Ухвала

від 19.11.2024 по справі 210/1132/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/1132/24

Провадження № 1-кс/210/1855/24

19 листопада 2024 року слідчийсуддя Дзержинськогорайонного судум.Кривого РогуДніпропетровської області ОСОБА_1 ,за участюсекретаря ОСОБА_2 ,розглянувши клопотання прокурора Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження №42024042060000014 від 21.02.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся з клопотанням про арешт майна.

В обґрунтування заявленого клопотання прокурор посилається на те, що СВ ВП №2 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області спільно з СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024042060000014 від 21.02.2024 за ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України.

На території м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 19.04.2023 начальником відділу освіти виконкому Тернівської районної у місті ради ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 , який обіймає посаду директора комунального позашкільного навчального закладу «Дитячо-юнацька спортивна школа № 5» Криворізької міської ради створено стійке злочинне об`єднання, до складу якого увійшли службова особа органу місцевого самоврядування - бухгалтер відділу освіти виконкому Тернівської районної у місті ради ОСОБА_6 , яка була уповноваженою особою з питань закупівель, а також приватні підконтрольні суб`єкти господарювання ОСОБА_7 , як директор ТОВ «БілдІнвестКР», та ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , як фізичні особи підприємці, які зорганізувались з метою незаконного заволодіння коштами місцевого бюджету, які виділено Департаментом освіти і науки виконкому Криворізької міської ради для проведення будівельних робіт із ремонту укриттів у закладах освіти Тернівського району м. Кривого Рогу шляхом внесення до актів виконаних робіт завідомо неправдивих завищених даних щодо вартості будівельних матеріалів, внаслідок чого здійснювалося зайве перерахування бюджетних коштів на розрахункові рахунки на вказаних підрядників на суму 1 115 799 гривень.

23.05.2024 в рамках досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні повідомлено про підозру вищевказаним особам за ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України та в цей же день проведено обшуки за місцем проживання та здійснення діяльності фігурантів справи та причетних осіб, в ході якого вилучені зокрема документи, електронні носії інформації, мобільні телефони.

Також встановлено, що учасники вказаної злочинної діяльності виконавці будівельних робіт (ФОП ОСОБА_10 , ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 , та ТОВ «БілдІнвест КР») протягом 2023-2024 років здійснювали внесення до актів виконаних робіт завідомо неправдиві завищені дані щодо вартості будівельних матеріалів внаслідок чого здійснювалося зайве перерахування бюджетних коштів на розрахункові рахунки вказаних підрядників, які таким чином здійснювали їх розкрадання.

Задля маскування фактів завищення фактичної вартості будівельних матеріалів, вказані підрядники вступили у попередню змову з деякими суб`єктами господарювання міста Кривого Рогу, які при продажу будівельних матеріалів надавали підтверджуючі документи (рахунки, видаткові накладні тощо) з зазначенням завищених цін (так звані «роздрібні ціни»), хоча насправді відпускали товари по більш низьким цінам (так звані «оптові ціни»). В подальшому виконавці будівельних робіт використовували саме документи з «роздрібними цінами» для обґрунтування вартості будівельних матеріалів, зазначених в актах виконаних робіт.

Зазначені факти підтверджуються проведеними оглядами вилучених під час обшуків особистих телефонів фігурантів, які в переписках у різних месенджерах обговорюють як між собою, так і з іншими особами факти купівлі підтверджуючих документів, а також купівлю будівельних матеріалів по «оптовим цінам».

Згідно протоколу огляду від 07.08.2024 мобільного телефону «Iphone 15 Pro Max», який був вилучений у громадянина ОСОБА_10 під час обшуку 23.05.2024 в адресі: АДРЕСА_1 , останній в переписці в месенджері «Viber» з абонентом « ОСОБА_11 », номер мобільного телефону « НОМЕР_1 » обговорює придбання каналізаційних установок з наданням підтверджуючих документів по завищеним цінам. Також є факт продажу каналізаційної установки бувшої у використанні, при цьому підтверджуючі документи надавалися як на нову установку. В документах зазначений продавець - ФОП ОСОБА_12 та адреса продавця АДРЕСА_2 . Крім того, в переписці вказані реквізити банківської картки громадянина ОСОБА_13 .

