог. Також з відповідача підлягає стягненню судовий збір в рахунок держави в сумі 1 211 грн. 20 коп. оскільки судом ухвалюється рішення і про стягнення аліментів на утримання дітей, відносно яких відповідач позбавляється батьківських прав.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України. суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: виконавчий комітет Вишнівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області, як орган опіки і піклування про позбавлення батьківських прав і стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_3 , по відношенню до її малолітніх дітей: сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народження якого зареєстроване виконкомом Дніпровокам`янської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, 11 березня 2014 року, актовий запис № 1 і сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народження якого зареєстроване виконкомом Дніпровокам`янської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, 27 квітня 2016 року, актовий запис № 2.

Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , аліменти на утримання двох дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в єдиній частці, у розмірі 1/3 частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи стягнення з 15 лютого 2024 року і до повнолітня старшої дитини.

Після досягнення повноліття найстаршою дитиною, аліменти стягувати за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття, якщо ніхто з батьків не звернеться до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей.

Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , в сумі 1 211 грн. 20 коп., на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору.

Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , в рахунок держави судовий збір в сумі 1 211 грн. 20 коп.

Копію рішення після набрання законної сили направити Верхньодніпровському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) для відома.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлений 22.11.2024 року

Суддя Петрюк Т.М.

Направлене до ЄДРСР: 25.11.2024 року

Дата набрання законної сили: 24.12.2024 року