18.11.2024 слідчим з групи слідчих, проведено обшук в магазині «САНТЕХНІК» за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено:

- видаткові накладні на продаж товару у кількості 69 одиниць.

Постановою слідчого від 18.11.2024 виявлені та вилучені речі та документи визнано речовими доказами на підставі ст. 98 КПК України.

Вилучені в ході обшуку речі та документи в розумінні ч.2 ст. 167 КПК України, є тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч.4 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

У сторони обвинувачення виникла необхідність у накладенні арешту на вказані вище речі та документи з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

На вказані вище речі та документи необхідно накласти арешт на підставі п.1, 2, 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна, як виду покарання.

Прокурор в судовому засіданні присутній не був, надав до суду клопотання про проведення розгляду клопотання про арешт майна без його участі, клопотання підтримав.

Відповідно доч.1ст.172КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Суд розглядає дане клопотання у відсутність власника майна або його представника з метою збереження тимчасово вилученого майна, так як відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 131 КПК арешт майна відноситься до заходів забезпечення кримінального провадження, та застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 168 КПК України, вилучені відповідно до протоколу огляду предмети є тимчасово вилученим майном.

Відповідно до п.1, 3 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них.

У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, тобто були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.98КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Судом встановлено, що СВ ВП №2 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області спільно з СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024042060000014 від 21.02.2024 за ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України.

18.11.2024 слідчим з групи слідчих, проведено обшук в магазині «САНТЕХНІК» за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено:

- видаткові накладні на продаж товару у кількості 69 одиниць.

Постановою слідчого від 18.11.2024 виявлені та вилучені речі та документи визнано речовими доказами на підставі ст. 98 КПК України.

Вилучені в ході обшуку речі та документи в розумінні ч.2 ст. 167 КПК України, є тимчасово вилученим майном.

Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв`язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт.

Прокурором доведено необхідність накладення арешту на речі, які були виявлено 18.11.2024 під час обшуку місця події та вилучено в якості речового доказу, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вилученим майном до прийняття рішення по кримінальному провадженню та/або скасування арешту на речі, вказані в клопотанні. Зазначено майно зберігає на собі сліди та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин вчинення кримінального правопорушення, що встановлюється в ході досудового розслідування, що безумовно відповідає критеріям у ст. 98 КПК України, тому являється речовим доказом та мають доказову базу по кримінальному провадженні №42024042060000014 від 21.02.2024 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно положень ч.5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Відповідно до ч.7 ст.115 КПК України при обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.

Згідно з ч.1 ст.116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк невважається пропущеним,якщо скаргуабо іншийдокумент зданодо закінченнястроку напошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у лікувально-профілактичному закладі охорони здоров`я чи закладі з надання психіатричної допомоги, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.

Прокурором подано клопотання про арешт тимчасово вилученого майна до суду 19.11.2024 року, тобто в строк, передбачений ч.5 ст.171 КПК України. Отже, вказані строки прокурором було дотримано.

Відповідно до вимог п.1, 2, 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна, як виду покарання

Відповідно до ч.7 ст.236 КПК України предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до п.1, 3 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання щодо арешту майна слідчий суддя повинен враховувати сукупність чинників та факторів, серед яких, правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ст.173 ч.1 КПК України).

Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами щодо того, що відповідно до ст.168 ч.1 КПК України, вилучене майно є тимчасово вилученим.

Враховуючи вищенаведене, з метою попередження можливості зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що незастосування такого виду забезпечення кримінального провадження як арешт майна, може негативно вплинути на кримінальне провадження та перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні, а тому клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170 173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження №42024042060000014 від 21.02.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на майно (шляхом накладення заборони відчуження, користування та розпорядження майном), виявлене та вилучене в ході проведення обшуку в магазині «САНТЕХНІК» за адресою: АДРЕСА_2 в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024042060000014 від 21.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України, а саме:

- видаткові накладні на продаж товару у кількості 69 одиниць.

на підставі п.1, 2, 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна, як виду покарання, а також з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1